19.04.2021 Справа № 920/225/21
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі № 920/225/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Томаш” (61204,
м. Харків, пр. Л. Свободи 46-в, кв. 79, код ЄДРПОУ 25184975);
до відповідача: Комунального підприємства Центральна районна аптека № 4
Охтирського району (42700, Сумська область, м. Охтирка,
пров. Харківський, буд. 15, код ЄДРПОУ 01979523)
про стягнення 101040 грн 64 коп.
04.03.2021 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 142040 грн 64 коп., з яких: 108470 грн 84 коп., 1891 грн 14 коп.- пеня, 31678 грн 66 коп. - штраф, за неналежне виконання зобов'язань за Договором поставки № 79 від 02.01.2020, а також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 09.03.2021 позовну заяву від 01.03.2021 № 24 (вх. № 1149 від 04.03.2021) залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви -5 днів з дня вручення копії даної ухвали про залишення позовної заяви без руху та зазначено спосіб усунення недоліків позовної заяви.
16.03.2021 позивачем надано Доповнення до позовної заяви від 12.03.2021 № 26 про усунення недоліків позовної заяви та відповідні докази в підтвердження.
Ухвалою суду від 17.03.2021 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, надано відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву та позивачу строк для надання відповіді на відзив.
07.04.2021 позивач подав до суду заяву від 06.04.2021 № 33 про зменшення позовних вимог. Відповідно до поданої заяви, вказує, що відповідачем після відкриття провадження у справі було здійснено оплату частини боргу у сумі 41000 грн., на підставі чого просить суд стягнути з відповідача 101040 грн 64 коп., з яких: 67470 грн 84 коп основного боргу, 1891 грн 14 коп пені, 31678 грн 66 коп штрафу.
Враховуючи, що положеннями ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, передбачено що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а позивач подав заяву про зменшення позовних вимог до початку першого судового засідання (до закінчення 30 днів з дати винесення ухвали про відкриття провадження у справі), суд приймає до розгляду заяву позивача від 06.04.2021 № 33 (вх. № 1596к від 07.04.2021) про зменшення позовних вимог.
В зв'язку з означеним подальший розгляд справи відбувається щодо стягнення з відповідача 101040 грн 64 коп., з яких: 67470 грн 84 коп основного боргу, 1891 грн 14 коп пені, 31678 грн 66 коп штрафу за неналежне виконання зобов'язань за Договором поставки № 79 від 02.01.2020
Відповідач, правом на подання відзиву, не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем заявлено не було. Про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (ухвали суду про відкриття провадження у справі від 17.03.2021).
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Судом при розгляді справи враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Слід також відзначити, що у частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З огляду на зазначене, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Сумської області встановив наступне:
Як свідчать матеріали справи, 02.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Томаш» (постачальник, позивач та Комунальним підприємством Центральною районної аптеки № 4 Охтирського району (покупець, відповідач) був укладений договір поставки №79 (надалі - договір, а.с. 7,8).
Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність покупця лікарські засоби, медичні вироби та інші товари, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи (надалі - товар), а покупець зобов'язується приймати товар і вчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.
У відповідності до пункту 2.4. договору передача товару від постачальника покупцеві здійснюється на підставі супровідних документів (накладної, акта). Підпис на супровідних документах матеріально відповідальної особи, яка одержала товар, засвідчується печаткою покупця згідно довіреності на приймання та підписання накладних при прийманні товару.
Згідно п. 3.1. договору загальна сума договору складається із суми всіх накладних за даним договором.
Згідно з пунктом 3.2. договору ціна товар, сума кожної поставки, відстрочка оплати поставленого товару і розмір націнки вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до положень пункту 6.2. Договору за несплату вартості товару у встановлений термін нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення; за прострочення виконання грошового зобов'язання понад 30 днів від дати узгодженого терміну оплати, покупець сплачує постачальнику 30% від загальної вартості несплаченого товару.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2022 року. Якщо після закінчення терміну дії даного договору, сторони продовжуються співпрацювати по предмету договору, і не було пропозицій про зміну його умов, то договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік (пункт 7.3. договору).
Як зазначає позивач у позовній заяві, на виконання умов договору в період з 28.11.2020. по 15.01.2021 ним було здійснено поставку товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних, які підписані уповноваженим особами відповідача на підставі довіреності (а.с. 13-79).
Строк оплати товару визначений сторонами у вищевказаних товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною договору (п.3.2 Договору), товар повинен бути оплачений протягом 21 дня з моменту одержання товару.
Однак, в порушення умов спірного договору, відповідач повністю не розрахувався за поставлений товар. За даними позивача заборгованість складає 67470 грн 84 коп.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Крім того, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 1891 грн 14 коп. - пені, 31678 грн 66 коп. - штрафу (розрахунок в матеріалах справи а.с. 80-88).
Таким чином, загальна сума позовних вимог, заявлених до стягнення (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), становить 101040 грн 64 коп.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.
Матеріали справи не містять доказів в підтвердження оплати відповідачем заборгованості за поставлений товар, що є предметом позову, при цьому учасниками справи не зазначено про існування таких доказів.
Всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів на спростування викладених обставин не наддав, проте своїм конклюдентними діями (чатковою оплатою боргу після відкриття провадження у справі) підтвердив існування боргу. У зв'язку з цим суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу за договором поставки від 02.01.2020 №79 у розмірі 67470 грн 84 коп.
В силу частини 2 статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Згідно приписів статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до положень пункту 6.2. Договору за несплату вартості товару у встановлений термін нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення; за прострочення виконання грошового зобов'язання понад 30 днів від дати узгодженого терміну оплати, покупець сплачує постачальнику 30% від загальної вартості несплаченого товару.
Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 1891 грн 14 коп. та штраф в розмірі 31678 грн 66 коп., виходячи з суми заборгованості по кожній накладній, з урахуванням строків розрахунків, визначених договором (розрахунок а.с. -80-89).
Відповідач коннтррозрахунку штрафних санкцій чи обґрунтованих заперечень проти їх нарахувань суду не надав.
Суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України та узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пред'явлених до стягнення пені та штрафу, суд дійшов висновку, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, виконаний арифметично вірно, вказані суми пені у розмірі 1891 грн 14 коп. та штрафу- у сумі 31678 грн 66 коп. нараховані обгрунтовано та підлягають до стягнення.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, як доведеного, обґрунтованого та не спростованого відповідачем.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується частиною першою статті 129 ГПК України, в зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270 грн.00 коп. покладаються на відповідача.
Керуючись статями 124, 129-1 Конституції України, статями 1, 4, 20, 46, 73, 74,76-79, 86, 129, 236-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства Центральна районна аптека № 4 Охтирського району (42700, Сумська область, м. Охтирка, пров. Харківський, буд. 15, код ЄДРПОУ 01979523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Томаш» (61204, м. Харків, пр. Л. Свободи 46-в, кв. 79, код ЄДРПОУ 25184975) 67470 (шістдесят сім тисяч чотириста сімдесят) гривень 84 коп. основного боргу, 1891 (одна тисяча вісімсот дев'яносто одна) гривня 14 коп. пені, 31678 (тридцять одна тисяча шістсот сімдесят вісім) гривень 66 коп. штрафу, 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили
Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 20.04.2021.
Суддя С.В. Заєць