Справа № 826/5519/17 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.
20 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Вівдиченко Т.Р.,
Лічевецького І.О.,
При секретарі: Лещенко В.С.,
За участю позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Твердохлєбова Є.Г.,
представника відповідача: Подпаса Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської обласної ради на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської обласної ради, треті особи - Великодимерська селищна рада Броварського району Київської області, Головне управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення в частині,-
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва до Київської обласної ради з даним адміністративним позовом, в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення Київської обласної ради від 18 вересня 2003 року №117-09 XXIV «Про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області» в частині встановлення меж населеного пункту - села Богданівка Броварського району Київської області та затвердження її загальної площі згідно Додатку №2 до цього рішення «Перелік населених пунктів Броварського району Київської області» за п. 3 с. Богданівка площа 1981,8 га.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням ст.ст.173,174 Земельного кодексу України, якими передбачено, що обласна рада мала право приймати рішення про встановлення меж с. Богданівка Броварського району Київської області виключно при наявності подання від Богданівської сільської ради Київської області з цього питання та відповідного проекту землеустрою щодо встановлення меж с. Богданівка Броварського району Київської області.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Київської обласної ради від 18 вересня 2003 року №117-09 XXIV «Про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області» в частині встановлення меж населеного пункту Богданівка Броварського району Київської області та затвердження її загальної площі згідно Додатку №2 до цього рішення «Перелік населених пунктів Броварського району Київської області» за п.3 с. Богданівка площа 1981,8 га.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов залишити без розгляду.
Доводи апелянта обґрунтовані тим, що позивач при поданні позову не дотримався строків звернення до суду.
Апелянт наголошує, що ними було заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у суді першої інстанції, проте, суд будь-якого рішення за їх клопотанням не прийняв і розглянув спір по суті.
У відзиви на апеляційну скаргу позивачем вказано про правильність висновків суду першої інстанції та необгрунтованість доводів, викладених в апеляційній скарзі. Також, позивач у своєму відзиві наголошує на безпідставне поновлення судом апеляційної скарги строку на апеляційне оскарження, вказуючи на відсутність у апелянта поважних причин пропуску цього строку.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року апеляційну скаргу Київської обласної ради задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2018 року скасовано та прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині - залишено без розгляду.
Залишаючи позовні вимоги без розгляду, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що перебіг строку для звернення до адміністративного суду у даному спорі розпочався ще у 2015 році, натомість адміністративний позов до суду першої інстанції було подано лише у квітні 2017 року, що свідчить про пропуск позивачем установленого КАС України строку для звернення до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
При цьому, позивач не порушувала перед судом першої інстанції питання про поновлення пропущеного строку для оскарження рішення Київської обласної ради від 18.09.2003 №117-09-ХХІV і судом першої інстанції питання поновлення цих строків не вирішувалось.
Втім, постановою Верховного Суду від 17 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019 скасовано, а справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Направляючи справу на продовження розгляду, Верховний Суд зазначив про те, що за своєю природою оскаржуване рішення є актом нормативного характеру, діє та справляє вплив на права та обов'язки суб'єктів відповідних правовідносин протягом усього періоду його чинності, а відтак і оскарженим такий акт може бути протягом усього часу його чинності.
У свою чергу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 березня 2021 року прийнято дану справу до свого провадження та призначено справу у відкритому судовому засіданні.
У поясненнях, поданих до суду апеляційної інстанції позивачем зазначено, що суд першої інстанції, вирішуючи дану справу не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, та прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 20.11.2013 року укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,18 га, кадастровий номер 221280801:01:080:0357, що розташована в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області.
За умовами вказаного договору ОСОБА_2 передав у власність (продав), а ОСОБА_1 прийняла у власність (купила) вказану земельну ділянку. Договір посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 6353.
Згідно умов вищезазначеного Договору, продаж земельної ділянки за домовленістю сторін проводиться за суму 147600 грн., що за середнім курсом комерційних банків м. Києва на день нотаріального посвідчення цього договору становило 18000 доларів США. Вказану суму грошових коштів ОСОБА_2 отримав під час підписання цього договору.
