25 березня 2021 року м. Дніпросправа № 280/9089/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дурасової Ю.В.,
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.12.2020 року (головуючий суддя Сацький Р.В.)
в адміністративній справі №280/9089/20 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася 11.12.2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просила (а.с. 1-5, 25-28):
- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження ВП №63759084 від 30.11.2020.
Позов обґрунтований тим, що позивач постійно проживає у м. Запоріжжі, ніколи не проживала та не була зареєстрована у м. Києві за адресою: АДРЕСА_1 , тому, ураховуючи положення ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» відповідач не мав підстав для відкриття виконавчого провадження саме у виконавчому окрузі м. Києва.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.12.2020 року позов задоволений:
- визнано протиправною та скасовано постанову Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження ВП №63759084 від 30.11.2020.
Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов'язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника. Вказав, що Приватний виконавець Клітченко О.А. здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва, відповідач, у свою чергу, копією паспорта позивача - громадянина України серії НОМЕР_1 підтверджено, що місце проживання ОСОБА_1 з 04.12.2017 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ; інформація про зміну позивачем місця проживання у паспорті громадянина України відсутня. Відомості про проживання позивача за адресою: АДРЕСА_3 , документально не підтверджені. Так само, як і відсутні докази наявності майна позивача у місті Києві. Зауважив, що на момент відкриття виконавчого провадження, приватний виконавець не володів достовірною інформацією про фактичне проживання боржника за вказаною адресою у м. Києві, оскільки стягувач до заяви не додав підтверджуючих документів, з яких би чітко вбачалось, що боржник проживає/перебуває за вказаною адресою у м. Києві. Натомість, наданими разом із заявою про примусове виконання виконавчого напису документами підтверджувались відомості про те, що боржник як зареєстрована, так і фактично проживає у межах Запорізької області.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що у виконавчому написі №32484 від 08.09.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вказано, що боржник проживає у межах виконавчого округу м.Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку з пред'явленням не за місцем проживання боржника, відтак, на його думку, ним не порушено норми, зокрема, статті 24 Закону України “Про виконавче провадження”.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.04.2013 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 14/К від 12.06.2017 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Каптал», ідентифікаційний код юридичної особи 36676934, правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 11/08/2020-КА від 11.08.2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» код ЄДРПОУ 42642578, було укладено кредитний договір №00107055-050413. Загальна сума заборгованості складає 9 847,89 грн.
27.11.2020 на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» про примусове виконання рішення, відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63759084 з примусового виконання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем № 32484 від 08.09.2020 про стягнення з позивача, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 9 847,89 грн, основної винагороди виконавця у розмірі 984,79 грн.
При цьому адреса проживання позивача була вказана як: АДРЕСА_3 .
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року №1404-VIII, Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” від 02.06.2016 №1403-VIII, Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Поняття та особливості здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року №1404-VIII.
Частиною 1 статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” (№1404-VIII) передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” від 02.06.2016 № 1403-VIII).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 22 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” від 02.06.2016 №1403-VIII про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. У повідомленні про початок діяльності зазначаються виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.
При цьому, у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність (п. 4 ч. 2 ст. 23 ЗУ №1403-VIII).
Виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя (ч.1 ст. 25 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” від 02.06.2016 № 1403- VIII).
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ (ч.2 ст. 25 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” від 02.06.2016 № 1403-VIII).
За змістом пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” (№1404-VIII) виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Зокрема, частиною 2 статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” (№1404-VIII) передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 8).
Так, паспортні дані позивача: паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 1006.2009 року Оржонікідзевським РВ ГУМВС України в Запорізькій області, - підтверджує, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а не за іншою, як о те зазначає відповідач (а.с. 7-8).
Відповідно до абзацу 9 статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", документами, до яких вносяться відомості про місце проживання є - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
Матеріали справи містять постанову про відкриття виконавчого провадження №63759084 від 30.11.2020 року, в якій зазначено, що боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено адресу: АДРЕСА_3 (а.с. 11).
При цьому, у виконавчому написі нотаріуса від 08.09.2020 року, який вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., зазначено, що боржник ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) зареєстрована: АДРЕСА_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце роботи не відоме, заборгованість ОСОБА_1 виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором №001-07055-050413 від 05.04.2013 року, загальна сума що підлягає стягненню 9847,89грн. (а.с. 67).
Отже, зазначений виконавчий напис не містить беззаперечного зазначення адреси проживання боржника.
Також матеріалами справи підтверджується, що в матеріалах виконавчого провадження міститься заява стягувача (ТОВ "Фінансова компанія "АЛАНД") про примусове виконання рішення за договором №001-07055-050413 від 05.04.2013 року, при цьому, зазначена адреса місця реєстрації боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 і адреса проживання боржника: АДРЕСА_3 (а.с. 65).
Зокрема, в цій заяві стягувача (ТОВ "Фінансова компанія "АЛАНД") про примусове виконання рішення за договором №001-07055-050413 від 05.04.2013 року (що надійшла приватному виконавцю Клітченко О.А. 27.11.2020) зазначено, що стягувач просить відрити виконавче провадження за місцем проживання/перебування боржника.
Водночас, матеріали справи не містять будь-яких доказів, що відповідач (приватний виконавець Клітченко О.А.) здійснювала будь-які дії щодо встановлення місця проживання боржника ОСОБА_1 .
Вказані обставини дають підстави для висновку, що відомості про проживання позивача за адресою: АДРЕСА_3 , документально не підтверджені. Так само, матеріали справи не містять доказів наявності майна позивача у місті Києві.
Водночас, приватний виконавець Клітченко О.А. здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва, однак боржник ОСОБА_2 не проживає та не зареєстрована в м. Києві.
Таким чином, місце проживання (перебування) боржника ( ОСОБА_2 ) не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Клітченко О.А здійснює діяльність та відомості щодо якого містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, а виконавчий документ у виконавчому провадженні №63759084 прийнятий до виконання відповідачем (приватним виконавцем) - не за місцем проживання/перебування боржника - фізичної особи.
Зокрема, матеріали виконавчого провадження №63759084 не містять документів, які б підтверджували відповідність інформації про місце проживання позивача, яка зазначена у виконавчому написі нотаріуса від 08.09.2020 року: : АДРЕСА_3 .
Також, матеріали виконавчого провадження №63759084 не містять доказів, які б підтверджували вчинення відповідачем дій, спрямованих на з'ясування причини наявності розбіжності в адресі місця проживання позивача, яка зазначена у виконавчому написі нотаріуса та інших документах, наявних в матеріалах виконавчого провадження.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 30.11.2020 року №63759084 прийнята відповідачем (приватним виконавцем) з порушенням приписів частини 2 статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” (№1404-VIII), тобто не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження №63759084, оскільки приватним виконавцем не доведено, що виконавче провадження №63759084 відкрито за місцем проживання, перебування боржника, чи за місцезнаходженням майна боржника.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Виходячи з результатів апеляційного розгляду та характеру спірних правовідносин судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись 241-245, 250, 272, 287, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни- залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.12.2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в силу статей 328, 329 КАС України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова