Справа № 640/9654/20 Суддя (судді) першої інстанції: Іщук І.О.
19 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Барто" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Барто" до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Барто" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень рішень Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 17.01.2020 №00000670502, №00000660502, №00000680502 та №00000690502.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2021 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представником відповідача було подано відзив на апеляційну скаргу, за містом якого зазначено, що судом першої інстанції повно та всебічно встановлені обставини у справі, надано вірну оцінку спірним правовідносинам, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з ненаданням пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит ГУ ДФС у м. Києві від 16.08.2019 №155757/10/26-15-14-02-03, на підставі наказу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 14.11.2019 №3240 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Барто" з метою дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ТОВ "Марксвел" за червень, липень 2018 року, з ТОВ "Спец-Альянс Груп" за жовтень, грудень 2017 року показників декларацій з податку на додану вартість та за 2017, 2018 роки - показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено Акт "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Барто" (код 41078052) від 26.11.2019 №179/26-15-05-02-03/41078052.
Відповідно до висновків Акта перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення:
- п. 44.1, п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996 - XIV (зі змінами та доповненнями); пунктів 2.1, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704; пункту 6 П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток в періодах, що перевірялися, на загальну суму 75991 грн, у тому числі за 2017 рік у сумі 36035 грн та за 2018 рік у сумі 39956 грн;
- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI , зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 67769 грн., в тому числі по періодах: грудень 2017 у сумі 23374 грн; липень 2018 у сумі 44395 грн.
- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в періоді, що перевірявся, на загальну суму 16664 грн, в т.ч. по періодах: жовтень 2017 у сумі 16664 гривні;
- пунктів 44.1, 44.6 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI, зі змінами та доповненнями, а саме, ненадання документів, що підтверджують показники податкової звітності.
На підставі Акта перевірки від 26.11.2019 №179/26-15-05-02-03/41078052 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- від 17.01.2020 №00000660502 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 94989 грн, в тому числі за основним платежем 75991,00 грн, за штрафними санкціями 18998, 00 грн;
- від 17.01.2020 №00000670502 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 84711 грн, в тому числі за основним платежем 67769,00 грн, за штрафними санкціями 16942, 00 грн;
- від 17.01.2020 №00000680502 щодо завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду;
- від 17.01.2020 №00000690502 про застосування штрафних санкцій в сумі 510 грн.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою від 12.02.2020 №12-02/20-1, в якій просив контролюючий орган визнати недійсними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 17.01.2020 №00000670502, №00000660502, №00000680502 та №00000690502.
За результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Барто" на вказані податкові повідомлення-рішення, Державною податковою службою України прийнято рішення від 25.03.2020 №10877/6/99-00-08-05-01-06, яким податкові повідомлення-рішення від 17.01.2020 №00000670502, №00000660502, №00000680502 та №00000690502 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.
Позивач, не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся з адміністративним позовом до суду.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до п.133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Як зазначено позивачем, письмовий запит ГУ ДФС у м. Києві від 16.08.2019 №155757/10/26-15-14-02-03 ТОВ "БК Барто" не отримувало, а отримавши згодом такий запит на вимогу позивача було встановлено, що такий запит було повернуто на зворотну адресу.
Позивач стверджує, що запит ГУ ДФС у м. Києві від 16.08.2019 №155757/10/26-15-14-02-03 направлено не за податковою адресою ТОВ "БК Барто", оскільки на поштовому конверті з трек-номером Укрпошти №0411627542739 зазначено адресу, за якою ТОВ "БК Барто" не знаходиться (02152, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 1-А, кв. 5).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії конверта (штрих кодовий ідентифікатор №0411627542739), Головним управлінням Державної фіскальної служби України у місті Києві було скеровано запит від 16.08.2019 №155757/10/26-15-14-02-03 за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, позивач наголошує на тому, що податковою адресою ТОВ "БК Барто" є: 02152, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, оф. 5.
Відповідно до письмової відповіді ТОВ "УПК Сервіс" від 19.11.2019 №79 на запит позивача від 18.11.2019 вих.№12/1 надано інформацію наступного змісту:
- житловий будинок №1а по вул. Дніпровська набережна, що у м. Києві перебуває на балансі ТОВ "УПК Сервіс" на основі Договору №2 про передачу в експлуатацію житлового будинку з прибудинковою територією за адресою: АДРЕСА_2 від 19.10.2011 від забудовника ТОВ "УПК";
- договір оренди №011019 укладено на нежитлове приміщення офіс №5, яке розташоване у житловому будинку за адресою м. Київ, вул. Дніпровська, 1а з ТОВ "Будівельна компанія Барто" (ЄДРПОУ 41078052);
- ТОВ "УПК Сервіс" не надає послуги оренди на квартири в будинку за адресою АДРЕСА_2 . Таким чином ТОВ "Будівельна компанія Барто" не зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , не має договору оренди за цією адресою, та будь-якого відношення до цієї квартири не має, і не може отримувати листи та кореспонденцію за адресою АДРЕСА_3 ;
- за адресою АДРЕСА_3 зареєстрована за фізичною особою, перебуває у її власності і використовується за призначенням;
- ТОВ "Будівельна компанія Барто" має договір оренди та окрему поштову скриньку за адресою м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 1а, оф. 5.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 45.2 ст. 45 ПК України встановлено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до інформації, зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням ТОВ "БК Барто" (код ЄДРПОУ 41078052) є адреса: 02152, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 1-А, офіс 5.
Суд звертає увагу, що на копії конверта (штрих кодовий ідентифікатор №0411627542739), в якому було скеровано запит від 16.08.2019 №155757/10/26-15-14-02-03, міститься позначка про повернення останнього на зворотню адресу "за терміном зберігання". При цьому, інших причин, таких як - неповна адреса, за адресою не проживає, за місцем обслуговуванням використано не було.
Крім того, матеріали справи не містять доказів, що право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_3 належить саме фізичній особі, а не перебуває на праві користування за ТОВ "БК Барто".
В матеріалах адміністративної справи є копії інших конвертів (штрих кодові ідентифікатори 0303914793451; 0303914618250), які направлялись ГУ ДПС у м. Києві на адресу ТОВ "БК Барто" (02152, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 1а, к.5) та які були отримані останнім, про що свідчать відповідні відмітки.
Таким чином, суд не бере до уваги доводи позивача про те, що адреса 02152, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, кв. (оф.) 5 не є податковою адресою ТОВ "БК Барто" та зазначає, що з урахуванням наявних матеріалів справи відповідач виконав обов'язок щодо направлення запиту від 16.08.2019 №155757/10/26-15-14-02-03 у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до приписів пункту 44.6 статті 44 ПК України, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Таким чином, позивач не позбавлений був можливості під час оскарження податкових повідомлень-рішень від 17.01.2020 №00000670502, №00000680502, №00000660502 та №00000690502 скористатися правом, визначеним пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України щодо надання документів для підтвердження показників, відображених платником податків у податковій звітності.
Як вбачається з Акта перевірки від 26.11.2019 №179/26-15-05-02-03/41078052, перевіркою повноти декларування ТОВ "БК Барто" показників рядка 02 Декларації "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" встановлено їх заниження всього у сумі 422165 грн, в тому числі за 2017 рік у сумі 200190 та за 2018 рік в сумі 221975 грн.
Контролюючим органом встановлено, що в порушення п. 44.1, 44.6 ст. 44 ПК України ТОВ "БК Барто" до перевірки не надано первинні документи (угоди господарської діяльності, акти виконаних робіт, видаткові накладні, виписки з банківської установи, тощо) по взаємовідносинам з ТОВ "Спец-Альянс Груп" та з ТОВ "Марксвел", про що складено акти про ненадання первинних документів від 18.11.2019 №596/26-15-05-02-03 та від 19.11.0219 №637/26-15-05-02-03.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-ХIV).
Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.
За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.
Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.
Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2020 витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Барто" належним чином засвідчені копії документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Марксвел" та ТОВ "Спец-Альянс Груп" та всіх інших копій документів на підтвердження дотримання позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Марксвел" за червень липень 2018 року, з ТОВ "Спец-Альянс Груп" за жовтень та грудень 2017 рокі і за 2017-2018 роки показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств.
