"07" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3406/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,
секретар судового засідання Овчар А.С.
розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіод-1” (вул. Лейпцизька, 16, літ.А, м. Київ, 01015)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ісагіс” (вул. Фонтанська дорога, 16/6, м. Одеса, 65049)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: 1) Публічного акціонерного товариства “Імексбанк” (проспект Гагаріна, 12-А, м. Одеса, 65039); 2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053)
про визнання правовідносин припиненими,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Фельдман О.А.;
від відповідача: Драгун А.С.;
від третьої особи-1: Мізунський А.І.;
від третьої особи-2: Мізунський А.І.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Кіод-1” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ісагіс”, в якій просить суд:
- визнати припиненими кредитні правовідношення за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “Кіод-1” та Публічним акціонерним товариством “Імексбанк”, правонаступником якого в цих правовідносинах є Товариство з обмеженою відповідальністю “Ісагіс”;
- визнати припиненою іпотеку нерухомого майна, що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Кіод-1”, а саме: нежилої будівлі, прибудованої до будівлі гуртожитку №7, за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16 (А), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52256380000, за іпотечним договором від 27.04.2013, посвідченим Журавлем М.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрований за реєстровим номером 576, номер запису про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 829199.
Позиції учасників справи
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на те, що зобов'язання ТОВ “Кіод-1” за вищевказаними договорами є припиненими внаслідок виконання позивачем основного зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08 та розірвання цього договору. Натомість, як зазначив позивач, відповідач, як правонаступник Публічного акціонерного товариства “Імексбанк” у спірних відносинах, пред'явив позивачу вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором та попередив про застосування наслідків невиконання вимоги у вигляді звернення стягнення на предмет іпотеки.
Разом з позовом позивачем було подано суду заяву про забезпечення позову (а.с.45-52, т.1), яку суд повернув без розгляду ухвалою від 30.11.2020 з підстав подання заяви без додержання вимог ст.139 ГПК України.
16.12.2020 позивачем було повторно подано до суду заяву про забезпечення позову (а.с.72-81, т.1), в якій позивач просив суд заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна: нежилої будівлі, прибудованої до будівлі гуртожитку №7, за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16, літ. А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52256380000. Ухвалою суду від 18.12.2020 клопотання позивача було задоволено частково.
17.12.2020 від позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів (а.с.88-101, т.1), згідно з яким позивач просив суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю “Ісагіс” оригінали для огляду в суді та належним чином засвiдченi копiї договорiв з додатками: 1. договору № 130 про вiдступлення (купiвлi-продажу) прав вимоги вiд 24.07.2020; 2. договору № 130/1 про відступлення (купiвлi-продажу) прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Одеського мiського нотарiального округу Левчук О.С. 24.07.2020 за реєстровим номером 762. Ухвалою суду від 23.12.2020 вказане клопотання судом було задоволено.
01.02.2021 від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання (а.с.1-12, т.2) про зупинення провадження у цій справі до закінчення розгляду по суті та набрання законної сили рішення суду у справі №916/2284/20 за позовними вимогами ТОВ «ФК «Інвест Хаус» до ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «Ісагіс», а також до закінчення розгляду по суті та набрання законної сили рішення суду у справі №916/2243/20 за позовними вимогами ПАТ «Футбольний клуб «Чорноморець» до ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «Ісагіс» про визнання договорів недійсними, визнання протоколу недійсним та скасування електронного аукціону.
15.01.2021 від представника відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання (а.с.38-40, т.2), згідно з яким відповідач просив суд провести призначене на 15.01.2021 о 15год.30хв. підготовче засідання за його відсутності, враховуючи неможливість останнього прийняти участь у судовому засіданні з поважних причин, при цьому відповідач просив суд розглянути подане ним раніше клопотання про зупинення провадження у цій справі та задовольнити його. За результатом розгляду вказаного клопотання судом у судовому засіданні 15.01.2021 було протокольно ухвалено відмовити у його задоволенні в частині проведення засідання за відсутності представника відповідача, оскільки суд неодноразово викликав представника відповідача у засідання суду та визнавав його явку обов'язковою, натомість у клопотанні відповідачем не наведено та не підтверджено належними доказами поважності причин неявки, крім цього відповідач не виконав вимоги ухвали суду щодо надання для огляду у судовому засіданні оригіналів договорів.
01.02.2021 від представника відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання (а.с.60-64, т.2), в якому останній знов просив суд провести підготовче засідання за його відсутності, а саме яке було призначено на 01.02.2021, а також розглянути клопотання про зупинення провадження у цій справі та задовольнити його. Розглянувши клопотання відповідача в частині проведення судового засідання за відсутності відповідача, суд протокольною ухвалою відмовив у його задоволенні та в обґрунтування мотивів відмови суд зазначив про таке: ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2021 явку відповідача було визнано обов'язковою; відповідач не подав до суду доказів щодо поважності причин неявки останнього у судове засідання; на виконання ухвали суду від 23.12.2020 не було представлено в засідання суду для огляду оригінали договору вiд 24.07.2020 № 130 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги з додатками, договору від 24.07.2020 № 130/1 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги з додатками; клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції представником подано не було, про можливість проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду представник був повідомлений ухвалами суду від 15.01.2021, 23.12.2020, 02.12.2020.
Крім цього, розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі №916/3406/20, суд протокольною ухвалою відмовив у його задоволенні, враховуючи предмет дослідження у цій справі, зокрема, обставини припинення/неприпинення відносин за кредитним та іпотечним договорами, особи позивачів у справі, які звернулись за захистом саме своїх прав та інтересів, а також з огляду на завдання господарського судочинства - справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом справ з метою ефективного захисту порушених прав, а також недоведеність заявником об'єктивних обставин, що перешкоджають розгляду цієї справи до вирішення спору в межах справ №916/2284/20 та №916/2243/20.
У судовому засіданні 15.02.2021 представником позивача було подано суду клопотання про продовження строку підготовчого провадження у справі №916/3406/20 та відкладення підготовчого засідання, яке було підтримано представником відповідача. За результатом розгляду вказаного клопотання судом 15.02.2021 у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про його задоволення, крім цього суд протокольно задовольнив заявлене представником відповідача клопотання про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.
22.02.2021 від відповідача на електронну адресу суду надійшов відзив на позов (а.с.96-108, т.2; а.с.156-170, т.2), згідно з яким відповідач просив суд поновити ТОВ «Ісагіс» строк для подачі відзиву, прийняти відзив до розгляду та за результатами вирішення спору по суті відмовити ТОВ «Кіод-1» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначивши, що під час укладення ТОВ «Ісагіс» з ПАТ «Імексбанк» договорів про відступлення прав вимоги за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08 та іпотечним договором від 27.04.2013 №576 будь-яких застережень чи іншої інформації щодо погашення позивачем заборгованості за кредитом банком новому кредитору не передавалось. Також відповідач наголосив, що заборгованість за кредитним договором перед ПАТ «Імексбанк» позивач погасив за рахунок достроково повернутих банком депозитних коштів ТОВ «Нова-Хвиля», яке, в свою чергу, є взаємопов'язаною особою з банком та не мало права здійснювати погашення заборгованості відповідно до положень: п.3.1. постанови Правління НБУ від 15.03.2021 №63/БТ (банк зобов'язаний не здійснювати дострокового повернення строкових депозитних вкладів інсайдерів та пов'язаним особам); п.1 постанови Правління НБУ від 27.11.2014 №749/БТ «Про надання стабілізаційного кредиту для підтримки ліквідності» (банк зобов'язаний не надавати власникам/учасникам банку, у тому числі пов'язаним особам банку, активів у будь-якій формі (майно, кошти, будь-які операції векселями, право уступки вимоги боргу, факторинг, гарантії, поруки за кредиторів банку, тощо); п.2.3.6. договору про надання стабілізаційного кредиту від 28.11.2014 №60 (АТ «Імексбанк» зобов'язаний не здійснювати дострокового повернення строкових депозитних вкладів інсайдерам і пов'язаним особам); п.2 постанови Правління НБУ від 15.01.2015 №16/БТ «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії проблемних» (не надавати акціонерам банку та пов'язаним з ними особам активів у будь-якій формі (майно, кошти, будь-які операції з векселем, право уступки вимоги боргу, факторинг, гарантії, поруки за кредиторів банку; не здійснювати дострокове повернення коштів інсайдерам та пов'язаним особам). Відповідач наголосив, що на підставі п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» транзакції з погашення заборгованості за кредитним договором від 10.04.2008 №32-08, які були проведені за участі ТОВ «Нова-Хвиля», є нікчемними, про що позивача було повідомлено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» шляхом направлення повідомлення про нікчемність правочину від 13.06.2018 №1242. За цих обставин відповідач вважає, що на момент звернення позивача до суду з позовом та на станом на цей час у ТОВ «Кіод-1» наявна заборгованість за кредитним договором, а тому підстави для задоволення позову відсутні. В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку для подання відзиву відповідач, посилаючись на ст.6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» та рішення Європейського суду з прав людини, зазначив, що він заперечує проти позову та вважає вимоги позивача необґрунтованими.
Також, 22.02.2021 відповідач звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів (а.с.109-146, а.с.171-193, т.2), згідно з яким просив суд витребувати: 1) у ПАТ «Імексбанк» належним чином засвідчені виписки про рух коштів по усім рахункам ТОВ «Нова-Хвиля» та ТОВ «Торгівельно-виробниче об'єднання», відкритим у ПАТ «Імексбанк», ТОВ «Кіод-1» за період з 01.11.2014 по 31.03.2015, із зазначенням підстав надходження коштів на рахунок; у разі наявності відкритих рахунків, надати у письмовому вигляді данні по усім наявним особистим рахункам з інформацією про рух коштів за вказаний період, у тому числі звідки надійшли грошові кошти та від кого та на підставі яких документів, надавши копію таких документів на підтвердження надходження коштів; 2) витребувати у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб належним чином засвідчену довідку щодо наявності/відсутності заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08, укладеним між ТОВ «Кіод-1» та ПАТ «Імексбанк»; 3) витребувати у ТОВ «Торгівельно-виробниче об'єднання» інформацію про підстави, відповідно до яких було здійснено перерахунок коштів між ТОВ «Торгівельно-виробниче об'єднання» до ТОВ «Кіод-1» у період з 01.01.2015 по 31.01.2015; 4) витребувати у ТОВ «Торгівельно-виробниче об'єднання» та ТОВ «Кіод-1» належним чином засвідчені копії попереднього договору купівлі-продажу між ТОВ «Торгівельно-виробниче об'єднання» та ТОВ «Кіод-1» від 17.01.2015. В обґрунтування необхідності витребування вказаних доказів відповідач посилався на те, що докази необхідно дослідити в межах цієї справи з метою підтвердження заперечень відповідача, зокрема, щодо нікчемності транзакції з погашення заборгованості за кредитним договором та наявності станом на день розгляду справи заборгованості позивача за кредитним договором. Щодо неможливості отримання доказів самостійно відповідач посилався на те, що відомості про рух коштів можуть бути надані виключно на підставі судового рішення, оскільки містять банківську таємницю, а щодо інших доказів відповідач пояснив, що направив відповідні адвокатські запити, проте станом на час подання клопотання відповіді не отримав. За результатами розгляду вказаного клопотання у судовому засіданні 24.02.2021 судом було проголошено протокольну ухвалу про відмову у його задоволенні, з таких мотивів: відповідачем не доведено, що ним вжиті належним чином заходи для отримання доказів самостійно та щодо неможливості отримання цих доказів, зважаючи, що адвокатські запити, які долучені до клопотання в обґрунтування цих обставин, датовані 22.02.2021, тобто днем подання клопотання до суду, а вказані особи, зокрема банк, як третя особа, можуть надати докази добровільно; також судом враховано, що у клопотанні відповідач просив суд витребувати виписки про рух коштів по усім рахункам ТОВ «Нова-Хвиля», ТОВ «Торгівельно-виробниче об'єднання» та ТОВ «Кіод-1», відкритих у ПАТ «Імексбанк» за період з 01.11.2014 по 31.01.2015 із зазначенням підстав надходження коштів на рахунок, а також в разі наявності відкритих рахунків надати у письмовому вигляді відповідні відомості, натомість таке узагальнююче визначення доказів по усім контрагентам та підставам отримання коштів, обмежене лише періодом, без врахування предмету дослідження у даній справі та учасників спірних правовідносин, не відповідає п.п. 1-2 ч. 2 ст. 81 ГПК України.
