П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/6644/19
Головуючий І інстанції Андрухів В.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Димерлія О.О., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення - 11.06.2020р.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
08.11.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо неврахування при перерахунку його пенсії з 01.01.2018р. надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; надбавки за роботу з особовим складом у розмірі 7,5% посадового окладу; надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 10% посадового окладу та премії у розмірі 10% посадового окладу, а також виплати пенсії з урахуванням лише 50% суми підвищення пенсії у 2018р. та 75% у 2019р.;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок його пенсії з 01.01.2018р., виходячи з основного розміру пенсії 65% грошового забезпечення з урахуванням: посадового окладу у розмірі 3260 грн., окладу за військове звання у розмірі 1020 грн., процентної надбавки за вислугу років (50%) у розмірі 2140 грн., надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; надбавки за роботу з особовим складом в розмірі 7,5% посадового окладу; надбавки за роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 10% посадового окладу; премії у розмірі 10% посадового окладу, та здійснити виплату донарахованих сум з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачу призначено пенсію за вислугу років в розмірі 65% грошового забезпечення, однак, в подальшому, при перерахунку його пенсії з 01.01.2018р. відповідачем протиправно не зараховано додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував у складі щомісячного грошового забезпечення в період проходження ним військової служби, і які до 01.01.2018р. враховувались при перерахунку пенсії. Окрім того, позивач зазначив, що виплата відповідачем донарахованих сум підвищення пенсії з 01.01.2018р. протиправно здійснюється у розмірі 50% суми підвищення пенсії у 2018р. та 75% - у 2019р.
Представник відповідача надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, у якому позовні вимоги категорично не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.
Ухвалою суду 1-ї інстанції від 01.06.2020р. до участі у справі залучено Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020р. (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо виплати ОСОБА_1 пенсії у 2018р. з урахуванням лише 50% суми підвищення пенсії та у 2019р. - 75% суми підвищення пенсії. Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити виплату позивачу пенсії з 01.01.2018р. з урахуванням 100% суми підвищення пенсії. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 384,20 грн.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник ГУ ПФУ в Одеській області 09.07.2020р. подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2020р. в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
14.07.2020р. матеріали даної справи, разом із апеляційною скаргою, надійшли до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
Позивач, у свою чергу, вказане вище рішення суду 1-ї інстанції в апеляційному порядку не оскаржив.
Тобто, враховуючи вищевказане, у даному випадку, суд апеляційної інстанції, у межах апеляційної скарги відповідача, фактично переглядає рішення окружного адміністративного суду від 11.06.2020р. лише в частині задоволених позовних вимог.
Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність усіх належних підстав для її часткового задоволення.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З 13.05.2008р. ГУ ПФУ в Одеській області була призначена пенсія позивачу в розмірі 65% грошового забезпечення зі складом наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років - 35%, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення: надбавка за роботу з таємними виробами, носіями, документами 10% від посадового окладу; надбавка за роботу з особовим складом у розмірі 7,5% від посадового окладу; надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% від посадового окладу; премії у розмірі 10% від посадового окладу.
На виконання постанови КМУ «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018р. №103, відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018р., під час якого у складі грошового забезпечення, з якого перераховано пенсію, враховані: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років у розмірі 45%. Основний розмір пенсії склав 65% відповідних сум грошового забезпечення.
У свою чергу, перерахунком визначено поетапність виплати суми підвищення пенсії: з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. щомісячно - 50% від підвищення (1131,77 грн.), з 01.01.2019р. по 31.12.2019р. щомісячно - 75% від підвищення (1697,65 грн.), з 01.01.2020 р. щомісячно - 100% від підвищення (2263,53 грн.).
Вказаний вище перерахунок пенсії проведений на підставі довідки Одеського обласного військового комісаріату від 20.03.2018р. №ЮО72453 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням КМУ, із зазначенням посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд 1-ї інстанції виходив із часткової обґрунтованості та доведеності заявлених позовних вимог та, відповідно, з часткової неправомірності спірних дій відповідача.
