Справа № 296/8755/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петровська М.В.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
20 квітня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Смілянця Е. С. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 14 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови, закриття провадження,
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови, закриття провадження.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 14.01.2021 року позов задоволено, а саме: визнано протиправною та скасовано постанову Київської митниці Держмитслужби від 24.09.2020 у справі про порушення митних правил №1010/10000/20, а провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України закрито.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свою апеляційну скаргу митний орган обґрунтовує тим, що при розгляді справи про порушення митних правил були враховані та зібрані всі докази у їх сукупності та накладено стягнення за таке правопорушення, тобто прийнято законне та обґрунтоване рішення в межах санкції ст. 485 МК України з урахуванням всіх вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги, у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16.12.2019 декларантом ОСОБА_1 з метою митного оформлення легкового автомобіля марки «Nissan», модель «Rogue SV», ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1 , подано до відділу митного оформлення №1 митного поста «Житомир» Київської митниці Держмитслужби митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» номер UA100530/2019/074397.
В описі графи 31 митної декларації типу «ІМ 40 ДЕ» номер UA100530/2019/074397, декларантом ОСОБА_1 заявлено наступну інформацію про товар: «Легковий автомобіль призначений для використання на дорогах загального користування, бувший у використанні, марка NISSAN, модель ROGUE SV, колір синій, номер кузова НОМЕР_1 , кількість місць 5, робочий об'єм циліндрів двигуна-2488 см куб, двигун-н/в, тип двигуна бензин, тип кузова універсал, колісна формула-4х4, призначення-для перевезення пасажирів, календарний рік виготовлення-2017, модельний рік виготовлення-2017, дата першої реєстрації-01.01.2017, виробник-NISSAN MOTOR CO., LTD. Авто має аварійні пошкодження».
Відповідно до даних, вказаних у митній декларації, ОСОБА_1 здійснений розрахунок платежів, а саме: ввізне мито - 19738,32 грн, акциз - 3266,33 грн, ПДВ - 44077,56 грн. Розрахунок необхідних до сплати платежів декларантом здійснено з врахуванням календарного року виготовлення транспортного засобу, а саме - 2017 рік.
Постановою Київської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил №1010/10000/20 від 24 вересня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 11 758,80 грн у зв'язку із заявленням у митній декларації неправдивих відомостей стосовно календарного року виготовлення автомобіля.
В обґрунтування підстав прийнятої постанови відповідачем зазначено наступне.
В листі компанії ТОВ «Ніссан Мотор Україна» (вих. № 48 від 23.03.2.020, вх. номер митниці 11970/11 від 30.03.2020), який надійшов на запит Київської митниці Держмитслужби, зазначено, що дата виготовлення автомобіля марки «NISSAN», модель «ROGUE SV», ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1 - листопад 2016 року, країна виробництва США. Крім цього, під час опрацювання інформації, розміщеної в мережі Інтернет (сайт VIN: NISSAN I CARInfo), яка є у вільному доступі, встановлено що датою виготовлення (випуску) транспортного засобу марки «NISSAN», модель «ROGUE SV», ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2 є 11.2016, що відрізняється від внесених декларантом ОСОБА_1 даних про товар до графи 31 митної декларації UА100550/2019/074397. Також, 05.12.2019 відділом митного оформлення № 1 митного поста «Житомир-Центральний» Житомирської митниці ДФС оформлено митну декларацію ІМ 40 EE №UA101070/2019/072026, де в графі 31 зазначено відомості про товар, а саме: легковий автомобіль марки «NISSAN», модель «ROGUE SV», ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1 , робочий об'єм циліндрів двигуна 2488 см3, тип двигуна бензин, тип кузова-універсал, календарний рік виготовлення 2016, модельний рік виготовлення 2017, дата першої реєстрації 01.01.2017».
Отже, в ході перевірки, Київською митницею Держмитслужби установлено, що автомобіль марки NISSAN», модель «ROGUE SV», ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1 , має рік виготовлення - 2016.
Підпунктом 215.3.5, пункту 215.3 статті 215 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» від 08.11.2018 №2611-VIII передбачено, що ставка податку для відповідного транспортного засобу визначається за формулою, відповідно до якої коефіцієнт, що дорівнює кількості повних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу до року визначення ставки податку.
Таким чином, декларантом при розрахунку митних платежів необхідно було врахувати фактичний календарний рік виготовлення транспортного засобу - 2016 рік та застосувати віковий коефіцієнт (К вік), що дорівнює «2» при визначенні ставки акцизного податку у відповідності до підпункту 215.3.5, пункту 215.3 статті 215 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» від 08.11.2018 року №2611 -VIII.
Згідно зі службовою запискою Управління контролю митної вартості, класифікації, походження товарів та прогнозування надходжень Київської митниці Держмитслужби від 09.04.2020 №7.8-15-06/1673, враховуючи фактично встановлений рік виготовлення транспортного засобу марки «NISSAN», модель «ROGUE SV», ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1 , дії декларанта ОСОБА_1 за наслідками невірного зазначення календарного року виготовлення транспортного засобу в митній декларації UA100530/2019/074397 від 16.12.2019 призвели до несплати митних платежів в повному об'ємі на загальну суму 3919,60 грн, а саме: акциз 3 266,33 грн та ПДВ 653,27 грн та відрізняються на вказану суму від суми зазначених платежів в графі 47 митної декларації.
Таким чином, на думку контролюючого органу, декларантом ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів в сумі 3 919,60 грн шляхом заявлення в гр.31 митної декларації типу «ІМ 40 ДЕ» номер UA100530/2019/074397 від 16.12.2019 неправдивих відомостей стосовно календарного року виготовлення легкового автомобіля марки «NISSAN», модель «ROGUE SV», ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1 , чим вчинено порушення митних правил, передбачене ст.485 Митного кодексу України.
Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернулась з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги та закриваючи провадження у справі суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність свого рішення щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності відповідно до ст.485 МК України та вчинення позивачем умисних дій щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що є обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, тобто відсутні ознаки суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.
Згідно із статтею 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу072 документів, що містять такі відомості.
Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК) обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).
Згідно із частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Частиною другою статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України.
Матеріалами справи підтверджено, що декларантом на підтвердження митної вартості автомобіля «NISSAN», модель «ROGUE SV», ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1 , до митного органу було подано, тому числі, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (Certificate of title) № НОМЕР_3 від 09.08.2019, інвойс № 55410 від 26.08.2019.
З копій свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (Certificate of title) № 002175699 від 09.08.2019, інвойса № 55410 від 26.08.2019 вбачається рік виготовлення автомобіля -2017.
Вказані документи є дійсними та були прийняті митним органом під час митного оформлення автомобіля, зауваження до поданих документів, в тому числі щодо не підтвердження кількісних і якісних характеристик автомобіля, у контролюючого органу були відсутні. Доказів протилежного відповідачем не надано.
У декларанта на момент подання митної декларації інших документів стосовно дати випуску транспортного засобу не було.
