Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
13 квітня 2021 рокуСправа № 912/127/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коваленко Н.М.
при секретарі судового засідання Солдатовій К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №912/127/21 від 21.01.2020
за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України"), код ЄДР 20077720, вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601
до відповідача: Комунального підприємства "Теплоенергетик" Кропивницької міської ради (далі - КП "Теплоенергетик" КМР), код ЄДР 24153576, вул. Сергія Гришина, 23/16, м. Кропивницький, 25030
про стягнення 10 437 153,31 грн
від позивача (в режимі відеоконференції) - адвокат Остапенко В.М., довіреність №14-339 від 22.12.2020;
від відповідача - участі не брали.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява АТ "НАК "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Теплоенергетик" (далі - КП "Теплоенергетик") про стягнення 10 437 153,31 грн, з яких: 5 771 186,97 грн основного боргу, 1 117 456,36 грн пені, 823 856,51 грн 3% річних, 2 724 653,47 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем як новим боржником згідно договору про переведення боргу №16/6248/19 від 18.10.2019 зобов'язань первісного боржника по договору постачання природного газу №1375/16-БО-18 від 15.12.2015 в частині повної та своєчасної оплати.
Ухвалою від 21.01.2021 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/127/21. Справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 18.02.2021 - 11:00.
У зв'язку із виявленням неправильного зазначення позивачем при направлення позовної заяви у фіскальному чеку поштової адреси відповідача, тобто порушення позивачем приписів ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд на підставі ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України 18.02.2021 постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
26.02.2021, у строк визначений судом, до суду надійшла заява №39/5-1461-21 від 19.02.2021 про усунення недоліків АТ НАК "Нафтогаз України".
Ухвалою від 01.03.2021 господарський суд продовжив розгляд справи №912/127/21 після усунення недоліків; підготовче засідання призначив на 16.03.2021 - 15:00.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.
Ухвалою від 16.03.2021 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу №912/127/21 до судового розгляду по суті на 22.03.2021 - 14:30 год. Визначив наступну дату судового засідання 12:00 - 13.04.2021.
Представник позивача був присутній у підготовчому засіданні.
Відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
19.03.2021 до суду надійшло клопотання №б/н від 18.03.2021 про зменшення пені директора КП "Теплоенергетик" КМР", у якому міститься вимога зменшити розмір пені до 1000 грн. Також у подано клопотанні повідомляється, що згідно з рішенням Кропивницької міської ради №78 від 02.02.2021 «Про перейменування Комунального підприємства «Теплоенергетик» та затвердження статуту у новій редакції», Комунальне підприємство «Теплоенергетик» перейменовано в Комунальне підприємство «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» (скорочене найменування - КП "Теплоенергетик" КМР"); змінено юридичну адресу КП "Теплоенергетик" КМР" та визначено її як: вул. Сергія Гришина 23/16, м. Кропивницький, 25030. Дата запису змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань -11.03.2021.
Господарський суд бере до уваги зміну найменування та юридичної адреси відповідача в ході розгляду справи та здійснює подальший розгляд справи з їх урахуванням.
01.04.2021 на електронну адресу суду надійшли заперечення позивача на клопотання про зменшення пені.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив такі обставини справі та відповідні їм правовідносини сторін.
15.12.2015 між ПАТ НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та Дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (далі - ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "ЦНТІ УНГА", Споживач) укладено Договір 1375/16-БО-18 постачання природного газу (далі - Договір, а.с. 9-15), відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2016 році природний газ (надалі - газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 31.12.2015) газ, що постачається за цим договором, використовується Споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями та іншими споживачами.
Згідно з п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року (включно) газ обсягом до 5 200 тис.куб. м., у тому числі по місяцях: січень - 2 000; лютий - 1 800; березень - 1 400.
Відповідно до п. 3.1. Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 31.12.2015) Постачальник передає Споживачу газ на газорозподільних станціях (ГРС) ПАТ «Укртрансгаз» або у точці балансового розмежування (для об'єктів, які безпосередньо приєднані до магістральних трубопроводів ПАТ «Укртрансгаз»). Право власності на газ переходить від Постачальника до Споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Споживач несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.
Пунктом 3.4. Договору встановлено, що приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу Споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.
В розділі 5 Договору узгоджено ціну газу.
Відповідно до п. 5.1. Договору ціна на природний газ на дату укладання договору визначається відповідно до п. 5.2. цього Договору. В подальшому ціна на газ визначається шляхом підписання Сторонами відповідних додаткових угод до Договору на підставі ціни, що розміщується на офіційному веб-сайті Постачальника. Уразі зміни ціни Постачальником, така ціна є обов'язковою для Сторін даного Договору. Споживач підписанням цього Договору підтверджує, що погоджується з даним порядком визначення та зміни ціни.
Так, згідно з п. 5.2. ціна за 1000 куб. м газу на дату укладання договору становить 6 474,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 6 603,48 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 7 924,18 грн.
У п. 5.4. Договору сторони погодили, що загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.
Згідно з п. 6.1. Договору оплата за природний газ проводиться Споживачем виключно грошовими коштами відповідно до цін, умов і порядку зарахування коштів, визначених у п. 5.2. цього договору або у відповідних додаткових угодах (п. 5.1. даного договору). Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок Постачальника. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п. 8.2 Договору у разі невиконання Споживачем пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити Постачальнику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п. 10.3. Договору строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється у 5 (п'ять) років.
Згідно з п. 11.3. Договору сторони погодили, що усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими представниками Сторін, крім випадків, зазначених у пунктах 11.5, 11.6 цього договору.
Розділом 12 Договору передбачено, що він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01 січня 2016 року до 31 березня 2016 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Договір підписано сторонами та скріплено печатками.
В подальшому сторонами внесено зміни до Договору шляхом укладення додаткових угод №1 від 31.12.2015, №2 від 29.01.2016, №3 від 29.02.2016, №4 від 28.03.2016.
Визначальним у таких додаткових угодах є внесення змін до п. 5.2. Договору.
Так, відповідно до Додаткової угоди №1 від 31.12.2015 ціна за 1000 куб.м газу з 01 січня 2016 року становить 7 887,48 грн з ПДВ.
Відповідно до Додаткової угоди №2 від 29.01.2016 ціна за 1000 куб.м газу з 01 лютого 2016 року становить 7 696,68 грн з ПДВ.
Відповідно до Додаткової угоди №3 від 29.02.2016 ціна за 1000 куб.м газу з 01 березня 2016 року становить 7 715,88 грн з ПДВ.
Відповідно до Додаткової угоди №4 від 28.03.2016 ціна за 1000 куб.м газу з 01 квітня 2016 року становить 7 506,00 грн з ПДВ.
Також Додатковою угодою №4 від 28.03.2016 внесено зміни:
- до п. 6.1. Договору і викладено його в редакції: «6.1. Оплата планових обсягів газу здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.»
- п. 2.1. доповнено абзацом: «Постачальник передає Споживачу з 01 квітня 2016 року по 30 квітня 2016 року (включно) газ обсягом до 320 тис. куб.м. (триста двадцять тисяч куб.м).»
На виконання умов Договору позивач передав у власність ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "ЦНТІ УНГА" природний газ на загальну суму 36 124 801,54 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу. (а.с. 30-33)
18.10.2019 між позивачем, ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "ЦНТІ УНГА" (далі - Первісний боржник) та КП “Теплоенергетик” (далі - Новий боржник) укладено договір переведення боргу №16/6248/19 (далі - Договір переведення).
Відповідно до п.1.1 Договору переведення Первісний боржник переводить на Нового боржника свій борг, який виник у Первісного боржника перед Кредитором за Договором постачання природного газу від 15.12.2015 р. №1375/16-БО-18 (далі - Зобов'язання), укладеним між Первісним боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе борг Первісного боржника у цьому Зобов'язанні та замінює Первісного боржника у Зобов'язанні.
Згідно з п.2.1 Договору переведення сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на Нового Боржника, станом на момент укладання даного Договору дорівнює 5 771 186,97 грн.
Сторони погодили у п.3.1 Договору переведення, що за цим Договором до Нового боржника переходять обов'язки Первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1. статті 2 цього Договору, а також штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Первісним боржником своїх зобов'язань за договором постачання природного газу від 15.12.2015 р. №1375/16-БО-18.
Відповідно до п. 6.1. Договору переведення, останній набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками Сторін. Договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за договором.
Позивач стверджує, що оплату за переданий газ було здійснено лише частково, чим порушено умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги пункту 6.1 Договору.