Крім цього, 22.02.2021 від відповідача до суду надійшли письмові пояснення (а.с.147-155, а.с.194-199, т.2), які судом не було прийнято до розгляду, про що у судовому засіданні 24.02.2021 було проголошено відповідну протоколу ухвалу. Мотиви суду щодо неприйняття пояснень до розгляду судом було оголошено в порядку ч.10 ст.240 ГПК України, а саме суд відзначив, що у поясненнях відповідачем фактично було викладено заперечення щодо предмета спору, натомість такі пояснення згідно з ст.161 ГПК України мають бути викладені у заяві по суті спору, крім цього зміст пояснень є ідентичним змісту відзиву, який судом було прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи.
24.02.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання про поновлення процесуального строку на подачу відзиву (а.с.1-5, т.3), в якому останній додатково наголосив, що у штатному розписі ТОВ «Ісагіс» не передбачена посада юриста чи юрисконсульта, директор товариства не має юридичної освіти, що унеможливило подання відзиву у встановлений судом строк. Протокольною ухвалою від 24.02.2021 вказане клопотання судом було задоволено, відзив залучений до матеріалів справи.
Також, 24.02.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання (а.с.6-9, т.3), згідно з яким відповідач просив суд залучити Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до участі у цій справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, враховуючи, що Фонд є ліквідатором ПАТ «Імексбанк», при цьому при укладенні договорів про відступлення прав вимоги за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08 та іпотечним договором від 27.04.2013 №576 від імені ПАТ «Імексбанк» діяв представник за довіреністю, виданої уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Імексбанк». Протокольною ухвалою від 22.02.2021 вказане клопотання судом було задоволено.
01.03.2021 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.21-83, т.3), в якій позивач наголосив, що подані позивачем докази підтверджують обставину виконання ТОВ «Кіод-1» в повному обсязі зобов'язання за кредитним договором та повернення коштів на рахунок банку, натомість обставина щодо підставності набуття коштів, за рахунок яких здійснено погашення, не є предметом розгляду цієї справи. Позивач наголосив на тому, що доводи відповідача з приводу незаконності транзакцій, відповідно до яких певні кредити погашались коштами ТОВ «Нова-Хвиля», є безпідставними та спростовані рішеннями судів, посилання на які міститься у відповіді на відзив. Також позивач вважає хибними посилання відповідача на повідомлення Фонду щодо нікчемності транзакції з погашення кредиту, наголосивши, що за своєю правовою природою перерахування грошових коштів з рахунку на рахунок не є правочином в розумінні закону, а є банківською операцією, що виключає можливість визнання транзакції нікчемною.
02.03.2021 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с.84-95, т.3), в яких відповідач заперечив щодо посилання позивача на судові рішення в цивільних справах, оскільки судами було відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «Імексбанк» з підстав неналежного способу захисту прав банку. Крім цього, відповідач звернув увагу, що транзакція з погашення кредиту у спірних відносинах є нікчемною в силу закону, оскільки, як встановлено Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, погашення було здійснено з порушенням положень п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідач наполягає на тому, що станом на цей час у ТОВ «Кіод-1» наявна заборгованість за кредитним договором, при цьому договір про розірвання договору про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08 не може бути беззаперечним доказом погашення заборгованості та її зарахування банком.
02.03.2021 представниками сторін було заявлено клопотання, згідно з яким позивач, а потім відповідач, просив суд призначити справу до колегіального розгляду у складі трьох суддів Господарського суду Одеської області. У судовому засіданні 02.03.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні вказаного клопотання з проголошенням в порядку ч.10 ст.240 ГПК України мотивів, з яких суд дійшов такого висновку.
16.03.2021, на стадії розгляду справи по суті, до господарського суду від відповідача повторно надійшло клопотання про витребування доказів (а.с.119-143, т.3), згідно з яким відповідач просив суд витребувати докази від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, змінивши на власний розсуд їх перелік у порівнянні з попереднім клопотанням про витребування доказів таким чином: 1) належним чином засвідчену довідку щодо наявності/відсутності заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08, укладеним між ТОВ “Кіод-1” та ПАТ “Імексбанк”; 2) інформацію щодо того, чи були зараховані уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “Імексбанк” платежі, здійснені 19.01.2015, як погашення кредиту за кредитним договором від 10.04.2008 №32-08, рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у філії АКБ “Імексбанк” в м. Києві, загальна сума погашення заборгованості 13318613,45 грн. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “Імексбанк” 17.12.2018 за №2358/1 на адресу ТОВ “Нова-Хвиля” направлялось повідомлення про нікчемність правочину, з якого вбачається, що проведенні ТОВ “Нова-Хвиля” транзакції з погашення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі кредитним договором, укладеним між АТ “Імексбанк” та ТОВ “Кіод-1” за №32-08, є нікчемними згідно п.7 ч.3 ст.38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. Відповідач наголосив, що витребувані ним докази можуть підтвердити доводи останнього щодо наявності у позивача непогашеної заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08. Крім цього відповідач вказав, що намагався самостійно отримати витребувані докази, разом з цим отримав відмову, з огляду на те, що запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом. Ухвалою суду від 16.03.2021 вказане клопотання судом було задоволено та враховуючи стислі строки розгляду справи судом було, зокрема, уповноважено представника відповідача на подання цієї ухвали до Фонду та самостійне отримання доказів для їх подальшого подання до суду.
26.03.2021, на стадії розгляду справи по суті, від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до суду надійшло клопотання (а.с.165-170, т.3), в якому останній просив суд продовжити процесуальний строк для подання витребуваних судом доказів та надати можливість представнику Фонду прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Вказане клопотання судом було задоволено.
01.04.2021, на стадії розгляду справи по суті, від третьої особи на електронну адресу суду на виконання вимог вищевказаної ухвали надійшла заява з додатковими доказами (а.с.12-76, т.4), згідно з якими Фонд, на підтвердження наявності заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08, укладеним між ТОВ «Кіод-1» та ПАТ «Імексбанк» надано наступні докази: 1) копію рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.04.2020 №828 «Про затвердження умов продажу активів АТ «Імексбанк»; 2) копію додатку №2 до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.04.2020 №828 з переліком активів майна ПАТ «Імексбанк», що підлягають продажу на відкритих торгах (аукціоні), в тому числі за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08, укладеним між ТОВ «Кіод-1» із зазначенням заборгованості станом на 01.04.2020; копії виписок по рахунку № НОМЕР_2 з 30.09.2019 по 27.07.2020 де обліковується заборгованість по тілу кредиту та за процентами; на підтвердження не зарахування уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» платежів, здійснених 19.012015, як погашення кредиту за кредитним договором від 10.04.2008 №32-08, рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у філії АКБ «Імексбанк» в м. Києві, загальна сума погашення заборгованості 13318613,45 грн, надано наступні докази: 1) копію протоколу засідання малого комітету з управління активами АТ «Імексбанк» від 16.04.2018 №1 про визнання нікчемними правочинів щодо дострокового розірвання депозитних договорів, укладених між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Нова-Хвиля» та про відображення стану контрагентів, що існував до моменту дострокового розірвання депозитних договорів, в тому числі відносно позичальника ТОВ «Кіод-1» за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08; 2) копії виписок по рахунку де відображено заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08 після прийняття рішення про визнання нікчемними правочинів відповідно до рішення згідно з протоколом засідання малого комітету з управління активами АТ «Імексбанк» від 16.04.2018 №1. У вказаній заяві третя особа також повідомила, що згідно наявних в базах даних Фонду виписок, заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08, станом на 27.07.2020 становить: за тілом кредиту - 12816910,00 грн, за процентами - 13215347,02 грн, всього 26032317,02 грн.
05.04.2021, на стадії розгляду справи по суті, відповідач вже втретє заявив клопотання про витребування доказів (а.с.89-96, т.4), в якому просив суд витребувати у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб належним чином засвідчені докази щодо порядку повернення АТ «Імексбанк» коштів ТОВ «Кіод-1», які були спрямовані ТОВ «Кіод-1» до АТ «Імексбанк» з метою погашення заборгованості за кредитним договором від 10.04.2008 №32-08 (які були здійснені 19.05.2015), транзакції за якими визнані недійсними на підставі п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме виписку щодо особового рахунку ТОВ «Кіод-1», починаючи з 16.04.2018. У вказаному клопотанні відповідач вказав, що, на його думку, АТ «Імексбанк» було здійснено повернення не зарахованих коштів щодо платежів, які були здійснені ТОВ «Кіод-1» 19.01.2015, на виконання внутрішньо-розпорядчих документів після засідання Малого комітету з управляння активами АТ «Імексбанк» від 16.04.2018, проте, як зазначив відповідач, такі докази містять інформацію з обмеженим доступом, що позбавляє відповідача можливості отримати їх самостійно. При цьому, заявляючи таке клопотання на стадії розгляду справи по суті, відповідач зазначив, що аналогічне клопотання ним було подано на стадії підготовчого провадження, натомість клопотання судом не було задоволено, оскільки відповідач не довів обставини неможливості отримання доказів самостійно. У задоволенні вказаного клопотання судом було відмовлено, про що у судовому засіданні 06.04.2021 було проголошено відповідну протокольну ухвалу та оголошено мотиви суду, з яких суд дійшов такого висновку. Зокрема, суд зазначив, що: вирішення питання щодо витребування доказів відноситься до завдань підготовчого провадження, між цим під час підготовчого провадження у цій справі, провадження у якій було відкрито 02.12.2021, суд неодноразово викликав відповідача у підготовчі засідання та завчасно повідомляв про дати час їх проведення; суд наголосив, що судом вже було задоволено клопотання відповідача про витребування доказів у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, сприяючи таким чином відповідачу у реалізації процесуальних прав, визначених законом, натомість з клопотання відповідача, яке подано 05.04.2021, не вбачається поважності причин того, що відповідач не зміг при зверненні до суду з попереднім клопотанням сформувати чітко та конкретно перелік доказів, які, за позицією відповідача, підтверджують викладені ним заперечення на позов; суд відзначив, що сторони мають добросовісно користуватись процесуальними правами, між цим задоволення клопотання про витребування доказів на стадії розгляду справи по суті, за наявності обставин належного повідомлення відповідача про призначені судом підготовчі засідання, та вже задоволення одного клопотання про витребування доказів, може мати наслідком порушення принципів змагальності сторін, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також розумності строків розгляду справи судом.
