Справа № 580/4294/20 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
В.В. Гаращенко
Іменем України
19 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сорочка Є.О.,
суддів Єгорової Н.М.,
Коротких А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати бездіяльність ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області щодо відмови направлення до МВС України в 15-денний строк з дня реєстрації документів, зазначених в пункті 7 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, з урахуванням раніше виплаченої у грудні 2016 року суми одноразової грошової допомоги в розмірі 290 000 грн. - протиправною;
- зобов'язати ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області направити до МВС України в 15-денний строк з дня реєстрації документів, зазначених в пункті 7 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 висновок щодо виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, з урахуванням раніше виплаченої у грудні 2016 року суми одноразової грошової допомоги в розмірі 290 000 грн.
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області подати у встановлений судом строк з моменту набрання рішення законної сили звіт про виконання рішення суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області щодо відмови направлення до МВС України в 15-денний строк з дня реєстрації документів, зазначених в пункті 7 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, з урахуванням раніше виплаченої у грудні 2016 року суми одноразової грошової допомоги в розмірі 290 000 грн;
- зобов'язано ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області направити до МВС України висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, з урахуванням раніше виплаченої у грудні 2016 року суми одноразової грошової допомоги в розмірі 290 000 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для направлення спірного висновку відсутні.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач у період з 01.10.1971 по 26.02.1998 проходив службу в органах внутрішніх справ України, та відповідно до наказу УМВС України в Черкаській області від 26.02.1998 №33 о/с звільнений з органів внутрішніх справ України за віком у відставку.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА №204357 від 07.06.2016, у зв'язку з первинним оглядом позивача, його визнано інвалідом II групи, причина інвалідності - захворювання так, пов'язане з проходженням служби в ОВС.
Згідно висновку УМВС України в Черкаській області про призначення одноразової грошової допомоги, затвердженого МВС України 11.08.2016, позивачу нарахована і виплачена одноразова грошова допомога по II групі інвалідності, на підставі первинного огляду медико-соціальною експертною комісією в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму. Виплата одноразової грошової допомоги по II групі інвалідності проведена у грудні 2016 року. Кошти в сумі 290000 грн. перераховані на особистий рахунок позивача.
Відповідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №768616 від 20.03.2020 у зв'язку з повторним оглядом позивача, йому встановлена безтерміново II група інвалідності 13.03.2020, причина інвалідності - травма так, пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №044134 від 20.03.2020, виданої обласною МСЕК №1, у позивача ступінь втрати професійної працездатності у відсотках становить 80 (вісімдесят).
Позивач 03.07.2020 звернувся до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області (далі-відповідач) із заявою провести йому виплату одноразової грошової допомоги з урахуванням раніше виплаченої суми.
До заяви позивачем додано: копію довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №044134, виданої Черкаською обласною МСЕК №1 від 20.03.2020; копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №768616, виданої Черкаською обласною МСЕК №1 від 20.03.2020; копію постанови №6 М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Черкаській області» від 17 лютого 2020 року; копію супровідної акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення від 21.01.2020 (форма Н-5*), та акта №2 про нещасний випадок (у тому числі поранення) від 21.01.2020 (форма Н-1*) від 12.02.2020 №16/1-22; копію акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 13 грудня 1980 року близько 17 год.00 хв. від 21.012020 (форма Н- 5*); копію акта №2 про нещасний випадок (у тому числі поранення) старшим державтоінспектором Чорнобаївського РВВС Черкаської області капітаном міліції ОСОБА_1 від 21.01.2020 (форма Н-1*); копія паспорта ОСОБА_1 НОМЕР_1 ; копія довідки про присвоєння ОСОБА_1 .ідентифікаційного номера НОМЕР_2 ; копія посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни серії НОМЕР_3 від 24 червня 2020 року, виданого ОСОБА_1 .
Листом від 21.07.2020 №Д-149 відповідач повідомив позивачу, що згідно висновку УМВС України в Черкаській області про призначення одноразової грошової допомоги, затвердженого МВС України 11.08.2016, позивачу нарахована і виплачена одноразова грошова допомога по II групі інвалідності, отриманої внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в ОВС України, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму.
В листі також вказано, що у відповідності до порядку, розмір одноразової грошової допомоги залежить від групи інвалідності, а причина інвалідності на розмір грошової допомоги не впливає. Враховуючи викладене, підстав для оформлення одноразової грошової допомоги по II групі інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, немає.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, після надходження документів щодо виплати грошової допомоги, готує висновок щодо виплати грошової допомоги та направляє його разом з доданими документами до МВС України, яке за результатами розгляду документів повинно прийняти рішення про виплату чи відмову у виплаті допомоги Всупереч наведеному відповідач, надавши відповідь листом від 21.07.2020 №Д-149, не підготував відповідний висновок та не направив його разом з поданими документами до МВС України для прийняти рішення про виплату чи відмову у виплаті допомоги чим допустив протиправну бездіяльність.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки доводи та вимоги апеляційної скарги не стосуються рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено, то колегія суддів рішення суду у цій частині не переглядає.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII (далі - Закон № 565-XII) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання ст. 23 Закону №565-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850), які визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
У подальшому, 07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII. До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII.
Пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Отже, передбачені в Законі №565-ХІІ гарантії соціального та правового захисту для працівників міліції продовжують поширювати свою дію на працівників міліції та реалізуються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Тому, за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом №565-ХІІ, і в тому числі після повторного огляду коли, згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії встановлено вищу групу інвалідності.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі: установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Згідно до п. 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:
- заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;
- довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції (п. 8 Порядку №850).
У свою чергу, згідно з п. 9 Порядку №850 Міністерство внутрішніх справ в місячний строк, після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів, приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Враховуючи викладені вище положення, повноваження відповідача у спірних правовідносинах обмежуються прийняттям та реєстрацією поданих позивачем документів, складенням висновку щодо призначення допомоги та направлення їх у встановлений строку до МВС.
Натомість, відповідачем не вчинено дій у відповідності до п. 8 Порядку №850 - висновок не складений та не поданий на розгляд до МВС, чим допущено протиправну бездіяльність.
При цьому, надаючи спірну відповідь, відповідач вказав про відсутність підстав для оформлення одноразової грошової допомоги, хоч вирішення цього питання не входить до його компетенції, а є повноваженнями МВС.
Доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що позивачу було надано відповідь в порядку звернення громадян, додатково підтверджують допущену відповідачем бездіяльність в частині невиконання наведених вище приписів Порядку №850.
Спірну відповідь не було мотивовано поданням позивачем не за формою заяви чи не всіх документів, передбачених Порядком №850, а відтак, оскаржувана бездіяльність не ґрунтувалася на цих обставинах, що унеможливлює їх врахування судом відповідно до абзацу другого частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення в частині задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2020 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Є.О. Сорочко
Суддя Н.М. Єгорова
Суддя А.Ю. Коротких