Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" квітня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/476/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 20)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 62-Б, корп. 13-А, оф. 301)
про стягнення 62 655,60 грн.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Комунальне підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" про стягнення заборгованості за договором №21/05-4 від 21.05.2019 у розмірі 62 655,60 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором №21/05-4 від 21.05.2019 в частині своєчасної оплати виконаних робіт.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.02.2021 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 23.03.2021 о. 10:30.
У судовому засіданні 23.03.2021 р. було постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про залучення до участі у справі 3-ї особи - Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (вх. 1639), оскільки заявником не доведено яким чином рішення у справі може вплинути на права та обов'язки вказаної особи; про задоволення заяви представника позивача про відкладення розгляду справи (вх. 6560), як таке, що не порушує прав сторін та оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 07.04.2021 р. об 11:30, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.
У судовому засіданні 07.04.2021 р. було відмовлено у задоволенні клопотання про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження; відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів та відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Крім того, у судовому засіданні 07.04.2021 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 13.04.2021 р. об 11:30, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.
13.04.2021 р. від ТОВ "Спеціалізована механізована колона № 23" на електронну адресу суду надійшла заява про відвід судді Шатернікова М.І. (вх. 2085), в обґрунтування якої зазначив, що у відповідача наявні обставини, які викликають сумнів стосовно неупередженості та об'єктивності судді Шатернікова М.І., зокрема, відмова у задоволенні клопотання про призначення проведення судової експертизи вказує на те, що суддя є побічно зацікавлений у вирішенні спору на користь позивача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.04.2021 заяву про відвід судді Шатернікова М.І. було вирішено в порядку п. 2 ч. 3 ст. 39 ГПК України, встановлено, що доводи ТОВ "Спеціалізована механізована колона № 23" зводяться до незгоди заявника із процесуальними рішенням судді, що не може бути підставою для відводу судді, у зв'язку з чим було відмовлено у задоволенні заяви про відвід.
Сторони у судове засідання 13.04.2021 р. явку своїх повноважних представників не забезпечили, що є їх правом та не перешкоджає розгляду справи по суті.
Правова позиція позивача викладена останнім у позовній заяві, відповідно до якої заявник просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованості за договором №21/05-4 від 21.05.2019 у розмірі 62 655,60 грн. за виконані у серпні 2018 та грудні 2019 роботи.
Відповідачем, в свою чергу, реалізовано право на надання відзиву на позов (вх. 6420 від 22.03.2021), в якому, у сукупності із поданими у справі заявами з процесуальних питань, відповідач повністю заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, відповідач наполягає, що має обґрунтовані сумніви щодо належної якості виконаних робіт субпідрядником (КП "Шляхрембуд") та станом на час розгляду справи ДП "ДерждорНДІ" проводить додаткові дослідження відібраних зразків - кернів по усім ділянкам робіт, які виконувались КП "Шляхрембуд" за завданням ТОВ "СМК № 23"; за попереднім візуальним оглядом зразків, лише за одним параметром - товщиною покриття, маються значні відхилення від встановлених вимог, що робить непридатним експлуатацію захисного покриття протягом встановленого гарантійного терміну.
З огляду на те, що у матеріалах справи достатньо документів для правильного вирішення спору по даній справі, у судовому засіданні 13.04.2021 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
21.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" (Генпідрядник, відповідач) та Комунальним підрядним спеціалізованим підприємством по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" (субпідрядник, позивач) було укладено Договір № 21/05-4, відповідно до умов п. 1.1. якого, за завданням Генпідрядника Субпідрядник зобов'язується виконати роботи з влаштування асфальтобетонного покриття при виконанні робіт з капітального ремонту комплексу транспортних споруд по просп. Льва Ландау в м. Харкові. Міст через р. Немишля (код за ДК 021:2015 -45221000-2- Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів) відповідно до проектно-кошторисної документації, а Генпідрядник - прийняти ці роботи та оплатити їх.
