Справа № 620/6173/20
21 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого-судді Чаку Є.В. та суддів Федотова І.В., Коротких А.Ю., розглянувши клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області про визнання протиправними дій та стягнення коштів,-
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з тим, що апелянтом несплачено судовий збір. Апелянту надано десятиденний строк від дня отримання копії ухвали для надання доказів сплати судового збору.
19 квітня 2021 року на адресу суду від апелянта надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.
Дослідивши доводи зазначеного клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 2 ст. 8 вказаного Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, перевіривши матеріали справи та доводи клопотання апелянта, колегія суддів приходить до висновку про відсутність умов, передбачених ч. 1 ст. 8 Закон України «Про судовий збір», для відстрочення апелянту сплати судового збору.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
У контексті наведеного судом враховується, що Європейський суд з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» зазначив, що вимога сплати зборів судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Водночас, у цій же справі суд вказав, що зважаючи на визначне місце, яке займає право на суд у демократичному суспільстві, органи судової влади повинні забезпечити належний баланс між інтересами держави у стягненні судових зборів за розгляд позовів, з одного боку, та інтересом позивача у відстоюванні свого позову в суді, з другого боку.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на зазначену апелянтом неможливість усунення недоліків апеляційної скарги в установлений в ухвалі від 29 березня 2021 року строк, суд вважає за необхідне продовжити апелянту строк для усунення визначених в ухвалі недоліків - на 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Керуючись ст. ст. 121, 132, 133, 298 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Продовжити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Чернігівській області строк на усунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року, а саме на десять днів від дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.В. Чаку
Судді І.В. Федотов
А.Ю. Коротких