Положеннями пункту 8 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, якщо календарну дату виготовлення ТЗ, який перебував у користуванні, визначити за його ідентифікаційним номером неможливо, то за основу береться рік виготовлення, визначений за його ідентифікаційним номером, з урахуванням календарної дати першої реєстрації ТЗ. Датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, паспорта німецького зразка, або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію). У разі відсутності даних про дату першої реєстрації, коли модельний чи календарний рік виготовлення ТЗ, зазначений в ідентифікаційному номері, збігається з роком початку його експлуатації, датою виготовлення вважати 1 січня року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ. Якщо встановлений за ідентифікаційним номером модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, й перевищує його, датою виготовлення вважати 1 липня зазначеного в реєстраційних документах року. Якщо встановлений за ідентифікаційним номером календарний або модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, і є меншим за нього, датою виготовлення вважати 1 січня календарного року, зазначеного в ідентифікаційному номері. У разі неможливості визначення року виготовлення ТЗ за ідентифікаційним номером роком виготовлення вважати рік, що значиться в реєстраційних і технічних документах на ТЗ. При цьому в разі відсутності в реєстраційних і технічних документах на ТЗ календарної дати виготовлення ТЗ такою датою вважати 1 січня року, зазначеного в реєстраційних і технічних документах на ТЗ. Датою початку користування ТЗ, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, уважається дата першої реєстрації ТЗ, визначена в реєстраційних документах, які видані вповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці ТЗ на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації ТЗ датою початку користування вважати перший день першого місяця року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ, а за відсутності в ідентифікаційному номері року виготовлення - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах. За наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначення року виготовлення ТЗ достовірність установлюється експертом, що має свідоцтво про право проведення експертних досліджень з відповідної експертної спеціальності та внесений до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимогст.486 МК України щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил згідно зі ст.489 МК України зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 352 МК України передбачає, що посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.
Згідно з ч.7 ст.54 МК України, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично..
Відповідно до п.7 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, власник ТЗ або уповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів: що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; митної декларації - у разі потреби; ВМД (у разі транзиту ТЗ, нового або знятого з обліку в реєстраційному органі, через митну територію України); що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні); паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо; довідки про ідентифікаційний номер громадянина (за наявності).
З системного аналізу положень МК України та КАС України, а також дослідивши обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не довів правомірність свого рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України.
Так, митний орган у разі сумніву щодо характеристик транспортного засобу, який ввозиться на митну територію України, має повноваження запитувати у декларанта додаткові документи або коригувати митну вартість.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення про коригування митної вартості відповідачем не приймалось й додаткові документи у декларанта не запитувались.
З огляду на наведені норми митного законодавства, підставою для такого висновку, як декларування недостовірної інформації щодо дати виготовлення та дати першої реєстрації транспортного засобу, яке призвело до заниження митних платежів, можуть бути лише документально підтверджені відомості, надіслані уповноваженими органами іноземних держав.
Натомість, відповідач обґрунтовуючи правомірність винесеної постанови посилається на лист компанії ТОВ «Ніссан Мотор Україна» (вих. № 48 від 23.03.2.020, вх. номер митниці 11970/11 від 30.03.2020), за змістом якого дата виготовлення автомобіля марки «NISSAN», модель «ROGUE SV», ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1 - листопад 2016 року, країна виробництва США.
Між тим, вказана компанія є лише офіційним представником іноземної компанії в Україні, яка не є органом, що здійснює реєстрацію транспортних засобів.
При цьому, в оскарженій постанові відповідач жодним чином не обґрунтував підстав надання переваги в доказовій силі листу офіційного дилера ТОВ «Ніссан Мотор Україна», аніж тим, що подані до митного оформлення декларантом.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеної в постановах від 06 червня 2018 року по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
Тобто, для притягнення до відповідальності згідно статтею 485 Митного кодексу України у даному випадку необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
При цьому судом встановлено, що позивач не вчинив жодних умисних дій щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що є обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, тобто відсутні ознаки суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Згідно ч.1ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 цієї статті за наслідками розгляду даної категорії справ суд має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Водночас, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил згідно із статтею 531 МК України є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Наведені обставини враховані судом першої інстанції при перевірці законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил на відповідність критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, визначених ч.2ст. 2 КАС України, та стосовно наявності передбачених статтею 531 МК України підстав для його скасування.
На підставі аналізу норм законодавства та обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що обґрунтованим способом відновлення порушених прав позивача є скасування постанови Київської митниці Держмитслужби від 24.09.2020 у справі про порушення митних правил №1010/10000/20 та закриття провадження у справі, що відповідає положенням ч. 3 ст. 286 КАС України.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 14 січня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Смілянець Е. С. Сапальова Т.В.