Головуючий суддя у першій інстанції :Фролова Л.Д.
31 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 461/7361/20 пров. № А/857/2512/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Макарика В.Я., Матковської З.М.,
за участю секретаря судового засідання: Мельничук Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 грудня 2020 року у справі № 461/7361/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил,-
10.09.2020р. ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови в справі про порушення митних правил від 25.08.2020р. №1407/20900/20.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 10.12.2020р. позов задоволено.
Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Галицька митниця Держмитслужби подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, рішення Галицького районного суду м. Львова від 10.12.2020р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
ст.229 КАС України передбачено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 24 лютого 2019 року митний орган «Мостиська» Львівської митниці ДФС здійснив пропуск на митну територію України товару: «легковий автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель GLC 250 D 4MATIC, універсал, категорія МІ, що використовувався, 2016 р.в., модельний рік - 2016 p., дата першої реєстрації: 12.04.2016 p., кузов № НОМЕР_1 , об'єм 2143 см.куб., 150Kw, тип двигуна - дизельний, колісна формула - 4x4, коричневого кольору, загальна кількість місць для сидіння 5, кількість дверей 5. Країна виробництва - Німеччина (DE), виробник «MERCEDES-BENZ», який переміщувався згідно митної декларації типу ІМ40ЕЕ № UA209190/2019/026644 від 22 лютого 2019 року.
Для пропуску на митну територію України вказаного товару ОСОБА_1 для здійснення митного контролю особисто подала рахунок-фактуру (invoice) № 845750 від 17 лютого 2019 року та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , яке видане 17 вересня 2018 року компетентними органами Королівства Швеція, згідно яких швецькою компанією «Global Triangle AB» вказаний, транспортний засіб продано за ціною 268600 швецьких крон.
Фактурна вартість товару - 268600 швецьких крон, заявлена митна вартість -774012,80 гривень, а загальна сума сплачених громадянкою України ОСОБА_1 митних платежів за вказаною митною декларацією становить 259415,94 гривень, а саме: - мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами - 77401,28 гривень,- акцизний податок з товарів, ввезених на митну територію України фізичними особами - 9776,54 гривні; -податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України фізичними особами - 172238,12 гривень.
Відповідно до службової записки управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень Галицької митниці Держмитслужби від 09.06.2020р. № 1630/7.4/15/44, сума митних платежів, які б мали бути сплачені при ввезенні на митну територію України вказаного автомобіля, з урахуванням інформації та копій документів, наданих митними органами Королівства Швеція, станом на дату здійснення митного оформлення становить 260706,93 гривень, а саме: - мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами - 77804,71 гривні,-акцизний податок з товарів, ввезених на митну територію України фізичними особами - 9776,54 гривні; - податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України фізичними особами - 173125,67 гривень. Несплачена сума митних платежів складає - 1250,55 грн.
Шведським підрозділом контролю митного поста у Стокгольмі листом від 30 січня 2020 року № UTR-2019-353 повідомлено, що експортером, Global Triangle AB, надіслано рахунок-фактуру № 464, згідно якого вказаною швецькою компанією автомобіль марки «MERCEDES-BENZ GLC 250 D 4MATIC, кузов № НОМЕР_3 р.н. НОМЕР_4 , продано ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) за 270000 шведських крон (згідно курсу НБУ станом на 05.03.2019р. становить 778047Д2 гривень). Також надано витяг із бухгалтери № F 217, що вказує транзакцію та повідомлено, що відсутній рахунок-фактура № 845750.
За результатами опрацювання відповіді митної адміністрації Швеції встановлено, що рахунок-фактура №845750 від 17 лютого 2019 року, який подавався до митного оформлення Львівській митниці ДФС, не є тим самим, який отримано від митної адміністрації Швеції.
25 серпня 2020 року начальник Галицької митниці Держмитслужби Цабак В.Я., виніс постанову в справі про порушення митних правил №1407/20900/20 якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 3872,97 грн.
ч.1 ст.458 МК України, передебачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
В cт. 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Із змісту ст.9 КУпАП України, видно, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
ст.247 КУпАП, передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку, зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення, та закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
Згідно із ст. 485 МК України, порушенням вважається з'явлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Колегія суддів, звертає увагу на те, що диспозиція ст.485 МК України, передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.
Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт з'явлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.
Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб'єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в даному випадку, з урахуванням вимог п.8 ч.1 ст.4 та ч.8 ст.264 МК України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.03.2019р. для здійснення митного оформлення вищевказаного транспортного засобу в митному режимі «імпорт» у відділ митного оформлення «Скнилів» митного поста «Західний» Львівської митниці ДФС позивач подав електронну митну декларацію IM40ДЕ № ГФ209190/2018/027178 разом з товаросупровідними документами, зокрема: рахунок-фактура (invoice) № 845750 від 17.02.2019р., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 яке видане 17.09.2018р. компетентними органами Королівства Швеція.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року яке набрало законної сили суд визнав протиправним та скасував рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA209000/ 2019/0000136/2 від 05 березня 2019 року картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/00426 від 05.03.2019р..
ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 06 червня 2018 року по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 МК України, необхідно доведення факту внесення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
Верховний Суд в постанові від 13 грудня 2018 року у справі №759/360/17 зазначив: «склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі)».
В даній справі, суб'єкт владних повноважень в особі Галицької митниці Державної митної служби не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин умисного приховання позивачем відомостей щодо купівлі автомобіля з метою зменшення розміру митних платежів.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.485 МК України, не підтверджується належними та допустимими доказами та суб'єкт владних повноважень не надав доказів правомірності прийнятого рішення.
В п. 3 ч. 3ст. 286 КАС України видно, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для направлення справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи), оскільки у матеріалах справи відсутні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ст. 485 МК України.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
В ст.242 КАС України видно, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині направлення справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) та прийняту нову постанову у цій частині, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст.243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби - задовольнити частково.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 грудня 2020 року у справі № 461/7361/20- скасувати в частині направлення справи на новий розгляд до Галицької митниці Держмитслужби та ухвалити в цій частині нову постанову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В решті рішення Галицького районного суду м. Львові від 10.12.2020р. у справі № 461/7361/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді В. Я. Макарик
З. М. Матковська
У зв'язку із перебуванням судді Матковської З.М. в період з 01.04.2021р. по 08.04.2021р. включно у щорічній додатковій відпустці та відсутністю судді Макарика В.Я. з 08.04.2021р. по 19.04.2021р. включно у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, повний текст постанови складено у строк встановлений ч. 3 ст. 243 КАС України, однак підписаний повним складом суду 20.04.2021р.