П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/13644/20
Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючої судді: Шевчук О.А.
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом в якому, просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2016 по 14.07.2020 року в зв'язку з порушенням строків виплати недоотриманої пенсії в сумі 211502,29 грн.;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 01.01.2016 по 14.07.2020 року в зв'язку з порушенням строків виплати недоотриманої пенсії в сумі 211502,29 грн. на підставі ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ, Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” № 5020-ІІІ від 19.10.2000р. та Порядком проведення компенсації громадянам частини втрачених доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсійний орган несвоєчасно виплатив йому недоотриману пенсію, у зв'язку з чим вважає, що має право на отримання компенсації втрати частини доходу за період такої затримки.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови позивачу у компенсації втрати частини грошових доходів за період з 20.06.2018р. по 14.07.2020р. у зв'язку з порушенням термінів виплати сум, присуджених постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018р. у справі №815/356/18 та зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити зазначену компенсацію за вказаний вище період. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції у відмовленій частині позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення вказаної частини позовних вимог. Доводами апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції приймаючи судове рішення у справі не врахував правову позицію Верховним Судом викладену у постанові від 23.12.2020 року по справі №420/13644/20, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.01.2016р. по 20.06.2018р.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначили, що суд першої інстанції вірно встановив усі обставини справи та надав їм належну правову оцінку, у зв'язку з чим просили залишити судове рішення без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України дана справа відноситься до категорії незначної складності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, якому відповідно до положень Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262-XII (далі - Закон України №2262) призначено пенсію за інвалідністю.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018р. у справі №815/356/18, що набрала законної з дати прийняття, зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії відповідно до ст. ст. 51, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”, а також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 р. “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” на підставі довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №2690 від 17.01.2018 р. - у наступних розмірах: посадовий оклад - 3250,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням підполковник поліції - 2200,00 грн., надбавка за стаж служби (45%) - 2452,50 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%) - 3951,25 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 325,00 грн., премія на день звільнення складала (100%) - 12178,75 грн., з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 01.01.2016 р.
На виконання вимог вищезазначеного судового рішення, 14.07.2020р ГУ ПФУ в Одеській області нарахувало та виплатило позивачу недоплачену пенсію у сумі 211 502,29 грн.
На думку позивача, оскільки пенсійний орган несвоєчасно виплатив йому недоотриману пенсію, вважає, що він має право на компенсацію втрати частини доходів за період такої затримки, що стало підставою звернення до суду з відповідним позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходи із того, що оскільки постанова Одеського апеляційного адміністративного суду у справі №815/356/18 набрала законної 20.06.2018р., отже позивач має право на компенсацію втрати частини грошових доходів лише з дня набрання таким рішення законної сили, тобто з 20.06.2018р. по 14.07.2020р.
Колегія суддів частково погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на викладене.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ, (далі - Закон України №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 цього Закону визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону України №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України 21 лютого 2001 року прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пунктами 2, 3 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);
- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення).
Згідно пункту 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Як вже зазначалось, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду у справі №815/356/18, якою ГУ ПФУ в Одеській області зобов'язано провести перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 01.01.2016 р., набрала законної сили 20.06.2018р., однак, як вбачається з матеріалів справи фактично була виконана лише 14.07.2020р.
За таких обставини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність у ОСОБА_1 права на отримання компенсації втрати частини доходу у в зв'язку з порушенням відповідачем строків виплати недоотриманої пенсії в сумі 211502,29 грн.
Разом з цим, судова колегія вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що компенсація втрати частини доходів підлягає нарахуванню та виплаті позивачу лише з моменту набрання постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018р. по справі №815/356/18 законної сили, тобто з 20.06.2018р. по 14.07.2020р., оскільки останні суперечать висновкам Верховного Суду викладеним у постанові від 23.12.2020 року по справі №640/7975/15-а.
Таким чином, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати недоотриманої пенсії за період з 01.01.2016 по 14.07.2020 року.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, враховуючи, що судом апеляційної інстанції встановлено, в тому числі, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, на підставі ст. 317 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог із прийняттям нового судового рішення в цій частині про задоволення вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року в частині відмови ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2016р. по 20.06.2018 року в зв'язку з порушенням строків виплати недоотриманої пенсії та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів за відповідний період - скасувати.
Прийняти у цій частині нову постанову, якою визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за період з 01.01.2016 по 20.06.2018 року в зв'язку з порушенням строків виплати недоотриманої пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.01.2016 по 14.07.2020 року у зв'язку з порушенням термінів виплати сум недоотриманої пенсії, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам частини втрачених доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001р.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик