"08" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/220/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.
при секретарі судового засідання Арзуманян В. А.
розглянувши справу №916/220/21
за позовом Приватного акціонерного товариства “ОТІС” (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14357579)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЬТРАСТА” (65025, м. Одеса, 20-й км. Старокиївської дороги, код ЄДРПОУ 37548754)
про стягнення 702 955,11грн.
Представники сторін:
від позивача - Войніканіс-Мирський Я.С., ордер № 546929, дата видачі : 14.01.21;
від відповідача: не з'явився;
Приватне акціонерне товариство “ОТІС” звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЬТРАСТА” про стягнення 702 955,11грн.
Підставою відповідного позову позивач визначив невиконання відповідачем зобов'язань за договором на поставку та монтаж ліфтового обладнання №D2N1992 від 15.01.2019р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.02.2021р. було відкрито провадження по справі №916/220/21. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.03.2021р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в засіданні суду.
09.03.2021р. за вх. №6425/21 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними в зв'язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити. Судом відповідний відзив був залучений до матеріалів справи, проте судом до уваги не приймається оскільки поданий з порушення вимог Господарського процесуального кодексу.
Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
15 січня 2019 року між Приватним акціонерним товариством «ОТІС» (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТРАСТА» (Замовник) було укладено Договір на поставку та монтаж ліфтового обладнання №D2N1992.
Предметом Договору є зобов'язання Підрядника виготовити ліфтове обладнання (в подальшому - «обладнання») та провести монтажно-налагоджувальні роботи обладнання (в подальшому - «роботи») для житлового будинку за адресою: м. Одеса. Малиновський район, вул. Пестеля, 6. Житловий двосекціний 16-ти поверховий будинок, будівельний номер 6/3. 2-га черга будівництва. 5- й пусковий комплекс. - Ліфт №1. №3 в/п 1000 кг на 16 зупинок в кількості дві одиниці; - Ліфт №2. №4 в/н 630 кг на 16 зупинок в кількості дві одиниці; на умовах, викладених у цьому Договорі, а Замовник зобов'язується прийняти роботи і провести прийомку поставленого від Підрядника обладнання у відповідності до умов розділу 4 та сплатити Підряднику вартість обладнання та робіт, за ціною, визначеною цим Договором у розділі 2.
Відповідно до п. 2.1 Договору, вартість одиниці обладнання та робіт без урахування ПДВ: Вартість обладнання: Ліфт№1 в/п 1000 кг на 16 зупинок - 1 040 500 гривень; Ліфт №2 в/п 630 кг на 16 зупинок - 948 000 гривень; Ліфт№3 в/п 1000 кг на 16 зупинок - 1 040 500 гривень; Ліфт №4 в/п 630 кг на 16 зупинок - 948 000 гривень. Всього за чотири ліфти без ПДВ: 3 977 000 гривень. Вартість монтажно-налагоджувальних робіт: Ліфт№1 в/п 1000 кг на 16 зупинок - 134 500 гривень; Ліфт №2 в/п 630 кг на 16 зупинок - 122 000 гривень; Ліфт №3 в/п 1000 кг на 16 зупинок - 134 500 гривень; Ліфт №4 в/п 630 кг на 16 зупинок - 122 000 гривень. Всього за чотири ліфти без ПДВ: 513 000 гривень. Всього вартість Договору за чотири ліфти без урахування ПДВ: 4 490 000 гривень. Загальна вартість Договору з урахуванням ПДВ: 5 388 000 гривень.
Відповідно до п. 3.1. Договору виконання робіт здійснюється в 2 етапи: 1- й етап - поставка обладнання, що оформляється видатковою накладною. 2- й етап - виконання робіт, що оформляється Актом прийомки виконаних робіт.
Позивач вказує, що ним було виконано усі взяті на себе зобов'язання за договором у повному обсязі, що підтверджується наступним.
29 березня 2019 року Позивач на виконання умов Договору здійснив поставку обладнання (ліфт G13823DR, в/п 1000 кг, швидкістю 1,0 м/с. на 16 зупинок (D2NB5296); ліфт G08823DR, в/п 630 кг, швидкістю 1.0 м/с на 16 зупинок (D2NB5297); ліфт G13823DR. в/п 1000 кг. швидкістю 1.0 м/с на 16 зупинок (D2NB5298); ліфт G08823DR. в/п 630 кг, швидкістю 1,0 м/с. на 16 зупинок (D2NB5299)), що підтверджується видатковою накладною №367 від 29.03.2019 р.
