Справа № 580/5728/20 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко
20 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Земляної Г.В.
Мєзєнцева Є.І.
При секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Черкаській області), у якому просила суд:
- визнати протиправними дії відповідача, викладені в листі №2300-0205-8/55411 від 04 листопада 2020 року про проведення перерахунку пенсії відповідно до ч.ч. 2, 15 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697 (2014 року) в розмірі 60% заробітної плати за відповідною посадою працівника прокуратури з обмеженням її граничного розміру десятьма прожитковими мінімумами доходів громадян;
- зобов'язати відповідача з 01 січня 2020 року перерахувати та виплатити призначену позивачу пенсію по інвалідності у розмірі 80% від розміру заробітної плати (в редакції станом на час призначення пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ), що визначена у довідці Черкаської обласної прокуратури від 06 жовтня 2020 року за №21-570 без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01 жовтня 2020 року до моменту здійснення перерахунку;
- здійснити виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією одноразово відповідно до довідки від 06 жовтня 2020 року за №21-570 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 та рішення від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 у позивача виникло право на перерахунок та виплату пенсії по інвалідності згідно з довідкою Черкаської обласної прокуратури №21-570вих-20 від 06 жовтня 2020 року відповідно до вимог статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХП та частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» в первинній редакції, починаючи з 01 жовтня 2020 року з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Черкаської обласної прокуратури №21-570вих-20 від 06 жовтня 2020 року про заробітну плату, без обмеження граничного розміру пенсії, проте відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року даний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року, у розмірі 60% грошового забезпечення, визначеного у довідці Черкаської обласної прокуратури №21-570вих-20 від 06 жовтня 2020 року, з 01 жовтня 2020 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року, з 01 жовтня 2020 року виходячи з 80% сум грошового забезпечення, визначених у довідці Черкаської обласної прокуратури №21-570вих-20 від 06 жовтня 2020 року.
В решті позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія позивача підлягає перерахунку виходячи із відсоткового значення станом на час призначення позивачу пенсії, а саме: у розмірі 80% грошового забезпечення, тому перерахунок пенсії по інвалідності позивача із застосуванням розміру пенсії 60% грошового забезпечення є протиправним.
Відмовляючи в частині позовних вимог, суд зазначив, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668, зокрема, Закону України «Про прокуратуру», та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині відмови в задоволенні позову, позивач звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.
Скаргу обґрунтовано тим, що обмеження пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами є протиправним, оскільки на час призначення позивачу пенсії законом не було встановлено обмежень щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури, таке обмеження має застосовуватись до пенсій, які призначені з 01 січня 2016 року. Крім того,
право позивача на отримання пенсії без обмеження максимальним розміром встановлено постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 листопада 2016 року у справі №712/11665/16-а, яке набрало законної сили
Крім того з апеляційною скаргою звернувся відповідач, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову в повному обсязі відмовити.
Скаргу обґрунтовано тим, що після прийняття рішення Конституційним Судом України №6-р2020 від 26 березня 2020 року був змінений порядок здійснення перерахунку пенсій працівникам прокуратури, тому підлягають застосуванню положення статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697. Щодо відсоткового значення розміру пенсії позивача зазначив, що відповідно до ч.2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697 пенсія призначається у розмірі 60% від суми місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Також відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому, зазначив, що згідно ч.15 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697 максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно ч. 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, в той час як скарга позивача підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , виданого 27 березня 2014 року, позивач ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності 2 групи, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року.
З постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2014 року у справі №712/13413/14-а, яка набрала законної сили 18 грудня 2014 року, вбачається, що 03 квітня 2014 року ОСОБА_1 було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 80% від суми місячного заробітку. На день призначення пенсії стаж роботи в органах прокуратури становив 13 років 6 місяців 17 днів.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2014 року у справі №712/13413/14-а, яка набрала законної сили 18 грудня 2014 року, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області перерахувати з 12 липня 2014 року призначену ОСОБА_1 пенсію у зв'язку із звільненням із органів прокуратури відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції Закону №3667-IV від 08.07.2011 у розмірі 80% місячного заробітку.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 листопада 2016 року у справі №712/11665/16-а, яка набрала законної сили 23 січня 2017 року, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області здійснити ОСОБА_1 з 01 липня 2016 року перерахунок та виплату пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 80% від суми місячного заробітку, відповідно до довідки прокуратури Черкаської області від 06 червня 2016 року №18/136вих16 та забезпечити її виплату в подальшому без обмежень суми пенсійної виплати.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-ІХ від 19 вересня 2019 року завершено реформування обласних прокуратур та наказом Генерального прокурора України №414 від 08 вересня 2020 року визначено днем початку їх роботи 11 вересня 2020 року, відтак оплата праці прокурорів обласних прокуратур здійснюється у відповідності до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» із вказаної дати.
