П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/5212/20
Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Зуєвої Л.Є. та Коваля М.П.,
за участю секретаря судового засідання Цандура М.Р.,
представника позивача Осадчого Д.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Одеського національного університету імені І.І.Мечникова на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року (суддя Марин П.П., м. Одеса, повний текст рішення складений 23.12.2020) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Одеській області до Одеського національного університету імені І.І.Мечникова про застосування заходів реагування,-
18 червня 2020 року ГУ ДСНС в Одеській області звернулося до суду з позовом до ОНУ імені І.І.Мечникова, в якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача в зв'язку із невиконанням вимог законодавства щодо протипожежної безпеки.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року позовні вимоги ГУДСНС задоволено. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ОНУ імені І.І. Мечникова, у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, розташованих за адресами: Одеська область, м. Одеса, вулиця Дворянська, 2, вулиця Пастера, 27,47, вулиця Преображенська, 24, провулок Маяковського, 7, провулок Шампанськой, 2, вулиця М. Говорова, 4, вулиця Новосельського, 64, вулиця Довженка, 5, 5А, 7А, 9А, 9Б, 9В, вулиця Маразліївська, 1В, Французький бульвар, 24/26, 24/26А, 48/50, 87; 87, вулиця Єлісаветинська, 2, 12, 14; шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій вищевказаних будівель Одеського національного університету імені І.І.Мечникова від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наданих в акті перевірки №202 від 13.03.2020, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та можуть спричинити загрозу життю та здоров'ю людей, зазначених в акті перевірки №202 від 13.03.2020 за номерами: 1-19, 21-24, 26, 28-47, 49-64, 66-74, 76-92, 94-100, 103, 104, 106-123, 125, 127, 129-162, 166, 167, 169-184, 186-196, 198-227, 230-290, 292-304, 306-311, 313-324, 326-341, 343-345, 347- 360.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОНУ імені І.І. Мечникова подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на момент ухвалення рішення судом першої інстанції ОНУ імені І.І. Мечникова було усунуто більш ніж половину порушень. Після усунення більшості порушень правил пожежної безпеки, зазначених у Акті №202 від 13.03.2020 року, залишилися недоліки, для усунення яких потрібні кошти. З приводу цього університет неодноразово звертався до Міністерства освіти і науки України з проханням виділити цільові кошті за рахунок загального фонду держбюджету для усунення порушень, зазначених в Акті, але для встановлення системи автоматичної пожежної сигналізації з виведенням сигналу на пульт цілодобового централізованого спостереження пожежної охорони та систем оповіщення людей управління евакуацією у відповідності до ДБН В.2.5-56 "Системи протипожежного захисту" потрібно провести тендер, замовити проектну документацію, яка складається тривалий час.
Також, апелянт/відповідач стверджує, що фактично не має умов, які можуть привести до загибелі людей або ж нанесення шкоди їх здоров'ю, та наполягає, що під час експлуатації приміщень університет дотримується вимог пожежної безпеки відповідно до законодавства, яке було чинним на початок їхнього використання, зазначивши при цьому, що більшість його корпусів збудовано у XIX віці та у середині та другій половині XX століття.
Також апелянт наполягає, що позивач, як суб'єкт владних повноважень, не довів обґрунтованість обрання такого заходу, як повне зупинення експлуатації приміщень університету та ступінь загрози життю та здоров'ю громадян, а виявлені порушення законодавства в сфері пожежної та техногенної безпеки є такими, що можуть бути усунуті шляхом надання припису, накладення адміністративного стягнення на посадових осіб учбового закладу або застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій, оскільки виявлені порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення, розвитку пожеж, але можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі. Оскільки ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень, то позивач вправі на підставі положень статей 68, 69 КЦЗ України самостійно вжити заходи реагування шляхом видачі приписів, постанов і розпоряджень щодо усунення таких порушень.
Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Судом першої інстанції справа була розглянута у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, пояснення представника позивача Осадчого Д.І., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Одеського міського управління ГУ ДСНС України в Одеській області на підставі наказу ГУ ДСНС України в Одеській області №433 від 19.12.2019 року про проведення планових перевірок, повідомлення про проведення планової перевірки №251 від 21.01.2020 року, посвідчення на проведення планової перевірки №192 від 27.02.2020 року здійснено планову перевірку будівель ОНУ імені І.І.Мечникова, розташованих за адресами: Одеська область, м. Одеса, вулиця Дворянська, 2, вулиця Пастера, 27, 47, вулиця Преображенська, 24, провулок Маяковського, 7, провулок Шампанськой, 2, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , вулиця Довженка, 5, 5А, 7А, 9А, 9Б, 9В, вулиця Маразліївська, 1В, Французький бульвар, 24/26, 24/26А, 48/50, 87; 87, вулиця Єлісаветинська, 2, 12, 14.
За результатами поведеної перевірки складено акт №202 від 13.03.2020 року щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яким зафіксовано 360 порушень положень Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», Кодексу цивільного захисту України, Постанов КМУ від 11.07.2002, від 16.07.2002 №1788, ДБН, Правил техногенної безпеки, Правил пожежної безпеки в України (Т. 1 а.с. 23-46).
Вважаючи, що виявлені порушення вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки та цивільного захисту створюють небезпеку для життя та здоров'я осіб, що там перебувають, ГУ ДСНС України в Одеській області звернулося до адміністративного суду з даним позовом.