Відповідач відповідно до умов договору здійснив оплату поставленого Позивачем обладнання на загальну суму 4 772 400 гри 00 коп., що підтверджується довідкою AT «Сітібанк» №201 141/0401-1 та листом ТОВ «АЛЬТРАСТА» №011 від 21.01.2019 р. про зміну призначення платежу.
В подальшому Підрядником було виконано монтажно-налагоджувальні роботи та у відповідності до п. 3.1. Договору Сторонами було підписано акти (форми КБ-2в. КБ-3), уповноваженими представниками Сторін: 29 листопада 2019 року: - Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 монтажні роботи ліфтового обладнання для житлового будинку за адресою: м. Одеса. Малиновський район, вул. Пестеля. 6. Житловий двосекціний 16-ти поверховий будинок, будівельний номер 6/3. 2-га черга будівництва. 5-й пусковий комплекс. Ліфт№1 в/п 1000 кг. на 16 зупинок D2NB5296; - Акт приймання виконаних будівельних робіт №2 монтажні роботи ліфтового обладнання для житлового будинку за адресою: м. Одеса. Малиновський район, вул. Пестеля. 6. Житловий двосекціний 16-ти поверховий будинок, будівельний номер 6/3, 2-га черга будівництва. 5-й пусковий комплекс. Ліфт №2 в/п 630 кг. на 16 зупинок D2NB5297; - Акт приймання виконаних будівельних робіт №3 (монтажні роботи ліфтового обладнання для житлового будинку за адресою: м. Одеса. Малиновський район, вул. Пестеля. 6. Житловий двосекціний 16-ти поверховий будинок, будівельний номер 6/3, 2-га черга будівництва, 5-й пусковий комплекс. Ліфт№3 в/п 1000 кг, на 16 зупинок D2NB5298; - Акт приймання виконаних будівельних робіт №4 монтажні роботи ліфтового обладнання для житлового будинку за адресою: м. Одеса. Малиновський район, вул. Пестеля. 6. Житловий двосекціний 16-ти поверховий будинок, будівельний номер 6/3, 2-га черга будівництва, 5-й пусковий комплекс. Ліфт №4 в/п 630 кг, на 16 зупинок D2NB5299; -Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2019 р.
Отже, як вказує позивач станом на 29.11.2019 р. Підрядником було виконано монтажно-налагоджувальні роботи на суму 490 291,20 гри,
Крім того, 31 січня 2020 року були підписані наступні акти - Акт приймання виконаних будівельних робіт №5 пусконалагоджувальні роботи ліфтового обладнання для житлового будинку за адресою: м. Одеса. Малиновський район, вул. Пестеля. 6. Житловий двосекціний 16-ти поверховий будинок, будівельний номер 6/3, 2-га черга будівництва, 5- й пусковий комплекс. Ліфт№1 в/п 1000 кг, на 16 зупинок D2NB5296; - Акт приймання виконаних будівельних робіт №6 пусконалагоджувальні роботи ліфтового обладнання для житлового будинку за адресою: м. Одеса, Малиновський район, вул. Пестеля, 6. Житловий двосекціний 16-ти поверховий будинок, будівельний номер 6/3, 2-га черга будівництва, 5- й пусковий комплекс. Ліфт №2 в/п 630 кг, на 16 зупинок D2NB5297; - Акт приймання виконаних будівельних робіт №7 пусконалагоджувальні роботи ліфтового обладнання для житлового будинку за адресою: м. Одеса, Малиновський район, вул. Пестеля, 6. Житловий двосекціний 16-ти поверховий будинок, будівельний номер 6/3. 2-га черга будівництва, 5- й пусковий комплекс. Ліфт№3 в/п 1000 кг, на 16 зупинок D2NB5298; - Акт приймання виконаних будівельних робіт №8 пусконалагоджувальні роботи ліфтового обладнання для житлового будинку за адресою: м. Одеса, Малиновський район, вул. Пестеля. 6. Житловий двосекціний 16-ти поверховий будинок, будівельний номер 6/3. 2-га черга будівництва. 5- й пусковий комплекс. Ліфт №4 в/п 630 кг, на 16 зупинок D2NB5299; - Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2020 р.