05.04.2020, на стадії розгляду справи по суті, позивачем було подано до суду письмові пояснення (а.с.97-135, т4), в яких останній наголосив на тому, що подані третьою особою на виконання вимог ухвали суду докази жодним чином не спростовують позовних вимог позивача та не підтверджують заперечення відповідача, при цьому, на думку позивача, визнання нікчемним факту погашення кредитів за рахунок коштів ТОВ «Нова-Хвиля» є суб'єктивним і необґрунтованим висновком членів Малого комітету з управління активами АТ «Імексбанк», який спростовано чисельними судовими рішеннями та законність яких підтверджено судами апеляційної та касаційної інстанції. Крім цього позивач зауважив, що дії Фонду по виявленню правочинів, що є нікчемними, мають бути вчинені виключно під час запровадження тимчасової адміністрації банку, натомість, тимчасова адміністрація АТ «Імексбанк» діяла з 27.01.2015 по 26.05.2015. За цих обставин позивач вважає, що висновки, викладені у протоколі №1, є незаконними, оскільки зроблені поза межами передбаченого законодавством строку для ухвалення таких рішень. Також позивач вважає, що надана Фондом виписка, в якій зазначено, що 18.09.2018 з рахунку № НОМЕР_3 ТОВ «Кіод-1» на рахунок № НОМЕР_4 ТОВ «Нова-Хвиля» зараховано суму 12816970,00 грн з призначенням платежу «відновлення у балансі заборгованості за кредитом та % по КД 32-08 від 10.04.2008 ТОВ «Кіод-1» зг. Ріш. Протоколу МКУА №1 від 16.04.2018 (визнання нікчемності)», не може слугувати доказом погашення заборгованості позивача по кредиту саме коштами ТОВ «Нова-Хвиля». Крім цього позивач зауважив, що операція з відновлення в балансі заборгованості, тобто фактичне повернення коштів від ТОВ «Кіод-1» відбулось з рахунку № НОМЕР_5 , який не відповідає обліковим рахункам для обслуговування кредиту. Судом було залучені до справи та прийняті до розгляду дані пояснення з доданими доказами, керуючись принципами рівності сторін перед судом та змагальності, а також завданням господарського судочинства, з метою забезпечення позивачу права аргументувати свою позицію щодо доказів, залучених судом на стадії розгляду справи по суті від Фонду за клопотанням відповідача про витребування доказів.
05.04.2020, на стадії розгляду справи по суті, від відповідача до суду надійшли письмові пояснення (а.с.136-158, т.4), в яких останній наголосив, що на вимогу суду Фондом було надано виписку з рахунків починаючи з 18.09.2018, у зв'язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з клопотанням про витребування доказів, а саме аналогічної виписки починаючи з 16.04.2018, тобто дня, коли визнали нікчемним правочин щодо дострокового розірвання депозитного договору ТОВ «Нова-Хвиля», разом з цим відповідач вважає, що навіть подані Фондом докази підтверджують доводи відповідача з приводу того, що здійснена позивачем 19.01.2015 оплата заборгованості за кредитним договором не зарахована та не прийнята АТ «Імексбанк», ці кошти повернуті ТОВ «Кіод-1», які в подальшому повернуті ТОВ «Кіод-1» на користь ТОВ «Нова-Хвиля». Дані пояснення з доданими до них доказами були також залучені судом до справи та прийняті до розгляду.
07.04.2021, на стадії розгляду справи по суті, від відповідача до суду знову надійшли письмові пояснення з додатковими доказами (а.с.167-171, т.4), які судом не було прийнято до розгляду, оскільки подані на стадії розгляду справи по суті та відповідачем належним чином не обґрунтовано поважності причин не подання цих доказів на стадії підготовчого провадження або разом з попередніми поясненнями.
Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав, наполягав на їх задоволенні. Представники відповідача та третьої особи проти позову заперечувати, просили суд відмовити позивачу у його задоволенні.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.11.2020 судом було повернуто позивачу заяву про забезпечення позову від 27.11.2020 за вх. №2-4118/20.
Ухвалою суду від 02.12.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіод-1” було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3406/20; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; призначено підготовче засідання на "23" грудня 2020 о 10год.00хв. Крім цього, вказаною ухвалою судом було залучено Публічне акціонерне товариство “Імексбанк” до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 16.12.2020 суд зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю “Кіод-1” з'явитись "17" грудня 2020 о 12:00 до Господарського суду Одеської області для надання пояснень/додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову згідно поданої заяви за вх. № 2-4210/20 від 16.12.2020.
Ухвалою суду від 18.12.2020 судом було частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіод-1” за вх. № 2-4210/20 від 16.12.2020 про забезпечення позову у цій справі та до набрання рішенням Господарського суду Одеської області у справі №916/3406/20 законної сили заборонено будь-яким суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов'язаних з реалізацією Товариством з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» (код ЄДРПОУ 38915140) прав іпотекодержателя за іпотечним договором від 27.04.2013 №576, відносно нерухомого майна: нежитлової будівлі, площею 1814,8 кв.м., прибудованої до будівлі гуртожитку №7, за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 16 (А), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52256380000.
23.12.2020 у судовому засіданні судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на « 15» січня 2021 о 15год.30хв. Ухвалою суду від 23.12.2020 суд в порядку ст.120 ГПК України викликав позивача та відповідача у підготовче засідання, призначене на 15.01.2021 о 15год.30хв. та повідомив третю особу про розгляд справи шляхом направлення на адреси учасників справи відповідної ухвали.
Крім цього, ухвалою суду від 23.12.2020 судом було витребувано у ТОВ “Ісагіс” належним чином засвiдченi копiї: договору вiд 24.07.2020 № 130 про вiдступлення (купiвлi-продажу) прав вимоги з додатками (витягом з додатків щодо кредитного договору від 10.04.2008 № 32-08, іпотечного договору від 27.04.2008 №576); договору від 24.07.2020 № 130/1 про відступлення (купiвлi-продажу) прав вимоги з додатками (витягом з додатків щодо кредитного договору від 10.04.2008 № 32-08, іпотечного договору від 27.04.2008 №576); встановлено строк для подання доказів - до 15.01.2021 (15:30); зобов'язано ТОВ “Ісагіс” надати оригінали доказів для огляду в засіданні суду.
У судовому засіданні 15.01.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на « 01» лютого 2021 об 11год.00хв. Ухвалою суду від 15.01.2021 суд в порядку ст.120 ГПК України викликав ТОВ «Ісагіс» у підготовче засідання, призначене на « 01» лютого 2021 об 11год.00хв. та повідомив ПАТ «Імексбанк» про розгляд справи шляхом направлення на адреси учасників справи відповідної ухвали. Крім цього суд наголосив ТОВ «Ісагіс» про необхідність виконання ухвали суду про витребування доказів від 23.12.2020 та попередив, що у випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд може застосувати до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені Кодексом.
01.02.2021 судом було протокольно ухвалено продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання на « 15» лютого 2021 о 12год.00хв. Ухвалою суду від 01.02.2021 суд в порядку ст.120 ГПК України знову викликав ТОВ «Ісагіс» у підготовче засідання, призначене на « 15» лютого 2021 о 12год.00хв. та повідомив ПАТ «Імексбанк» про розгляд справи шляхом направлення на їх адреси відповідної ухвали. Крім цього вказаною ухвалою суд звернув увагу ТОВ «Ісагіс» про необхідність виконання в повному обсязі ухвали суду від 23.12.2020, а саме: представити в засідання суду для огляду оригінали договору вiд 24.07.2020 № 130 про вiдступлення (купiвлi-продажу) прав вимоги з додатками, договору від 24.07.2020 № 130/1 про відступлення (купiвлi-продажу) прав вимоги з додатками.
У судовому засіданні 15.02.2021 судом було поставлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на « 22» лютого 2021 о 17год.00хв., про що представників позивача та відповідача було повідомлено під розписку, а третю особу-1 шляхом направлення відповідної ухвали в порядку ст.120 ГПК України.
22.02.2021 у судовому засіданні було оголошено перерву до « 24» лютого 2021 о 15год.00хв., про що представників позивача та відповідача було повідомлено під розписку, а третю особу-1 телефонограмою.
У судовому засіданні 24.02.2021 судом протокольною ухвалою було залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Крім цього, у судовому засіданні судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на « 02» березня 2021 о 15год.45хв. Про відкладення підготовчого засідання представників позивача та відповідача було повідомлено під розписку, а третіх осіб шляхом направлення ухвали в порядку ст.120 ГПК України та телефонограмами.
02.03.2021 суд протокольно ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу для розгляду по суті у судовому засіданні на « 03» березня 2021 о 17год.00хв. Про дату та час судового засідання представників позивача та відповідача було повідомлено під розписку, а третіх осіб шляхом направлення ухвали в порядку ст.120 ГПК України та телефонограмами.
03.03.2021 судом було проголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до « 16» березня 2021 о 16год.30хв., про що представників позивача та відповідача було повідомлено під розписку, а третіх осіб шляхом направлення ухвали в порядку ст.120 ГПК України.
16.03.2021 судом протокольною ухвалою оголошено перерву у судовому засіданні до « 30» березня 2021 о 12год.00хв., про що представників позивача та відповідача було повідомлено під розписку, а третіх осіб шляхом направлення ухвали в порядку ст.120 ГПК України.
Крім цього, ухвалою суду від 16.03.2021 судом було витребувано від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб докази в належним чином засвідчених копіях докази: 1) щодо наявності/відсутності заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “Кіод-1” та Публічним акціонерним товариством “Імексбанк”; 2) щодо зарахування/не зарахування уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “Імексбанк” платежів, здійснених 19.01.2015, як погашення кредиту за кредитним договором від 10.04.2008 №32-08, рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у філії АКБ “Імексбанк” в м. Києві, загальна сума погашення заборгованості 13318613,45 грн. Вказаною ухвалою суд також уповноважив представника ТОВ “Ісагіс” на подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб цієї ухвали та отримання витребуваних судом доказів для їх подальшого подання до Господарського суду Одеської області, а також встановив Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строк для подання витребуваних судом доказів до 26.03.2021.
Ухвалою суду від 29.03.2021 судом було забезпечено участь представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".
30.03.2021 судом було проголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до « 01» квітня 2021 о 12год.55хв., про що представників позивача, відповідача та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було повідомлено безпосередньо у судовому засіданні та під розписку, а ПАТ «Імексбанк» шляхом направлення відповідної ухвали в порядку ст.120 ГПК України.
Ухвалою суду від 01.04.2021 судом було забезпечено участь представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon".
01.04.2021 судом було оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до "05" квітня 2021 о 17год.30хв.; 05.04.2021 - до "06" квітня 2021 о 16год.00хв.; 06.04.2021 - до "07" квітня 2021 о 14год.00хв.
У судовому засіданні 07.04.2021 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи
10.04.2008 між АКБ “Імексбанк” (кредитор) та ТОВ “Кіод-1” (позичальник) було укладено кредитний договір № 32-08 (а.с.12-17, т.1), згідно з п.1.1. якого кредитор зобов'язався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 14500000,00 грн зі сплатою 18% річних та кінцевим терміном повернення коштів до 09.04.2013.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору видача кредиту проводиться шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника або сплати з позичкового рахунку позичальника № НОМЕР_1 в філії АКБ «Імексбанк» у м. Києві, МФО 300766, розрахункових документів позичальника на цілі, визначені п.1.2. договору. Моментом (днем) надання кредиту вважається день першої оплати з позичкового рахунку позичальника розрахункових документів позичальника в повній або частковій сумі кредиту. Моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки кредитора: суми кредиту, винагороди кредитора та можливих штрафних санкцій, визначених цим договором, якщо інше не випливає з умов цього договору.
