Справа № 363/3620/20 Суддя (судді) першої інстанції: Баличева М.Б.
20 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Земляної Г.В.
Мєзєнцева Є.І.
При секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 05 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації в особі посадової особи, уповноваженої розглядати справи про адміністративні правопорушення - начальника управління державного нагляду Департаменту Державного нагляду Ружинського Володимира Григоровича про визнання протиправною та скасування постанови від 03 вересня 2020 року № 58 про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації в особі посадової особи, уповноваженої розглядати справи про адміністративні правопорушення - начальника управління державного нагляду Департаменту Державного нагляду Ружинського Володимира Григоровича про визнання протиправною та скасування постанови від 03 вересня 2020 року № 58 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 12 750 грн. за порушення ч. 1 статті 145 КУпАП.
З постановою позивач не погодився та вважав її незаконною з підстав порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, які полягали у неналежному повідомленні його про розгляд справи та у розгляді справи за його відсутності, а також з підстав недоведеності у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 145 КУпАП.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 05 березня 2021 року в задоволені даного адміністративного позову - відмовлено.
Приймаючи дане рішення, суд виходив з того, що відповідачем було зазначено в постанові докази на підтвердження винуватості особи, які також було додано до письмового відзиву на адміністративний позов, щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 статті 145 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.
Скаргу обґрунтовано тим, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факт вчинення правопорушення позивачем, не надав можливості позивачу подати належні докази в спростування позиції відповідача, бути присутнім при розгляді справи, скористатися правовою допомогою.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 03 вересня 2020 року начальником управління державного нагляду Департаменту державного нагляду Ружинським В.Г. - посадовою особою, уповноваженою розглядати справи про адміністративні правопорушення рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 21 березня 2020 року № 168, було прийнято постанову № 58 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері використання радіочастотних ресурсів, якою до генерального директора ТОВ «АЕРО ТЕЛЕКОМ» ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 750 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 12 750 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 145 КУпАП.
Зі змісту вказаної постанови № 58 від 03 вересня 2020 року вбачається, що генеральний директор ТОВ «АЕРО ТЕЛЕКОМ» ОСОБА_1 не в повному обсязі використовує радіочастотний ресурс згідно ліцензії від 22 січня 2019 року № 9779, а саме не користується визначеними у ліцензії номіналами, смугами радіочастот: м. Київ - 3690-3700 (10) МГЦ; Львівська область - 3600-3640 (40) МГц; Полтавська область - 3640-3680 (40); 3680-3700 (20) МГц; Одеська область - 3680 - 3700 (20) МГц; Миколаївська область - 3680-3700 (20) МГц; Чернівецька область - 3640 - 3700 (60) МГц та становить 210 МГц, що є порушенням підпункту 4.1.3. пункту 4.1 Ліцензійних умов користування радіочастотним ресурсом України, затверджених рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 19 серпня 2005 року № 53, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 статті 145 КУпАП «Порушення умов правил, що регламентують діяльність у сфері телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом, передбачену ліцензіями, дозволами».
Не погоджуючись з даною постановою відповідача про накладення стягнення, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходив з такого.
Відповідно до пункту 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (далі - НКРЗІ), затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1067, НКРЗІ є органом державного регулювання у сфері телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом, надання послуг поштового зв'язку. У визначеній сфері НКРЗІ здійснює повноваження органу ліцензування, дозвільного органу, регуляторного органу та органу державного нагляду (контролю).
Згідно п. 2-2 ч.2 статті 14 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» (далі - Закон), одним із повноважень НКРЗІ є здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про радіочастотний ресурс України та запобігання правопорушенням при користуванні радіочастотним ресурсом України у смугах радіочастот загального користування.
Частиною 1 статті 18 Закону визначено, що державний нагляд за користуванням радіочастотним ресурсом України - комплекс заходів, які забезпечують використання радіочастотного ресурсу України відповідно до законодавства. Порядок здійснення державного нагляду щодо смуг радіочастот загального користування затверджується НКРЗІ.
Згідно ч.7 статті 18 Закону позапланові перевірки проводяться за рішенням НКРЗІ, щодо питань, зазначених у цих рішеннях. Рішення про проведення позапланової перевірки приймається, зокрема, на підставі письмового звернення про порушення законодавства, стандартів та інших нормативних документів у сфері користування радіочастотним ресурсом України.
На підставі письмових звернень Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України від 18 червня 2020 року № 30/1/2-4507, від 24 червня 2020 року № 30/1/2-4807 НКРЗІ прийнято рішення від 28 липня 2020 року № 294 (із змінами згідно рішення НКРЗІ від 07 серпня 2020 року № 305) про проведення у строк з 10 по 21 серпня 2020 року позапланової перевірки ТОВ "Аеро Телеком" щодо дотримання вимог законодавства про радіочастотний ресурс України.
У період з 10 по 21 серпня 2020 року проведено позапланову перевірку ТОВ "Аеро Телеком" щодо дотримання вимог законодавства про радіочастотний ресурс України, за результатами якої був складений акт перевірки від 21 серпня 2020 року № 96/РЧР-1.
За результатами перевірки встановлено, що ТОВ «Аеро Телеком» не в повному обсязі використовує радіочастотний ресурс, визначений в ліцензії від 22 січня 2019 року № 9779, а саме не користується визначеними у ліцензії номіналами, смугами радіочастот:
- м. Київ - 3690 - 3700 (10) МГц;
- Львівська область - 3600 - 3640 (40) МГц;
- Полтавська область - 3640 - 3680 (40); 3680-3700 (20) МГц;
- Одеська область - 3680 - 3700 (20) МГц;
- Миколаївська область - 3680 - 3700 (20) МГц;
- Чернівецька область - 3640 - 3700 (60) МГц, та становить 210 МГц,
що є порушенням підпункту 4.1.3 пункту 4.1 Ліцензійних умов користування радіочастотним ресурсом України (далі - Ліцензійні умови).
За наслідками перевірки, враховуючи виявлене порушення, уповноваженою НКРЗІ посадовою особою складено протокол про адміністративне правопорушення від 21 серпня 2020 року № 58, відповідальність за яке передбачена ч. 1 статті 145 КУпАП.
За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 03 вересня 2020 року № 58 у розмірі 12 750 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 145 КУпАП.
Листом від 04 вересня 2020 року № 13-4007/133 позивачу було направлено постанову на адресу місцезнаходження ТОВ «Аеро Телеком», зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Також листом від 04 вересня 2020 року № 13-4009/133 копію постанови було направлено на визначену ТОВ «Аеро Телеком» адресу для листування.
Щодо тверджень апелянта про порушення прав позивача на участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, право на користування послугами юридичною допомогою адвоката та інші права, передбачено статтею 268 КУпАП, оскільки відповідачем не було повідомлено позивача належним чином про розгляд справи та не було надіслано повістку відповідно статті 277-2 КУпАП, слід зазначити таке.
Положеннями статей 245, 251, 252, 268, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 277-1 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
На думку колегії суддів, твердження позивача про порушення його прав на участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з не повідомленням відповідачем позивача належним чином про розгляд справи та не надісланням повістки, не відповідає дійсності, оскільки інформацію про місце та час розгляду справи було направлено позивачу рекомендованим листом від 27 серпня 2020 року №13-3865/133 на адресу для листування, що вказана на бланках листів ТОВ «Аеро Телеком», а саме: 04073, м. Київ, вул. Скляренка, 4а.
Вказаний лист позивач отримав завчасно, про що свідчить, зокрема, його прохання про перенесення часу розгляду справи 03 вересня 2020 року з 12:00 год. на 14:00 год., що було надіслано ним на електронну пошту відповідача.
Тобто, ОСОБА_1 заздалегідь був обізнаний про розгляд матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення, тому мав можливість скористатися всіма правами, визначеними статтею 268 КУпАП. Разом з тим, позивач не надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, він не з'явився на розгляд справи та не направив свого представника, не надав жодних пояснень, доказів тощо.
Щодо твердження апелянта про те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам статей 27 та 283 КУпАП, зокрема, не містить конкретного адміністративного стягнення, а саме точного розміру штрафу, то на думку колегії суддів точний розмір штрафу в постанові визначено в цифровому виді, що цілком відповідає санкції статті 145 КУпАП. Технічна помилка, за твердженням відповідача, що ніяк не спростовано позивачем, а саме невідповідність суми штрафу цифрами сумі штрафу прописними буквами пов'язана з порушення сталої роботи програмного забезпечення серверного обладнання під час друку. Слід також зазначити, що технічна помилка чи описка в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності жодним чином не може впливати на суть виявленого правопорушення чи наявність вини особи.
Щодо відсутності складу правопорушення, визначеного підпунктом 4.1.3 пункту 4.1 Ліцензійних умов та ч.1 статті 145 КУпАП, то суд зазначає таке.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» користування радіочастотним ресурсом України підлягає державному регулюванню.
Органом державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, яка утворюється відповідно до Закону України "Про телекомунікації".
Згідно статті 14 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» повноваження національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, щодо регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України
1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, здійснює свої повноваження у смугах радіочастот загального користування.
2. Повноваженнями національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, щодо регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є:
1) ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України відповідно до цього Закону;
2) розробка та затвердження нормативно-правових актів (правил, положень, норм) щодо регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України;
2-1) контроль за наявністю передбачених законом ліцензій, інших дозвільних документів у сфері користування радіочастотним ресурсом України;
2-2) здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про радіочастотний ресурс України та запобігання правопорушенням при користуванні радіочастотним ресурсом України у смугах радіочастот загального користування.
