П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/9163/20
Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ''АГРОЛОГІСТИК ПЛЮС'' на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 по справі № 420/9163/20 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю ''АГРОЛОГІСТИК ПЛЮС'' про стягнення податкового боргу, -
Короткий зміст позовних вимог.
У вересні 2020 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулось з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просило стягнути з усіх відкритих рахунків у банках обслуговуючих підприємство суму заборгованості з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 193 541,10 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що станом на 30.07.2020, відповідно до розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника (ІКП), податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЛОГІСТИК ПЛЮС" перед бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) склав 193 541,10 грн. Позивач, посилаючись на те, що платником податків борг не погашено та на положення ст. ст. 14, 20, 59 Податкового кодексу України, просив суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 193 541,10 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 18 листопада 2020 року позов задовольнив.
Стягнув з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОЛОГІСТИК ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42774821, м.Одеса, вул. Фонтанська дорога 69, офіс 5) заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт) у розмірі 193 541, 10 грн.(сто дев'яносто три тисячі п'ятсот сорок одна гривня десять копійок) на бюджетний рахунок №UА578999980313080029000015008, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 38016923, отримувач коштів УК у м.Одесі/Приморський р-н./14060100.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТОВ "АГРОЛОГІСТИК ПЛЮС" подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не повідомив належним чином відповідача про розгляд справи, чим позбавив останнього на подання доказів, відповідно розгляд справи було проведено виключно на підставі доказів наданих податковим органом;
- ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 26.04.2019 у справі№757/20229/19-к було накладено арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, отже відповідач не мав змоги сплатити заборгованість з ПДВ у спосіб передбачений статтею 2001 ПК України;
- сплата податку була проведена на казначейські рахунки безпосередньо з рахунку товариства платіжним дорученням від 24.07.2019 № 28 на суму 45 452,00 грн та від 30.09.2019 № 55 на суму 312 316, 00 грн. Проте вказані кошти були списані повторно з коштів, якими товариство розрахувалось за поточну господарську діяльність;
- відомості інтегрованої картки платника податків, формуючись органами ДФС, (відповідно до Пункту 5 Розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422) схильні до суб'єктивного впливу, а отже достовірність наведених в них відомостей повинна перевірятись належними та допустимими доказами, зокрема документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, що податковим органом зроблено не було.
- стягуючи податковий борг позивач, в порушення норм статті 59 ПК України не направляв Товариству податкової вимоги.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що 16.01.2020 Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних ТОВ «АГРОЛОГІСТИК ПЛЮС», за результатами якої складено акт перевірки від 16.01.2020, на підставі висновків якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0041395004 від 11.03.2020, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції, за затримку реєстрації податкових накладних, за платежем «по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 194 148,10грн.(а.с.12)
Разом з тим, як вбачається з інтегрованої картки платника податку на додану вартість, за ТОВ «АГРОЛОГІСТИК ПЛЮС» рахується податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 193 541,10грн.(а.с.7)
Таким чином, за ТОВ «АГРОЛОГІСТИК ПЛЮС» рахується заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 193 541,10грн.
У зв'язку з тим, що вищевказана заборгованість у законодавчо визначеному порядку та строки самостійно ТОВ «АГРОЛОГІСТИК ПЛЮС» сплачена не була, контролюючий орган звернувся до суду з вимогою про її стягнення.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган правомірно звернувся до суду, оскільки за позивачем рахується податкова заборгованість на суму 193 541,10 грн.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податкового кодексу України.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підпунктом 16.1.4. п. 16.1. ст.16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Статтею 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0041395004 від 11.03.2020, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції, за затримку реєстрації податкових накладних, за платежем «по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 194 148,10грн.
Податкове повідомлення-рішення № 0041395004 від 11.03.2020 було направлено контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ТОВ «АГРОЛОГІСТИК ПЛЮС» (65062, м.Одеса, вул.Фонтанська дорога, буд.69,офіс 5)(а.с.14).
Однак, поштове відправлення повернулось до Головного управління ДПС в Одеській області із відміткою поштового відділення “за зазначеною адресою не проживає” (а.с.14).
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
За таких обставин, згідно до вимог ПК України, прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення, яке надіслане відповідачу на адресу за місцем реєстрації, вважається врученими ТОВ «АГРОЛОГІСТИК ПЛЮС» у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення або із зазначенням причин невручення.
Пункт 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України передбачає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно із п. 56.17 ст. 56 вказаного Кодексу процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, що оскаржувались.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Колегія суддів зазначає, що відповідних належних доказів оскарження та скасування у судовому порядку прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення № 0041395004 від 11.03.2020, відповідачем до суду першої та апеляційної інстанцій не надано.