Згідно з п/п 3.1.1. п. 3.1. договору кредитор зобов'язаний для обліку розрахунків за кредитним договором відкрити позичальнику в філії АКБ «Імексбанк» у м. Києві позичковий рахунок № НОМЕР_1 і перерахувати кредитні кошти на поточний рахунок позичальника або сплатити з нього розрахункові документи позичальника в межах суми кредиту, в порядку, визначеному цим договором. Для обліку нарахованих відсотків за кредитом відкривається рахунок № НОМЕР_6 в філії АКБ «Імексбанк» у м. Києві.
За умовами п.п.7.1., 7.3. договору всі додатки, зміни та доповнення до цього договору мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін, з обов'язковим посиланням на цей договір. Зміни та доповнення до цього договору оформлюються шляхом підписання сторонами додаткових угод. Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
15.04.2009 між АКБ “Імексбанк” та ТОВ “Кіод-1” було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору від 10.04.2008 №32-08 (а.с.18, т.1), згідно з якою сторонами було викладено п.1.1. договору в наступній редакції: «кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 14500000,00 грн зі сплатою 20% річних та кінцевим терміном повернення коштів 09.04.2013.».
12.10.2010 між ПАТ “Імексбанк” та ТОВ “Кіод-1” було укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору від 10.04.2008 №32-08 (а.с.19, т.1), згідно з якою сторони, зокрема, прийшли до згоди викласти назву кредитного договору від 10.04.2008 №32-08 в наступній редакції: «Договір про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08» та викласти п.1.1. договору в наступній редакції: «кредитор зобов'язується надати позичальнику у тимчасове користування кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, надалі за текстом - «кредит» або «кредитна лінія». 1.1.1. Надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених цим договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 30000000,00 грн, надалі за текстом кожна частина окремо - «транш», а у сукупності - «транші», зі сплатою 20% річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до « 09» квітня 2013 року на умовах, визначених цим договором. Після оплати кредитором документів на суму, що вказана у п. 1.1.1. цього договору, подальше кредитування в межах встановленого строку та в межах суми ліміту відновлювальної кредитної лінії може здійснюватися лише після погашення позичальником частини або всієї суми наданого кредиту, у розмірі, який не може перевищувати обсягу такого погашення. ”.
09.04.2013 між ПАТ “Імексбанк” та ТОВ “Кіод-1” було укладено додаткову угоду №3 до договору про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08 (а.с.20-23, т.1), згідно з якою п.1.1. викладено в новій редакції та узгоджено, що надання кредиту буде здійснюватись окремими частинами або в повній сумі на умовах визначених договором в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 18000000,00 грн, а у сукупності - транш, зі сплатою 18% річних та кінцевим терміном повернення заборгованості за всіма траншами до 08.11.2017 на умовах, визначених цим договором. Крім цього, сторони узгодили порядок погашення суми основної заборгованості та дійшли згоди викласти п.1.3. договору в наступній редакції: « 1.3. У якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати нарахованих відсотків, можливих штрафних санкцій, збитків, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги кредитор укладає з позичальником: до 30.04.2013 договір іпотеки нерухомості нежитлового призначення, прибудованої до будівлі гуртожитку №7, загальною площею 1814,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16, літера А. Кредит, виданий кредитором, також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами.».
22.12.2014 між ПАТ “Імексбанк” та ТОВ “Кіод-1” було укладено додаткову угоду №4 до договору про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08 (а.с.24, т.1), згідно з якою сторонами викладено в новій редакції п.2.4. договору щодо нарахування відсотків за користування кредитом.
27.04.2013 між ПАТ “Імексбанк” (іпотекодержатель) та ТОВ “Кіод-1” (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір № 576 (а.с.26-28, т.1), яким забезпечено вимоги іпотекодержателя за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08, з урахуванням додаткових угод до нього №1, №2 та №3, а також усіх додаткових договорів/угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісії, неустойок і штрафів у повному обсязі тощо, щодо наданого кредиту на наступних умовах: сума кредиту - 18000000,00 грн; строк повернення кредиту - 08.11.2017; розмір відсоткової ставки - 18% річних. Згідно з п.1.3. договору предметом іпотеки є нежитлова будівля, загальною площею 1814,80 кв.м., прибудована до будівлі гуртожитку №7, за адресою: м. Київ, вул. Лейпцігська, 16 (літ.А), що належить іпотекодавцю на праві власності. Розділом 7 іпотечного договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором та додаткових договорів/угод до нього. Право іпотеки та, відповідно, і цей договір, припиняє чинність у разі, зокрема, припинення основного зобов'язання, забезпеченого цією іпотекою; в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
19.01.2015 між ПАТ “Імексбанк” та ТОВ “Кіод-1” було укладено договір про розірвання договору про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08 (а.с.25, т.1), згідно з яким сторони прийшли до згоди розірвати договір про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08; з моменту набуття чинності цим договором сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками, що виникли у зв'язку із договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08; договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами.
Оригінали вищевказаних кредитного договору від 10.04.2008 №32-08, додаткових угод до нього та договору про розірвання від 19.01.2015, судом було оглянуто під час вчинення окремої процесуальної дії 17.12.2020.
Натомість, в матеріалах справи наявні інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с.39-41, а.с.141-147, т.1), сформовані станом на 25.11.2020 та 18.12.2020 відносно об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 52256380000: нежила будівля, загальною площею 1814,8 кв.м., прибудована до будівлі гуртожитку №7, за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16, право власності на яке зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіод-1» (код ЄДРПОУ 32554793). З інформаційної довідки вбачається наявність відомостей в реєстрі щодо реєстрації іпотеки (номер запису 829199) за основним зобов'язанням: договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08, строк виконання основного зобов'язання - 08.11.2017, розмір основного зобов'язання - 18000000,00 грн, видавник - АКБ “Імексбанк”; іпотекодавець - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіод-1» (код ЄДРПОУ 32554793); іпотекодержатель - Товариство з обмеженою відповідальністю “Ісагіс” (код ЄДРПОУ 38915140), підстава для державної реєстрації іпотеки: договір іпотеки, серія та номер: 576, виданий 27.04.2013, видавник: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Журавель М.В. Відомостей щодо припинення вищевказаної іпотеки дані Реєстру не містять.
Позивач стверджує, що він не має невиконаних зобов'язань перед ПАТ “Імексбанк” по договору про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08, на підтвердження чого, окрім вищевказаного договору про розірвання від 19.01.2015, надав суду:
- картку рахунку за період з 01.01.2008 по 30.10.2020 з відображенням руху коштів за кредитним договором по контрагенту - ПАТ «Імексбанк» (а.с.32-33, т.1), з якої вбачається: сума дебету по рахунку - 19032535,62 грн, сума кредиту по рахунку - 19032535,62 грн, сальдо - 0;
- банківську виписку по рахунку ТОВ «Кіод-1» в АТ «Імексбанк» (а.с.30-31, т.1), з якої вбачається, що 19.01.2015 на рахунок позивача від ТОВ «Торгівельно-виробниче об'єднання» надійшли кошти на загальну суму 13318613,45 грн з призначенням платежу «сума забезпечення згідно попереднього договору купівлі-продажу інвестиційних сертифікатів від 17.01.2015 №б/н» та в цей же день кошти в загальному розмірі 13318613,45 грн були перераховані позивачем на рахунки банку № НОМЕР_6 та № НОМЕР_1 з призначенням платежу «сплата процентів за кредитним договором від 10.04.2008 №32-08» (сума погашення процентів 501643,45 грн) та «погашення кредиту згідно договору від 10.04.2008 №32-08» (сума погашення кредиту 12816970,00 грн).
Як пояснює суду позивач, долучивши до матеріалів справи відповідні докази, 03.11.2020 позивач отримав від ТОВ “Ісагіс” повідомлення-вимогу (а.с.34-37, т.1), в якому відповідач повідомив про укладення 24.07.2020 з ПАТ “Імексбанк” договорів про відступлення права вимоги №130 та №130/1, за якими банк відступив відповідачу шляхом продажу права вимоги до позивача за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08 та договором іпотеки від 27.04.2013 №576. У повідомленні відповідач наголосив, що позивачем зобов'язання за кредитним договором не виконано, станом на 28.10.2020 за позивачем рахується кредитна заборгованість в розмірі 26032317,02 грн, у зв'язку з чим відповідач запропонував позивачу сплатити заборгованість, а у випадку її несплати, ТОВ “Ісагіс” попередило, що буде вимушено звернути стягнення на предмет іпотеки.
Не погодившись з вимогами відповідача, викладеними у вищевказаному повідомленні та наполягаючи на тому, що станом ще на 19.01.2015 зобов'язання позивача за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08 припинене, позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами до відповідача, що розглядаються в межах цієї справи.
Між цим, відповідач та треті особи без самостійних вимог на предмет спору з доводами позивача щодо відсутності у останнього заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08 не погоджуються, наголошуючи на тому, що сплачені позивачем 19.01.2015 кошти на користь банку не зараховані в рахунок погашення заборгованості, у зв'язку з прийняттям малим комітетом з управління активами АТ «Імексбанк» рішення, оформленого протоколом від 16.04.2018 №1, яким визнано нікчемними правочини щодо дострокового розірвання депозитних договорів, укладених між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Нова-Хвиля».
Так, з пояснень сторін вбачається, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 року №50 «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 26.01.2015 року №16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Імексбанк», згідно з яким з 27.01.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та тимчасову адміністрацію в ПАТ «Імексбанк». Відповідно до постанови Правління Національного Банку України від 21.05.2015 №330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Імексбанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 27.05.2015 №105 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Імексбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Імексбанк».
Суд відзначає, що жодним з учасників справи не було долучено до матеріалів справи копій вищевказаних постанов Правління Національного банку України, зокрема, відповідач посилався на те, що ці відомості наявні у відкритому доступі, при цьому позивачем з приводу достовірності даних щодо обставин та дат дії тимчасової адміністрації ПАТ «Імексбанк» та запровадження ліквідації ПАТ «Імексбанк» будь-яких заперечень не було висловлено. Між цим суд враховує, що вказані обставини були досліджені судами при розгляді цивільної справи №522/3746/19, що підтверджується наявними у справі копіями судових рішень у цій справі (а.с.26-49, а.с.74-80, т.3).
Отже, з вищевикладеного вбачається наступний порядок виведення з ринку неплатоспроможного банку - ПАТ «Імексбанк»: з 27.01.2015 по 26.05.2015 - діяла тимчасова адміністрація, а з 27.05.2015 було запроваджено процедуру ліквідації банку.