Сума заборгованості за Договором станом на 30.11.2020 складає 5 771 186,97 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом, заявивши до стягнення суму основного боргу, а також пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
При розгляді даного спору господарський суд враховує такі положення чинного законодавства.
Відповідно до ст. 194 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частина 1 ст. 550 ЦК України встановлює загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розміру неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Положеннями п. 1 ст. 233 ГК України встановлено право суду на зменшення розміру санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 521 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Враховуючи укладення між позивачем, Первісним боржником та відповідачем Договору переведення, відповідач відповідає за неналежне виконання як основного зобов'язання за Договором так і за сплату пені, 3% річних та інфляційних втрат.
У зв'язку з невчасним погашення заборгованості за поставлений газ у березні 2016 року позивач нарахував 884 581,36 грн пені, 624 835,23 грн 3% річних та 2 071 868,34 грн інфляційних втрат.
У зв'язку з невчасним погашення заборгованості за поставлений газ у квітні 2016 року позивач нарахував 232 875,00 грн пені, 199 021,28 грн 3% річних та 652 785,12 грн інфляційних втрат.
Вказані розрахунки здійснені правильно та є обґрунтованими.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає обґрунтованим позов АТ "НАК "Нафтогаз України" повністю у сумі 10 437 153,31 грн, з яких: 5 771 186,97 грн основного боргу, 1 117 456,36 грн пені, 823 856,51 грн 3% річних та 2 724 653,47 грн інфляційних втрат.
Відповідач просить зменшити розмір пені до 1 000,00 грн. Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, відповідач послався на такі обставини.
КП «Теплоенергетик» КМР» є підприємством стратегічного значення для міста Кропивницького, оскільки від його ефективного функціонування залежить безперебійне постачання тепла мешканцям міста в опалювальний період. Відповідач є збитковим підприємством та основним джерелом його доходів є кошти, що надійшли за надані послуги централізованого теплопостачання.
Відповідач самостійно не визначає порядок розподілу коштів, які надійшли на його рахунки зі спеціальним режимом використання, та оплати із таких рахунків відповідних послуг, залежить від розміру коштів, які надійшли від споживачів. Грошові кошти, які спрямовуються на поточний рахунок відповідача складають приблизно 15% від загального обсягу сплачених коштів споживачами і використовуються підприємством на першочергову виплату заробітної плати робітникам, податків, зборів, обов'язкових платежів та на підтримання технологічного процесу виробництва теплової енергії з метою забезпечення своєчасного та належного надання відповідних послуг.
Додатковою обставиною, що безпосередньо впливає на необхідність зменшення пені є несвоєчасна оплата споживачами послуг з теплопостачання.
Станом на 01.01.2021 дебіторська заборгованість перед відповідачем складає 281 174,4 тис. грн, що підтверджується довідкою про дебіторську заборгованість №13-548/03 від 10.02.2021.
Водночас, КП «Теплоенергетик» КМР» постійно проводиться претензійно-позовна робота щодо зменшення дебіторської заборгованості.
Необхідність зменшення пені зумовлена також економічною необґрунтованістю тарифу підприємства на послуги з теплопостачання та заборгованістю по пільгам та субсидіям на оплату послуги з теплопостачання, що надані населенню.
Так, станом на 01.01.2021, обсяг заборгованості різниці в тарифах на теплову енергію, що надані бюджетним організаціям становить: 48 609 274,39 грн; обсяг заборгованості по субсидіям на оплату послуги з теплопостачання, що надані населенню становить: 1 034 887,33 грн, що підтверджується довідкою №13-549/03 від 10.02.2021.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення», Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов'язані відшкодувати суб'єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Обсяг невідшкодованої заборгованості за 2012-2015 роки з різниці в тарифах на послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання, надані населенню відповідачем склав 6 млн. грн, а за надані послуги бюджетним установам та організаціям більше 25 млн. грн, що підтверджується протоколами №3 та №4 від 29 травня 2017 року обласної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах.
Через невідповідність тарифів, які не забезпечують рентабельність підприємства та низький рівень розрахунків за послуги теплопостачання споживачами послуг відповідач несе збитки, що підтверджується звітом про фінансові результати за 2019 рік (код рядка 2355 «Збиток» підрозділу «Фінансовий результат від операційної діяльності» розділу 1 «Фінансові результати» у сумі 34162000,00 грн) та балансом відповідача на 31 грудня 2019 року (код рядка 1420 «Нерозподілений прибуток» підрозділу «Власний капітал» розділу «Пасив» у сумі 414414000,00 грн).
