21 квітня 2021 року Справа № 915/513/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченко О.В.,
розглянувши матеріали
за позовом: Миколаївського обласного центру зайнятості
(54001, м.Миколаїв, вул. Нікольська,68, ідентифікаційний код 03491441, ел.пошта: zagal@ocz-mk.gov.ua)
в особі відокремленого підрозділу: Первомайської міськрайонної філії
Миколаївського обласного центру зайнятості
(55213, Миколаївська обл., м.Первомайськ, вул. тараса Шевченка, 18, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 41743902, електронна пошта: pervo@ocz-mk.gov.ua)
до відповідача: Управління Держпраці у Миколаївській області
(54003, м.Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 40/1, ідентифікаційний код 39787411, електронна пошта: 14mk@dsp.gov.ua)
про: стягнення 56410,28 грн.,
встановив:
16.04.2021р. на адресу Господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява №14/05/368-21 від 14.04.2021р. Миколаївського обласного центру зайнятості в особі Первомайської міськрайонної філії Миколаївського обласного центру зайнятості до Управління Держпраці у Миколаївській області про стягнення суми боргу, виплаченого матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю).
Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено наступне.
Предметом спору у даній справі є спірні правовідносини, що виникли з обов'язку роботодавця повернути Фонду загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття суми виплаченого матеріального забезпечення, виплаченої гр. ОСОБА_1 у зв'язку з поновленням його на роботі за рішенням суду на підставі частини четвертої статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
У частині четвертій статті 35 цього Закону передбачена відповідальність роботодавця, зокрема з роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.
Право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу передбачено у абзаці 6 частини першої статті 34 цього Закону.
Спір про право, яке виникає в силу визначеного законом зобов'язання, за наслідком прийняття судового рішення про поновлення на роботі працівника юридичної особи, яка не перебуває у відносинах владного підпорядкування щодо фонду соціального страхування, є за своєю правовою природою господарсько-правовим і підлягає розгляду в судах господарської юрисдикції.
За приписами статті 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при тому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом, саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником спору), такий суб'єкт не перебуває «при здійсненні управлінських функцій» і не має встановлених нормами статті 2 КАС України ознак суб'єкта владних повноважень а, отже, і спір за участю останнього повинен вирішуватися господарським судом.
Аналогічний правовий висновок щодо непоширення юрисдикції адміністративних судів на справи за позовами центрів зайнятості про стягнення з роботодавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № П/811/1917/14 (провадження № 11-102апп18), від 18 квітня 2018 року (провадження № 11-189апп18), від 23 травня 2018 року справа № 911/1626/17 (провадження № 12-86гс18).
Зважаючи на відсутність у переданому на вирішення суду спорі ознак справи адміністративної юрисдикції, справа підлягає розгляду господарським судом у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.
Оцінюючи позовну заяву в порядку, визначеному ст. ст. 162-164, 174-176 ГПК України, судом встановлено, що відсутні підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Відповідно до ч. ч. 3-5 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи предмет спору дана справа має розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Проаналізувавши матеріали позовної заяви з додатками, керуючись ч. 3 ст. 12, ч. 1-4 ст. 247, ст. 249-250, ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд дійшов висновку, що розгляд даної справи слід проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
За приписами ч. 4 ст. 252 ГПК України, перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 12, 165-167, 176, 233-235, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 915/513/21, яка буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
2. Розгляд справи по суті призначити на 20 травня 2021 року о 11:30.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою:
м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, 9 поверх.
3. Визначити відповідачу 5-денний строк від дня отримання даної ухвали для подання до суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
4. Встановити відповідачу строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відзив на позов має відповідати вимогам ст. 165 ГПК України.
Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
5. Встановити позивачу строк у 5 днів з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив в порядку ст. 166 ГПК України та всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
Відповідь на відзив має відповідати вимогам ст. 166 ГПК України.
6. Встановити відповідачу строк у 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень на відповідь на відзив в порядку ст. 167 ГПК України та всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Заперечення мають відповідати вимогам ст. 167 ГПК України.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (ч. 4 ст. 161 ГПК України).
7. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".
8. Звернути увагу учасників справи на наступне:
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 ГПК України);
- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України);
- учасники справи мають права та обов'язки, передбачені ст. ст. 42, 46 ГПК;
- заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань подаються в порядку, встановленому ГПК України (ч. 3 ст. 169 ГПК України); якщо такий порядок приписами ГПК України не встановлений, то заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань слід подавати до суду в письмовій формі в підготовчому провадженні (ч. 3 ст. 169 ГПК України);
- повноваження представників учасників справи, а також документи, що підтверджують повноваження представників, врегульовані приписами ст. ст. 16, 56-61 ГПК України;
- порядок подання доказів, а також наслідки несвоєчасного подання доказів врегульовані ст. 80 ГПК України;
- копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2003), який затверджено наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.
9. Попередити учасників справи про те, що відповідно до ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
5) порушення заборон, встановлених ч. 10 ст. 188 цього Кодексу.
10. Ухвалу направити учасникам справи.
На веб-сторінці Господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. ст. 235, 255 ГПК України).
Суддя О.В. Ткаченко