Втім, згідно рішення Апеляційного суду Київської області від 14.05.2015 у справі №361/6116/14 (провадження №22-ц/780/2639/15) рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14.02.2015 скасовано та ухвалено по справі нове рішення, згідно якого позов Броварського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Богданівської сільської ради Броварського району Київської області до Броварської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним і скасування розпоряджень та державного акта на право приватної власності на землю, визнання недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно і договору купівлі-продажу нерухомого майна та витребування майна із чужого незаконного володіння - задоволено:
- визнано недійсним і скасовано розпорядження Броварської РДА № 1174 від 11 липня 2011 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області за межами населеного пункту»;
- визнано недійсним і скасовано розпорядження Броварської РДА № 749 від 16 жовтня 2013 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки цільове призначення якої змінюється з ведення особистого селянського господарства на ведення садівництва ОСОБА_2 в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області за межами населеного пункту»;
- визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №424275, виданий 06 вересня 2011 року на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,8001 га, що розташована в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства;
- визнано недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку індексний номер 11763675, видане 29 жовтня 2013 року на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,8001 га, кадастровий номер 3221280801:01:080:0294, цільове призначення - для індивідуального садівництва, що розташована в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області;
- визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 12492240, видане 08 листопада 2013 року на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,6201 га, кадастровий номер 3221280801:01:080:0358, цільове призначення - для індивідуального садівництва, що розташована в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області;
- визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 12494236, видане 08 листопада 2013 року на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,18 га, кадастровий номер 3221280801:01:080:0357, цільове призначення - для індивідуального садівництва, що розташована в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області;
- визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,18 га, кадастровий номер 3221280801:01:080:0357, що розташована в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області, цільове призначення - для індивідуального садівництва, укладений 20 листопада 2013 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О.В., зареєстрований в реєстрі за № 6353;
- витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,6201 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, кадастровий номер 3221280801:01:080:0358, вартістю 514980 грн., що розташована в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області;
- витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,18 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, кадастровий номер 3221280801:01:080:0357, вартістю 57220 грн., що розташована в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області.
Тобто, договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , визнано недійсним і земельну ділянку витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 .
При цьому, зі змісту вказаного рішення вбачається, що 18 вересня 2003 року Київська обласна рада 24 скликання прийняла рішення «Про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області» за № 117-09-ХХІV, яким вирішила встановити межі населених пунктів Бориспільського, Броварського, Васильківського, Києво-Святошинського, Обухівського районів Київської області згідно із відповідними проектами землеустрою та затвердити їх загальну площу згідно з додатками 1-5, у тому числі с. Богданівка, площею 1981,8 га.
Вважаючи вказане рішення від 18 вересня 2003 року №117-09 XXIV протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено той факт, що спірне рішення в частині встановлення меж села Богданівка Броварського району Київської області прийняте відповідно до подання районної ради та на підставі проекту землеустрою щодо встановлення меж цього населеного пункту, а тому рішення Київської обласної ради від 18.09.2003 №117-09 XXIV «Про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області» щодо встановлення меж населеного пункту Богданівка Броварського району Київської області та затвердження її загальної площі згідно Додатку №2 до цього рішення прийнято не у спосіб та не у відповідності до норм чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає скасуванню в цій частині.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Повноваження обласних рад по встановленню меж адміністративно-територіальних одиниць передбачено статтею 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Главою 29 Земельного кодексу України.
У силу вимог статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування
Постановляючи рішення від 19.04.2009 у справі №1-9/2009 про скасування актів органів місцевого самоврядування Конституційний Суд України, серед іншого, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
Крім того, у постановах від 03.02.2020 у справі №826/16737/18 та від 26.05.2020 у справі №750/11932/16 Верховний Суд дійшов висновку, що акти органів місцевого самоврядування, дія яких поширюється на необмежену кількість суб'єктів та застосовуються багаторазово, є нормативно-правовими актами.
Подібні висновки викладені також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №363/3101/17 та від 15.05.2019 у справі №363/3786/17.
З огляду на вказане, оскаржуване рішення Київської обласної ради від 18.09.2003 №117-09-XXIV про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області є актом нормативного характеру, діє та справляє вплив на права та обов'язки суб'єктів відповідних правовідносин протягом усього періоду його чинності.
Згідно з частиною другою статті 173 Земельного кодексу України межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.