Крім того, відповідно до рішення Міської ради міста Кропивницького «Про повернення з оренди цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства теплових мереж «Кіровоградтеплоенерго» від 06.11.2018 №1942 та акту приймання-передачі в господарське відання ЦМК державного комунального підприємства теплових мереж «Кіровоградтеплоенерго» від 26.04.2019, повернуто з оренди ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТІ УНГА» цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства теплових мереж «Кіровоградтеплоенерго» (далі - ЦМК); закріплено за відповідачем на праві господарського відання повернутий з оренди ЦМК.
З метою обслуговування вказаного ЦМК, у тому числі колишніх споживачів послуг з теплопостачання, що надавались ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТІ УНГА», відповідачем збільшено штатну чисельність працівників на 377 осіб.
Внаслідок цього, фонд заробітної плати відповідача збільшився на 83%. Одночасно збільшились інші виробничо-господарські витрати, які пов'язанні з обслуговуванням зазначеного ЦМК.
Окрім цього, згідно рішення Міської ради міста Кропивницького від 27.08.2019 №2761 «Про врегулювання питань пов'язаних з підготовкою до опалювального сезону» передбачено переведення боргів за договірними зобов'язаннями ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТІ УНГА» на КП «Теплоенергетик» як на нового боржника та нового кредитора.
Постановою про арешт коштів боржника від 10.12.2019 у ВП №60810574 накладено арешт на грошові кошти у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, мінімальних витрат виконавчого провадження у загальному розмірі 40045209,92 грн, які належать відповідачу, що містяться на рахунках: в Кіровоградське РУ «Приватбанк» м. Кропивницький МФО 323583, ПАТ «КБ «Надра» Кіровоградське РУ МФО 323624, АБ «Укргазбанк МФО 320478, ПАТ «Мегабанк» м. Харків МФО 351629, АТ «Укрексімбанк» МФО 351629, АТ «Ощадбанк» МФО 300465, філії Кіровоградське ОУ АТ «Ощадбанк» м. Кропивницький МФО 323475 та всіх інших відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику - відповідачу.
Постановою про арешт коштів боржника від 10.12.2019 у ВП №60810574 накладено арешт на грошові кошти у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, мінімальних витрат виконавчого провадження у загальному розмірі 40045209,92 грн, які належать відповідачу, що містяться на рахунках: в ГУ ДКСУ у Кіровоградській області та всіх інших відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику -відповідачу.
У зв'язку із накладенням арештів на всі рахунки боржника через примусове виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 04.07.2019 у справі №912/684/19 відповідач позбавлений можливості придбання необхідних матеріалів для забезпечення безперебійного теплопостачання мешканцям міста Кропивницького та на об'єкти соціальної інфраструктури, що матиме вкрай небезпечні наслідки для міста.
У своїх запереченнях на клопотання про зменшення пені позивач зазначає таке.
Матеріали справи не містять доказів, що б свідчили про збитковість підприємства станом на момент подання відзиву, відсутності коштів на рахунках, відсутності майна, загрозу банкрутства Відповідача.
Так, Відповідачем надано звіт про фінансові результати лише за 2019 рік. Однак, позовну заяву було подано на початку 2021 року. Тобто, боржником не надано ані доказів збитковості у 2016 році (виникнення прострочення 3 оплати), ані доказів фінансових ускладнень на момент розгляду справи.
Крім того, не надано Відповідачем також і довідок про відсутність коштів на рахунках, відсутність майна тощо.
Станом на 30.09.2020, відповідно до консолідованого звіту Позивача, підприємство має збитки у розмірі 17 034 млн. грн.
Розмір торгової дебіторської заборгованості складає 47 911 млн. грн, розмір довгострокових зобов'язань (позик, забезпечень, податкових зобов'язань, тощо) - 87 112 млн. грн, розмір короткострокових зобов'язань - 64 853 млн. грн. (дана інформація є публічно-доступною, повний текст звітності розміщено на офіційному сайті Позивача.