Однак, колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, не може повністю погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх частково обґрунтованими, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено положеннями ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-ХІІ.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст.63 Закону №2262-XII, згідно з якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому, перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
30.08.2017р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704, якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
У подальшому, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018р. №103.
Пунктом 1 Постанови №103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно з Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018р., з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01.03.2018р. відповідно до Постанови №704.
У силу приписів ст.63 Закону №2262-XII, позивач набув право на перерахунок пенсії у січні 2018р. відповідно до Постанови №103.
Так, поетапність виплати підвищення перерахованої пенсії передбачена п.2 Постанови №103, згідно з яким виплата перерахованих відповідно до п.1 цієї постанови підвищених пенсій проводиться з 01.01.2018р. у таких розмірах: з 01.01.2018р. - 50%; з 01.01.2019р. по 31.12.2019р. - 75%; з 01.01.2020р. - 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р.
Втім, як встановлено судами обох інстанцій, рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2018р. у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019р., п.п.1,2 Постанови №103, які застосовані відповідачем при виплаті позивачу пенсії, визнані протиправними і нечинними.
Як наслідок, у зв'язку зі скасуванням п.2 Постанови №103, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18, Верховний Суд у постанові від 12.11.2019р., серед іншого вказав на те, що зміст ст.51,52,55 та 63 Закону №2262-ХІІ свідчить про наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії, який не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.
Колегія суддів зауважує, що згідно з ч.ч.1,2 ст.265 КАС України, резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.12.2018р. у справі №826/3858/18, позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р., починаючи з 05.03.2019р.
Слід звернути увагу на те, що відповідач, як територіальний орган ПФУ, у своїй діяльності повинен керуватись, зокрема, обов'язковими до виконання постановами Кабінету Міністрів України, який за своїм конституційним статусом є вищим органом у системі органів виконавчої влади. При цьому, ГУ ПФУ в Одеській області не наділене правом діяти на власний розсуд всупереч вимог підзаконних нормативно-правових актів, відступати від положень останніх, якщо такі є чинними, їх дія не зупинена, в порядку, передбаченому Конституцією і законами України, або вони не визнані неконституційними, протиправними, нечинними чи не скасовані у судовому порядку.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.10.2019р. у справі №2040/6740/18, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
У розрізі наведених висновків, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що правові підстави для виплати позивачу у повному розмірі перерахованої пенсії з 01.01.2018р. відсутні, адже скасування встановленого Кабінетом Міністрів України обмеження у виплаті суми підвищення до пенсії відбулося саме у зв'язку із набранням чинності рішенням суду про скасування п.п.1,2 Постанови №103.
Разом із тим, правило щодо застосування правового акта, який має вищу юридичну силу, не є застосовним, оскільки у даному випадку протиправність нормативно-правового акту (постанови Уряду) підтверджена у спеціально визначеному законом порядку, а саме через процедуру його оскарження до адміністративного суду (в порядку ст.ст.264-265 КАС України). Визнання нормативно-правового акту в судовому порядку протиправним та нечинним в подальшому, не може мати наслідком визнання протиправними дій/рішень відповідача, які були вчинені/прийняті до визнання таких норм нечинними, а тому відповідач не мав підстав не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення або вчинення дій відповідних норми законодавства.
До того ж, правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом у рішенні від 06.08.2019р. за результатами розгляду зразкової справи №160/3586/19.
Такого ж висновку про правові наслідки визнання нечинними п.п.1,2 Постанови №103 дійшла Велика Палата Верховного Суду, про що зазначено у постанові від 24.06.2020р. у справі №160/8324/19. Суд касаційної інстанції при оцінці структури грошового забезпечення, яке слід враховувати при проведенні перерахунку пенсії зазначив, що саме з 05.03.2019р. виникли як підстави для перерахунку пенсії із урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, так і право особи на отримання пенсії відповідно до ст.ст.43,63 Закону №2262-ХІІ. Зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки окреслюють загальні правові наслідки набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18, зокрема, в частині дати виникнення права особи на отримання повної суми перерахованої пенсії.