Пунктом «ж» статті 8 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень обласних рад у галузі земельних відносин на території області належить, зокрема, встановлення та зміна меж сіл, селищ.
Статтею 174 Земельного кодексу України передбачено, що рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською чи Севастопольською міською радами за поданням районних та відповідних сільських, селищних рад.
Рішення про встановлення і зміну меж районів у містах приймається міською радою за поданням відповідних районних у містах рад.
Межі адміністративно-територіальних утворень встановлюються в порядку та відповідно до закону (стаття 175 Земельного кодексу України).
Статтею 11 Закону України «Про основи містобудування» (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) визначено, що до компетенції обласних і районних рад у сфері містобудування на їх території належить встановлення та зміна меж населених пунктів.
Відповідно до статті 46 Закону України «Про землеустрій» для встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж відповідних адміністративно-територіальних утворень. Проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються для створення повноцінного життєвого середовища та створення сприятливих умов їх територіального розвитку, забезпечення ефективного використання потенціалу територій із збереженням їх природних ландшафтів та історико-культурної цінності, з урахуванням інтересів власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, і затвердженої містобудівної документації. Порядок розробки проектів землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень установлюється законодавством України.
Згідно з статті 1 Закону України «Про планування і забудову територій» (містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій. Генеральна схема планування території України - містобудівна документація, яка визначає концептуальні вирішення планування та використання території України.
Отже, відповідно до вказаної норми закону містобудівною документацією є Генеральна схема планування території України, схема планування території, генеральний план населеного пункту, детальний план території.
У свою чергу, стаття 46 Закону України «Про землеустрій» передбачає, що проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень розробляються з урахуванням затвердженої містобудівної документації.
Натомість, частиною другою статті 173 Земельного кодексу України чітко визначено, що межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються, змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.
Генеральні плани населених пунктів, на підставі яких повинні розроблятися землевпорядні проекти щодо встановлення і зміни меж районів, селищ, міст, районів у містах, є різновидом містобудівної документації, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що розробка проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж населеного пункту без розробки генерального плану населеного пункту суперечить законодавству.
Крім того, проекти землеустрою щодо встановлення та зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів, якими є містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
Як свідчать матеріали справи, 18 вересня 2003 року Київська обласна рада 24 скликання, розглянувши подання Бориспільської, Броварської, Васильківської, Києво-Святошинської, Обухівської районних рад, погоджені з відповідними районними державними адміністраціями, прийняла рішення «Про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області» за № 117-09-ХХІV, яким вирішила встановити межі населених пунктів Бориспільського, Броварського, Васильківського, Києво-Святошинського, Обухівського районів Київської області згідно із відповідними проектами землеустрою та затвердити їх загальну площу згідно з додатками 1-5; визначити, що проекти землеустрою щодо встановлення меж населених пунктів, зберігатимуться у відповідних районних відділах земельних ресурсів.
16 березня 2010 року розпорядженням Броварської районної державної адміністрації № 486 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 в адмінмежах Богданівської сільської ради за межами населеного пункту Броварського району» надано останньому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 1,8000 га, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства за рахунок державних земель запасу в адміністративних межах Богданівської сільської ради за межами населеного пункту.
У подальшому, розпорядженням Броварської районної державної адміністрації від 11.07.2011 №1174 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області за межами населеного пункту двом громадянам України, одним з яких є ОСОБА_2 .
На підставі розпорядження Броварської районної державної адміністрації №1174 на ім'я ОСОБА_2 було виготовлено та видано 06.09.2011 державний акт на право власності на землю серії ЯМ №424275 на земельну ділянку площею 1,8000 га, кадастровий номер 3221280801:01:080:0294, цільове призначення: ведення особистого селянського господарства, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 322120001009706.
Надалі, ОСОБА_2 , не змінюючи цільового призначення земельної ділянки площею 1,8001 га, здійснив її поділ на дві окремі земельні ділянки площею 0,18 га і площею 1,6201 га - для індивідуального садівництва та отримав нові кадастрові номери: 3221280801:01:080:0357 і 3221280801:01:080:0358 відповідно та отримав 08.11.2013 свідоцтва про право власності на ці земельні ділянки.
20 листопада 2013 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,18 га, цільове призначення - для індивідуального садівництва, кадастровий номер 3221280801:01:080:0357, що розташована за адресою: Богданівська сільська рада Броварського району Київської області. Договір посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Бурлакою О.В. та зареєстрований в реєстрі за №6353.
