ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.04.2021Справа № 910/1712/21
За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
до Громадської організації "МИРТТ"
про стягнення 38 395,40 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Громадської організації "МИРТТ" (далі - Відповідач) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (далі - Позивач) боргу та санкцій за договором оренди нежитлового приміщення №1915-1 від 04.09.2019, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань повністю та вчасно оплатити грошові кошти за користування орендованим майном.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру.
До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду двічі надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, яка вказана у позові та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та у доданих до позову документах.
З залучених до матеріалів справи листів, у яких відповідачу направлялися копії ухвал за офіційною адресою місцезнаходження відповідача згідно ЄДР та адресою, яка вказана у доданих до позову документах убачається, що пошті не вдалося вручити листи відповідачу, у зв'язку з чим їх повернуто суду.
Інших адрес відповідач суду не повідомляв та у ЄДР інші адреси відсутні, тому суд позбавлений можливості направити ухвалу на інші адреси.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та повернення її до суду є наслідками діяння (бездіяльності) самого відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею, оскільки самим відповідачем надаються до ЄДР відомості, щодо офіційної адреси його місцезнаходження.
Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість проявив процесуальну бездіяльність.
За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд
04.09.2019 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (орендодавець), Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (балансоутримувач) та Громадською організацією "МИРТТ" (орендар) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1915-1 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 12.02.2019 № 6/141 (п. 143) передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади Києва, яке знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Георгія Гонгадзе, будинок 20 літера В для розміщення громадської організації.
Згідно п. 2.1 Договору об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею: 99,80 кв.м., у т.ч. 1 поверх - 18, 90 кв.м., згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280 (із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 08.02.2018 № 21/4085) в редакції Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 06.12.2018 № 253/6304 та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку червень 2019 року: 40,94 грн за 1 кв. м., що в цілому складає: 4085,51 грн.
Якщо договір укладено на строк, що перевищує три роки, розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку переглядається кожні три роки і доводиться до орендаря листом за підписом уповноваженої особи орендодавця.
Відповідно до п. 3.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Згідно з положеннями п. 3.6, п. 3.7 Договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання цього Договору. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний місяць.
Відповідно до п. 3.8 Договору у разі, якщо орендар не може використовувати орендоване майно у зв'язку з необхідністю проведення ремонтних робіт, за його клопотанням рішенням орендодавця на період виконання ремонтних робіт орендна плата може бути зменшена на 50 відсотків для об'єктів площею до 150 кв.м. на строк не більше 3 місяців, а для об'єктів площею більше 150 кв.м. на строк не більше 6 місяців.
Інформація щодо неможливості використання орендованого майна підтверджується відповідним актом, складеним орендарем та підприємством-балансоутримувачем.
Передбачена цим пунктом зменшена орендна плата може бути встановлена один раз протягом строку дії цього договору та за умови дотримання орендарем умов договору щодо належного утримання об'єкта оренди та його комунікацій та виконання підпункту 4.2.16. цього договору.
Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 04.09.2019 до 02.09.2022 (п.9.1 Договору).
17.06.2015 між сторонами підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з Договором приміщення в нежилому будинку, що перебуває на балансі позивача, загальною площею 99,80 кв.м., розташоване за адресою: місто Київ, проспект Георгія Гонгадзе, будинок 20 літера В.
Спір у даній справі виник з підстав неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів за період з січня по грудень 2020 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Матеріалами справи підтверджено, що в спірний період відповідач користувався орендованим нерухомим майном.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
На відносини, пов'язані із орендою комунального майна поширювалася дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII від 10.04.1992 та з 01.02.2020 - дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 3 жовтня 2019 року № 157-IX.
У відповідності до ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-XII від 10.04.1992, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно із ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" №2269-XII від 10.04.1992, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
У договорі сторони погодили, що відповідач зобов'язаний сплачувати незалежно від наслідків господарської діяльності орендну плату щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця (п.3.7 Договору).
Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно розрахунку, який було надано позивачем до матеріалів справи та перевірено судом, за користування приміщенням за період з січня по грудень 2020 року, сума заборгованості за орендними платежами становить 34753,85 грн.
Доказів на спростування, на момент звернення позивача до суду з позовом, заборгованості з орендної плати в сумі 34753,85 грн. відповідачем не надано.
Таким чином, позовна вимога про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 34753,85 грн підлягає задоволенню.
Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.
За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідальність у вигляді пені за порушення строків сплати орендної плати передбачена в п.6.2 Договору, згідно із яким, за несвоєчасну та не у повному обсязі сплату орендної плати орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню у розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Приписами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України унормовано, що розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
У зв'язку із простроченням грошового зобов'язання позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 1723,12 грн. за період з 30.06.2020 по 31.12.2020, інфляційних втрат у розмірі 1284,40 грн за період з січня по грудень 2020 року та 3% річних у розмірі 634,03 грн за період з січня по грудень 2020 року.
Із розрахунку позивача доданого до позовної заяви вбачається, що він здійснював нарахування штрафних санкцій починаючи з першого числа місяця в якому зобов'язання мало бути виконано, хоча умовами Договору (п. 3.7) передбачений обов'язок сплати відповідачем орендної плати та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою до 5 числа поточного місяця, а відтак правомірним буде нарахування штрафних санкцій починаючи з 6 числа місяця в якому зобов'язання мало бути виконаним та з необхідністю врахування приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Здійснивши власний розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 1436,62 грн. та 3 % річних у розмірі 534,12 грн.
В іншій частині вимог про стягнення пені та 3% річних необхідно відмовити з викладених обставин.
Заявлений позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 1284,40 грн. судом перевірено та визнається обгрунтованим, а тому вказана сума інфляційних втрат підлягає задоволенню.
Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.
З огляду на вищенаведені норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем їх не спростовано, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 34753,85 грн заборгованості з орендної плати, 1436,62 грн пені, 534,12 грн 3% річних та 1284,40 грн інфляційних втрат.
Судовий збір згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись статтями 126, 129, 165, 178, 233, 237-238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Громадської організації "МИРТТ" (04215, м. Київ, проспект Георгія Гонгадзе, будинок 20-Е, офіс 1; ідентифікаційний код 39506496) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 51-А, ідентифікаційний код 03366500) 34753 (тридцять чотири тисячі сімсот п'ятдесят три) грн. 85 коп. заборгованості з орендної плати, 1436 (одну тисячу чотириста тридцять шість) грн. 62 коп. пені, 534 (п'ятсот тридцять чотири) грн. 12 коп. 3% річних, 1284 (одну тисячу двісті вісімдесят чотири) грн. 40 коп. інфляційних втрат та 2247 (дві тисячі двісті сорок сім) грн. 15 коп. судового збору.
У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Сташків Р.Б.