Наведені дані свідчать про значний обсяг несплаченої заборгованості підприємств, нестачу коштів для здійснення поточної діяльності Позивача, у тому числі - для забезпечення підприємств необхідним обсягом природного газу протягом опалювальних сезонів 2017/2018, 2018/2019 та 2019/2020 років.
Позивач зазначає, що станом на дату подання позовної заяви залишок основного боргу становить 5 771 186,97 грн, строк прострочення з оплати - п'ять років. Останній платіж було здійснено 26.05.2017.
Відтак, з моменту укладення угоди про переведення боргу, Відповідачем не було сплачено жодної суми на погашення заборгованості. Належних пояснень з приводу нехтування взятим на себе зобов'язанням матеріали справи не містять.
Позивачем було виконано взяті на себе зобов'язання з постачання природного газу у повному обсязі у строки, передбачені умовами укладеного договору.
Водночас, Відповідачем було допущено прострочення з оплати. Боржник наголошує на заборгованості кінцевих споживачів теплової енергії. Однак, доказів вчинення активних дій, як то - ведення претензійно-позовної роботи з контрагентами для уникнення прострочення матеріали справи не містять. При цьому слід врахувати, що за спірним договором природний газ мав використовуватись для вироблення теплової енергії для бюджетних організацій та установ.
Не надано Відповідачем і доказів стягнення окрім основного боргу 3% річних та інфляційних втрат, що б суттєвим чином прискорило розрахунки та надало б послаблення фінансовому навантаженню підприємству.
Не може погодитись НАК «Нафтогаз України» і з доводом Відповідача, що автоматичний розподіл коштів при здійсненні розрахунків є додатковою підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки розмір оплат залежить від здійснення розрахунків кінцевими споживачами.
По-перше, Відповідач має важелі впливу на своїх контрагентів, передбачені укладеними договорами та законодавством.
По-друге, Відповідач має, відповідно до договору постачання природного газу, виконувати взяті на себе зобов'язання у будь-якому випадку, в тому числі здійснюючи оплату самостійно.
І нарешті, ч. 1 ст. 528 ЦК України передбачено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. Частиною другою даної статті встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам. Аналогічні вимоги містить і ст. 618 ЦК України - боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання, якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця. При цьому слід врахувати, що відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи - ч. 1 ст. 511 ЦК України.
Іншою підставою для зменшення пені Відповідач вважає затвердження державними органами економічно необґрунтованих тарифів.
На думку позивача, дане твердження має декларативний характер та не доведене належними доказами.
У разі наявності порушених прав та інтересів Відповідач не позбавлений права на захист у передбаченому законодавством порядку даних прав та інтересів. Позивач звертає увагу суду, що Відповідач, однак, не надав суду жодної інформації щодо вчинення будь-яких кроків для усунення спірних тарифів.
Статтею 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення» встановлено, що Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціпи па товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов'язані відшкодувати суб'єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. Установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.
Отже, даним Законом передбачено, що за встановлення цін, тарифів, нормативів, нижчих за економічно обґрунтовані відповідальність покладена саме на органи державної влади, прописаний обов'язок компенсувати різницю між такими розмірами.
Положенням ст. 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання. звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Однак, декларуючи відповідні незаконні дії державних органів, Відповідач, всупереч положенням ст. 617 ЦК України, Закону України «Про ціни та ціноутворення» фактично бажає покласти на Відповідача негативні фінансові наслідки та не вчиняє дій з захисту порушених прав та інтересів.
Крім того, право на стягнення шкоди, заподіяної неправомірними діями державних органів передбачено і ст. 1173 ЦК України.
Відповідачем не доведено, у відповідності до вимог ст. 13 ГПК України, ряд обставин - як то використання коштів підприємством на першочергову виплату заробітної плати, податків, зборів. обов'язкових платежів тощо, ведення претензійної та судової роботи щодо контрагентів тощо. Відтак, дані твердження не можуть бути враховані судом при розгляді питання зменшення пені.
Посилання на арешт коштів підприємства, підтверджений постановами від 10.12.2019, не можуть слугувати підтвердженням обмежень у роботі та діяльності Відповідача, оскільки відповідна постанова винесена державним виконавцем наприкінці 2019 року, жодних відомостей про подальший розвиток подій та актуальний стан рахунків надано не було.
Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом. Тобто, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» як підприємство державного сектору економіки є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави. Відсутність можливості вчасно розраховуватись за природний газ а як наслідок - відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу спричинить значні соціально та економічно негативні наслідки для всієї України. Так, основним нормативним документом, що регулює порядок та умови постачання природного газу та виділення номінацій захищеним споживачам у опалювальний період 2019-2020 років є постанова Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 року №867, якою затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - Положення про ПСО).
Дане Положення визначає обсяг та умови виконання спеціальних обов'язків, що покладаються на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам, не створюючи загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації - п. 1 Положення про ПСО.
Згідно пп.1 п.3 Положення встановлено обов'язок НАК «Нафтогаз України» постачати природний газ виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів, на умовах та у порядку, що визначені Положенням про ПСО.
Нафтогаз виконує покладені на нього урядом спеціальні обов'язки в повній мірі, незважаючи на збитки внаслідок виконання таких обов'язків та накопичення боргів за газ значною частиною цих контрагентів.
Таким чином, несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на Позивача державою обов'язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу.
Слід зазначити, що держава, покладаючи на АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», не виконує свої зобов'язання з компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб'єктом, тим самим спричиняючи до збитків.
Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2018 року по справі №826/6064/17, залишеним в силі постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2018 року, визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо не визначення джерела фінансування та порядку визначення компенсації, що надається суб'єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки.
Позивач зазначає, що у відповідності до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Отже, здійснюючи підприємницьку діяльність, Відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов'язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення. Укладаючи договір на поставку природного газу Відповідач усвідомлював всі ризики та свідомо, з доброї волі погодився на умови поставки, в тому числі і щодо нарахування пені.
Також позивач просить також врахувати останню судову практику. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02.03.2021 по справі №912/126/21 позовні вимоги АГ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до КП «Теплоенергетик» (предмет та підстави позовних вимог аналогічні даній справі) задоволено у повному обсязі. При цьому суд відхилив клопотання про зменшення пені.
При розгляді заявленого відповідачем у справі клопотання про зменшення нарахованої позивачем пені, господарський суд враховує, що КП "Теплоенергетик" КМР" є підприємством, яке надає послуги з централізованого теплопостачання на території м. Кропивницький, а отже основним джерелом доходів такого підприємства є кошти, що надійшли за надані послуги з теплопостачання.
Також судом при вирішенні заявленого відповідачем клопотання враховано таке.
Нормами ст. 19-1 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії та теплопостачальними організаціями, які купують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні та теплогенеруючі організації для зарахування коштів, у тому числі від теплопостачальних організацій, які отримують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється. Кошти, що надійшли на рахунки із спеціальним режимом використання, перераховуються банками згідно з порядком розподілу коштів, затвердженим Кабінетом Міністрів України, виключно на рахунок: гарантованого постачальника; теплогенеруючої організації; теплопостачальної організації; теплотранспортуючої організації. На кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями гарантованого постачальника, теплогенеруючих, теплопостачальних та теплотранспортуючих організацій.
Постановою Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014 затверджено Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки.
Відповідно до вказаного Порядку уповноважений банк здійснює відповідно до реєстру нормативів розподіл коштів, що надійшли за попередній день від структурних підрозділів теплопостачальних і теплогенеруючих організацій та споживачів, і перерахування коштів на рахунки з урахуванням вимог пунктів 14 - 26 цього Порядку.
Згідно з п. 14 Порядку, у разі коли теплопостачальна або теплогенеруюча організація здійснює продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води та самостійно виробляє всю необхідну для цього теплову енергію, кошти, що надійшли на спеціальний рахунок, відкритий теплопостачальною або теплогенеруючою організацією, як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від споживачів, розподіляються згідно з нормативами, розрахованими відповідно до пунктів 15 - 26 цього Порядку, і перераховуються в частині вартості, зокрема, послуг з транспортування природного газу (якщо теплопостачальна або теплогенеруюча організація має чинний договір на транспортування природного газу з оператором газотранспортної системи) - на рахунок оператора газотранспортної системи.
А отже, КП "Теплоенергетик" КМР" - відповідач у справі, самостійно не визначає порядок розподілу коштів, які надійшли на його рахунок зі спеціальним режимом використання, та оплата із такого рахунку відповідних послуг, залежить від розміру коштів, які надійшли від споживачів.
