65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"14" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2988/20
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Ловга В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача (заявника): не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Від відділу ДВС: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-тайс" (вх. №2-426/21 від 05.04.2021р.) про розподіл судових витрат на правову допомогу, подану по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс” до фермерського господарства „Зірка-Б” про стягнення 177 972,06 грн., -
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.12.2020р. по даній справі позовні вимоги ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” було задоволено шляхом присудження до стягнення із ФГ „Зірка-Б” на користь позивача пені у розмірі 6410,77 грн., 30% річних у розмірі 106 721,65 грн., збитків від інфляції у розмірі 64 839,64 грн., судового збору у розмірі 2 670,00 грн.
14.01.2021р. господарським судом було видано наказ про примусове виконання рішення суду від 24.12.2020р.
Додатковим рішенням господарського суду Одеської області від 21.01.2021р. заява ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” про розподіл судових витрат була задоволена шляхом присудження до стягнення із ФГ „Зірка-Б” витрат на правову допомогу у розмірі 22 417,48 грн.
16.02.2021р. господарським судом було видано наказ про примусове виконання додаткового рішення суду від 21.01.2021р.
15.03.2021р. до господарського суду Одеської області надійшла від ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відповідно до якої позивач просить суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Біляївського МРВ ДВС під час примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 16.02.2021р. у даній справі, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій під час примусового виконання наказу суду із врахуванням норм Закону України “Про виконавче провадження”; зобов'язати державного виконавця Біляївського МРВ ДВС усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом направлення на адресу ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” постанови (або іншого виконавчо-процесуального документу) Біляївського МРВ ДВС, винесеної за результатами розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу від 16.02.2021р. по даній справі та додатково обґрунтованими документами (доказами) із врахуванням норм Закону України “Про виконавче провадження”.
Ухвалою від 30.03.2021р. судом було задоволено скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" на бездіяльність державного виконавця Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
05.04.2021р. до господарського суду від ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" надійшла заява про покладення на орган державної виконавчої служби судових витрат у розмірі 6445,00 грн.
Ухвалою суду від 07.04.2021р. заява ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" була призначена до розгляду у судовому засіданні на 14.04.2021р. о 15:00 год., явка учасників судового процесу та органу державної виконавчої служби була визнана судом необов'язковою.
Слід зазначити, що ухвала від 07.04.2021р. була надіслана судом на електронну пошту Біляївського МРВ ДВС, яка зазначена на веб-сайті Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Проте, Біляївський МРВ ДВС, а також ФГ „Зірка-Б” не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників у судовому процесі, письмових пояснень по суті поданої позивачем заяви вказаними учасниками суду надано не було.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд виходить із наступного.
Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Приписами ст. 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Необхідно зауважити, що у поданій до суду 15.03.2021р. скарзі ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" було повідомлено, що станом на момент подання скарги у позивача відсутня можливість встановити точний розмір понесених витрат на правову допомогу, розмір яких, як вказано позивачем, не буде перевищувати вартості надання послуг аналогічного характеру. При цьому, позивачем також було повідомлено, що докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу будуть надані ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" згідно вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як зазначалось вище по тексту ухвали, 30.03.2021р. господарським судом було розглянуто скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" на бездіяльність державного виконавця Біляївського МРВ ДВС.
В свою чергу, 05.04.2021р. до господарського суду від ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс” надійшла заява про розподіл судових витрат у розмірі 6445,00 грн.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про дотримання позивачем порядку повідомлення та надання суду доказів на підтвердження понесення судових витрат на правову допомогу, що свідчить про наявність підстав для їх розподілу у порядку, встановленому процесуальним законодавством.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем було надано суду договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №26-02-2021/1 від 26.02.2021р., укладений між ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" та адвокатом Грищенко О.М., акт приймання-передачі документів від 26.02.2021р. та акт здачі-приймання виконаних робіт від 31.03.2021р. щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) за договором №26-02-2021/1 від 26.02.2021р.
Відповідно до п. п. 2, 3 акту здачі-приймання виконаних робіт від 31.03.2021р. загальна вартість вказаних послуг склала 6445,00 грн. Замовник, на підставі пункту 3.2. договору №26-02-2021/1 від 26.02.2021р., 100% вартості наданих послуг та/а бо виконаних робіт, визначених у пункті 2 відповідно до даного акту, зобов'язується сплатити протягом 30-ти календарних днів з дня прийняття судового рішення за результатами завершення розгляду судом скарги ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" на бездіяльність державного виконавця, тобто у строк до 29.04.2021р.
Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019р. по справі №922/445/19 дійшла висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для покладення на Біляївський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 6445,00 грн., які мають бути оплачені позивачем на рахунок адвоката протягом 30-ти календарних днів з дня прийняття судом ухвали від 30.03.2021р.
Відповідно до п. 3 ч. 1, 2 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Оскільки вимогами ст. 129 ГПК України передбачено необхідність розподілу інших судових витрат, тобто і витрат на правову допомогу, у разі задоволення позову шляхом їх покладення на відповідача, господарський суд враховуючи задоволення вимог скарги ТОВ "Компанія "Ніко-тайс", вважає за необхідне та правомірне покласти на Біляївський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 6445,00 грн.
Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Компанія "Ніко-тайс" про розподіл витрат шляхом присудження до стягнення із Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 6445,00 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 123, 126, 129, 221, 236 - 238, 244, 344 ГПК України, суд, -
1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-тайс" про розподіл судових витрат на правову допомогу - задовольнити.
2. Стягнути з Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) /67600, Одеська обл., м. Білявка, вул. Заводська, буд. 19; ідентифікаційний код 38723891/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-тайс" /03187, місто Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315; ідентифікаційний код 38039872/ витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 6445,00 грн. /шість тисяч чотириста сорок п'ять грн. 00 коп./.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 19.04.2021р.
Суддя С.П. Желєзна