На виконання вказаної ухвали суду, позивачем було надано копії наступних документів:
1. На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Марксвел" позивачем надано копії договору та докази на підтвердження правомірності формування сум витрат за вказаними договорами: Договір надання послуг від 03.06.2018 №03062018; додатки №1, №2 до Договору від 03.06.2018 №03062018; акт надання послуг від 15.06.2018 №150618; додаток до акта надання послуг 15.06.2018 №150618; Договір відступлення права вимоги від 30.06.2018 №3006/2018; податкова накладна від 15.06.2018 №246; бухгалтерська довідка від 30.06.2018 №15; платіжне доручення від 02.07.2018 №45; Договір надання послуг від 10.06.2018 №100618/18-01; додатки №1, №2 до Договору від 10.06.2018 №100618/18-01; акт надання послуг від 02.07.2018 №020718; додаток до акта надання послуг від 02.07.2018 №02072018; звіт щодо виконання послуг з перевезення від 02.07.2018; звіт щодо виконання послуг з перевезення вантажів від 17.06.2018; звіт щодо виконання послуг з перевезення вантажів від 19.06.2018; звіт щодо виконання послуг з перевезення вантажів від 16.06.2018; договір відступлення права вимоги від 20.07.2018 №2007/2018 тощо;
2. На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Спец-Альянс Груп" позивачем надано копії договору та докази на підтвердження правомірності формування сум витрат за вказаними договорами:: Договір надання послуг від 10.09.2017 №144; додаток №1 до Договору від 10.09.2017 №144; рахунок на оплату від 31.10.2017 №31/10; акт надання послуг від 31.10.2017 №1; рахунок на оплату від 04.12.2017 №04/12; акт надання послуг від 18.12.2017 №18/12; податкова накладна выд 18.12.2017 №17; податкова накладна від 31.10.2017 №100; платіжне доручення від 27.12.2017 №26; платіжне доручення від 13.11.2017 №15; податкові декларації з податку на додану вартість.
Втім, на вимогу контролюючого органу під час здійснення перевірки позивачем не надано первинних документів, а саме угоди господарської діяльності; акти виконаних робіт; видаткові накладні; виписки з банківської установи тощо.
У відповідності з п.п. 72.1.1.1 п. 72.1.1 п. 72.1 для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах.
Як зазначив представник відповідача, в ході перевірки використано податкову інформацію баз даних ДПС, здійснено аналіз інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень та Єдиному реєстрі податкових накладних.
За даними Реєстру облікових карток суб'єктів фіктивного підприємництва" 1С "Податковий блок" ГУ ДФС у м. Києві, TOB "Спец - Альянс Груп" (код ЄДРПОУ 41163865) внесено до реєстру суб'єктів фіктивного підприємництва (отримано пояснення гр. ОСОБА_1 (керівник з 05.09.17 по 03.04.18) про непричетність до створення та ведення фінансово-господарської TOB "Спец-Альянс Груп"). Ознаки фіктивності: зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.
Згідно аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено суми ПДВ по широкій номенклатурі товарів, які знаходяться в різних категоріях та сегментах ринку:
- отримання TOB "Спец-Альянс Груп" від постачальників - водонагрівачі, радіатори, насоси, котли, металовироби, будівельні матеріали, сантехніка, плитка та ін;
- реалізація товарів, робіт (послуг) TOB "Спец-Альянс Груп" контрагентам- покупцям - ремонтно-будівельні роботи, електромонтажні, оздоблювальні роботи, монтаж систем вентиляції, ремонт блоків цифрової мережі зв'язку та АТС, монтажні роботи та ін.
Згідно баз даних ДПС TOB "Марксвел" не подано до органів ДПС "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них" за період з 01.06.2018 по 31.07.2018, чисельність працівників TOB "Марксвел" склала 6 осіб. За перевіряємий період засновниками TOB "Марксвел" (код 42098305) були (є): ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), адреса - АДРЕСА_4 . Сума внеску в статутний фонд 10,0 тис. грн. (100 %).
Стосовно зауважень контролюючого органу щодо нереальності здійснення господарських операцій позивач пояснив, що ствердження про встановлену невідповідність придбаного та реалізованого товару будувались тільки в ході аналізу баз даних (ЄРПН) на підставі припущень та домислів контролюючого органу.
Як зазначив Верховний Суд у своїй поставові від 19.03.2019 у справі №826/9534/17 на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.
Судом встановлено, що відповідно до ухвали Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 08.11.2018 у справі №201/12111/18 по матеріалам досудового розслідування, внесеного за №12018220540000457, ТОВ "Марксвел" (код 42098305) відкриті рахунки у ПАТ "БАНК "Український Капітал" (МФО 320371), які використовується в незаконній діяльності, а саме рахунок № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 .
В матеріалах справи наявні два протилежних пояснення ОСОБА_2 , наданих як позивачем так і відповідачем.
Відповідно до заяви ОСОБА_2 від 07.07.2019, наданої позивачем та зареєстрованої в реєстрі за №3815, останній зазначив про те, що ніяких заяв від свого імені стосовно того, що він ніколи не був директором ТОВ "Марксвел", або був директором за грошову винагороду та не мав наміру на ведення підприємницької діяльності до компетентних органів не надавав та не підписував. Всі первинні бухгалтерські документи Товариства з моменту його призначення директором підписував особисто без будь-якого психічного та/або фізичного тиску на нього третіх осію.