Господарський суд враховує, що згідно наданої відповідачем інформації, грошові кошти, що надійшли на спеціальний рахунок, відкритий теплопостачальною або теплогенеруючою організацією, як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від споживачів, розподіляються згідно з нормативами, розрахованими відповідно до пунктів 15-26 Порядку розподілу коштів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217, і перераховуються в частині вартості спожитого природного газу - на рахунок постачальника природного газу зі спеціальними обов'язками, яким є НАК “Нафтогаз України”, вартості послуг з транспортування природного газу - на рахунок оператора газотранспортної системи, вартості послуг з розподілу природного газу - на рахунок оператора газорозподільної системи.
Окрім того, господарський суд бере до уваги той факт, що відповідачу потрібні грошові кошти на виплату заробітної плати робітникам та на підтримання технологічного процесу виробництва теплової енергії з метою забезпечення своєчасного та належного надання відповідних послуг, тоді як згідно Звіту про фінансові результати за 2019 рік відповідач має непокритий збиток в розмірі 44 953 тис. грн, що значно більше, у порівнянні з минулим звітним періодом - 24 765 тис. грн.
Посилання позивача про ненадання відповідачем звіту на момент виникнення заборгованості - 2016 рік є безпідставними, оскільки борг у 2016 році виник у первісного боржника, тоді як у нового боржника - КП "Теплоенергетик" КМР" обов'язок по сплаті боргу, що є предметом стягнення у даній справі виник саме у 2019 році, коли відповідач поніс збитки, вказані у Звіті.
Щодо тверджень позивача про неподання доказів щодо арештованих рахунків у виконавчому провадженні №60810574 станом на теперішній час, то господарський суд враховує, що таке виконавче провадження відкрите на виконання наказу у справі №912/684/19 за позовом НАК "Нафтогаз України" до КП "Теплоенергетик" про стягнення 37 710 747,34 грн. Тобто, в разі закінчення такого виконавчого провадження та зняття арешту з рахунків відповідача, позивач, як стягувач у справі №912/684/19, був би обізнаний та повідомив суд про завершення такого виконавчого провадження. Відтак у суду немає сумнівів щодо дії арештів рахунків відповідача у виконавчому провадженні №60810574, за неподанням доказів зворотного.
Судом враховано, що позивачем у справі до стягнення також заявлено збитки від інфляції та 3% річних, які також компенсують невчасне погашення заборгованості за Договором.
Заявляючи додаткові вимоги, позивач використав передбачені законодавством і Договором засоби компенсації матеріальних втрат та забезпечення виконання зобов'язання боржником, який відноситься до об'єктів життєзабезпечення та стратегічного призначення. Стягнення з боржника штрафних санкцій спрямоване на дотримання договірної дисципліни і має компенсаційний характер, проте не є і не може бути джерелом збагачення кредитора, а сплата надмірно великих штрафних санкцій зачіпатиме не лише майнові інтереси відповідача, а й, зокрема, можливість вчасного та якісного надання населенню відповідних послуг.
Крім того, діяльність позивача та відповідача, як суб'єктів ринку природного газу, провадиться за принципом забезпечення захисту прав та інтересів споживачів природного газу. У відносинах між сторонами відповідач є споживачем природного газу, а у відносинах з населенням та організаціями - постачальником теплової, електро енергії, тому суд враховує не лише майнові, але й інші інтереси сторін спору.
Господарський суд вважає, що наведені вище обставини та надані докази дають господарському суду підстави для використання свого права на зменшення розміру нарахованої пені.
Разом з цим, враховуючи, що діяльність АТ НАК "Нафтогаз України" має важливе значення щодо надійного і безпечного функціонування газотранспортної системи та враховуючи правове призначення штрафних санкцій, господарський суд вважає, що зменшення пені згідно клопотання відповідача до 1000,00 грн є занадто значним зменшенням, а тому зменшує розмір неустойки на 50% та стягує з відповідача пеню у розмірі 558 728,18 грн.
Стосовно посилань позивача на судову практику, то відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так у постанові від 22.01.2020 Верховний Суд у справі №912/684/19 між тими ж сторонами, що і справа, яка розглядається, зазначив:
"6.31. Дійшовши висновків про зменшення пені на 50 %, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правильно встановив та виходив з того, що КП "Теплоенергетик" є підприємством, яке надає послуги з централізованого теплопостачання на території м. Кропивницький та селища Нового, а отже основним джерелом доходів такого підприємства є кошти, що надійшли за наданні послуги з теплопостачання. КП "Теплоенергетик" самостійно не визначає порядок розподілу коштів, які надійшли на його рахунок зі спеціальним режимом використання, та оплата із такого рахунку відповідних послуг, залежить від розміру коштів, які надійшли від споживачів. Грошові кошти, що надходять від споживачів теплової енергії на спеціальні рахунки відкриті в АТ "Ощадбанк" для зарахування коштів, автоматично перераховуються на користь НАК "Нафтогаз України" згідно алгоритму розподілу коштів, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Також судом першої інстанції враховано, що відповідачу потрібні грошові кошти на виплату заробітної плати працівникам та на підтримання технологічного процесу виробництва теплової енергії з метою забезпечення своєчасного та належного надання відповідних послуг, тоді як згідно Звіту про фінансові результати за 2018 рік відповідач має непокритий збиток в розмірі 24 765 тис. грн."
У постанові від 22.01.2021 по справі №912/1215/20 між тими ж сторонами, що і спір у справі №912/127/21 Верховний Суд залишив в силі рішення суду першої інстанції, в тому числі, в частині зменшення пені до 50%, зазначивши:
"Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, з урахуванням наведених вище положень законодавства, та того, що КП “Теплоенегергетик” є підприємством, яке надає послуги з централізованого теплопостачання на території м. Кропивницький і основним джерелом доходів такого підприємства є кошти, що надійшли за надані послуги з теплопостачання, співвідношення заподіяних збитків позивачеві та заявлених до стягнення сум, скрутний фінансовий стан відповідача, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені на 50%.
Суд вказав на те, що стягнення з боржника штрафних санкцій спрямоване на дотримання договірної дисципліни і має компенсаційний характер, проте не є і не може бути джерелом збагачення кредитора, а сплата надмірно великих штрафних санкцій зачіпатиме не лише майнові інтереси відповідача, а й, зокрема, можливість вчасного та якісного надання населенню відповідних послуг.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач не є кінцевим споживачем теплової енергії, а є підприємством, яке використовує отриманий природний газ для виробництва та забезпечення безперебійного постачання теплової енергії споживачам для потреб опалення і здійснення оплати поставленого позивачем газу значною мірою залежить від розрахунків споживачів з відповідачем за спожиту теплову енергію.
Судом першої інстанції також враховано інтереси позивача, прийнято до уваги, що діяльність АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” має важливе значення щодо надійного і безпечного функціонування газотранспортної системи та беручи до уваги правове призначення штрафних санкцій, господарський суд лише частково задовольнив клопотання відповідача, який просив зменшити розмір пені до 1 000,00 грн та зменшив розмір заявлених штрафних санкцій лише на 50%, чим забезпечив дотримання балансу інтересів обох сторін."
Доводи позивача в частині заперечень щодо зменшення штрафних санкцій, судом беруться до уваги, але враховуючи всі вищевикладені підстави, співвідношення розміру заподіяних позивачу збитків та заявлених до стягнення сум, явно скрутний фінансовий стан відповідача, а також інтереси обох сторін у справі, господарський суд вважає можливим зменшити розмір штрафних санкцій до 50 %.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково у сумі 9 878 425, 13 грн, у тому числі: основний борг у сумі 5 771 186,97 грн; пеня у сумі 558 728,18 грн; три проценти річних у сумі 823 856,51 грн; інфляційні втрати у сумі 2 724 653,47 грн.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Водночас стосовно зменшення розміру пені на 50 %, то судовий збір за стягнення пені, вимоги за якою не задоволені судом покладається на відповідача на підставі ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.
Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Теплоенергетик" Кропивницької міської ради (код ЄДР 24153576, вул. Сергія Гришина, 23/16, м. Кропивницький, 25030) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДР 20077720, вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601) заборгованість у сумі 9 878 425, 13 грн, у тому числі: основний борг у сумі 5 771 186,97 грн; пеня у сумі 558 728,18 грн; три проценти річних у сумі 823 856,51 грн; інфляційні втрати у сумі 2 724 653,47 грн, а також 156 557,30 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Примірники рішення направити сторонам.
Повне рішення складено 21.04.2021.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.