Справа № 825/1545/18 Суддя (судді) першої інстанції: Баргаміна Н.М.
13 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Єгорової Н.М. та Чаку Є.В.,
за участю секретаря Бринюк Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України пункт 20 від 02.03.2018, оформленого протоколом № 26, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу як інваліду війни ІІІ групи, інвалідність якого пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії; зобов'язання Міністерства оборони України призначити позивачу одноразову грошову допомогу як інваліду війни ІІІ групи у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2018, встановленому підпунктом «б» пункту 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XІІ в редакції закону з 07.05.2017 і постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 та перерахувати на рахунок Чернігівського обласного військового комісаріату суму одноразової грошової допомоги як інваліду війни ІІІ групи для подальшої виплати позивачу; зобов'язання Чернігівського обласного військового комісаріату виплатити позивачу суму одноразової грошової допомоги як інваліду війни ІІІ групи у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2018, встановленому підпунктом «б» пункту 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XІІ в редакції Закону з 07.05.2017 і постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.05.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2018, позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України пункт 20 від 02.03.2018, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 26, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як особі з інвалідністю ІІІ групи, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії; зобов'язано Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як особі з інвалідністю ІІІ групи у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності; в решті позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 23.06.2020 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2018 було скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
12.11.2020 представник Міністерства оборони України звернувся до суду з заявою про поворот виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.05.2018 у справі № 825/1545/18 та стягнення з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України коштів, які були стягнені за вище зазначеним судовим рішенням у розмірі 112000,00 грн.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року у задоволенні вказаної заяви було відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, Міністерство оборони України звернулось з апеляційною скаргою, в якій, просить ухвалу суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про поворот виконання рішення.
Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу відповідач вказує про те, що суд першої інстанції помилково застосував ст. 381 КАС України, не дослідив належним чином позицію відповідача у зв'язку із чим прийняв неправомірне рішення.
Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 380 КАС України, якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч. 5 ст. 380 КАС України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.
Поворот виконання судового рішення є інститутом адміністративного судочинства, що спрямований на повернення стягнутих грошових сум на підставі рішення суду, що було скасоване.
Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ врегульовані ст. 381 КАС України.
Згідно ст. 381 КАС України поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що вона застосовується до рішень про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.
Поворот виконання рішення в даному випадку допускається лише за наявності двох підстав: якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
За приписами ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Зважаючи на вказану норму, на спірні правовідносини розповсюджується положення ст. 381 КАС України.
При цьому, вимога встановлення судом факту повідомлення позивачем за відомо неправдивих відомостей або подання підроблених документів є імперативною.
В той же час, постанова суду касаційної інстанції не містить мотивів скасування рішень попередніх інстанцій у вигляді встановлення неналежності, недопустимості, недостовірності чи недостатності доказів, поданих позивачем, що виключає можливість для задоволення заяви.
На підставі вище зазначеного, колегія судів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви Міністерства оборони України про поворот виконання рішення у справі № 825/1545/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Доводи апеляційної скарги щодо не вірного застосування судом першої інстанції положень ст. 381 КАС України, та не врахування того, що повороту виконання підлягає рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги, що за своїх характером є одноразовою грошовою компенсацією, не є постійною або періодичною виплатою, та не є відшкодуванням шкоди, що заподіяно суб'єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, а тому наявні підстави для повороту виконання судового рішення, колегія суддів вважає помилковими, з огляду на те, що скасоване судове рішення стосувалося присудження виплати у відносинах публічної служби.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви Міністерства оборони України про поворот виконання рішення, враховуючи особливості, встановлені ст. 381 КАС України, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 19.04.2021 року.