Відповідно до п. 1.2. Договору, кількісні характеристики виконуваних за цим Договором робіт визначаються відповідно до проектно-кошторисної документації, узгодженої сторонами.
Розділом 2 Договору визначено вимоги щодо якості виконуваних робіт, зокрема, субпідрядник повинен виконати передбачені цим Договором роботи, якість яких відповідає умовам будівельних норм та правил. Відношення сторін, пов'язані з забезпеченням гарантійного строку якості робіт (експлуатації об'єкта) та усуненням виявлених недоліків (дефектів), будуть регулюватися положеннями Загальних умов, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005р. № 668. Субпідрядник гарантує надійність і якість виконаних робіт і можливість експлуатації об'єкта протягом строків, встановлених законодавством України, та положеннями Загальних умов, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005р. № 668. Субпідрядник гарантує відповідність виконаних робіт та конструкцій проектній документації (п. 2.1.- 2.4 договору).
Порядок здійснення оплати унормовано сторонами у розділі 4 договору, зокрема, у п. 4.1. договору зафіксовано, що розрахунки проводяться шляхом оплати Генпідрядником після підписання сторонами акта виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3).
Генпідрядник приймає виконані роботи на підставі акта виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається Субпідрядником уповноваженому представнику Замовника. (п. 4.6 договору).
Згідно п. 4.8. договору, якщо роботи виконані субпідрядником з недоробками і дефектами, що зафіксовано відповідним актом при прийомі виконаних робіт, Генпідрядник може відстрочити оплату цих робіт. На протязі встановлених цим актом строків Субпідрядник повинен усунути виявлені порушення і після цього Замовник перераховує утримані суми.
Відповідно до п. 5.1 Договору, з урахуванням змін внесених до умов договору Додатковою угодою № 1 від 04.10.2019 року, строк виконання робіт: початок робіт: травень 2018 року, завершення робіт: грудень 2019 року.
Місце виконання робіт є 61080, Харківська область, м. Харків, просп. Льва Ландау (п.5.2. договору).
Розділом 6 договору визначено права та обов'язки сторін, зокрема, генпідрядник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи; приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (КБ-2в, КБ-3) (п. 6.1. договору), при цьому генпідрядник має право, зокрема, контролювати виконання робіт у строки, встановлені цим Договором; здійснювати контроль за якістю робіт, матеріалів, устаткування згідно з нормативними вимогами та положеннями Загальних умов, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005р. № 668 (п. 6.2.2., 6.2.5.3 договору).
Відповідно до п. 10.1. Договору цей Договір укладається та набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2019 року, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання зобов'язань за цим договором.
24 березня 2020 року сторонами підписано Додаткову угод у № 2 до Договору, якою внесені зміни до п. 5.1. Договору та визначено строк завершення робіт: грудень 2020 року, продовжено строк дії Договору до 31.12.2021 року та передбачено, що оплата за виконані протягом 2020 року здійснюється Генпідрядником на підставі підписаних Сторонами актів виконаних робі і (форми КБ-2в, КБ-3) в термін до 31.12.2021 року.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач надає до матеріалів справи докази на підтвердження того, що комунальним підприємством "Шляхрембуд", як субпідрядником, належним чином виконана передбачена Договором частина робіт, про що свідчать підписані без будь-яких зауважень сторонами Акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2018 року на суму 11353,20 грн. та за грудень 2019 року на суму 51302,40 грн. (форми КБ-2в), що складає загальну суму 62655,60 грн. (а.с. 19-20, 29-31).
Однак, як наголошує позивач, ТОВ "Спеціалізована механізована колона № 23", як генпідрядник, неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором № 21/05-4 від 21.05.2018, своєчасної та повної оплати вартості виконаних підрядником робіт не здійснив, у зв'язку із чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка склала 62655,60 грн.
Позивачем у позові зазначено, що враховуючи те, що умовами Договору не було узгоджено конкретний строк (термін) здійснення кінцевого розрахунку за виконані роботи, а також те, що претензію № 2 від 05.01.2021 відповідач отримав 09.01.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виходячи з приписів ч.2 ст.530 ЦПК України, кінцевим строком погашення боргу відповідачем (30 календарних днів з моменту отримання претензії № 2) є 08.02.2021 включно.
Проте, станом на момент розгляду справи вартість виконаних та прийнятих робіт за період 2018-2019 року за договором № 21/05-4 від 21.05.2018 відповідачем не оплачена, у зв'язку з чим на виконання у мов договору, зокрема п. 4.1. договору, відповідач має сплатити на користь позивача суму заборгованості у розмірі 62 655,60 грн.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.
Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У даному разі, у матеріалах справи наявні: довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року форми КБ-3 та Акти приймання виконаних будівельних робіт: № 1/958 за серпень 2018 року і № 2975 за грудень 2019 року форми КБ-2в, на загальну суму 128163,60 грн.
При цьому, як довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року форми КБ-3, так само й Акти приймання виконаних будівельних робіт: № 1/958 за серпень 2018 року і № 2975 за грудень 2019 року форми КБ-2в, на загальну суму 62655,60 грн підписані з боку відповідача без будь-яких претензій та зауважень.
Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Умовами договору, зокрема п. 4.1. договору зафіксовано, що розрахунки проводяться шляхом оплати Генпідрядником після підписання сторонами акта виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3).
Судом встановлено, що виконані позивачем у серпні 2018 та грудні 2019 роботи за Договором № 21/05-4 від 21.05.2018 на загальну суму 62655,60 грн., прийняті відповідачем без зауважень, проте оплата прийнятих робіт після підписання актів, тобто у серпні 2018 та грудні 2019 відповідачем здійснена не була.
Таким чином, до матеріалів справи сторонами доказів здійснення своєчасної та у повному обсязі оплати прийнятих робіт або вмотивованих заперечень проти вимог позивача не надано.
При цьому, позивачем в порядку приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, було направлено на адресу відповідача претензію № 2 від 05.01.2021 року, якою просив перерахувати суму боргу, зокрема й за спірним договором у розмірі 62 655,60 грн, у строк 30 календарних днів. Претензія отримана відповідачем 09.01.2021 року.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, враховуючи встановлені судом факти, не надання відповідачем доказів здійснення своєчасної оплати виконаних робіт, ані у строки визначені п. 4.1. договору, ані у строк визначеній у претензії, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання взятого на себе за договором зобов'язання на суму 62655,60 грн. з 09.02.2021 року.
За приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події.
У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Таким чином, оскільки відповідач не надав доказів на підтвердження обставин належного виконання умов договору підряду № 21/05-4 від 21.05.2018 р. в частині оплати прийнятих у серпні 2018 та грудні 2019 робіт, суд дійшов висновку, що обставини наявності у відповідача перед позивачем відповідної суми боргу є встановленими у розумінні ч. 2 ст. 74 ГПК України.
Таким чином, матеріали справи містять докази виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором щодо своєчасного виконання робіт обумовлених договором та не містять доказів в підтвердження оплати відповідачем заборгованості за виконані роботи у повному обсязі за Актами приймання виконаних будівельних робіт: № 1/958 за серпень 2018 року і № 2975 за грудень 2019 року форми КБ-2в, на загальну суму 62655,60 грн., що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів.
Разом з тим, суд відхиляє заперечення відповідача щодо вимог про оплату виконаних робіт з посиланням на неналежну якість цих робіт, оскільки ані станом на час прийняття спірних робіт без зауважень, ані станом на час виникнення прострочення (з 09.02.2021 р.), яке виникло після звернення з відповідною вимогою про оплату заборгованості, відповідачем, як генпідрядником, не було доведено належними доказами факту порушення умов будівельних норм та правил при виконанні спірних робіт. Та лише у подальшому, зокрема 15.02.2021 р. відповідачем було направлено лист з претензіями щодо якості робіт.
При цьому, щодо заперечень відповідача які заявлені з посиланням на неналежну якість виконаних робіт, суд виходить з наступного.
Порядок вчинення дій щодо встановлення якості виконаних робіт та характер дій направлених на захист порушених прав, у разі встановлення недоліків (дефектів) виконаних робіт, унормовані сторонами у розділі 2 договору № 21/05-4 від 21.05.2018 р. та положеннями Загальних умов, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 р. № 668, зокрема у п. 2.5 договору сторонами унормовано, що у разі виявлення, в термін гарантійного строку, у закінчених роботах або в об'єкті ремонту недоліків (дефектів) субпідрядник, за письмовою вимогою генпідрядника зобов'язаний усунути за свій рахунок недоробки, що виникли протягом гарантійного строку і зумовлені виконанням робіт з порушенням діючих норм і правил, умов договору. Перелік недоробок і дефектів визначається дефектним актом, що укладається сторонами. В акті в обов'язковому порядку фіксується дата виявлення дефектів і строк їх усунення. При відмові субпідрядника брати участь у складанні дефектного акта він може складатись з залученням спеціалістів незаінтересованих органів (спеціалістів архбудконтролю), а у п. 2.6 договору зафіксовано, що якщо субпідрядник на протязі строку, визначеного в акті, не усуне недоліки у виконаних роботах, генпідрядник має право усунути недоліки силами іншого виконавця.
Одночасно у п. 4.8 договору сторонами зафіксовано, що якщо роботи виконані субпідрядником з недоробками і дефектами, що зафіксовано відповідним актом при прийомі виконаних робіт, генпідрядник може відстрочити оплату цих робіт. На протязі встановлених цим актом строків субпідрядник повинен усунути виявлені порушення і після цього замовник перераховує утримані суми.
Доказів на підтвердження того, що відповідачем було реалізовано право унормоване п. 4.8. договору, на відстрочку оплати робіт неналежної якості, зокрема складання дефектного акту при прийомі виконаних робіт до матеріалів справи не надано.
Разом з цим, суд погоджується з твердженнями відповідача, що у разі встановлення факту наявності недоліків, виявлених у прийнятих роботах, виникнуть нові зобов'язальні правовідносини щодо усунення виявлених недоліків.
Разом з тим відповідачем не доведено, що вказані правовідносини безпосередньо пов'язані з предметом спору у даній справі, оскільки не доведено належними доказами настання обставин, які б свідчили про право відповідача зупинити виконання взятих на себе зобов'язань щодо оплати виконаних та прийнятих робіт, з дотриманням процедури унормованої сторонами у п. 4.8 договору. Роботи прийняті без зауважень у серпні 2018 та грудні 2019 року, дефектний акт не складався, станом на час визнання заборгованості простроченою факт наявності дефектів та неналежної якості робіт не доведено.
Одночасно суд наголошує, що у разі доведення відповідачем, як генпідрядником, фактів виконання позивачем робіт неналежної якості, ТОВ "Спеціалізована механізована колона № 23" не позбавлена права на захист своїх прав в порядку визначеному у договорі (п. 2.4-2.5 договору). Разом з тим вказані обставини не є безпосередньо пов'язаними з предметом спору та обставинами, що підлягають доказування в межах спору у справі № 922/476/21.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять докази виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором № 21/05-4 від 21.05.2018 р., прийнятих у серпні 2018 та грудні 2019 року без зауважень та не містять доказів в підтвердження оплати відповідачем заборгованості за виконані роботи, що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду належних доказів виконання домовленості або вмотивованих заперечень проти неї, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, вимоги позивача в сумі основного боргу у розмірі 62655,60 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 2270,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 62-Б, корп. 13-А, оф. 301; ідент. код 35329851) на користь Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 20; ідент. код 03359182) суму боргу у розмірі 62655,60 грн. та витраті зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.
3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення та з урахуванням п.17.5 розділу ХІ “Перехідних положень” ГПК України та п. 4 розділ Х “Прикінцеві положення” ГПК України.
Повне рішення складено "19" квітня 2021 р.
Суддя М.І. Шатерніков