П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/6953/19
Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій щодо відмови в перерахунку пенсії неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та подальше нарахування пенсії,-
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУПФУ) щодо відмови йому в перерахунку пенсії згідно довідки ВАТ «Гідроелектромонтаж» про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС №31/ФД-103 від 31 травня 2018 року неправомірними; зобов'язати ГУПФУ здійснити перерахунок та подальше нарахування йому пенсії з урахуванням заробітної плати за період виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 1712,79 грн. за 15 днів жовтня 1986 року, на підставі довідки ВАТ «Гідроелектромонтаж» №31/ФД-103 від 31 травня 2018 року, відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та п.4 Постанови КМУ від 23 листопада 2011 року №1210, починаючи з 16 травня 2019 року з урахуванням вже виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року адміністративний позов було задоволено. Суд вирішив: визнати дії ГУПФУ щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу згідно довідки ВАТ «Гідроелектромонтаж» про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС №31/ФД-103 від 31 травня 2018 року неправомірними; скасував рішенням Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №51 від 30 травня 2019 року "Про відмову у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»"; зобов'язав ГУПФУ здійснити перерахунок та подальше нарахування пенсії позивачу з урахуванням заробітної плати за період виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 1712,79 грн. за 15 днів жовтня 1986 року на підставі довідки ВАТ «Гідроелектромонтаж» №31/ФД-103 від 31 травня 2018 року відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та п.4 Постанови КМУ від 23 листопада 2011 року №1210, починаючи з 16 травня 2019 року з урахуванням вже виплачених сум.
На зазначене рішення суду ГУПФУ подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та відмовити в задоволенні позову повністю.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEC 1 категорії, інвалід II групи, та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В травні 2018 року позивач звернувся до ВАТ «Гідроелектромонтаж» з проханням видати довідку про заробітну плату в зоні відчуження встановленого зразка за жовтень 1986 року на підставі первинних документів.
31 травня 2018 року ВАТ «Гідроелектромонтаж» видало позивачу довідку про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках №31/ФД-103 від 31 травня 2018року, згідно якої за вахтових 15 днів роботи в зоні відчуження, а саме з 01 по 15жовтня 1986 року, за роботу в 3-ій зоні відчуження позивачу була нарахована і фактично виплачена заробітна плата в розмірі 1712 крб. 79 коп., що підтверджується відомістю про заробітну плату за жовтень місяць.
16 травня 2019 року позивач звернувся до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (правонаступником є ГУПФУ) із заявою про перерахунок пенсії згідно наданої довідки №31/ФД-103 від 31 травня 2018 року та постанови КМУ №1210 від 23 листопада 2011 року.
Рішенням Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №51 від 30 травня 2019 року позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії згідно вказаної довідки з тих підстав, що у первинних документах не відображено нарахування заробітної плати за роботу у зоні відчуження.
Відмова в проведенні перерахунку і стала підставою для звернення з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подано усі відповідні документи для здійснення йому перерахунку пенсії з врахуванням довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 31 травня 2018 № 31/ФД-103, яка видана ВАТ „Гідроелектромонтаж". Крім того, суд першої інстанції для належного забезпечення законних інтересів та прав позивача вважав за можливе вийти за межі позовних вимог та скасувати рішенням Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі №51 від 30 травня 2019 року "Про відмову у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»".
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України.
Відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Згідно з п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Постанова) Пенсійному фонду України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.
Також, вказаною Постановою було затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, п.1-4 якого передбачено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.
Заробітна плата для обчислення пенсії враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.
У разі коли особа працювала у зоні відчуження:
- менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за
повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;
- менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років.
Якщо робота проводилася вахтовим методом, визначення тривалості роботи у зоні відчуження і заробітної плати для обчислення пенсії здійснюється виходячи з того, що одна повна вахта (не менш як 14 робочих днів підряд) вважається повним місяцем.
Також, відповідно до п.4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок), орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Згідно з п.2.7 Порядку до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2 - 4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Положеннями п.п.3 п.2.1 Порядку визначено, що для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до ГУПФУ із заявою від 16 травня 2019 року № 0-15 про перерахунок пенсії виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження згідно із ч.1 статті 54 Закону та додав до неї (заяви) довідку про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 31 травня 2018 року № 31/ФД-103, яка видана ВАТ „Гідроелектромонтаж", та копію розрахункової відомості за жовтень 1986 року, що свідчить про надання позивачем належного переліку документів для проведення перерахунку пенсії та, відповідно, про наявність правових підстав для проведення самого перерахунку пенсії позивачу.
Враховуючи все вищезазначене у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що досліджувані позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності виходу за межі позовних вимог та скасування рішення Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, оскільки в разі відсутності вказаних дій таке рішення буде чинним та буде породжувати відповідні негативні правові на слідки для позивача, які (наслідки) є такими, що суперечать діючому законодавства та вищевказаним висновкам суду.
Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Федусик А.Г.
Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.