08.02.2018, тобто під час процедури ліквідації банку, відбулось засідання Малого комітету з управління активами АТ «Імексбанк», яке оформлено протоколом №4 (а.с.150-156, т.4). З наявної у справі копії протоколу вбачається, що одним з членів комітету (Карпенко В.В.) була проголошена доповідь, зокрема, про виявлені фактів сплати кредитної заборгованості двома юридичними особами за трьома кредитними договорами на загальну суму 15103372,08 грн, що не входило до переліку питань дослідження в рамках створеної комісії. Як зазначено в протоколі, 19.01.2015 за рахунок коштів в сумі 13305972,00 грн, які знаходились на депозитному рахунку ТОВ «Нова-Хвиля», договір депозиту був достроково розірваний, було сплачено кредитну заборгованість акціонера банку ТОВ «Кіод-1» за кредитним договором від 10.04.2018 №32-08. В протоколі вказано, що ТОВ «Нова-Хвиля» перерахувало кошти в сумі 13305972,00 грн на ТОВ «Торговельно-виробниче об'єднання»; ТОВ «Торговельно-виробниче об'єднання» перерахувало кошти на поточний рахунок акціонера банку ТОВ «Кіод-1»; ТОВ «Кіод-1» здійснило розрахунок за кредитними зобов'язаннями. Також, додатково, слухали начальника юридичного департаменту Булку С.Є., який зазначив, що на думку комісії, правочини щодо дострокового розірвання депозитних договорів здійснені з порушенням п. 3.1. постанови НБУ від 15.03.2011 № 63/БТ; правочини щодо остаточного розрахунку за 10 кредитними договорами, укладеними з фізичними особами-співробітниками банку, за рахунок коштів ТОВ «Нова Хвиля», є нікчемними з огляду на положення п. 7 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», адже дострокове розірвання депозитних договорів, укладених між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Нова Хвиля», надають перевагу кредитору і одночасно пов'язаною з банком особою ТОВ «Нова Хвиля». Також під час доповіді було проголошено, що також є нікчемними правочини щодо остаточного розрахунку за трьома кредитними договорами, укладеними з двома юридичними особами - пов'язаними з банком, за рахунок коштів ТОВ «Нова Хвиля», з огляду на положення п. 7 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», адже дострокове розірвання депозитних договорів, укладених між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Нова Хвиля», надають перевагу кредитору і одночасно пов'язаною з банком особою ТОВ «Нова Хвиля».
За результатом проведеного засідання комісією було прийнято, зокрема, такі рішення: звернутись до Комітету з управління майном (активами) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб про погодження наступного плану дій стосовно визнання нікчемними правочинів щодо остаточного розрахунку за 10 кредитними договорами, укладеними з фізичними особами та 3 кредитними договорами, укладеними з юридичними особами, пов'язаними з АТ «Імексбанк», а саме: головному бухгалтеру АТ «Імексбанк» Марінченко Л.О. провести роботу з відновлення в балансі банку заборгованості за 10 кредитними договорами, укладеними з фізичними особами та 3 договорами, укладеними з юридичними особами, та донарахувати проценти за користування кредитом, зокрема по позичальнику - ТОВ «Кіод-1», кредитний договір №32-08; юридичному департаменту АТ «Імексбанк» провести претензійно-позовну роботу щодо застосування наслідків нікчемності та повернення сторін у попередній стан.
Після цього, а саме 16.04.2018, тобто під час процедури ліквідації банку, відбулось засідання Малого комітету з управління активами АТ «Імексбанк», яке оформлено протоколом №1 (а.с.57-62, т.4), до порядку денного якого було включено наступне питання: про визнання нікчемними правочинів щодо дострокового розірвання депозитних договорів, укладених між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Нова-Хвиля» на підставі положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за рахунок яких відбулось погашення заборгованості за 10 кредитними договорами, укладеними з фізичними особами, і 3 кредитними договорами, укладеними з юридичними особами.
За результатами проведеного 16.04.2018 засідання комісією було прийнято наступне рішення: « 1. Керуючись положеннями пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визнати нікчемними правочини щодо дострокового розірвання депозитних договорів, укладених між АТ «ІМЕКСБАНК» і ТОВ «НОВА ХВИЛЯ», а саме: 1.1. правочин щодо дострокового розірвання депозитного договору №24 від 12.09.2014. Депозитні кошти обліковувались на аналітичному рахунку НОМЕР_7 ; 1.2. правочин щодо дострокового розірвання депозитного договору №9 від 27.05.2014. Депозитні кошти обліковувались на аналітичному рахунку НОМЕР_8 . 2. Юридичному управлінню АТ «Імексбанк» вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності та повернення сторін у первісний стан, сумісно з відділом супроводження та реалізації кредитів управління супроводження та реалізації активів АТ «Імексбанк» повідомити сторони за правочинами, про нікчемність. 3. Відділу операційного супроводження та бухгалтерського обліку управління операційного супроводження та бухгалтерського обліку АТ «Імексбанк» сумісно з відділом супроводження та реалізації кредитів управління супроводження та реалізації активів АТ «Імексбанк» здійснити відображення стану контрагентів, що існував до моменту дострокового розірвання депозитних договорів, укладених між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Нова-Хвиля», відносно позичальників, зазначених у таблиці (в тому числі, ТОВ «Кіод-1», код ЄДРПОУ 32554793, кредитний договір №32-08). 4. Відділу операційного супроводження та бухгалтерського обліку управління операційного супроводження та бухгалтерського обліку АТ «Імексбанк» сумісно з відділом супроводження та реалізації кредитів управління супроводження та реалізації активів АТ «Імексбанк» здійснити роботу по відновленню в балансі банку заборгованості та донарахуванню процентів за користування кредитами по боржникам, зазначеним у таблиці. 5. Юридичному управлінню АТ «Імексбанк» сумісно з відділом супроводження та реалізації кредитів управління супроводження та реалізації активів АТ «Імексбанк» вчинити всі дії щодо внесення відомостей про обтяження нерухомого майна позичальників, яке забезпечувало виконання зобов'язань за зазначеними у пункті 1. кредитними договорами. 6. Відділу роботи з правоохоронними органами підготувати та спрямувати заяву до правоохоронних органів з питань вчинення посадовими особами АТ «Імексбанк» кримінального правопорушення. 7. За результатами вжиття заходів, що вказані у пунктах 1-6, відділу операційного супроводження та бухгалтерського обліку управління операційного супроводження та бухгалтерського обліку сумісно з відділом супроводження та реалізації кредитів управління супроводження та реалізації активів АТ «Імексбанк» забезпечити включення, зазначених у пункті 3, активів до ліквідаційної маси АТ «Імексбанк», провести їх оцінку, за зазначеними у пункті 3 кредитними договорами здійснити заходи щодо реалізації майнових прав. 8. Юридичному управлінню АТ «Імексбанк» надати пропозиції щодо проведення претензійно-позовної роботи до Комітету з управління майном (активами) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.».
Так, згідно з поданою Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виписки по особовому рахунку за 18.09.2018 (а.с.65, т.4), по рахунку ТОВ «Кіод-1», відкритому у АТ «Імексбанк», номер рахунку НОМЕР_5 , було проведено операцію з переведення коштів в розмірі 12816970,00 грн, платник - ТОВ «Кіод-1», отримувач - ТОВ «Нова-Хвиля», призначення платежу - відновлення на балансі заборгованості за кредитом та % по кредитному договору від 10.04.2008 №32-08 згідно рішення протоколу МКУА №1 від 16.04.2018. Крім цього, згідно з поданою Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виписки по особовому рахунку за 18.09.2018 (а.с.66, т.4), по рахунку ТОВ «Кіод-1», відкритому в АТ «Імексбанк», номер рахунку НОМЕР_9 , було проведено банківські операції: на суму 12641,40 грн (платник - ТОВ «Кіод-1, отримувач - ТОВ «Нова-Хвиля», призначення платежу - відновлення у балансі заборгованості за кредитом та % по кредитному договору від 10.04.2008 №32-08 згідно рішення протоколу МКУА №1 від 16.04.2018, визнання нікчемності); на суму 113772,56 грн (платник - ТОВ «Кіод-1, отримувач - АТ «Імексбанк», призначення платежу - донарахування % 01-18.09.2018 ТОВ Кіод-1» кредитний договір від 10.04.2008 №32-08, розпорядження від 18.09.2018, рішення протоколу МКУА №1 від 16.04.2018); на суму 8343320,74 грн (платник - ТОВ «Кіод-1, отримувач - АТ «Імексбанк», призначення платежу - донарахування % до 31.08.2018 ТОВ Кіод-1» кредитний договір від 10.04.2008 №32-08, розпорядження від 18.09.2018, рішення протоколу МКУА №1 від 16.04.2018). Згідно з поданою Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виписки по особовим рахункам з 30.09.2019 по 27.07.2020 (а.с.67-73, т.4), по рахунку ТОВ «Кіод-1», відкритому в АТ «Імексбанк», номер рахунку НОМЕР_10 , були проведені банківські операції, платник: ТОВ «Кіод-1», отримувач ТОВ «Кіод-1», з призначенням платежу: «віднесення прострочених відсотків за кредитним договором від 10.04.2008 № 32-08». Згідно з поданою Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виписки по особовим рахункам з 30.09.2019 по 27.07.2020 (а.с.74-75, т.4), по рахунку ТОВ «Кіод-1», відкритому в АТ «Імексбанк», номер рахунку НОМЕР_2 , була проведена 27.07.2020 банківська операція, платник: ТОВ «Кіод-1», отримувач ТОВ «Кіод-1», сума 12816970,00 грн з призначенням платежу: «повернення кредиту (ТОВ «Кіод-1»), кред. дог. 32-08 від 10.04.2008».
За позицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вищевказані виписки по рахунку позивача, в яких відображено заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08, разом з копією протоколу засідання малого комітету з управління активами АТ «Імексбанк» від 16.04.2018 №1 підтверджують обставину не зарахування платежів, здійснених ТОВ «Кіод-1» 19.01.2015, в рахунок погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08.
Крім цього, відповідачем до матеріалів справи долучено копію повідомлення АТ «Імексбанк» від 13.06.2018 №1242, адресованого ТОВ «Кіод-1» (а.с.106-107, т.2), згідно з яким банк повідомив позивача про нікчемність транзакції з погашення заборгованості за кредитним договором від 10.04.2008 №32-08, які були проведені ТОВ «Нова-Хвиля», на підставі п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Також в матеріалах справи наявна копія повідомлення АТ «Імексбанк» від 17.12.2018 №2358/1, адресованого ТОВ «Нова-Хвиля» (а.с.141-142, т.3), в якому банк повідомляв товариство про нікчемність проведених останнім транзакцій з погашення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі, укладеного з позичальником ТОВ «Кіод-1» № 32-08, на підставі п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.04.2020 №828 (а.с.16-19, т.4), було вирішено, зокрема, визначити активи АТ «Імексбанк», що підлягають продажу (повторному) на відкритих торгах (аукціоні) шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лоту, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції, а саме пул активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами та суб'єктами господарювання, дебіторської заборгованості, майнових прав за дебіторською заборгованістю, основних засобів та нерухомого майна.
Згідно з додатком №1 до вказаного рішення визначено перелік активів (майна) АТ «Імексбанк», що підлягають продажу на відкритих торгах (аукціоні) (а.с.20-25, т.4), в тому числі заборгованість ТОВ «Кіод-1» за кредитним договором №32-08, яка станом на 01.04.2020 визначена банком в розмірі 25313726,24 грн.
24.07.2020 між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» (новий кредитор) було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №130 (а.с.50-52, т.2), згідно з п.2.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників, зазначених у Додатку №1 до цього договору (далі - божники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перешли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників за кредитними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору (далі - основні договори). Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором. Сторони домовились, що відступлення банком новому кредитору прав вимоги: за договорами іпотеки, що були укладені в забезпечення виконання зобов'язань боржників за основними договорами та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремим договором, який укладається між сторонами одночасно із укладанням цього договору та підлягає нотаріальному посвідченню; за договорами застави, що були укладені в забезпечення виконання зобов'язань боржників за основними договорами та не були посвідчені нотаріально або були посвідчені нотаріально, відбувається за окремим договором, який укладається між сторонами одночасно із укладанням цього договору та підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно з п.2.2. договору за цим договором новий кредитор в день укладання цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4.1. цього договору, набуває наступні права кредитора за основними договорами: право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами щодо сплати боржниками грошових коштів у сумах, вказаних у Додатку №1 до цього договору та визначених на момент набуття новим кредитором права вимоги, включаючи право вимагати сплати нарахованих і не сплачених на момент набуття права вимоги процентів у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього договору, право вимагати сплати нарахованих і не сплачених на момент набуття прав вимоги штрафних санкцій, неустойок (штрафів, пені), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань у випадках та на умовах, встановлених основними договорами, право вимагати та отримувати платежі за гарантією (якщо така видавалась), відшкодування за договором страхування, тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього договору. Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора відповідно до цього договору у обсягах та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги. До нового кредитора не переходить права на нарахування процентів за користування боржниками кредитними коштами та права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надані банку відповідно до умов основних договорів.
