Дата документу 20.04.2021
Справа № 334/6753/20
Провадження № 1-кп/334/516/21
20 квітня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження № 1-кп/334/516/21, внесене 21.07.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020085050000100, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню освіту, не працює, у шлюбі не перебуває, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,-
встановив:
ОСОБА_3 засуджений 25.11.2019 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт. 19.05.2020 вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшов на виконання до Дніпровського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області, де на засудженого було заведено особову справу № 07/2020. 02.06.2020 ОСОБА_3 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, про що відібрано підписку, роз'яснено правові наслідки за ухилення від відбування покарання згідно з ч. 2 ст. 389 КК України. Цього ж дня ОСОБА_3 надав письмове пояснення про те, що має можливість відбувати покарання в повному обсязі. 02.06.2020 ОСОБА_3 видане направлення до Концерну «Міські теплові мережі», відповідно до якого він повинен був приступити до відбування покарання не пізніше 04.06.2020. 03.06.2020 ОСОБА_3 з'явився до Концерну «МТМ», відносно нього було складено наказ, графік та направлено для проходження інструктажу по техніці безпеки. Покарання повинен був відбувати на території філії Концерну «МТМ» Дніпровського району. Згідно з табелем виходу на роботу засудженого до громадських робіт на червень 2020 року ОСОБА_3 відпрацював 4 години 04.06.2020 року, про що зроблено відповідний запис у табелі. Проте, засуджений згідно з тим же табелем 05.06.2020, 09.06.2020 та 10.06.2020 до філії Концерну «МТМ» не з'явився через погане самопочуття, але документів, які б підтверджували даний факт не надав. 12.06.2020 ОСОБА_3 добровільно з'явився до Дніпровського районного відділу, у засудженого відібрано письмове пояснення про причину його неявки, в якому він пояснив, що захворів та звертався за допомогою до КНП «Міська лікарня № 3», але допомогу йому не надали, так як були проблеми с декларацією про медичне обслуговування. Органом пробації був відправлений письмовий запит на підтвердження факту звернення до лікарні. У відповіді від КНП «Міська лікарня № 3» зазначено, що ОСОБА_3 в період часу з 03.06.2020 до 11.06.2020 до закладу за медичною допомогою не звертався. Органом пробації 12.06.2020 винесене письмове попередження про притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки поважні причини не були встановлені, та вручено ОСОБА_3 під підпис 12.06.2020. 15.06.2020 ОСОБА_3 також не з'явився на дільницю, так як 14.06.2020 вживав спиртні напої, про що в табелі виходу на роботу засудженого до громадських робіт на червень 2020 року зроблено відповідний запис. Так, 16.06.2020 органом пробації винесено друге письмове попередження про притягнення до кримінальної відповідальності та вручено ОСОБА_3 під підпис в цей же день. Таким чином, ОСОБА_3 чотири рази без поважних причин не вийшов на громадські роботи протягом місяця. В подальшому ОСОБА_3 продовжив порушувати порядок відбування покарання, згідно з повідомленням філії Концерну «МТМ» Дніпровського району засуджений 10.07.2020 не з'явився до Концерну «МТМ» у зв'язку з поганим самопочуттям, але документів, які б підтверджували даний факт не надав. Також, ОСОБА_3 з 13.07.2020 до 17.07.2020 не з'явився до Концерну «МТМ», пославшись на погане самопочуття, не надавши підтверджуючих документів. 20.07.2020 на дільницю для відбування покарання ОСОБА_3 не прибув, надавши пояснення, що причиною неявки було погане самопочуття після вживання спиртних напоїв. Таким чином, ОСОБА_3 сім разів без поважних причин не вийшов на громадські роботи протягом місяця. Діючи умисно, оскільки ОСОБА_3 неодноразово був письмово попереджений про притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт, порушуючи порядок відбування покарання у виді громадських робіт, усвідомлюючи протиправний характер своєї бездіяльності, достовірно знаючи про необхідність їх відбування, не маючи при цьому поважних причин та жодних перешкод для відбування покарання, в період часу з 01.06.2020 до 30.06.2020 та в період часу з 01.07.2020 до 31.07.2020 допустив більше двох невиходів на громадські роботи протягом місяця, що відповідно до ч. 3 ст. 40 КВК України є ухиленням від громадських робіт.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 389 КK України як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному проступку визнав повністю.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, за згодою учасників судового провадження, суд, в силу ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням документів, що характеризують обвинуваченого. При цьому суд роз'яснив наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України, переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів, що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 дав такі показання. 19.11.2019 він був засуджений за ч. 1 ст. 185 КК України до громадських робіт. Органом пробації він був направлений для відбування покарання до Концерну «МТМ». Кілька днів не виходив на громадські роботи у зв'язку з поганим самопочуттям, пов'язаним у тому числі з вживанням алкоголю. Підтвердні документи до органу пробації не надавав. Також, на 20 днів він виїжджав до м. Києва, про що повідомляв орган пробації. У вчиненому розкаюється.
Відповідно до повідомлення про засуджену особу Дніпровського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області від 01.03.2021 № 22/9-783 станом на 01.03.2021 обвинувачений ОСОБА_6 відбув покарання у виді громадських робіт, призначене вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2019.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Допитавши обвинуваченого, дослідивши документи, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 в ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт доведена «поза розумним сумнівом».
При призначенні покарання, відповідно до ст. 65 - 67 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного, а також обставини, що впливають на покарання.
ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, раніше не судимий, під спостереженням лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає його щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене. При цьому обставини, які обтяжують йому покарання, судом не встановлені.
Враховуючи у сукупності тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, його особу, ступінь його вини, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 389 КК України, зі звільненням від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку, оскільки вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства в умовах контролю його поведінки уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Процесуальні витрати та речові докази відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити з іспитовим строком 1 (один) рік.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: