Справа № 686/2258/21
Головуючий у 1-й інстанції: Мазурок О.В.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
21 квітня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Ватаманюка Р.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Подільської митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил,
в січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Подільської митниці Держмитслужби про скасування постанови про порушення митних правил, просить визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 0581/40100/20 від 22.12.2020.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.03.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не встановлено наявність у діях позивача ознак порушення митних правил, наявність вини позивача у формі прямого умислу спрямованого на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Ні в оскаржуваній постанові, ні протоколі про порушення митних правил, ні у відзиві, відповідач не зазначив, які саме неправдиві відомості заявив позивач, в чому вони полягають і чим це обгрунтовується, а також відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що позивачем заявлено неправдиві відомості, подано недостовірні документи и не надано всієї інформації.
Посилається на те, що у даному випадку мав місце складний випадок класифікації товару, про це відповідачем було зазначено в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401160/2020/01009 від 26.11.2020, а тому у відповідача не було підстав, з урахуванням положень ст.69 МК України для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
20.04.2021 колегією суддів в судовому засіданні оголошена перерва до 21.04.2021.
21.04.2021 сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
В силу положень п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 25.11.2020 до митного поста «Хмельницький» Подільської митниці Держмитслужби агентом з митного оформлення ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_1 на підставі договору про надання послуг по декларуванню товарів від 01.06.2018 №060185 з ТзОВ "СіріусЄкстружен" було подано до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40АА, зареєстровану за №UA401160/2020/03 6792 на товар: «Електронний пристрій для вимірювання та контролю: Енкодер в розібраному вигляді, в комплекті HS35F-62-R9- BS-1024-ABZC-28V/ V-SM18-S -2шт. Встановлюється на вал електродвигуна. Являється імпульсним (інкрементним) датчиком визначення положення валу двигуна (залежно від кута повороту генерує імпульси певної частоти). До лінії по виробництву стретч плівки. Для власних виробничих потреб. Виробник: BEIsensor Торговельна марка: MARATHON ELECTRIC». У гр.ЗЗ (код товару) задекларовано код 9031802020 УКТ ЗЕД, ставка мита становить OVo, ставка ПДВ 20%. Вказаний товар імпортувався згідно з контрактом № 090704 від 24.09.2020, укладеним між ТзОВ "СіріусЄкстружен" та компанією SAGER ELECTRONICS (19 LEONA DR, Middleborough MA 02346-1404. США). До зазначеної вище ЕМД агентом з митного оформлення в якості підстави для митного оформлення товару митному органу було надано: invoice №291416- S003202036-15 від 11.10.2020, транспортний документ на перевезення окремого міжнародного експрес-відправлення №1Z0114180441452575 від 10.11.2020.
25.11.2020 року Подільською митницею Держмитслужби прийнято Рішення про визначення коду товару №KT-UA401000-0032-2020, товар, який задекларований як: «Електронний пристрій для вимірювання та контролю: Енкодер в розібраному вигляді, в комплекті HS35F-62-R9- BS-1024-ABZC-28V/ V-SM18-S -2шт. Встановлюється на вал електродвигуна. Являється імпульсним (інкрементним) датчиком визначення положення валу двигуна (залежно від кута повороту генерує імпульси певної частоти). До лінії по виробництву стретч плівки. Для власних виробничих потреб. Виробник: BEIsensor Торговельна марка: MARATHON ELECTRIC», повинен мати опис: «Енкодер в розібраному вигляді, в комплекті HS35F-62-R9- BS-1024- ABZC-28V/ V-SM18-S - 2шт. Встановлюється на вал електродвигуна. Призначений для перетворення механічного оберту вала в послідовність електричних імпульсів, що передаються на зовнішні пристрої, та після відповідної обробки дозволяють визначити та контролювати направлення обертання, кут поворота, положення та швидкість вала. До лінії по виробництву стретч плівки. Для власних виробничих потреб» та класифікуватися за кодом згідно з УКТ ЗЕД 9029100090.
26 листопада 2020 року головним державним інспектором митного поста «Хмельницький» Подільської митниці Держмитслужби Гуменюком В.П. складено відносно позивача складено протокол про порушення митних правил № 0581/40100/20, за ознаками порушення передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.
Постановою Подільської митниці Держмитслужби від 22 грудня 2020 року в справі про порушення митних правил №0581/40100/20 позивача визнано винним в чиненні правопорушення відповідальність за яке передбачена 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 9980,94 грн. Згідно вказаної постанови, агент з митного оформлення ФОП ОСОБА_2 . ОСОБА_1 , заявив в ЕМД (графа 31) неправдиві відомості щодо опису товару (характеристик товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно УКТ ЗЕД), необхідні для визначення його коду згідно з УКТ ЗЕД, неправдиві відомості щодо коду товару згідно УКТ ЗЕД (графа 33), неправдиві відомості щодо нарахування необхідних для сплати митних платежів (графа 47), що призвело на день подання митної декларації до зменшення розміру митних платежів у сумі 3326,98 грн.
Не погодившись з прийнятою відповідачем постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог дійшов висновку, що оскільки Рішення Подільської митниці Держмитслужби про визначення коду товару від 25.11.2020 №KT-UA401000-0032-2020 на час розгляду справи є чинним, тому відсутні підстави для задоволення позову.
Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Порядок провадження у справах про порушення митних правил, процесуальні дії та порядок їх проведення, оскарження постанов у справах про порушення митних правил визначено розділом ХІХ Митного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно з частиною першою статті 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Статтею 485 Митного кодексу України передбачено, що склад вказаного вище правопорушення обумовлює наявність у діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.
Виходячи з наведеного, колегія суддів критично оцінює висновок суду першої інстанції про те, що так як рішення Подільської митниці Держмитслужби про визначення коду товару від 25.11.2020 №KT-UA401000-0032-2020 на час розгляду справи є чинним, тому відсутні підстави для задоволення позову, оскільки згідно висновків щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 20 серпня 2020 року (справа № 553/1435/17), від 25 червня 2020 року (справа № 163/1218/16-а), від 18 червня 2020 року (справа №638/10546/16-а), склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).
Тобто, для підтвердження вини особи у вчиненні правопорушення передбаченого ст.485 МК України не достатньо лише наявності рішення митного органу про визначення коду товару, оскільки з'ясуванню підлягають й інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, згідно диспозиції даної норми порушення митних правил має місце у разі зазначення декларантом: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту); неправдивих відомостей щодо ваги або кількості товару, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД.
Між тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач класифікував імпортований товар згідно з відомостями товаросупровідних документів, які подавав до митного органу, водночас відповідач зазначає, що позивачем заявлено в ЕМД (графа 31) неправдиві відомості щодо опису товару (характеристик товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно УКТ ЗЕД), необхідні для визначення його коду згідно з УКТ ЗЕД, неправдиві відомості щодо коду товару згідно УКТ ЗЕД (графа 33), неправдиві відомості щодо нарахування необхідних для сплати митних платежів (графа 47).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в митній декларації товар класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 9031802020, ставка мита становить 0%, ставка ПДВ 20% (Електронний пристрій для вимірювання та контролю: Енкодер в розібраному вигляді, в комплекті HS35F-62-R9-BS-1024-ABZC-28V/V-SM18-S 2шт. Встановлюється на вал електродвигуна. Являється імпульсним (інкрементним) датчиком визначення положення валу двигуна (залежно від кута повороту генерує імпульси певної частоти).До лінії по виробництву стретч плівки. Для власних потреб. Виробник BEIsensor Торговельна марка: MARATHON ELECTRIC»).
Вказаний товар імпортувався згідно договору-контракту №090704 від 24.09.2020, укладеного між ТзОВ «Сіріус Єкстружен» та компанією SAGER ELEKTRONICS (19 LEONA DR.Middleborough MA 02346-1404. США). До митної декларації агентом з митного оформлення в якості підстави для митного оформлення товару митному органу було надано: invoice №291416-S003202036-15 від 11.10.2020, транспортний документ на перевезення окремого міжнародного експрес-відправлення №1Z0114180441452575 від 10.11.2020.
Згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684) графа 31 МД повинна містити найменування та звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар (фізичні характеристики товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно з УКТ ЗЕД).
У даному випадку позивач в МД, у графі 31 відобразив опис товару згідно з товаросупровідними документами.
Отже, у позивача не було жодних підстав зазначати інші відомості, зокрема щодо назви та характеристики (опису) товару. Задекларовані позивачем відомості щодо ввезеного товару узгоджувалися з відомостями про цей товар, які зазначено у товаросупровідних документах.
Разом з тим, в матеріалах справи міститься Висновок експерта за результатами проведення товарознавчого дослідження №3721/20-26 від 05.02.2021, який безпідставно без жодних обгрунтувань не взятий до уваги судом першої інстанції та у якому зазначено: «Енкодер HS35F-62-R9-BS-1024-ABZC-28V/V-SM18-S згідно Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності, відповідає наступним характеристикам: контрольні або вимірювальні прилади, пристрої та машини, в іншому місці цієї групи не зазначені, проектори профільні: інші прилади, пристрої та машини: для вимірювання або контролю за геометричними параметрами: інші електронні.».
Зазначені у Висновку експертизи характеристики повністю відповідають коду УКТ ЗЕД 90311802020, який був заявлений декларантом під час митного оформленння товару.
Представником відповідача не надано пояснень на спростування вказаних у Висновку експерта характеристик товару.
Також суд звертає увагу, що у наданих позивачем на запит відповідача додаткових документах до митної декларації, а саме технічній специфікації №02063-001 містяться відомості, які підтверджують правильність зазначення позивачем опису товару в графі 31 митної декларації.
Водночас відповідачем ні в протоколі про порушення митних правил від 26.11.2020 №0581/40100/20, ні в постанові у справі про порушення митних правил №0581/40100/20 від 22.12.2020 не зазначено про встановлення недостовірності відомостей, заявлених декларантом у митній декларації, їх невідповідності товаросупровідним документам або надання позивачем неповного переліку документів.
Натомість, відповідачем зазначено, що агент з митного оформлення ФОП ОСОБА_2 . ОСОБА_1 , заявив в ЕМД (графа 31) неправдиві відомості щодо опису товару (характеристик товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно УКТ ЗЕД), необхідні для визначення його коду згідно з УКТ ЗЕД, неправдиві відомості щодо коду товару згідно УКТ ЗЕД (графа 33), неправдиві відомості щодо нарахування необхідних для сплати митних платежів (графа 47), що призвело на день подання митної декларації до зменшення розміру митних платежів у сумі 3326,98 грн.
За положеннями статті 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 531 Митного кодексу України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом. Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законами обставини.
Відповідно до статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Судом встановлено, зокрема із картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401160/2020/01009, що під час виконання митний формальностей за даною митною декларацією виникло складне питання щодо правильності класифікації та кодування згідно УКТ ЗЕД заявленого до митного оформлення товару. Було направлено запит №3015/20 від 25.11.2020 на спеціалізований відділ митниці з метою вирішення складного питання класифікації та кодування товару. За результатами опрацювання запиту, спеціалізованим підрозділом митниці прийнято рішення про визначення коду товару від 25.11.2020 №КТ- UA401000-0032-2020, в якому встановлений інший код згідно УКТ ЗЕД: заявлений код товару - 90318002020 (ставка ввізного мита - 0%), встановлений - 9029100090 (ставка ввізного мита - 5%).
Отже, з наведеного вбачається, що митним органом рішення про класифікацію цих товарів від 25.11.2020 було прийнято у складному випадку після проведення досліджень на підставі ч.5 ст.69 МК України, а не на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Оскільки визначення позивачем коду товару згідно УКТ ЗЕД відбулося у складному випадку класифікації товару із направленням запиту до спеціалізованого підрозділу, то відповідно до ч.6 ст.69 МК України за вказані дії відповідальність не настає.
За наявності складного випадку визначення у митній декларації коду товару, який в подальшому не був підтверджений митним органом, може свідчити лише про помилкове визначення декларантом коду товару, однак аж ніяк про наявність у нього умислу на вчинення передбаченого ст.485 МК України.
Крім наведеного, слід зазначити, що відповідно до диспозиції частини першої статті 485 Митного кодексу України порушення митних правил має місце, зокрема, у разі заявлення декларантом у митній декларації: неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості; інших протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів.
Тобто сам по собі факт неправильного визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД не становить склад порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, оскільки об'єктивна сторона цього правопорушення полягає саме в заявленні декларантом у митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 18.03.2021 по справі №760/14721/16-а.
Отже, факт невідповідності заявленого позивачем в декларації коду товару УКТ ЗЕД, визначеному в подальшому митницею, не може бути доказом того, що дії позивача були направлені на умисне ухилення від сплати податків та зборів.
При цьому відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження противності дій позивача при зазначені коду товару в митній декларації, наявність прямого умислу у позивача та мети спрямованої на ухилення від сплати митних платежів.
Доказів того, що позивачем у поданих митних деклараціях було зазначено неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД, митний орган не надав, як не надав документів, які б містили невірні відомості, а тому колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що виходячи з положень ч.5 ст. 69, ст. 485 Митного кодексу України в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.
Таким чином, відповідачем не доведено наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення слід закрити за відсутністю складу вказаного правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права без врахування останніх висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, у зв'язку з чим безпідставно дійшов висновку про наявність у діях позивача порушення митних правил, тому судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, як встановлено судом, за подання позову до суду першої інстанції позивачем, згідно квитанції №0.0.1992172881.1 від 25.01.2021, сплачено судовий збір у розмірі 875,60 грн., а за подання апеляційної скарги 1362 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.2065603229.1. від 24.03.2021.
З цього приводу колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду зазначає про обов'язковість врахування висновків Великої Палати Верховного Суду в силу ч.5 ст.242 КАС України, викладених у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17.
Згідно ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У вказаній постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI. Розмір судового збору за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ставки судового збору за подання апеляційної скарги на судове рішення визначені Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2021 року становить 2270 грн.
Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, розмір судового збору який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становив 420,40 грн.
Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становив 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме 630,60 грн.
Таким чином, з урахуванням задоволення позовних вимог, розмір судових витрат, що підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі складає 1051,00 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2021 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0581/40100/20 від 22 грудня 2020 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 9980,94 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1051 грн. (одна тисяча п'ятдесят одна гривня).
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Ватаманюк Р.В.