Згідно з п.4.1. договору сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 33840,79 грн без урахування ПДВ. Ціна договору сплачується новим кредитом банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до п. 6.5. цього договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор.
Відповідно до п.6.5. договору він набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін. Будь-які зміни та доповнення до цього договору є чинними за умови підписання їх сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.
Відповідно до Реєстру договорів та боржників, який є Додатком №1 до договору про відступлення (купівля-продажу) прав вимоги від 24.07.2020 №130 (а.с. 52 зворотна сторінка - 53, т.2), ПАТ «Імексбанк» відступив на користь відповідача на підставі договору, зокрема, право вимоги за кредитним договором від 10.04.2008 №32-08 із урахуванням всіх змін та доповнень до позивача - ТОВ «Кіод-1». Згідно реєстру загальна сума заборгованості позивача становить 26032317,02 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 12816970,00 грн, заборгованість за відсотками - 13215347,02 грн. Ціна реалізації активу - 4910,01 грн.
Крім цього, 24.07.2020 між Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ісагіс» (новий іпотекодержатель) було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С. за №762 (а.с.54-56, т.2), згідно з п.2.1. якого за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає шляхом продажу новому іпотекодержателю належні банку, а новий іпотекодержатель набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до іпотекодавців, зазначених у Додатку №1 до цього договору (далі - боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перешли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників за іпотечними договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору (далі - основні договори). Новий іпотекодержатель сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначеному цим договором.
Відповідно до п.2.2. договору за цим договором новий іпотекодержатель у день укладання цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4.1. цього договору, набуває наступні права іпотекодержателя за основними договорами: право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами щодо сплати боржниками грошових коштів у сумах, вказаних у Додатку №1 до цього договору та визначених на момент набуття новим іпотекодержателем права вимоги, включаючи право вимагати сплати нарахованих і не сплачених на момент набуття права вимоги процентів у розмірах, вказаних у Додатку №1 до цього договору, право вимагати сплати нарахованих і не сплачених на момент набуття прав вимоги штрафних санкцій, неустойок (штрафів, пені), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань у випадках та на умовах, встановлених основними договорами, право вимагати та отримувати платежі за гарантією (якщо така надавалась), відшкодування за договором страхування, тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до нового іпотекодержателя, вказаний у Додатку №1 до цього договору. Права іпотекодержателя за основними договорами переходять до нового іпотекодержателя відповідно до цього договору у обсягах та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги. До нового іпотекодержателя не переходить права на нарахуванням процентів на нарахування процентів за користування боржниками кредитними коштами та права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надані банку відповідно до умов основних договорів.
Згідно з п.4.1. договору сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, відповідно до цього договору та договору №130 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 24 липня 2020 року, укладеного між сторонами, новий іпотекодержатель сплатив банку грошові кошти в розмірі 33840,79 грн без урахування ПДВ. Ціна договору сплачується новим іпотекодержателем банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до п.6.5. цього договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий іпотекодержатель.
Відповідно до п.6.5. договору він набуває чинності з дати його підписання сторонами, скріплення відтисками печаток сторін та нотаріального посвідчення. Будь-які зміни та доповнення до цього договору є чинними за умови підписання їх сторонами, скріплення відтисками печаток сторін та нотаріального посвідчення.
Відповідно Реєстру договорів та боржників (іпотекодержателів), який є Додатком №1 до договору про відступлення (купівля-продажу) прав вимоги від 24.07.2020 №130/1 (а.с. 56 зворотна сторінка - 57, т.2), ПАТ «Імексбанк» відступив на користь відповідача на підставі договору, зокрема, право вимоги за іпотечним договором від 27.04.2013, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В. та зареєстрованим за реєстровим номером 576 із урахуванням всіх змін та доповнень. Згідно з реєстром боржником та іпотекодавцем за договором є ТОВ «Кіод-1», предмет іпотеки - нежитлова будівля, загальною площею 1814,8 кв.м., прибудована до будівлі гуртожитку №7, за адресою: вул. Лейпцігська, буд. 16 (літ.А). м. Київ. Згідно реєстру загальна сума заборгованості позивача становить 26032317,02 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 12816970,00 грн, заборгованість за відсотками - 13215347,02 грн. Ціна реалізації активу - 4910,01 грн.
Під час розгляду справи представник позивача повідомив суд, що ПАТ «Імексбанк» протягом 2019 року було подано декілька позовів в суди загальної юрисдикції до фізичних осіб, кредитну заборгованість яких було погашено за рахунок коштів ТОВ «Нова-Хвиля», із позовними вимогами про застосування наслідків недійсності нікчемного правочинів, долучивши до матеріалів справи копії відповідних судових рішень (а.с.26-80, т.3).
Як вбачається з поданих позивачем копій судових рішень, ПАТ «Імексбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» зверталось до суду з позовом до фізичної особи про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, посилаючись, зокрема, на те, що згідно положень п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочин щодо дострокового зняття депозитних коштів та правочин щодо остаточного розрахунку за 9 кредитними договорами за рахунок коштів ТОВ «Нова-Хвиля» є нікчемними, оскільки дострокове розірвання депозитних договорів, укладених між банком і ТОВ «Нова-Хвиля», надає перевагу кредитору і одночасно пов'язаній з банком особі - ТОВ «Нова-Хвиля».
Так, Приморським районним судом м. Одеса у рішенні від 08.08.2019 у справі №522/3746/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» Матвієнко Андрія Анатолійовича до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА-ХВИЛЯ», про застосування наслідків недійсності нікчемного правочин, було встановлено, зокрема, таке:
- остаточний розрахунок за договором кредиту № 97 від 30.01.2007р. на суму 7389180,90 грн. був здійснений 29.12.2014р. за рахунок коштів ТОВ «Нова-Хвиля», які надійшли у безготівковій формі з «вкладного» рахунку товариства, відкритого в АТ «Імексбанк», шляхом їх списання банком. Суд враховує, що позивачем не надано відповідного документального підтвердження, але в позові зазначене, що списання здійснене згідно розпорядження УВК банку (з пояснень представника слід розуміти як Управління внутрішнього контролю) від 29.12.2014 року;
- у позові зазначене, що під час проведення перевірки правочинів, вчинених АТ «Імексбанк» за період протягом року, що передував даті запровадження тимчасової адміністрації, було встановлено, що протягом листопада-грудня 2014 року січня 2015 року був здійснений остаточний розрахунок за кредитами, наданими 9 позичальниками на суму 19468664,93 грн. за рахунок коштів ТОВ «Нова-Хвиля», які надійшли з поточного рахунку товариства, відкритого у АТ «Імексбанк» після дострокового переведення коштів з депозитного рахунку. Але, як встановлене вище, повернення коштів з вкладеного рахунку на поточний рахунок ТОВ «Нова Хвиля» не відбулося, а насправді кошти були списані безпосередньо банком;
- відповідно до п. 1.1. Договору банківського вкладу № 24 («Зручний») від 12.09.2014р. (т. 1 а.с. 41-42) ТОВ «Нова хвиля» було відкрито вкладний рахунок № НОМЕР_11 на термін по 11.09.2015 року ( п. 1.2). Згідно п. 2.2. цього Договору перерахування нарахованих відсотків станом по передостанній день поточного місяця включно на поточний рахунок вкладника № НОМЕР_12 … . Згідно п. 2.3. Договору, після закінчення дії договору або його дострокового припинення банк на протязі двох робочих днів перераховує суму депозиту та нараховані за ним відсотки за останній період на поточний рахунок зазначений у п. 2.2. Договору. Умовами п. 4.6. договору банківського вкладу № 24 («Зручний») від 12.09.2014р. передбачено право договірного списання грошових коштів Вкладника Банком;
- надані АТ «Імексбанк» виписки по відповідних рахунках в повному обсязі підтверджують наступне. З виписки по рахунку НОМЕР_13 вбачається саме примусове списання з вкладного рахунку ТОВ «Нова хвиля» № НОМЕР_11 загальної суми заборгованості та її зарахування саме на даний транзитний рахунок (кредит в сумі 1970364,18 грн.), визначений кредитним договором та подальше списання вже з даного рахунку на інші, внутрішні рахунки Банку з обліку окремої заборгованості (дебет за трьома виписками). Безпосередньо у виписці про операції зазначене «списання коштів на погашення заборгованості ОСОБА_1 у зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань згідно договору поруки від 27.11.2014 року згідно розпорядження УВК без номера 29.12.2014» . ( т. 1 а.с. 43). З виписки по рахунку НОМЕР_14 вбачається наявність заборгованості в сумі 1940590,7 грн. (дебет рахунку) та її повернення. З виписки по рахунку НОМЕР_15 вбачається наявність заборгованості в сумі 3190,01 грн. (дебет рахунку) та її погашення. З виписки по рахунку НОМЕР_16 вбачається наявність заборгованості в сумі 26583,47 грн. (дебет рахунку) та її погашення. Таким чином, саме позивачем надані належні докази, що підтверджують наявність простроченої заборгованості, її облік на відповідних рахунках та примусове погашення Банком заборгованості за кредитом за рахунок депозитних коштів ТОВ «Нова хвиля», при чому усі операції обліковувались на рахунках, використання яких було передбачено які зазначені у Договорі банківського вкладу і Договорі кредиту, так і передбачені Планом рахунків банківської установи. З огляду на надані позивачем виписки по операціях та факт саме примусового списання Банком коштів з вкладного рахунку, тобто здійсненого взагалі без будь-якої участі, без ініціювання платежу з боку ТОВ «Нова Хвиля», вочевидь не має підстав для висновку про будь яке повернення коштів Банком на користь ТОВ «Нова хвиля» за умовами Договору банківського вкладу. Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав встановлення ознак пов'язаності ТОВ «Нова-Хвиля» із ПАТ «Імексбанк» та порушення Банком певних нормативних актів, що обмежують операції із пов'язаними особами за відсутністю проведення банком операції з повернення коштів з вкладеного рахунку на поточний рахунок за умовами п. 2.3. Договору банківського вкладу;
- представником позивача надана до справи офіційна інформація про власників істотної участі у банку станом на 01.10.2014 року, яка формується та зберігається у Національному банку України, згідно якої ТОВ «Нова-Хвиля» відноситься до пов'язаної з банком особою ( т.1. а.с. 181). Але, згідно наданої представником третьої особи інформації станом на 01.01.2015 року ТОВ «Нова-Хвиля» за обліковими даними вже не була пов'язаною особою та не була такою станом на 29.12.2014 року. ( т. 1 а.с. 1128). Представником позивача не був спростований та доведений належним доказом факт того, що станом на дату спірної транзакції 29.12.2014 року ТОВ «Нова-Хвиля» була пов'язаною особою. Отже, твердження Банку про порушення вказаними банківськими операціями постанови Правління НБУ №749/БТ від 27.11.2014, договору про надання стабілізаційного кредиту № 60 від 28.11.2014 та постанови Правління НБУ №16/БТ від 15.01.2015 є необґрунтованим та недоведеним позивачем за відсутності операції з повернення коштів з вкладного рахунку.