Відповідно до п.1 ч.2 статі 30 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів - суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом для надання телекомунікаційних послуг.
Частиною 1 статті 36 цього Закону визначено, що ліцензійні умови користування радіочастотним ресурсом України є нормативно-правовим актом, що містить вичерпний перелік обов'язкових для виконання вимог.
Відповідно до ч. 1 статті 145 КУпАП, порушення умов і правил, що регламентують діяльність у сфері телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, передбачену ліцензіями, дозволами, повідомленням про початок здійснення діяльності у сфері телекомунікацій, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств і організацій усіх форм власності у розмірі від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.4.1 Ліцензійних умов, ліцензіат зобов'язаний виконувати такі умови користування радіочастотним ресурсом України:
4.1.3 Користуватися визначеними у ліцензії номіналами, смугами радіочастот з дотриманням таких умов користування:
• на правах виключного користування номіналами, смугами радіочастот за ліцензією;
• на правах спільного з іншими користувачами користування номіналами, смугами радіочастот за ліцензією.
Як зазначалося вище, ТОВ «Аеро Телеком» має ліцензію на користування радіочастотним ресурсом України від 22 січня 2019 року № 9779, радіотехнологія (вид радіозв'язку): мультисервісний радіодоступ (радіозв'язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації) на території 27 регіонів України, смуги (номінали) радіочастот, приймання/передавання МГц: 3600,0...3700,0; ширина смуги радіочастот, що використовується в регіоні - 100,0 МГц, загальна ширина смуги, МГц: 2700,0 МГц, термін дії ліцензії до 13 січня 2025 року.
В пункті 1.5 Ліцензійних умов, зокрема зазначено, що залежно від особливостей застосування радіотехнологій, визначених Планом використання радіочастотного ресурсу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2006 року № 815 (далі - План використання радіочастотного ресурсу України), користування смугами радіочастот для здійснення операторської діяльності із застосуванням радіотехнології, що зазначена у ліцензії, здійснюється на таких умовах:
Л01 - користування смугою радіочастот здійснюється на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів. Ліцензія на користування радіочастотним ресурсом встановлює виключне право на користування визначеним в ній радіочастотним ресурсом у межах зазначених регіонів;
Л02 - користування смугою радіочастот здійснюється на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів. Смуга або частина зазначеної смуги радіочастот може використовуватися в межах одного регіону кількома користувачами за умови забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів.
Згідно п. 25 розділу І Плану використання радіочастотного ресурсу України особливості застосування радіотехнології мультисервісний радіодоступ у смузі радіочастот 3600 - 3700 МГц - Л01, тобто ліцензія на користування радіочастотним ресурсом встановлює виключне право на користування визначеним в ній радіочастотним ресурсом у межах зазначених регіонів.
Таким чином, з наведеного вбачається, що користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та дозволів на експлуатацію - суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг.
При цьому, підконтрольні суб'єкти зобов'язані користуватися радіочастотним ресурсом з дотриманням умов виданої їм ліцензії, а їх дії (бездіяльність), які порушують такі умови, становлять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 145 КУпАП.
Суд першої інстанції встановив, що позивача притягнуто до адмінвідповідальності за те, що ТОВ «Аеро Телеком» не в повному обсязі використовує радіочастотний ресурс, визначений в ліцензії від 22 січня 2019 року №9779.
Між тим, п.4.1.3 Ліцензійних умов встановлюється обов'язок користувача радіочастотним ресурсом використовувати лише ті номінали та смуги радіочастот, які визначені в ліцензії, а ч.1 статті 145 КУпАП встановлює відповідальність за користування іншими номіналами або смугами радіочастот, ніж визначені в виданій користувачу ліцензії.
Тобто, диспозиція ч.1 статті 145 КУпАП встановлює відповідальність користувачів радіочастотних ресурсів за порушення ними умов і правил, визначених у виданій ліцензії, а не відповідальність за порушення загалом умов і правил, що регламентують діяльність у сфері телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів погоджується із висновками апелянта про відсутність у діях позивача складу адмінправопорушення, передбаченого ч.1 статті 145 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 03 вересня 2020 року №58, оскільки відповідачем не доведена наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.
Таким чином, необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.
Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 статті 317 КАС України - підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
ст. ст. 243, 246, 308, 315, 317, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 05 березня 2021 року - скасувати та ухвалити нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації в особі посадової особи, уповноваженої розглядати справи про адміністративні правопорушення - начальника управління державного нагляду Департаменту Державного нагляду Ружинського Володимира Григоровича про визнання протиправною та скасування постанови від 03 вересня 2020 року № 58 про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 03 вересня 2020 року № 58 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 12 750 грн. за порушення ч. 1 статті 145 КУпАП, провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Повний текст рішення виготовлено 20 квітня 2021 року.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: Г.В. Земляна
Є.І. Мєзєнцев