Справа № 754/15912/16-а
21 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Ковтун К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року за виключними обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м.Києва з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до довідки Генеральної прокуратури України №18-1602зп від 14.11.2016 неправомірними; зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2016 перерахунок пенсії у розмірі 90% від розміру заробітної плати, зазначеної у довідці Генеральної прокуратури України №18-1602зп від 14.11.2016 без обмеження її максимального розміру з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати, згідно перерахунку, сумою пенсії.
Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 29.03.2017 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до довідки Генеральної прокуратури України №18-1602зп від 14.11.2016. Зобов'язано Лівобережне об'єднане управління Пенсійного Фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», згідно довідки Генеральної прокуратури України №18-1602зп від 14.11.2016, з розрахунку 90% із середнього заробітку, без обмеження граничного розміру пенсії, починаючи з 01.12.2016. В задоволенні інших вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017 постанову Деснянського районного суду м. Києва від 29.03.2017 скасовано та ухвалено нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У січні 2020 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017 за виключними обставинами. В обґрунтування заяви заявник зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 було визнано неконституційною норму права, яка застосована судом апеляційної інстанції під час ухвалення постанови від 25.04.2017.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 було зупинено провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 808/1628/18.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2021 провадження у справі поновлено.
Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
Розглянувши доводи заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, колегія суддів вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 , виходячи з такого.
Згідно ч. 1 ст. 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Положеннями п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України підставою для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Верховний Суд у постанові від 19.02.2021 (справа № 808/1628/18, розглянута у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду) сформував правовий висновок щодо практичного застосування положень зазначеної норми КАС України.
Зокрема Верховний суд зазначив, що положення пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України містять імперативний припис. Встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.
Словосполучення "ще не виконане", яке вживається у пункті 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння, а також "розширеного тлумачення" про яке зазначено в ухвалі Верховного Суду від 14 травня 2020 року, якою справу №808/1628/18 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше ніж це передбачено процесуальним законодавством».
Окремо Суд зазначив, що не може вважатись невиконаним, в розумінні положень пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду, що набрало законної сили та яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки таке рішення не передбачає примусового його виконання.
В даному випадку представник позивача у цій справі просить переглянути за виключними обставинами в порядку статті 361 КАС України судове рішення, яким ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовлено.
З огляду на наведений вище правовий висновок правові підстави для задоволення заяви представника позивача в цьому випадку - відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.03.2021 у справі №520/10062/18.
Крім того зі змісту поданої представником позивача заяви про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017 за виключними обставинами вбачається, що останній, як на підставу для такого перегляду посилається на прийняття рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Як слідує з резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)/2019 положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнано неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Установлено такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Тобто, відповідно до статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнано неконституційним, втратило чинність та, відповідно, не підлягає застосуванню з 13 грудня 2019 року - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19), що також прямо встановлено даним рішенням.
Поряд з цим, предметом розгляду у справі, рішення у якій заявник просить переглянути за виключними обставинами, були правовідносини, що виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19).
Враховуючи, що на час виникнення спірних відносин у цій справі законодавством про пенсійне забезпечення працівників прокуратури визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій було покладено на Кабінет Міністрів України, то відсутні підстави для задоволення заяви представника позивача про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017, оскільки позивач у цій справі просив відповідача здійснити йому перерахунок пенсії з 01.01.2016 на підставі довідки Генеральної прокуратури України №18-1602зп від 14.11.2016 року, коли закон про право, форми і види пенсійного забезпечення не передбачав підстав, умов та порядку перерахунку пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури.
Таким чином, з огляду на відсутність ретроспективної дії рішення Конституційного Суду України, яке, на думку представника позивача, є підставою для перегляду за виключними обставинами постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2017, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про перегляд за виключними обставинами цього рішення.
Між тим, колегія суддів звертає увагу, що продовження існування стану порушення прав чи інтересів позивача й після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) може бути підставою для звернення до суду з відповідним позовом задля їх захисту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 712/4939/16-а, від 28 жовтня 2020 року у справі №727/3366/16-а, від 03 лютого 2021 року у справі № 175/4618/18.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч. 2 ст. 369 КАС України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 242, 328, 329, 361, 368, 369 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про перегляд постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року за виключними обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: В.В. Файдюк
Є.І. Мєзєнцев