Приписами п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із пунктом 59.1 статті59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.
Разом з цим, відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Також підпунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Наказом Міністерства Фінансів України від 30.06.2017 № 610 «Про затвердження Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків» (Далі - Порядок), який Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 липня 2017 року за № 902/30770 визначено механізм формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог органами доходів і зборів.
Зокрема, у пункті 2 вказано, що Дія цього Порядку поширюється на платників податків, у яких виник податковий борг.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з тим, що станом на 29.03.2020 за відповідачем рахувався податковий борг у сумі 54 930,00 грн., Головним управлінням ДПС в Одеській області сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 41659-50 від 30.03.2020, яка направлена поштою на адресу боржника. Згідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштове відправлення було повернуто на адресу податкового органу із відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.9).
Таким чином, податкова вимога надсилалася контролюючим органом та згідно до вимог ПК України, вважається врученою ТОВ «АГРОЛОГІСТИК ПЛЮС» у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення або із зазначенням причин невручення.
Разом з тим, відповідних належних доказів на підтвердження сплати відповідачем, визначеної вказаною податковою вимогою суми податкового боргу, чи її оскарження, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України апеляційний суд, з метою з'ясування всіх обставин у справі витребував у ГУ ДПС в Одеській області докази направлення на адресу відповідача акта перевірки від 16.01.2020, податкового повідомлення - рішення від 11.03.2021 № 0041395004, вимоги від 30.03.2020 № 41659-50.
Із витребуваних документів, які надійшли на адресу суду, та тих, які містяться у матеріалах справи вбачається, що позивач акт перевірки від 16.01.2020, податкове повідомлення - рішення від 11.03.2021 № 0041395004, вимогу від 30.03.2020 № 41659-50 направляв рекомендованим листом із повідомленням на адресу ТОВ «АГРОЛОГІСТИК ПЛЮС» (65062, м.Одеса, вул.Фонтанська дорога, буд.69,офіс 5) (а.с.8-9,14-15,17).
Додатково на вимогу апеляційного суду позивач пояснив, що в результаті перевірки було складено акт № 96/15-32-50-04/42774821 від 16.01.2020, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення № 0041395004 від 11.03.2020 на суму 194 148 грн. 10 коп. Згідно інтегрованої картки платника у ТОВ «АГРОЛОГІСТИК ПЛЮС» була переплата в розмірі 607 грн. 00 коп., яка частково погасила нараховане податкове повідомлення-рішення № 0041395004 від 11.03.2020. Відповідно до розрахунку податкового боргу, зазначеному в позовній заяві, заборгованість ТОВ «АГРОЛОГІСТИК ПЛЮС» по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) становила 193 541 грн. 10. коп. (194 148 грн. 10 коп (ш/с) - 607 грн. 00 коп. (переплата) = 193 541 грн. 10 коп.)
Доказів, які б спростовували факт існування за відповідачем вказаної заборгованості до суду не надано.
Згідно із п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
У зв'язку з несплатою суми узгодженого грошового зобов'язання-заборгованості, що підтверджується матеріалами справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Доводи апеляційної скарги.
Апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведений висновок суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення такого аргументу.
Доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме не повідомлення належним чином відповідача про розгляд справи, апеляційний суд відхиляє, оскільки суд першої інстанції направляв відповідачу поштове повідомлення з ухвалою про відкриття провадження з рекомендованим повідомленням, яке повернулось із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.35-38).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
До того ж, як зазначено у постанові Верховного Суду від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 , якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Натомість, колегія суддів зазначає, що заявник реалізував своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі .
Щодо посилання апелянта на те, що сплата податку була ним проведена на казначейські рахунки безпосередньо з рахунку товариства платіжним дорученням від 24.07.2019 № 28 на суму 45 452,00 грн та від 30.09.2019 № 55 на суму 312 316, 00 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Предметом розгляду у даній справі є не заборгованість по сплаті ПДВ, а утворення податкової заборгованості, внаслідок порушення відповідачем граничних строків реєстрації податкових накладних, відповідно до чого і було винесено податкове повідомлення-рішення № 0041395004 від 11.03.2020.
Тобто, погашення відповідачем заборгованості, яка виникла, як він сам зазначає, внаслідок накладення арешта на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ не є сплатою штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, визначеного статтею 201, пунктом 120 1.1статті 120 1 Податкового кодексу України.
Також апеляційний суд зазначає про відсутність претензій апелянта щодо змісту вимоги № 41659-50 від 30.03.2020.
Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ''АГРОЛОГІСТИК ПЛЮС'' є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ''АГРОЛОГІСТИК ПЛЮС'' залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 по справі № 420/9163/20 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Шляхтицький О.І.
Судді Семенюк Г.В. Федусик А.Г.