Справа № 333/5749/19
Провадження № 1-кп/333/92/21
14 квітня 2021 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, який реєстрації місця проживання не має, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому:
-17.03.2004 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;
-26.05.2009 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 317, ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 510 гривень;
-23.03.2010 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки 3 місяці;
-19.12.2012 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 1 місяць з конфіскацією майна;
-02.07.2019 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, -
В провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває дане кримінальне провадження.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та нетяжких злочинів, зібрані слідством докази вказують на винність обвинуваченого у їх скоєнні, крім того, ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, тому наявні ризики, передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні розгляд клопотання поклав на росуд суду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Розглянувши клопотання прокурора, вислухавши думки обвинуваченого та його захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого.
Відповідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, в тому числі: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу.
Суд, враховуючи конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відноситься до категорії тяжких злочинів (ч. 3 ст. 185 КК України), за вчинення якого санкцією кримінального закону передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став, знову вчинив тяжкий злочин, що вказує на спрямованість його злочинних дій, направлених на ігнорування соціальних цінностей, які охороняються законом, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, неодноразово не з'являвся на виклик до судових засідань, оголошений у розшук, приходить до висновку, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. В даному випадку вказані ризики є досить вагомими, тому суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти встановленим під час розгляду клопотання ризикам. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є доцільним, та достатнім, а також відповідає принципу винятковості даного запобіжного заходу.
Необхідність обрання запобіжного заходу тримання під вартою для обвинувачених, що обмежує їх особисту недоторканість, не буде суперечити нормі ст.5 ч.1 п. «b» Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», за якою особи можуть бути арештовані для виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом та рішенню Європейського суду з прав людини справа «Чанєв проти України» від 09.10.2014 року.
Водночас, під час розгляду питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , суд розглянув можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи, що законодавець передбачив в ч.4 ст.183 КПК України, право, а не обов'язок суду не визначати розмір застави, з урахуванням конкретних обставини даного кримінального провадження, вважаємо за можливе визначити альтернативний запобіжний захід, а саме - заставу, виходячи із вимог ч.2 ст.182 КПК України.
З урахуванням тяжкості злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне визначати можливість застосувати заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Враховуючи вимоги ЗУ «Про державний бюджет на 2021 рік», ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 45400,00 грн.
У разі внесення вказаної застави на обвинуваченого ОСОБА_4 покладаються обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.182 КПК України у разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 177, 314, 315, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 2 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -задовольнити частково.
Продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в ДП «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України - арештному домі строком на 60 діб, а саме по 13 червня 2021 року включно.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.
У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_4 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження за першою вимогою;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
- повідомляти суддю, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання;
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику обвинуваченого, а також надіслати начальнику ДП «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Повний текст ухвали складений 15 квітня 2021 року.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя ОСОБА_1