13 квітня 2021 року Справа № 915/1417/20
м. Миколаїв.
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
за участі секретаря судового засідання Сьянової О.С.,
з участю представників:
від позивача - представник не явився,
від відповідача представник не явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
справу № 915/1417/20
за позовом селянського (фермерського) господарства "Осінь",
56401, вул. Зелена, 72, кв. 4, смт. Доманівка, Доманівський район,
Миколаївська область;
до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області,
пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034;
про визнання права постійного користування земельною ділянкою та скасування наказу від 17.07.2019 року №4771/0/14-19-СГ "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою",-
Селянське (фермерське) господарство "Осніь" звернулося з позовом від 20.11.2020 № 20 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - ГУ Держгеокадастр) з наступними вимогами:
"1. Скасувати наказ від 17.07.2019 року №4771/0/14-19-СГ "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою";
2. Визнати за селянським (фермерським) господарством "Осінь" право постійного користування земельною ділянкою площею 50,00 га в межах з планом, розташованою на території Володимирської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, згідно з державним актом на право постійного користування землею серії І-МК № 004100 від 24.03.1995 року № 72, виданим ОСОБА_1 на підставі рішення Доманівської районної ради народних депутатів Доманівського району Миколаївської області 3 сесії 22 скликання від 28 грудня 1994 року "Про виділення земель для створення селянських (фермерських) господарств".
Позов обґрунтовано з посиланням на те, що на підставі державного акту серії І-МК № 004100 від 24.03.1995 року № 72 ОСОБА_1 отримав в постійне користування земельну ділянку, і створив та зареєстрував підприємство позивача - селянським (фермерським) господарством "Осінь". В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер. Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, видано наказ №4771/0/14-19-СГ від 17.07.2019 року "Про припинення права користування земельною ділянкою". Даний наказ позивач вважає незаконним, та таким, що порушує його права, як постійного землекористувача земельної ділянки, зазначеної в державному акті серії І-МК № 004100 від 24.03.1995 року № 72, оскільки з моменту створення селянського (фермерського) господарства "Осінь", таким постійним землекористувачем, на думку позивача, є саме він, тобто селянське (фермерське) господарство "Осінь".
Крім того, позивач просить про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат, зокрема, з оплати позовної заяви судовим збором.
ГУ Держгеокадастру у відзиві від 29.12.2020 № 9-14-0.6-9010/2-20 позов не визнав, вважаючи його безпідставним, а спірний наказ таким, що винесений з дотриманням вимог законодавства,а саме зокрема, що він не стосується прав та інтересів позивача та просить відмовити в задоволенні позову у зв'язку із відсутністю порушеного права позивача.
Від позивача та відповідача , належним чином повідомлених про час та місце проведення судового засідання, представники не явилися.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
На підставі рішення Доманівської районної ради народних депутатів-Доманівського району Миколаївської області 3 сесії 22 скликання від 28 грудня 1994 року «Про виділення земель для Створення селянських (фермерських) господарств» ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянку площею 50,0 га ріллі в межах з планом, розташовану на території Володимирської сільської ради народних депутатів, для ведення селянського (фермерського) господарства.
На підставі вказаного рішення Доманівською районною Радою народних депутатів ОСОБА_1 видано державний акт від 24.03.1995 року Серії-МК № 004100, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 72.
З метою використання земельної ділянки за цільовим призначенням -ведення селянського (фермерського) господарства - зазначена земельна ділянка була передана громадянином України ОСОБА_1 до створеного Селянського (Фермерського)Господарства «Осінь» ( СФГ «Осінь»), що підтверджується відповідними статутними документами СФГ «Осінь».
Спірним наказом від 17.07.2019 року №4771/0/14-19-СГ "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою" вирішено припинити право постійного користування вищевказаною земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення площею 50,00 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Кам'янської сільської ради Очаківського району Миколаївської області на підставі державного акту на право постійного користування землею від 24.03.1995 року, у зв'язку зі смертю користувача земельної ділянки гр. ОСОБА_1 . Земельну ділянку загальною площею 50,00 га віднесено до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності в межах території Володимирської сільської ради Доманівського району Миколаївської області.
Суд відхиляє доводи відповідача, що позивач унаслідок смерті ОСОБА_1 втратив право постійного користування земельною ділянкою, наданою за актом, на який як на правову підставу землекористування посилається Селянське фермерське господарства "Осінь".
За твердженнями позивача, не спростованими ГУ Держгеокадастр, СФГ "Осінь" створено ОСОБА_1 (голова фермерського господарства) для ведення селянського (фермерського) господарства, до якого у свою чергу переходять обов'язки землекористувача земельної ділянки з дня його державної реєстрації (набуває статусу юридичної особи), а не громадянину ( ОСОБА_1 ), який виступає представником фермерського господарства, котрому і надано у постійне користування 50,00 га землі для ведення селянського (фермерського) господарства, яка розташована в межах території Володимирської сільської ради Доманівського району Миколаївської області згідно з вказаним вище актом від 24.03.1995 за № 72 (постанова Великої палати Верховного Суду від 23.06.2020 року у справі № 922/989/18).
Суд визнає ці твердження позивача обґрунтованими.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 ЗК України).
Земельним законодавством визначалося, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування ( ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України).
Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1 ст. 92 ЗК України в ред. від 25.10.2001).
Отже, законодавством, чинним на момент винесення відповідачем спірного рішення, визначено право постійного землекористування безстроковим, на відміну від оренди. Таке право постійного землекористування може бути припинено лише з підстав, передбачених ст. 141 ЗК України. Ними є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини (ст. 141 ЗК України в ред. від 07.02.2019).
Спірний наказ ГУ Держгеокадастр не містить посилання на жодну із наведених вище у законі підстав.
З урахуванням вищевикладеного, суд також відхиляє твердження ГУ Держгеокадастр про те, що спірний наказ не стосується юридичної особи.
Суд визнає, що позивачем доведено його право постійного користування земельною ділянкою за вказаним вище актом про постійне користування землею від 24.03.1995; що спірний наказ від 15.07.2019 року № 4771/0/14-19-СГ "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою" не оснований на вимогах законодавства України.
У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Так як спірний наказ відповідача прийнято всупереч законодавству, є незаконним і порушує права СФГ "Осінь" як належного землекористувача, то вимога про його скасування є обґрунтованою.
Отже, позов СФГ "Осінь" належить задовольнити повністю.
У відповідності із ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд, -
1. Позов селянського (фермерського) господарства "Осінь" задовольнити повністю.
2. Визнати за селянським (фермерським) господарством "Осінь" право постійного користування земельною ділянкою площею 50,00 га в межах згідно з планом, розташованою на території Володимирської сільської ради, призначеною для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана на ім'я ОСОБА_1 відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 24.03.1995 року, на підставі рішення Доманівської районної ради від 28 грудня 1994 року.
3. Визнати наказ від 15.07.2019 року №4771/0/14-19-СГ "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою" недійсним.
4. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 39825404) на користь селянського (фермерського) господарства "Осінь" (56401, вул. Зелена, 72, кв. 4, смт. Доманівка, Доманівський район, Миколаївська область, ідентифікаційний код 23086872) грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 4204 грн.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 21.04.2021 року.
Суддя С.М.Коваль.