За посиланнями позивача, станом на 30.01.2020 р. Підрядником ще було виконано монтажно-налагоджувальні роботи на суму 125 308,80 грн.
Отже, як зазначає позивач, Підрядник у повному обсязі здійснив монтажно-налагоджувальні роботи обладнання, в підтвердження чого між ним та Замовником були підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 на загальну суму 615 600,00 грн.
Відповідно до п. 2.3 Договору розрахунки за Договором здійснюються шляхом поетапної оплати: 1- й етап - 30% вартості обладнання з урахуванням ПДВ, протягом 5 (п'яти) банківських днів після підписання Договору. 2- й етап - 40% вартості обладнання з урахування ПДВ через 30 календарних днів після оплати 1 -го етапу. 3- й етап - 30% вартості обладнання з урахуванням ПДВ за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дати відвантаження обладнання, визначеної розділом 1 Додатку №1 до Договору, на підставі рахунку Підрядника, який є дійсним протягом 5 (п'яти) банківських днів. Дострокова оплата за 2-им та 3-м етапом можлива за погодженням з Підрядником. 4-й етап - 50% вартості робіт, протягом 5 (п'яти) банківських днів після прибуття обладнання на об'єкт монтажу, на підставі рахунку від Підрядника. Подальші розрахунки - 50% вартості робіт здійснюється Замовником на підставі акту (форми КБ-2, КБ-З). підписаного уповноваженими представниками Сторін. Оплата за виконані роботи здійснюється на протязі п'яти банківських днів після підписання акту.
Позивач вказує, що незважаючи на взяті на себе зобов'язання щодо остаточного розрахунку за здійснені Позивачем на об'єкті Відповідача монтажно-налагоджувальні роботи, останній, відповідної оплати не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість за договором на поставку та монтаж ліфтового обладнання №D2N1992 від 15.01.2019 р. в сумі 615 600 грн.
У зв'язку з порушенням Замовником умов Договору в частині сплати коштів Підряднику за виконані роботи, останнім було направлено на адресу Відповідача претензію про сплату заборгованості №212 від 06.07.2020 р. Проте Відповідач відмовився отримувати лист в якому містилася претензія, що підтверджується відміткою на листі.
Окрім цього, Позивачем було надіслано Відповідачу лист №244 від 09.11.2020 р. з повідомленням про наявність боргу у сумі 615 600 грн., а також листом повідомлено, що у разі непогашення боргу ПрАТ «ОТІС» буде вимушене звернутися до суду. На вказаний лист Позивач отримав відповідь листом №163 від 18.11.2020р., у якому повідомляється, що «оплата заборгованості у розмірі 615 600,00 грн. за виконання ПАТ «ОТІС» монтажно-налагоджувальних робіт буде здійснена найближчим часом».
Відповідно до п. 6.6. Договору при порушенні терміну сплати виконаних робіт Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожний день прострочення, але не більше 5% від загальної вартості робіт по Договору.
Крім того в зв'язку з неналежним виконання відповідачем зобов'язань за договором, позивачем було нараховано останньому пеню в сумі 30 780грн., інфляційні витрати в сумі 36 685,38грн. та 3% річних в розмірі 19 889,73грн.
Отже, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на поставку та монтаж ліфтового обладнання №D2N1992 від 15.01.2019 р. щодо належної оплати вартості наданих послуг, Приватне акціонерне товариство “ОТІС” звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Як встановлено судом, 15 січня 2019 року між Приватним акціонерним товариством «ОТІС» (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТРАСТА» (Замовник) було укладено Договір на поставку та монтаж ліфтового обладнання №D2N1992.
Предметом Договору є зобов'язання Підрядника виготовити ліфтове обладнання (в подальшому - «обладнання») та провести монтажно-налагоджувальні роботи обладнання (в подальшому - «роботи») для житлового будинку за адресою: м. Одеса. Малиновський район, вул. Пестеля, 6. Житловий двосекціний 16-ти поверховий будинок, будівельний номер 6/3. 2-га черга будівництва. 5- й пусковий комплекс. - Ліфт №1. №3 в/п 1000 кг на 16 зупинок в кількості дві одиниці; - Ліфт №2. №4 в/н 630 кг на 16 зупинок в кількості дві одиниці; на умовах, викладених у цьому Договорі, а Замовник зобов'язується прийняти роботи і провести прийомку поставленого від Підрядника обладнання у відповідності до умов розділу 4 та сплатити Підряднику вартість обладнання та робіт, за ціною, визначеною цим Договором у розділі 2.