Дане рішення Приморського районного суду м. Одеса набрало законної сили та було залишене без змін постановою Одеського апеляційного суду від 30.01.2020 та постановою Верховного суду від 09.09.2020. Так, Верховний Суд у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, переглядаючи рішення суду в касаційному порядку, зробив, зокрема, такі висновки: за своєю правовою природою перерахування грошових коштів з рахунку на рахунок не є правочином в розумінні застосованих судом правових норм, а є банківськими операціями, які не можуть бути визнані нікчемними; правочин щодо проведення банківських операцій з примусового списання ПАТ «Імексбанк» (у порядку договірного списання) коштів із вкладного (депозитного) рахунку ТОВ «Нова-Хвиля» та направлення таких коштів на погашення заборгованості, у тому числі на борговий рахунок відповідача за кредитним договором, не можуть бути визнані судом нікчемними; суди на підставі наданих сторонами доказів встановили, а суд касаційної інстанції у силі статті 400 ЦПК не має права переоцінювати докази, про те, що представником позивача надана офіційна інформація про власників істотної участі у банку станом на 01 жовтня 2014 року, яка формується та зберігається у Національному банку України, згідно якої ТОВ «Нова-Хвиля» відноситься до пов'язаної з банком особою, але, згідно наданої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб інформації станом на 01 січня 2015 року ТОВ «Нова-Хвиля» за обліковими даними вже не була пов'язаною особою та не була такою станом на 29 грудня 2014 року; зі змісту наведених правових норм ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вбачається, що дії Фонду по виявленню правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, мають бути вчинені виключно під час запровадження тимчасової адміністрації банку.
Також до матеріалів справи позивачем було долучено копії рішень Приморського районного суду м. Одеси від 01.10.2020 у справах №522/3650/20 та №522/3651/20 (а.с.103-133, т.4) щодо позовів фізичних осіб до ТОВ «Ісагіс» про визнання припиненими кредитних правовідносин та визнання іпотеки припиненою, які були судом задоволені, водночас, як пояснили суду представники сторін, станом на цей час вказані рішення не набрали законної сили.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять та учасниками справи не подано первинних документів, а саме:
- укладених між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Нова-Хвиля» депозитних договорів від 12.09.2014 № 24, від 27.05.2014 № 9;
- укладених між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Нова-Хвиля» правочинів щодо дострокового розірвання вказаних депозитних договорів;
- доказів на підтвердження обставин надання АТ «Імексбанк» стабілізаційного кредиту, в тому числі договору від 28.11.2014 №60, на який відповідач посилається у відзиві;
- доказів, які підтверджують обставину порядку перерахування коштів від ПАТ «Імексбанк» (аналогічно порядку відносно одного з кредитних договорів з фізичними особами, який зазначений та встановлений у рішенні Приморського районного суду м. Одеса від 08.08.2019 у справі №522/3746/19, чи в іншому порядку);
- доказів, на підтвердження обставини укладення/не укладення правочину між ТОВ «Нова Хвиля» та ТОВ «Торгівельно-виробниче об'єднання»;
- доказів, на підтвердження обставин перерахування/не перерахування від ТОВ «Нова Хвиля» до ТОВ «Торгівельно-виробниче об'єднання» будь-яких коштів та, зокрема, саме отриманих внаслідок укладення з АТ «Імексбанк» правочинів щодо дострокового розірвання вищевказаних депозитних договорів, у разі перерахування - порядку здійснення цієї банківської операції (банком чи за ініціативою ТОВ «Нова Хвиля»);
- договору купівлі-продажу інвестиційних сертифікатів від 17.01.2015, укладеного позивачем з ТОВ «Торгівельно-виробниче об'єднання», інформація про який міститься в призначенні платежу банківських операцій з позивачем за 19.01.2015;
- доказів, на спростування обставин, встановлених Приморським районним судом м. Одеса від 08.08.2019 у справі №522/3746/19, щодо АТ «Імексбанк», а саме відносно пов'язаності ТОВ «Нова-Хвиля» із АТ «Імексбанк»;
- доказів, на підтвердження обставин пов'язаності/не пов'язаності з ТОВ «Нова Хвиля» і АТ «Імексбанк» інших осіб: ТОВ «Торгівельно-виробниче об'єднання»; ТОВ «Кіод-1»;
- актів перевірки комісії протягом дії тимчасової адміністрації АТ «Імексбанк» документів, пов'язаних із вчиненням правочинів (укладенням договорів) у спірних правовідносинах.
Законодавство, застосоване судом до спірних відносин
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно з ч.1 ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Статтею 389 ЦК України визначено, що гроші, а також цінні папери на пред'явника, що існують у документарній формі, не можуть бути витребувані від добросовісного набувача.
Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст.252 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 202 ГК України визначено, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 3 статті 1049 ЦК України визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно з ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору банківського вкладу на вимогу про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною. За договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.593 ЦК України право застави припиняється у разі, зокрема, припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
Згідно з ч.3 ст.5 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
За змістом статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі, зокрема, припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Згідно з ч.2 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
За умовами ч.ч. 4, 5 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.
Згідно з ч. 8 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд припиняє протягом тимчасової адміністрації у банку здійснення операцій за правочином (у тому числі договором), вчиненим (укладеним) банком з окремим кредитором чи іншою особою, якщо такий правочин (у тому числі договір) спричиняє або може спричинити надання переваги одному кредитору перед іншим в частині задоволення вимог, зокрема за наявності однієї з таких умов: 1) правочин (у тому числі договір), спрямований на забезпечення виконання зобов'язань банку чи третьої особи перед окремим кредитором, вчинений (укладений) до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку; 2) правочин (у тому числі договір) спричиняє чи може спричинити зміну черговості задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, що виникли до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку; 3) правочин (у тому числі договір) спричиняє чи може спричинити задоволення вимог, строк яких на дату виконання правочину (в тому числі договору) не настав, одних кредиторів за наявності невиконаних в установлені строки зобов'язань перед іншими кредиторами; 4) правочин (у тому числі договір) призвів до того, що окремому кредитору надано чи може бути надано перевагу в задоволенні вимог, що існували до запровадження тимчасової адміністрації, порівняно з умовами розрахунку з кредитором у черговості, визначеній цим Законом. Припинення здійснення операцій застосовується до правочину (у тому числі договору), визначеного у цій частині, якщо він укладений протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 №826 затверджено Інструкцію про порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення (далі - Інструкція), яка діяла станом на час проведення малим комітетом з управління активами АТ «Імексбанк» засідання від 16.04.2018.
Згідно з п.2. Розділу І Інструкції протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.
Відповідно до п.3 Розділу ІІ Інструкції уповноважена особа Фонду своїм розпорядчим документом створює комісію для здійснення перевірки документів, пов'язаних із вчиненням правочинів (укладенням договорів), метою якої є виявлення фактів нікчемності таких правочинів (укладених договорів), виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій зі сторони працівників банку або інших осіб стосовно банку (далі - Комісія).
Пунктом 5 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що перевірка правочинів (договорів) на предмет нікчемності забезпечується Уповноваженою особою Фонду в межах повноважень, делегованих їй Фондом відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
За змістом п.7 Розділу ІІ Інструкції за наслідками проведення перевірки Комісією складаються та подаються на розгляд Уповноваженій особі Фонду пропозиції та висновки, які оформлюються відповідним актом(ами) перевірки.
Відповідно до п.8 Розділу ІІ Інструкції уповноважена особа Фонду протягом двох робочих днів з дня подання відповідного акта перевірки розглядає пропозиції й висновки, викладені у ньому, та у разі згоди з висновками готує та підписує відповідний розпорядчий документ та вчиняє інші необхідні дії. У розпорядчому документі зазначається інформація про наявність/відсутність обґрунтованих підстав нікчемності правочинів (договорів) та обов'язково додається перелік нікчемних правочинів (договорів) із зазначенням номера рахунку/договору, назви операції, підстави нікчемності (норма закону) щодо кожного правочину (договору). Про прийняте рішення Уповноважена особа Фонду повідомляє протягом одного робочого дня Фонд, сторони виявленого нікчемного правочину (договору) та у разі потреби - правоохоронні органи. У листі сторонам нікчемного правочину (договору) обов'язково зазначаються: підстава застосування наслідків нікчемності правочину (норма закону); інформація щодо порядку застосування наслідків нікчемності.
Відповідно до Розділу ІІІ Інструкції правочини (договори) є нікчемними у разі наявності підстав, визначених частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та/або іншими законами, що підтверджується відповідними доказами. Уповноважена особа Фонду зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо відповідних правочинів (договорів), що є нікчемними, з метою приведення фінансового стану банку за зобов'язаннями за ними у первісний стан. Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації вживає заходів щодо витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими правочинами (договорами), вчиняє інші дії щодо застосування наслідків нікчемності, а також щодо відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
За змістом статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» розрахункові банківські операції - рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.11 ст.30 ГПК України у випадку об'єднання позовних вимог щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов'язання, спір розглядається господарським судом за місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст. 73 доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.4 ст.74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За умовами ч.ч.4, 5 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позиція суду
Позивач, керуючись ч.11 ст.30 ГПК України, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про визнання припиненими правовідношень за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08, укладеним між позивачем та ПАТ «Імексбанк», а також іпотеки нерухомого майна, якою забезпечено виконання зобов'язань позивача за цим кредитним договором. Позивач наполягає на тому, що основне зобов'язання за кредитним договором ним виконано в повному обсязі, а кредитний договір за взаємною згодою сторонами розірваний, натомість відповідач, як правонаступник ПАТ «Імексбанк» у спірних відносинах, цю обставину не визнає та вважає, що заборгованість по кредитному договору не сплачена.
Як було встановлено судом, відповідач вважає, що проведена позивачем 19.01.2015 транзакція з погашення заборгованості за кредитним договором від 10.04.2008 №32-08 є нікчемною, оскільки здійснена за рахунок достроково повернутих банком депозитних коштів ТОВ «Нова-Хвиля» згідно з правочином, який в силу п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є нікчемним.
Також судом встановлено, що за результатом проведеного 16.04.2018 засідання Малого комітету з управління активами АТ «Імексбанк» комісією було прийнято рішення, яким на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визнано нікчемними правочини щодо дострокового розірвання депозитних договорів, укладених між АТ «Імексбанк» і ТОВ «Нова-Хвиля», а саме правочину щодо дострокового розірвання депозитного договору №24 від 12.09.2014 та правочину щодо дострокового розірвання депозитного договору №9 від 27.05.2014. Відповідач та третя особа наполягають на тому, що частина коштів, які ТОВ «Нова-Хвиля» були повернуті з депозиту на підставі цих нікчемних правочинів, в подальшому були перераховано на користь ТОВ «Торговельно-виробниче об'єднання», а ТОВ «Торговельно-виробниче об'єднання» на користь ТОВ «Кіод-1», яке далі цими коштами здійснило розрахунок за кредитними зобов'язаннями перед АТ «Імексбанк» за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08. Встановлення комісією обставини нікчемності цих правочинів стало підставою для відновлення банком на рахунку позивача заборгованості за кредитним договором № 32-08.
Під час розгляду справи суд встановив, що доводи відповідача та третіх осіб фактично ґрунтуються на фактах, які викладені у протоколах засідань Малого комітету з управління активами АТ «Імексбанк», разом з цим суд відзначає, що у розумінні положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів з метою виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним і кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених і доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних правових наслідків (аналогійний висновок викладено Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.06.2020 у справі №920/653/18).