Разом з тим, як вже зазначалось, Апеляційним судом Київської області від 14.05.2015 у цивільній справі №361/6116/14, зокрема, визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,18 га, кадастровий номер 3221280801:01:080:0357, що розташована в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області, цільове призначення - для індивідуального садівництва, укладений 20.11.2013 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1. ; витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,6201 га, що розташована в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області; витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,18 га, що розташована в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області.
При цьому, згідно копії листа Богданівської сільської ради Броварського району Київської області від 22.05.2015 за вих. №188 Виконком Богданівської сільської ради повідомив ОСОБА_1 про те, що всі копії та сам проект землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту с. Богданівка Броварського району Київської області знаходяться в Київській обласній раді.
Водночас, відповідно до копії листа Київської обласної ради VI скликання від 12.06.2015 №11-02/33-62і щодо надання інформації, позивачу повідомлено, що рішення Київської обласної ради, прийняті до 2008 року, та матеріали до них, передані на зберігання до Державного архіву Київської області.
У свою чергу, у відповідності до листа Державного архіву Київської області від 06.08.2015 №01-43/1108, позивача повідомлено про те, що у документах архівного фонду «Київська обласна рада» виявлено рішення «Про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області» від 18.09.2003 №117-09-ХХІV та Додаток 2 до нього «Перелік населених пунктів Броварського району, яким встановлюються межі», зокрема, у с. Богданівка із зазначенням площі 1981,8 га. Проекту землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту с. Богданівка у справі у документах Державного архіву Київської області немає.
Крім того, на звернення ОСОБА_2 від 04.09.2015 було надано відповідь Держгеокадастру від 16.10.2015 №Д-1688/0-3031/6-15, згідно якої зазначено, що в Управлінні Держземагентства у Броварському районі Київської області відсутній проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту с. Богданівка Броварського району Київської області. Також в Державному земельному кадастрі відсутні відомості про межі с. Богданівка Броварського району Київської області.
З копії листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області на №Д-5213/0/41-15 від 17.12.2015 вбачається, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Богданівської сільської ради Броварського району Київської області за межами населеного пункту в архіві Управління Держгеокадастру у Броварському районі відсутній. Також Управління зазначає, що в них відсутній проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту с. Богданівка Броварського району Київської області. До адміністративних меж Богданівської сільської ради Броварського району Київської області входять два населені пункти - с. Богданівка та с. Залісся.
У той же час, ОСОБА_1 не погоджуючись з бездільністю Богданівської сільської ради Броварського району Київської області щодо не здійснення дій щодо встановлення меж населеного пункту - с. Богданівка Броварського району Київської області, звернулась з відповідним позовом до суду.
Так, постановою Деснянського районного суду міста Києва від 22.02.2017 у справі №754/8027/16-а визнано, що Богданівська сільська рада Броварського району Київської області проявила бездіяльність та не здійснила дій щодо встановлення меж населеного пункту - села Богданівка Броварського району Київської області.
Згідно частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на час прийняття оскаржуваного рішення, проект землеустрою щодо встановлення і зміни меж села Богданівка Броварського району Київської області був відсутній.
При цьому, на вимогу суду першої інстанції Головне управління Держгеокадастру у Київській області не було надано належним чином завірену копію проекту землеустрою про встановлення меж села Богданівка; інформацію щодо того яким чином у публічні кадастровій карті відображено інформацію про межі с. Богданівка.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що відповідачем не доведено те, що спірне рішення від 18.09.2003 в частині встановлення меж села Богданівка Броварського району Київської області прийняте відповідно до подання районної ради та на підставі проекту землеустрою щодо встановлення меж цього населеного пункту, суд дійшов висновку, що рішення Київської обласної ради від 18.09.2003 №117-09 XXIV «Про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області» щодо встановлення меж населеного пункту Богданівка Броварського району Київської області та затвердження її загальної площі згідно Додатку №2 до цього рішення прийнято не у спосіб та не у відповідності до норм чинного законодавства, у заявку з чим підлягає скасуванню в цій частині.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Київської обласної ради - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді Т.Р. Вівдиченко
І.О. Лічевецький