Справа № 826/18507/16
про залишення апеляційної скарги без руху
19 квітня 2021 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Аграрної біржі до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2021 року клопотання позивача про накладення штрафу задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, яку зареєстровано судом першої інстанції 07 квітня 2021 року за вх.№0314/552002/21.
Перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2021 року, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач оскаржує ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2021 року.
Апеляційну скаргу відповідача на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2021 року подано засобами поштового зв'язку 05 квітня 2021 року та зареєстровано судом першої інстанції 07 квітня 2021 року за вх.№0314/55202/21.
Отже, апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2021 року подано з пропуском 15-денного строку, передбаченого КАС України.
Відповідно до ч. 2 статті 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
В апеляційній скарзі апелянт вказує, що копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2021 року отримав 19.03.2021 року, на підтвердження чого, зазначає, що в додатках надає копію супровідного листа зі штампом вхідної кореспонденції. Однак, в додатках до апеляційної скарги не міститься такий доказ. А тому апелянт вважає, що строк апеляційного оскарження не є пропущеним.
Однак, суд зазначає, що номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції самі по собі не свідчать про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до позивача.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №183/1128/17.
Відтак, апелянтом не надано належних доказів щодо дати отримання оскаржуваної ухвали (копії конверту, в якому надійшла копія оскаржуваного судового рішення).
Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що належним чином завірену копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2021 року, апелянт отримав 18 березня 2021 року, що підтверджується розпискою (том 3, а.с. 14 на звороті).
Отже, останнім днем звернення до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2021 року, враховуючи її отримання відповідачем 18 березня 2021 року, було 02 квітня 2021 року.
Відтак, суд вважає, що апелянтом не вказано поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2021 року та не надано доказів їх поважності, що свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Так, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору апеляційної скарги на ухвалу складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ставки судового збору обраховуються, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2021 року (рік звернення з адміністративною скаргою).
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2021 року становить 2270 грн. 00 коп.
Однак, всупереч вимог КАС України, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
В апеляційній скарзі міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору, у якому апелянт посилається на відсутність бюджетних коштів для сплати судового збору.
Перевіривши клопотання Головного управління Державної податкової служби в місті Києві про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Законом України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Проте, відповідач не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі №340/661/19.
З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби в місті Києві про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Тому, у зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду:
- обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали Окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності;
- оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку в розмірі 2270 грн. 00 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві /Печерс.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету: 37993783, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (номер справи), Шостий апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Керуючись ст.ст. 169, 283, 298, 328 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби в місті Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2021 року - відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби в місті Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2021 року - залишити без руху.
Встановити Головному управлінню Державної податкової служби в місті Києві строк для усунення недоліків 7 (сім) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. В. Бєлова