Аналогічного висновку стосовно виплати суми перерахованої пенсії у розмірі 100% саме з 05.03.2019р., а не з 01.01.2018р., дійшов Верховний Суд у постановах від 09.04.2020р. у справі №640/19928/18 та від 15.07.2020р. у справі №520/3360/19.
З огляду на викладене, станом на час виникнення спірних правовідносин та до 05.03.2019 п.п.1,2 Постанови №103 були чинними, а відтак підлягали застосуванню ГУ ПФУ в Одеській області, у зв'язку із чим колегія суддів вважає правомірними в контексті спірного питання дії відповідача в період з 01.01.2018р. до 04.03.2019р. включно та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо виплати пенсії позивачу з урахуванням 100% суми її підвищення в межах зазначених строків.
На думку судової колегії, починаючи з 05.03.2019р. відповідачем вчинено протиправні дії щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р., а тому належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання пенсійного органу вчинити відповідні дії починаючи саме з цієї дати, в межах заявлених позовних вимог.
У свою чергу, суд апеляційної інстанції критично оцінює посилання ГУ ПФУ в Одеській області на постанову Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 14.08.2019р. №804.
Відповідно до положень цієї Постанови, яка набула чинності 04.09.2019р., установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018р. та перерахованих з 01.01.2018р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01.03.2018р. відповідно до Постанови №704, здійснюється у 2019р. в розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018р.
Однак, вищевказана Постанова, з урахуванням вже визначеного позивачу з 05.03.2019р. права на виплату пенсії у розмірі 100% від підвищення пенсії, з 04.09.2019р. обмежує розмір гарантованого позивачу у 2019р. пенсійного забезпечення 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018р., тобто вказаний нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України є таким, що звужує зміст та обсяг існуючих прав на законодавчо встановлений розмір пенсійного забезпечення.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідне право встановлювати умови, порядок та розміри надано КМУ положеннями ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ виключно при перерахунку пенсії, а у даному випадку питання стосується пенсії позивача, перерахунок якої повинен був зроблений станом на 05.03.2019р., тобто за значний період до ухвалення Постанови №804, яка набула чинності 04.09.2019р., а тому дана Постанова не може бути застосована.
Також, слід враховувати той факт, що згідно з розрахунком пенсії за вислугу років виплата перерахованої пенсії з 01.01.2020р. на користь позивача розрахована у значенні 100% від суми пенсії відповідно до Постанови №103. Доказів того, що відповідач керувався Постановою №804 при розрахунку розміру пенсії позивача, до суду надано не було, а тому посилання відповідача на необхідність застосування приписів Постанови №804 є безпідставним.
Таким чином, доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження.
Оскільки суд першої інстанції вірно дійшов висновків, зобов'язавши пенсійний орган виплачувати 100% суми підвищення пенсії позивачу, перерахованої згідно зі ст.63 Закону №2262-ХІІ, Постановою №704 та Постановою №103, однак, помилково зазначив період, з якого таку виплату зобов'язано здійснити, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни резолютивної частини рішення окружного адміністративного суду від 11.06.2020р.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п.2 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення.
У силу вимог ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч.4 ст.317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що неправильне застосування норм матеріального права, неправильне тлумачення закону, призвели до помилкових висновків щодо періоду, з якого необхідно здійснити відповідні виплати, що свідчить про наявність підстав для зміни резолютивної частини рішення суду першої інстанції. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2020р. колегія суддів залишає без змін.
Керуючись ст.ст.308,311,315,316,317,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020р. у справі №420/6644/19 - змінити, виклавши абзац другий та третій його резолютивної частини в наступній редакції:
«Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019р. лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019р., виходячи зі 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018р., з урахуванням раніше виплачених сум».
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020р. - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 21.04.2021р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: О.О. Димерлій
В.О. Скрипченко