Судом встановлено, що Позивачем було виконано монтажно-налагоджувальні роботи та у відповідності до п. 3.1. Договору Сторонами було підписано акти (форми КБ-2в. КБ-3), уповноваженими представниками Сторін: 29 листопада 2019 року: - Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 монтажні роботи ліфтового обладнання для житлового будинку за адресою: м. Одеса. Малиновський район, вул. Пестеля. 6. Житловий двосекціний 16-ти поверховий будинок, будівельний номер 6/3. 2-га черга будівництва. 5-й пусковий комплекс. Ліфт№1 в/п 1000 кг. на 16 зупинок D2NB5296; - Акт приймання виконаних будівельних робіт №2 монтажні роботи ліфтового обладнання для житлового будинку за адресою: м. Одеса. Малиновський район, вул. Пестеля. 6. Житловий двосекціний 16-ти поверховий будинок, будівельний номер 6/3, 2-га черга будівництва. 5-й пусковий комплекс. Ліфт №2 в/п 630 кг. на 16 зупинок D2NB5297; - Акт приймання виконаних будівельних робіт №3 монтажні роботи ліфтового обладнання для житлового будинку за адресою: м. Одеса. Малиновський район, вул. Пестеля. 6. Житловий двосекціний 16-ти поверховий будинок, будівельний номер 6/3, 2-га черга будівництва, 5-й пусковий комплекс. Ліфт№3 в/п 1000 кг, на 16 зупинок D2NB5298; - Акт приймання виконаних будівельних робіт №4 монтажні роботи ліфтового обладнання для житлового будинку за адресою: м. Одеса. Малиновський район, вул. Пестеля. 6. Житловий двосекціний 16-ти поверховий будинок, будівельний номер 6/3, 2-га черга будівництва, 5-й пусковий комплекс. Ліфт №4 в/п 630 кг, на 16 зупинок D2NB5299; -Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2019 р. Загальна вартість робіт склала 490 291,20 грн.
Крім того, 31 січня 2020 року були підписані наступні акти - Акт приймання виконаних будівельних робіт №5 пусконалагоджувальні роботи ліфтового обладнання для житлового будинку за адресою: м. Одеса. Малиновський район, вул. Пестеля. 6. Житловий двосекціний 16-ти поверховий будинок, будівельний номер 6/3, 2-га черга будівництва, 5- й пусковий комплекс. Ліфт№1 в/п 1000 кг, на 16 зупинок D2NB5296; - Акт приймання виконаних будівельних робіт №6 пусконалагоджувальні роботи ліфтового обладнання для житлового будинку за адресою: м. Одеса, Малиновський район, вул. Пестеля, 6. Житловий двосекціний 16-ти поверховий будинок, будівельний номер 6/3, 2-га черга будівництва, 5- й пусковий комплекс. Ліфт №2 в/п 630 кг, на 16 зупинок D2NB5297; - Акт приймання виконаних будівельних робіт №7 пусконалагоджувальні роботи ліфтового обладнання для житлового будинку за адресою: м. Одеса, Малиновський район, вул. Пестеля, 6. Житловий двосекціний 16-ти поверховий будинок, будівельний номер 6/3. 2-га черга будівництва, 5- й пусковий комплекс. Ліфт№3 в/п 1000 кг, на 16 зупинок D2NB5298; - Акт приймання виконаних будівельних робіт №8 пусконалагоджувальні роботи ліфтового обладнання для житлового будинку за адресою: м. Одеса, Малиновський район, вул. Пестеля. 6. Житловий двосекціний 16-ти поверховий будинок, будівельний номер 6/3. 2-га черга будівництва. 5- й пусковий комплекс. Ліфт №4 в/п 630 кг, на 16 зупинок D2NB5299; - Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2020 р. Загальна вартість робіт склала 125 308,80 грн.