Так, відповідно до пояснень ОСОБА_2 від 13.04.2019, останній до реєстрації та ведення в подальшому фінансово-господарської діяльності ТОВ "Марксвел" не має відношення.
Таким чином, вказані заяви містять розбіжності щодо ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Марксвел". Водночас, приватним нотаріусом Гусенко О.О. засвідчено лише справжність підпису ОСОБА_2 , на заяві від 07.07.2019 зареєстрованої за №3815, однак не посвідчувалося фактів, викладених ОСОБА_2 в такій заяві. Крім того, суд звертає увагу про попередження ОСОБА_2 під час його допиту про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України, за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань відповідно, чого не мало місця під час формування ОСОБА_2 заяви від 13.04.2019.
Враховуючи приписи статей 65, 76, 90, 212 КАС України, суд дійшов висновку, що подані ОСОБА_2 заяви від 13.04.2019 та 07.07.2019 не є належними та допустимими доказами у вказаній справі.
Окрім зазначеного, суд звертає увагу, що в матеріалах справи є протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 23.12.2017 (керівника з 05.09.2017 по 03.04.2018) щодо непричетності до створення та ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Спец-Альянс Груп", відповідно до якого останній попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384, 385 КК України.
Таким чином, первинні документи, складені ТОВ "БК Барто" у відносинах з ТОВ "Спец-Альянс Груп" не можуть братися до уваги, адже підписані особою ( ОСОБА_3 ), яка заперечує цей факт.
Відповідно до правової позиці, викладеної в постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №810/6201/14, від 26.04.2016 №2а-4201/11/2670, від 12.04.2016 №826/17617/13-а тощо первинні документи, підписані від імені підприємств та організацій, що зареєстровані у встановленому порядку, особами, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
Таким чином, податкові накладні, що стали підставою для формування податкового кредиту, у випадку їх заповнення не уповноваженими особами не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів (робіт, послуг), а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.
Водночас, TOB "БК БАРТО" до перевірки не було надано належних первинних бухгалтерських та податкових документів, що підтверджують придбання товарів від підприємства-постачальника, а також, використання складських, виробничих приміщень та обладнання, а саме: документів складського обліку, які підтверджують фактичне придбання товарів (робіт, послуг), його переміщення на виробництво, кількість готової продукції та її подальшої реалізації, документів, що підтверджують транспортування товарів та інших підтверджуючих документів, немає можливості підтвердити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства з нібито придбання товарів (робіт, послуг).
Так, у постановах Верховного Суду України від 17.11.2015 справа № 2а/3264/11/1070, від 12.09.2017 справа № 826/10933/14 було викладено правову позицію, згідно з якою статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.
Згідно вказаних рішень вирок по ст. 205 Кримінального кодексу України щодо однієї особи - фіктивного суб'єкта господарювання - позбавляє права на податкову вигоду всіх його контрагентів незалежно від реальності чи нереальності господарських операцій. Проте, навіть за відсутності вироку показання посадових осіб умовно фіктивного контрагента в кримінальному провадженні можуть бути доказами у адміністративній справі щодо права платника податків на податкову вигоду (податковий кредит і витрати).
Статус фіктивного нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 (справа №21-421а11), від 01.12.2015 у справі №21-1661а15, від 02.12.2015 у справі №21-3849а15).
Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 23.02.2017 у справі № 805/3424/15-а (№К/800/25505/16) та викладена Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 у справі №826/7047/13-а (К/9901/436/18).
З висновків Акта перевірки від 26.11.2019 №179/26-15-05-02-03/41078052 встановлено порушення ТОВ "БК Барто" пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 67769 грн., в тому числі по періодах: грудень 2017 у сумі 23374 грн; липень 2018 у сумі 44395 грн; пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в періоді, що перевірявся, на загальну суму 16664 грн, в т.ч. по періодах - жовтень 2017 у сумі 16664 гривні; пунктів 44.1, 44.6 статті 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI, зі змінами та доповненнями, а саме, ненадання документів, що підтверджують показники податкової звітності.
За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що господарські операції з постачання товару фактично не мали реального характеру, замовлення та виконання робіт оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.
Суд звертає увагу, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Барто" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя Г.В.Земляна
суддя В.В.Файдюк