15 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 280/5202/20
головуючий суддя І інстанції - Максименко Л.Я.
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,
суддів: Чепурнова Д.В., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року в адміністративній справі №280/5202/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_2 в подвійному розмірі стажу роботи за період з 01.08.1983 по 02.01.2002;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_2 до страхового стажу період роботи з 01.08.1983 по 02.01.2002 у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та провести перерахунок і виплату призначеної пенсії з 25.05.2019.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у зарахуванні ОСОБА_1 в подвійному розмірі стажу роботи за період з 01.08.1983 по 02.01.2002.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.08.1983 по 02.01.2002 у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ з 25.05.2019 з урахуванням вже проведених виплат.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підстави для зарахування періоду роботи з 01.08.1983 року оп 02.01.2002 року у подвійному розмірі відсутні, оскільки лабораторія (відділення) «Штучна нирка» була окремим структурним підрозділом стаціонару та не відносилась до реанімаційного відділення.
Відзив від позивача на адресу суду не надходив.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 20 грудня 2006 року перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я у відповідності до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», проте, пенсійні виплати не отримувала, оскільки продовжувала працювати.
25.05.2019 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, згідно її заяви від 27.05.2019 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 27.05.2020 вих. № 4276-3393/П-02/8-0800/20 на звернення ОСОБА_1 повідомлено наступне, що перевіркою документів пенсійної справи було встановлено, що при призначенні пенсії за вислугу років і при переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, період її роботи старшою медсестрою відділення «Штучна нирка» при реанімаційному відділенні з 01.05.1992 по 02.01.2002 було обчислено в подвійному розмірі. Для вирішення питання правильності обчислення страхового стажу за весь період її роботи в лікарні (з 01.08.1983 по 28.05.2004) з урахуванням норм ст. 60 Закону № 1788 відповідні документи були направлені до Міністерства соціальної політики України (Мінсоцполітики). Згідно з отриманою в березні поточного року відповіддю Міністерства соціальної політики України (Мінсоцполітики) «із наданих документів не вбачається, що робота ОСОБА_1 у період з 01.08.1983 по 02.01.2002 є роботою в реанімаційному відділенні». У зв'язку з цим, з 01.04.2020 пенсійна справа ОСОБА_1 була приведена у відповідність до чинного законодавства, тобто страховий стаж за період з 01.05.1992 по 02.01.2002 обчислений у календарному розмірі. Розмір пенсії розраховано вірно та в подальшому буде перераховуватись відповідно до змін законодавства.
Не погодившись з наведеними доводами відповідача, позивач звернулась до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що періоди роботи позивача з 01.08.1983 по 02.01.2002 є роботою у реанімаційному відділенні, а тому, в силу вимог ст. 60 Закону №1788-XII такі періоди підлягають зарахуванню до стажу роботи в подвійному розмірі.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених раніше чинним законодавством, окрім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, закладах (відділеннях) з лікуванням осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Постановою Правління Пенсійного Фонду України №22-1 від 25.11.2005 року затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 22-1).
Вичерпний перелік документів, необхідних для призначення пенсії за віком визначено пунктом 2.1 Порядку. Підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1 встановлено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній для призначення пенсії за віком надаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 37.
Як вбачається зі змісту трудової книжки позивача, остання у період з 01.08.1983 працювала в реанімаційно - анастезіологічному відділенні на посаді медсестри -анастезістки лабораторії «Штучна нирка», а з 01.05.1992 по 02.01.2002 позивач переведена на посаду старшої медсестри відділення «Штучна нирка» при реанімаційному відділенні.
В свою чергу, відповідно до копії штатного розпису 5 міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги зі стаціонаром і станцією швидкої медичної допомоги, лабораторія «Штучна нирка» створена при реанімаційному відділенні та була структурним підрозділом стаціонару лікарні.
Поряд з вказаним, відповідно до довідки КУ «Міська клінічна лікарня екстренної та швидкої допомоги м. Запоріжжя» від 18.04.2007 року, лабораторія «Штучна нирка» входила у склад реанімаційного відділення.
Отже, з зазначених документів вбачається, що лабораторія «Штучна нирка», де працювала позивач, створена при реанімаційному відділенні лікарні, а тому остання була структурним підрозділом реанімаційного відділення лікарні.
В свою чергу, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували наведені обставини, відповідачем, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 77 КАС України, до суду подано не було.
Таким чином, з огляду на викладені обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанцї, що періоди роботи позивача з 01.08.1983 по 02.01.2002 є роботою у реанімаційному відділенні, а тому, в силу вимог ст. 60 Закону №1788-XII такі періоди підлягають зарахуванню до стажу роботи в подвійному розмірі, а відповідно позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року в адміністративній справі №280/5202/20- залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.Є. Чередниченко