Отже, судом встановлено, що Підрядник у повному обсязі здійснив монтажно-налагоджувальні роботи обладнання, в підтвердження чого між ним та Замовником були підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 на загальну суму 615 600 грн.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до п. 2.3 Договору розрахунки за Договором здійснюються шляхом поетапної оплати: 1- й етап - 30% вартості обладнання з урахуванням ПДВ, протягом 5 (п'яти) банківських днів після підписання Договору. 2- й етап - 40% вартості обладнання з урахування ПДВ через 30 календарних днів після оплати 1 -го етапу. 3- й етап - 30% вартості обладнання з урахуванням ПДВ за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дати відвантаження обладнання, визначеної розділом 1 Додатку №1 до Договору, на підставі рахунку Підрядника, який є дійсним протягом 5 (п'яти) банківських днів. Дострокова оплата за 2-им та 3-м етапом можлива за погодженням з Підрядником. 4-й етап - 50% вартості робіт, протягом 5 (п'яти) банківських днів після прибуття обладнання на об'єкт монтажу, на підставі рахунку від Підрядника. Подальші розрахунки - 50% вартості робіт здійснюється Замовником на підставі акту (форми КБ-2, КБ-З). підписаного уповноваженими представниками Сторін. Оплата за виконані роботи здійснюється на протязі п'яти банківських днів після підписання акту.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав належним чином свого зобов'язання щодо оплати вартості наданих робіт у повному обсязі та в строк, в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість за договором на поставку та монтаж ліфтового обладнання №D2N1992 від 15.01.2019 р. в сумі 615 600 грн.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Враховуючи викладене, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладені ним правові позиції, суд вважає заявлені Приватним акціонерним товариством “ОТІС” позовні вимоги про стягнення з відповідача 615 600грн. основного боргу, такими, що відповідають дійсними обставинам справи та такими що підлягають задоволенню.
За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором на поставку та монтаж ліфтового обладнання №D2N1992 від 15.01.2019 р., а саме не сплатив в повному обсязі вартість наданих робіт, що зумовило нарахування останнім пені в загальному розмірі в сумі 30 780грн. При цьому позивачем зазначено, що згідно його розрахунку розмір пені становить 42 156,23грн., проте враховуючи положення п.6.6 договору, до стягнення заявляється пеня в сумі 30 780грн.
Відповідно до п. 6.6. Договору при порушенні терміну сплати виконаних робіт Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожний день прострочення, але не більше 5% від загальної вартості робіт по Договору.
Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
В той же час, відповідачем в відзиві на позов зроблено заяву про застосування строку позовної давності щодо стягнення пені. При цьому незважаючи на той факт, що відповідний відзив до уваги судом не приймається, суд не може залишити відповідні посилання відповідача поза увагою та надати їм відповідної правової оцінки.
Як зазначив Конституційний Суд України, строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абзац п'ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012).
Виходячи з положень ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ст.ст. 260, 261 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Господарський суд зазначає, що вказані приписи ст. 267 ЦК України знайшли своє відображення у правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 21.11.2012р. у справі № 6-101 цс 12.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нараховано пеню починаючи з 18.01.2020р., з відповідною позовною заявою позивач звернувся до суду 29.01.2021. Відповідно строк позовної давності на звернення до суду про стягнення пень спливає 29.01.2020р.
Враховуючи наведене, суд погоджується із доводами відповідача, щодо пропуску позивачем строку позовної давності на звернення із вимогою про стягнення частини суми пені, у зв'язку з чим, судом було самостійно за допомогою системи «Ліга Закон», розраховано пеню починаючи з 29.01.2020р. та визначено її розмір, а тому загальна сума пені складає 38 174,64грн.
Проте враховуючи положення п.6.6 договору, згідно якого пеня яка стягується не може бути більшою 5% від загальної вартості робіт по Договору, розмір пені який підлягає задоволенню складає саме той який заявлено позивачем в сумі 30 780грн.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань суд зазначає наступне.
Виходячи з системного аналізу законодавства, обов'язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.
Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. З огляду на те, що умовами спірного договору не встановлено іншого відсотку річних, відповідно сплаті підлягають саме 3% річних від простроченої суми за відповідний час прострочення грошового зобов'язання у гривневому вираженні.
Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості наданих робіт, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, в загальному розмірі 19 889,73грн., судом встановлено, що вказаний розрахунок 3% річних було здійснено позивачем вірно. Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних, нарахованих за несвоєчасну оплату вартості наданих робіт в сумі 19 889,73 грн.
Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Згідно роз'яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або не знецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.
Враховуючи викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату вартості наданих робіт в загальному розмірі 36 685,38грн., наразі встановлено, що вказаний розрахунок інфляційних втрат був здійснений позивачем невірно, в частині визначення сукупного індексу інфляції.
Відтак, судом було самостійно за допомогою системи «Ліга Закон», розраховано інфляційні витрати та визначено що сума інфляційних витрат яка підлягає задоволенню складає 31 383,65грн.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “ОТІС” є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, проте враховуючи перерахунок інфляційних витрат підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Стосовно вимог щодо стягнення з відповідача судових витрат на професійну правову допомогу у розмірі 28000 грн, суд зазначає таке.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із матеріалами справи, Між Позивачем та Адвокатським бюро «ВОЙНІКАНІС-МИРСЬКОГО» (надалі - Бюро) укладено договір про надання правової допомоги № 2103/2019-1 від 21 березня 2019 року.
Відповідно до п. 4.3 Договору надання Бюро правової допомоги в межах Договору може здійснюватися на підставі: Додаткових угод, що укладаються Сторонами в межах цього Договору, чи за письмовим запитом Клієнта, чи за письмовим завданням (дорученням) Клієнта.
14 січня 2021 року відповідно до умов договору Сторонами укладено Додаткову угоду №54 до договору про надання правової допомоги №2103/2019-1 від 21 березня 2019 року.
Згідно з пп. 2.1. п. 2 Додаткової угоди правова допомоги включає: Підготовку та подання в інтересах ПАТ «ОТІС» до Господарського суду Одеської області позовної заяви про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТРАСТА» заборгованості за договором на поставку та монтаж ліфтового обладнання, з урахування пені, інфляційних втрат та 3% річних, а також у разі необхідності підготовку та подання відповіді на відзив на позовну заяву та письмових пояснень по справі або інших процесуальних документів, що будуть необхідними під час розгляду справи у суді першої інстанції.
У п. 5 Додаткової угоди зазначено, що Сторони погодили, що вартість правової допомоги, що надається за даною Додатковою угодою визначається відповідно до п. 5.4.1. у фіксованому розмірі (не погодинному) та заявляється вимогою до позовної заяви про покладення витрат ПАТ «ОТІС» на правову допомогу адвоката на ТОВ «АЛЬТРАСТА».
Пунктом 6 Додаткової угоди визначено, що Клієнт зобов'язується оплатити Бюро гонорар в якості плати за правову допомогу, визначену у п. 2.1 даної Додаткової угоди, у розмірі 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн 00 коп.
Згідно із актом приймання-передачі від 11.02.2021 року до договору про надання правничої допомоги від №2103/2019-1 від 21.03.2019 загальна сума послуг з надання правничої допомоги становить 28 000 грн.
На підставі виставленого адвокатським бюро рахунку на оплату №143 від 11.02.2021 року, за надані послуги правничої допомоги позивачем було перераховано останньому 28 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2139від 24.02.2021 року.
Дослідивши подані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позивачем належними та достатніми доказами доведено розмір витрат на правничу допомогу по справі №916/220/21 та заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу, враховуючи ціну позову, є співмірною.
У відповідності до ч.5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи надані адвокатом послуги, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу адвокат в загальній сумі 28 000грн.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов Приватного акціонерного товариства “ОТІС” (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14357579) до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЬТРАСТА” (65025, м. Одеса, 20-й км. Старокиївської дороги, код ЄДРПОУ 37548754) - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЬТРАСТА” (65025, м. Одеса, 20-й км. Старокиївської дороги, код ЄДРПОУ 37548754) на користь Приватного акціонерного товариства “ОТІС” (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 32, код ЄДРПОУ 14357579) основний борг в сумі 615 600 (шістсот п'ятнадцять тисяч шістсот) грн., пеню в сумі 30 780 (тридцять тисяч сімсот вісімдесят)грн. 3% річних в розмірі 19 889 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять)грн. 73коп., інфляційні витрати в розмірі 31 383 (тридцять одна тисяча триста вісімдесят три)грн. 65коп., судовий збір 10 464 (десять тисяч чотириста шістдесят чотири)грн. 80коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 28 000 (двадцять вісім тисяч)грн.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 19 квітня 2021 р.
Суддя К.Ф. Погребна