Під час розгляду справи судом першої інстанції Приморським районним відділом у м. Одесі ГУ ДНСН у період з 03.11.2020 року по 09.11.2020 року проведено позапланову перевірку ОНУ імені І.І.Мечникова, в ході якої встановлено, що залишилися не усунуті порушення, які відповідають наступним пунктам акту перевірки №202 від 13.03.2020 року: 1-9, 22, 26, 32-33, 36, 39, 41, 46, 52, 54, 56, 58, 60, 61, 62, 67-68, 70, 72, 77, 80, 82-84, 90, 100, 103, 104, 121, 125, 127, 132, 134, 139, 140, 148, 151, 154, 156, 159, 161, 166, 170, 172, 181-183, 186-187, 194-199, 201, 204-211, 218, 220-223, 225, 230-235, 240, 244, 247-251, 260, 263-264, 268, 271-272, 275, 278, 282-284, 289-292, 299, 301, 303-304, 309, 313-318, 326, 330, 334-337, 344-350, 355-356, 358-359.
За результатом зазначеної перевірки було винесено Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №90 від 09.11.2020 року (т. ІІ а.с. 53-63).
Задовольняючи позовні вимоги ГУ ДСНС в Одеській області та застосовуючи до ОНУ імені І.І.Мечникова заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), суд першої інстанції вважав, що сукупність не усунутих відповідачем порушень, що виявлені актом №202 від 13.03.2020 року, створюють загрозу життю і здоров'ю людей. Водночас, виявлені порушення відповідачем станом на 23 грудня 2020 року не були усунуті.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до частини першої статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
За приписами частини сьомої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V) на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно статті 47 КЦЗ України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Приписами статті 4 Закону №877-V обумовлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Відповідно до частин першої та другої статті 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
За змістом пунктів 1-3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, основними завданнями ДСНС є, зокрема: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Статтею 66 КЦЗ України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
За правилами пункту 12 частини першої статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частина друга статті 68 КЦЗ України передбачає, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 КЦЗ України та полягають у:
1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутності на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Відповідно до частини другої статті 70 КЦЗ України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Визначення небезпечного чинника надано в пункті 26 статті 2 КЦЗ України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Частиною третю статті 55 КЦЗ України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання суб'єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення до суду із адміністративним позовом є виявлена позивачем під час проведення позапланової перевірки університету чисельні порушення, частину яких у подальшому не було усунуто.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем частково усунуті порушення, які зафіксовані в акті перевірки №202 від 13.03.2020 року.
Так, колегія суддів вважає доречним звернути увагу на те, що, як вже зазначалося вище, під час розгляду справи судом першої інстанції Приморським районним відділом у м. Одесі ГУ ДНСН у період з 03.11.2020 року по 09.11.2020 року була проведена позапланова перевірка ОНУ імені І.І.Мечникова, в ході якої встановлено, що залишилися не усунутими порушення, які відповідають наступним пунктам акту перевірки №202 від 13.03.2020 року: 1-9, 22, 26, 32-33, 36, 39, 41, 46, 52, 54, 56, 58, 60, 61, 62, 67-68, 70, 72, 77, 80, 82-84, 90, 100, 103, 104, 121, 125, 127, 132, 134, 139, 140, 148, 151, 154, 156, 159, 161, 166, 170, 172, 181-183, 186-187, 194-199, 201, 204-211, 218, 220-223, 225, 230-235, 240, 244, 247-251, 260, 263-264, 268, 271-272, 275, 278, 282-284, 289-292, 299, 301, 303-304, 309, 313-318, 326, 330, 334-337, 344-350, 355-356, 358-359.
За результатом зазначеної перевірки було винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №90 від 09.11.2020 року (т. ІІ а.с. 53-63). З цього припису вбачається, що відповідач узгодив з позивачем строки виконання вимог припису до 10.02.2021 р. При цьому, станом на сьогоднішній день відповідачем не надано до апеляційного суду належних доказів щодо виконання вимог припису.
Водночас, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що виявлені порушення, зазначені в акті, зокрема, відсутність системи протипожежного захисту, не оброблення дерев'яних елементів горищних покриттів засобами вогнезахисту, наявність глухих грат, не можуть призвести до пожежі, проте, не усунення цих порушень, у разі виникнення пожежі, може створити умови, що призведуть до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров'ю. У свою чергу, наявність цих порушень підтверджується матеріалами справи.
Проте, наявність таких порушень, як підвішування електросвітильників безпосередньо на струмопровідних дротах, в приміщенні охорони та адмінкорпусу та в деяких інших приміщеннях, встановлення електричних розеток та вимикачів на горючі основи (конструкції) свідчить про можливість виникнення пожежі, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.
При цьому апелянтом/відповідачем не заперечується наявність встановлених позивачем порушень, проте на переконання апелянта/відповідача, виявлені під час перевірки порушення не створюють умов, які можуть призвести до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров'ю.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для застосування до ОНУ імені І.І. Мечникова заходів реагування шляхом повного зупинення експлуатації будівель за зазначеними адресами шляхом відключення за допомогою фахівців енергопостачальних організацій будівель від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків, оскільки не усунені університетом порушення свідчать про наявність реальної загрози життю та здоров'ю людей.
При цьому, колегія суддів враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення ОНУ імені І.І.Мечникова виявлених порушень.
До того ж, застосований до університету захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в його приміщення.
Також, такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Отже, ураховуючи те, що ОНУ імені І.І.Мечникова не надано до апеляційного суду доказів повного усунення виявлених позивачем порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог ГУДНСН.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують оскільки ґрунтуються на помилковому розумінні норм прав.
Підсумовуючи вище викладені обставини у справі, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів також звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга ОНУ імені І.І. Мечникова не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Одеського національного університету імені І.І. Мечникова залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя Л.Є.Зуєва
Суддя М.П.Коваль
Повне судове рішення складено 21 квітня 2021 року.