Справа № 640/14718/20 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
20 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Національної поліції України, голови ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо підготовки та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документів і подання, необхідних для призначення пенсії за вислугу років за проходження служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 , оформлену листом від 24.04.2020 № К-103/39/04-2020;
- зобов'язати Національну поліцію України підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документи і подання, необхідні для призначення пенсії за вислугу років за проходження служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції чинній на час вступу ОСОБА_1 на службу в органах внутрішніх справ - 15.09.2004).
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2020 позов задоволено частково: визнано протиправною відмову Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо підготовки та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років; зобов'язано Національну поліцію України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документи, у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, що затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, необхідні для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років; в решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Національна поліція України та голова ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України звернулись із апеляційними скаргами, в яких вони просять скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 27.11.2019 № 395 майора поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого міжрайонного відділу № 5 (м. Київ) управління захисту економіки у місті Києві, звільнено зі служби в поліції за пунктом 4 (у зв'язку із скороченням штатів або переведенням організаційних заходів) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
ОСОБА_1 звернувся із заявою до Національної поліції України щодо підготовки та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років.
Листом від 24.04.2020 №К-103/39/04-2020 Департамент захисту економіки Національної поліції України повідомив позивача про відсутність підстав для оформлення розрахунку вислуги років для призначення пенсії, підготування додаткових пенсійних документів та подання їх до уповноваженого структурного підрозділу. Вказана відмова вмотивована відсутністю календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі що становить 24 календарних роки та 6 місяців і більше. Зазначено, що на момент звільнення зі служби в поліції (02.12.2019), вислуга років ОСОБА_1 у календарному обчисленні становить 15 років 02 місяці 18 днів.
Не погоджуючись з вказаною відмовою Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо підготовки та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Департамент захисту економіки Національної поліції України листом від 24.04.2020 № К-103/39/04-2020 фактично повідомив позивача про відсутність підстав для призначення пенсії за вислугою років, чим порушив вимоги п. 12 Порядку № 3-1, а тому позов необхідно задовольнити частково.
Апелянти у своїх скаргах зазначають, що Департамент захисту економіки Національної поліції України відмовляючи позивачу в направленні документів та подання про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, діяв у межах повноважень та згідно вимог чинного законодавства України, оскільки у ОСОБА_1 немає встановленої п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарної вислуги років.
Колегія суддів вважає доводи апелянтів обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).
Відповідно до пунктів 1, 12 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Таким чином, саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні.
Тобто, у разі відсутності в особи достатньої вислуги років, правомірною є відмова у направленні до органу, що призначає пенсію відповідних документів, які необхідні для призначення пенсії за вислугу років, що спростовує висновки суду першої інстанції про те, що у відповідача відсутні повноваження встановлювати наявність підстав для призначення пенсії за вислугу років.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 537/1980/16-а.
Таким чином, для правильного вирішення даного спору слід встановити наявність у позивача вислуги років для призначення відповідної пенсії.
Як вже було зазначено вище, ОСОБА_1 працював старшим оперуповноваженим міжрайонного відділу № 5 (м. Київ) управління захисту економіки у місті Києві та наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 27.11.2019 № 395 його було звільнено зі служби в поліції за п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із скороченням штатів або переведенням організаційних заходів) з 02.12.2019, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 15 років 02 місяці 18 днів, вислуга років на пільгових умовах: 04 роки 02 місяці 28 днів.
У свою чергу, відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Проаналізувавши викладені норми, колегія суддів дійшла висновку, що в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не вказано, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності 24 років та 6 місяців вислуги, обчисленої на пільгових умовах; вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 24 календарних років та 6 місяців, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.
Зазначеними законодавчими нормами чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 161/4876/17, від 22 січня 2019 року у справі № 295/10742/16-а, від 27 лютого 2019 року у справі № 295/6454/17, від 10 липня 2019 року у справі №299/509/15-а, від 25 липня 2019 року у справі № 806/1402/16.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування викладених норм права у подібних правовідносинах палата, об'єднана палата або Велика Палата Верховного Суду не відступала.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що право на призначення пенсії за вислугою років з урахуванням пільгової вислуги років у позивача відсутнє, оскільки він немає встановленої пунктом "а" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарної (базової) вислуги років для призначення пенсії, яка станом на час звільнення повинна була становити не менше 24 календарних роки та 6 місяців.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що Департамент захисту економіки Національної поліції України, приймаючи рішення про відмову щодо підготовки та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві документів і подання, необхідних для призначення пенсії за вислугу років за проходження служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 , діяв у межах повноважень та згідно вимог чинного законодавства України, оскільки у ОСОБА_1 немає встановленої пунктом «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарної вислуги років.
Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянти надали до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги Національної поліції України, голови ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2020 - скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Національної поліції України, Департаменту захисту економіки Національної поліції України, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.