Отже, оскільки Фонд лише виявляє правочини, які є нікчемними в силу ч.3 ст.38 Закону, і повідомляє про них, а не визнає їх нікчемними саме своїми рішеннями, сама по собі нікчемність правочинів, в цьому випадку, не залежить від наявності чи відсутності вищевказаного рішення уповноваженої особи Фонду, а підлягає доведенню відповідачем та встановленню судом у загальному порядку в межах розгляду цієї справи.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що матеріали справи не містять первинних документів, а саме:
- укладених між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Нова-Хвиля» депозитних договорів від 12.09.2014 № 24, від 27.05.2014 № 9;
- укладених між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Нова-Хвиля» правочинів щодо дострокового розірвання вказаних депозитних договорів;
- доказів на підтвердження обставин надання АТ «Імексбанк» стабілізаційного кредиту, в тому числі договору від 28.11.2014 №60, на який відповідач посилається у відзиві;
- доказів, які підтверджують обставину порядку перерахування коштів від ПАТ «Імексбанк» (аналогічно порядку відносно одного з кредитних договорів з фізичними особами, який зазначений та встановлений у рішенні Приморського районного суду м. Одеса від 08.08.2019 у справі №522/3746/19, чи в іншому порядку);
- доказів, на підтвердження обставини укладення/не укладення правочину між ТОВ «Нова Хвиля» та ТОВ «Торгівельно-виробниче об'єднання»;
- доказів, на підтвердження обставин перерахування/не перерахування від ТОВ «Нова Хвиля» до ТОВ «Торгівельно-виробниче об'єднання» будь-яких коштів та, зокрема, саме отриманих внаслідок укладення з АТ «Імексбанк» правочинів щодо дострокового розірвання вищевказаних депозитних договорів, у разі перерахування - порядку здійснення цієї банківської операції (банком чи за ініціативою ТОВ «Нова Хвиля»);
- договору купівлі-продажу інвестиційних сертифікатів від 17.01.2015, укладеного позивачем з ТОВ «Торгівельно-виробниче об'єднання», інформація про який міститься в призначенні платежу банківських операцій з позивачем за 19.01.2015;
- доказів, на спростування обставин, встановлених Приморським районним судом м. Одеса від 08.08.2019 у справі №522/3746/19, щодо АТ «Імексбанк», а саме відносно пов'язаності ТОВ «Нова-Хвиля» із АТ «Імексбанк»;
- доказів, на підтвердження обставин пов'язаності/не пов'язаності з ТОВ «Нова Хвиля» і АТ «Імексбанк» інших осіб: ТОВ «Торгівельно-виробниче об'єднання»; ТОВ «Кіод-1»;
- актів перевірки комісії протягом дії тимчасової адміністрації АТ «Імексбанк» документів, пов'язаних із вчиненням правочинів (укладенням договорів) у спірних правовідносинах.
За цих обставин, за відсутності цих доказів, на підставі протоколів засідань комісії Малого комітету з управління активами АТ «Імексбанк», які фактично є оцінкою спірних правовідносин іншим органом, який не входить в перелік органів, визначений у ст. 75 ГПК України, суд не може встановити обставину нікчемності правочинів щодо дострокового розірвання вищевказаних депозитних договорів, які не були подані учасниками справи та зміст яких судом не був досліджений. При цьому, учасниками справи не заявлялось до суду клопотання про витребування укладених між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Нова-Хвиля» депозитних договорів від 12.09.2014 № 24, від 27.05.2014 № 9 та правочинів щодо їх дострокового розірвання, а учасниками даної справи безпосередньо є АТ «Імексбанк» та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, представник яких приймав участь у справі.
Більше того, судом встановлено, що учасниками справи не було подано суду доказів на спростування обставин, які були встановлені Приморським районним судом м. Одеса у рішенні від 08.08.2019 у справі №522/3746/19 щодо АТ «Імексбанк» стосовно пов'язаності ТОВ «Нова Хвиля» та АТ «Імексбанк», та доказів, на підтвердження обставин порядку перерахування коштів від ПАТ «Імексбанк» (аналогічно порядку відносно одного з кредитних договорів з фізичними особами, який зазначений та встановлений у рішенні Приморського районного суду м. Одеса від 08.08.2019 у справі №522/3746/19, чи в іншому порядку), а також доказів, доказів щодо отримання ТОВ «Нова Хвиля» таким чином переваг у порівнянні з іншими кредиторами, при цьому в силу ст.74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а в силу ст. 1060 ЦК України особа може достроково повертати свій вклад.
Також, суд вважає необхідним зауважити, що звертаючись до суду з клопотанням про витребування доказів за вх. ГСОО № 7219/21 на стадії розгляду справи по суті, яке було повністю задоволено судом, відповідач, як сторона у справі, фактично після усунення підстав, які були причиною для відмови у задоволенні першого клопотання про витребування доказів вх. ГСОО № 5056/21, самостійно розпорядився власними процесуальними правами та визначив на власний розсуд перелік доказів, які необхідно витребувати для підтвердження відповідачем власних заперечень проти задоволення позову позивача. Будь-яких клопотань про подання чи огляд судом електронних доказів відповідачем суду не заявлялось.
Крім цього, Верховним Судом неодноразово було викладено висновки, що дія з перерахування грошових коштів за своєю суттю є операцією з переказу коштів з одного рахунку на інший та не має всіх складових елементів правочину, а тому до цієї операції не можуть бути застосовані норми закону, що регулюють питання недійсності правочину (зокрема, такий висновок було зроблено у постанові від 21.07.2020 у справі №910/16476/18).
Окремо, суд зауважує, що згідно з ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» нікчемними можуть бути правочини (у тому числі договори) саме неплатоспроможного банку, а не будь-яких осіб, а за загальним правилом наслідком недійсності (нікчемності) правочину є повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану (двостороння реституція), натомість в межах цієї справи судом встановлено, що кошти на рахунок банку, з метою погашення кредиту позивача, було перераховано за іншим правочином безпосередньо ТОВ «Кіод-1», а не ТОВ «Нова-Хвиля».
Також суд враховує, що проведення банківської операції з перерахунку коштів від ТОВ «Торговельно-виробниче об'єднання» на користь ТОВ «Кіод-1» є результатом правочину, який жодним з учасників справи не оскаржувався, не вказувались підстави для визнання його нікчемним в силу закону, та взагалі цей правочин також не був наданий для дослідження та оцінки суду, як і правочин, про який зазначається у протоколах засідань комісії Малого комітету з управління активами АТ «Імексбанк», між ТОВ «Нова Хвиля» та ТОВ «Торгівельно-виробниче об'єднання». Більш того, стаття 389 ЦК України визначає, що гроші, а також цінні папери на пред'явника, що існують у документарній формі, не можуть бути витребувані від добросовісного набувача, натомість в межах цієї справи відповідач не повідомив та не довів суду, що ТОВ «Кіод-1» у розумінні закону є недобросовісним набувачем коштів від ТОВ «Торговельно-виробниче об'єднання» на підставі відповідного правочину тощо.
Крім цього, суд зауважує, що відповідачем та третіми особами не було висловлено заперечень щодо суми коштів, які були перераховані позивачем в рахунок погашення кредиту, відсотків тощо. Більш того, з наданої Фондом виписки по рахунку позивача вбачається, що заборгованість позивача за кредитом була відновлена 18.09.2018 на підставі протоколу Малого комітету з управління активами АТ «Імексбанк» від 10.04.2018 №1, натомість доказів наявності за даними банку заборгованості ТОВ «Кіод-1» за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08 до 18.09.2018 матеріали справи не містять. Також слід зауважити, що за договором про відступлення прав вимоги, укладеного між банком та відповідачем, сума основного боргу ТОВ «Кіод-1» за даними реєстру становить 12816970,00 грн, водночас саме таку суму коштів, згідно наданої позивачем виписки за 19.01.2015, позивач перерахував на користь банку в рахунок погашення кредиту.
Також суд відзначає, що укладений 19.01.2015 між ПАТ “Імексбанк” та ТОВ “Кіод-1” договір про розірвання договору про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08, яким сторони підтвердили, що не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками, що виникли у зв'язку із договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08, з моменту набуття чинності договору про розірвання від 19.01.2015, жодним з учасників справи не оскаржувався, у заявах по суті справи не зазначались підстави, з яких саме цей договір є нікчемним в силу закону.
Варто додатково відзначити, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті, Фонд зобов'язаний забезпечити протягом дії тимчасової адміністрації. Натомість, у спірних правовідносинах, почавши процедуру ліквідації банку 27.05.2015, комісію із всебічного дослідження, економічної та юридичної оцінки правочинів згідно з протоколом засідання малого комітету з управління активами АТ «Імексбанк» від 16.04.2018 № 1 було створено 12.10.2017 (абз. 1 а.с. 58, т. 4), визнано нікчемність правочину на засіданні малого комітету 16.04.2018, тобто більше ніж через 3 роки з часу здійснення позивачем операції зі сплати кредитних коштів по кредитному договору № 32-08 (19.01.2015).
Приймаючи до уваги усе вищевикладене у сукупності, суд, керуючись вищевказаними нормами права та основними засадами цивільного законодавства, як-то: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, вважає, що доводи відповідача щодо нікчемності правочинів та транзакції з погашення позивачем кредиту за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08 не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, натомість подані позивачем докази, які не спростовані відповідачем та третіми особами, підтверджують факт виконання позивачем свого зобов'язання по кредитному договору № 32-08, а також факт розірвання АТ «Імексбанк» та позивачем за спільною згодою вказаного кредитного договору угодою ще 19.01.2015, а тому суд за вірогідністю, достовірністю, належністю і допустимістю доказів, наявних в матеріалах справи, дійшов висновку про наявність достатніх підстав для визнання припиненими зобов'язань позивача за вищевказаним кредитним договором, у зв'язку з його належним виконанням та розірванням сторонами.
Водночас, враховуючи припинення зобов'язань позивача за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08, то відповідно до норм ст.593, ст.ст.5, 17 Закону України «Про іпотеку», припинились і зобов'язання позивача за іпотечним договором від 27.04.2013, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В., зареєстрований за реєстровим номером 576, укладеним між ТОВ «Кіод-1» та банком з метою забезпечення виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором.
З врахування вищевикладеного, позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіод-1” підлягає задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Згідно з ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги задоволення в повному обсязі позовних вимог позивача, судовий збір в сумі 4204,00 грн слід покласти на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати припиненими кредитні правовідношення за договором про відкриття кредитної лінії від 10.04.2008 №32-08, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю “Кіод-1” та Публічним акціонерним товариством “Імексбанк”, правонаступником якого в цих правовідносинах є Товариство з обмеженою відповідальністю “Ісагіс”.
3. Визнати припиненою іпотеку нерухомого майна, що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Кіод-1” (вул. Лейпцизька, 16, літ.А, м. Київ, 01015, код ЄДРПОУ 32554793), а саме: нежилої будівлі, площею 1814,80 кв.м., прибудованої до будівлі гуртожитку №7, за адресою: м. Київ, вул. Лейпцизька, 16 (літ. А), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 52256380000, за іпотечним договором від 27.04.2013, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М.В., зареєстрований за реєстровим номером 576, номер запису про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 829199.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ісагіс” (вул. Фонтанська дорога, 16/6, м. Одеса, 65049, код ЄДРПОУ 38915140) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кіод-1” (вул. Лейпцизька, 16, літ.А, м. Київ, 01015, код ЄДРПОУ 32554793) судовий збір в сумі 4204 /чотири тисячі двісті чотири/грн 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст складено 19 квітня 2021 р.
Суддя Д.О. Бездоля