Черкаська обласна прокуратура видала позивачу довідку №21-570вих-20 від 06 жовтня 2020 року про розмір заробітної плати, обрахованої згідно статті 81 Закону України «Про прокуратуру» для перерахунку пенсії за відповідною посадою до посади старшого прокурора відділу обласної прокуратури. Згідно вказаної довідки розмір грошового забезпечення позивача складає 52 970 грн. 40 коп., в т.ч. посадовий оклад - 37 836 грн., надбавка за вислугу років (20%) - 7567 грн. 20 коп., матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) 3783 грн. 60 коп. та 3783 грн. 60 коп.
02 листопада 2020 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до довідки Черкаської обласної прокуратури №21-570вих-20 від 06 жовтня 2020 року.
Відповідач листом №2300-0205-8/55411 від 04 листопада 2020 року повідомив позивача, що здійснив перерахунок пенсії позивача відповідно до довідки Черкаської обласної прокуратури №21-570вих-20 від 06 жовтня 2020 року. Після перерахунку розмір пенсії позивача складає 60% від грошового забезпечення, визначеного довідкою №2300-0205-8/55411 від 04 листопада 2020 року та з урахуванням обмеження пенсії десятьма розмірами прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 17 120 грн. (52 970 грн. 40 коп. х 60% = 31 782 грн. 24 коп., але не більше десяти розмірів прожиткового мінімуму (1712 грн. х 10 = 17 120).
Вважаючи свої права порушеними, а відмову відповідача у перерахунку пенсії в належному розмірі неправомірною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Базовим (рамковим) нормативно-правовим актом, який визначає права, принципи, підстави, механізм та умови призначення, перерахунку і виплати пенсії за вислугу років працівникам органів прокуратури був і є Закон України «Про прокуратуру»: до 15 липня 2015 року - Закон № 1789-ХІІ, з цієї дати - Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ).
Умови пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури до 15 липня 2015 року визначалися статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ.
Так, за ч.1 статті 50-1 (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 11 років 6 місяців.
Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Згідно ч.9 статті 50-1 Закону №1789 прокурорам і слідчим, що визнані інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.
Згідно ч.13 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч.18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ).
Надалі 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, ч.18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Таким чином, після 01 січня 2015 року повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури законодавець делегував Уряду.
15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ, згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, Закон № 1789-ХІІ, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1.
Частиною 20 статті 86 Закону № 1697-VІІ передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, на час звернення позивача до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, частини 13 та 18 статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які визначали право на перерахунок пенсії працівникам прокуратури, втратили чинність.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду за результатами перегляду рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зразковій справі № 825/506/18 (Пз/9901/16/18).
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, починаючи з 01 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Водночас, впродовж 2015-2019 років Кабінетом Міністрів України не визначалося умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Однак, рішенням Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч.20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положення ч.20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Установлено такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Відповідно до статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у рішенні від 14 вересня 2020 року у справі № 560/2120/20, постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» є чинною та є рішенням уряду про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».
Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, відповідач не заперечує обставин щодо наявності права у позивача на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII та на підставі довідки Черкаської обласної прокуратури від 06 жовтня 2020 року за №21-570.
Так, відповідач на підставі довідки Черкаської обласної прокуратури №21-570вих-20 від 06 жовтня 2020 року здійснив перерахунок пенсії позивача, виходячи з 60% грошового забезпечення, визначеного вказаною довідкою та з урахуванням обмеження пенсії десятьма розмірами прожиткового мінімуму. Пенсія позивача після вказаного перерахунку складає 17 120 грн.
Отже, спірними є висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо необхідності здійснення перерахунку пенсії із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену ч.1 цієї статті та щодо обмеження граничного розміру пенсії.
Так, ч.2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII визначає, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що розмір пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
В свою чергу, ч.20 статті 86 Закону № 1697-VII, яка регулює порядок перерахунку пенсії, не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Таким чином, при перерахунку пенсії позивача відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 статті 86 Закону № 1697-VII, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.
З урахуванням наведеного суд вірно зазначив про наявність у позивача права на перерахунок та отримання пенсії на підставі ч.20 статті 86 Закону № 1697-VII з урахуванням її розміру визначеного як 80 відсотків місячної заробітної плати.
Щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає наступне.
Відповідно до постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 листопада 2016 року у справі №712/11665/16-а, яка набрала законної сили 23 січня 2017 року, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області здійснити ОСОБА_1 з 01 липня 2016 року перерахунок та виплату пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 80% від суми місячного заробітку, відповідно до довідки прокуратури Черкаської області від 06 червня 2016 року №18/136вих16 та забезпечити її виплату в подальшому без обмежень суми пенсійної виплати.
Згідно ч.4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За п. 4 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Приписи наведеної правової норми необхідно застосовувати й у даному випадку, а тому перерахунок призначеної позивачу пенсії, який призведе до зменшення обсягу його соціальних прав та гарантій є неприпустимим і виключає можливість прийняття суб'єктом владних повноважень рішень або вчинення ним дій, які б звужували зміст, обсяг існуючих соціальних гарантій.
Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги, що виплата пенсії позивачу здійснюється з урахуванням постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 листопада 2016 року у справі №712/11665/16-а без обмеження її максимального розміру у розмірі 80% від розміру її місячної заробітної плати, у суду немає підстав для перегляду обставин, які вже були предметом судового розгляду у справі №712/11665/16-а, тому, зважаючи на недопущення погіршення стану позивача, який існував до звернення до суду із даним позовом, суд вважає за необхідне задовольнити позов шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року, з 01 жовтня 2020 року виходячи з 80% сум грошового забезпечення, визначених у довідці Черкаської обласної прокуратури №21-570вих-20 від 06 жовтня 2020 року без обмежень її максимального розміру.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги позивача колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення в частині відмови в задоволенні позову.
За викладених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовані норми матеріального права, що стали підставою для невірного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 статті 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
В апеляційній скарзі позивач просив присудити на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Відповідно до ч. 1, пю1 ч.3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ч. ч. 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому в силу положень ч. 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За правилами ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно ч. 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач у зв'язку з розглядом справи судом апеляційної інстанції, надано: договір про надання правової допомоги від 03 лютого 2021 року №03/02/2021, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 ; додаткову угоду №1 до нього, згідно з якою визначено, що вартість послуг (гонорару) з надання правової допомоги Клієнту щодо звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року у справі № 580/5728/20 представництва його інтересів у суді, із вчиненням усіх процесуальних дій (прийняттям процесуальних рішень), у яких може виникнути необхідність, в межах розгляду справи судом апеляційної інстанції, визначається у фіксованому розмірі та становить 3000 (три тисячі) гривень, які сплачуються Замовником упродовж 1 місяця з дати підписання сторонами даної додаткової угоди»; рахунок адвоката №1 від 03 лютого 2021 року, наданий ОСОБА_1 на суму 3 000 грн; квитанція АТ КБ «ПриватБанк» від 04 лютого 2021 року про сплату ОСОБА_1 гонорару на суму 3000 грн., згідно з якою платником є ОСОБА_1 , одержувачем - адвокат ОСОБА_2 ; акт приймання-передачі наданих послуг на суму 3 000 грн; детальний опис робіт (наданих послуг) від 15 лютого 2021 року, здійснений адвокатом ОСОБА_2 на виконання умов договору про надання правової допомоги.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (ч. 7 ст. 134 КАС України). З викладеного вбачається, що суд вправі зменшувати розмір витрат на правову допомогу, але лише в разі заявлення іншою стороною клопотання про їх неспівмірність. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 березня 2018 року, справа №907/357/16, від 22 листопада 2019 року, справа №902/347/18. Проте, відповідачем такого клопотання заявлено не було.
Разом з тим, на думку колегії суддів, вартість витрати на правову допомогу є співмірною зі складністю справи, обсягом наданих послуг, послуги, що надані адвокатом є необхідними для поновлення прав позивача.
Зважаючи на те, що гонорар адвоката, згідно з положеннями додаткової угоди №1 визначений як фіксована сума, адвокат не має обов'язку обчислювати фактичну кількість часу, витраченого при наданні послуг клієнту. Разом з тим, для цілей дослідження питання про співмірність заявлених витрат, у наданому адвокатом детальному описі послуг зазначено фактичну кількістю затраченого часу для надання позивачу правової допомоги.
Згідно з наданого адвокатом детального опису вбачається, що на разі ним затрачено 15 годин для надання правової допомоги позивачу, що є значним обсягом часу та виправдовує співмірність заявленого до стягнення розміру гонорару.
Таким чином витрати позивача на правничу допомогу є реальними, надані адвокатом обслуги - необхідним, а розмір гонорару адвоката відповідає критерію розумності. А тому заявлені витрати мають бути стягнуті з відповідача.
Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2021 року змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини таким чином:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року, з 01 жовтня 2020 року виходячи з 80% сум грошового забезпечення, визначених у довідці Черкаської обласної прокуратури №21-570вих-20 від 06 жовтня 2020 року, без обмеження її максимальним розміром.».
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 статті 263, п.2 ч.5 статті 328 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 20 квітня 2021 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Г.В. Земляна
Є.І. Мєзєнцев