ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.04.2021Справа № 910/20767/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Манго-Груп"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 41 499,93 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники сторін: без виклику.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Манго-Груп" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" з вимогою про стягнення 41 499,93 грн., з яких 7 875,52 грн. 3% річних та 33 624,41 грн. інфляційних втрат за порушення умов договору поставки № 53-129-01-18-01653 від 27.11.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за договором, а саме порушенням встановлених термінів оплати поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляду справи.
26.01.2021 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем було неправильно проведений розрахунок штрафних санкцій. Також просив у зв'язку зі скрутним становищем його товариства зменшити нараховані позивачем 3% річних з простроченої суми до 1%.
05.02.2021 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та додані до них докази.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
27.11.2018 між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки № 53-129-01-18-01653 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити світлі нафтопродукти виробництва ВАТ "Мозирський НПЗ" для потреб ВП "Хмельницька АЕС", ДП "НАЕК "Енергоатом", а покупець прийняти та оплатити продукцію на умовах договору.
Згідно умов п. 3.1 договору сума договору складає 3 432 567,60 грн.
Термін договору відповідно до п. 10.1 договору встановлений з моменту його підписання сторонами і діє до 01.06.2019, а в частині оплати за поставлену продукцію, до повного
Судом встановлено, що 17.12.2018 позивач поставив відповідачу продукцію згідно умов договору на суму 3 362 442 грн.
Факт поставки підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі ТМЦ №№ 4204, 4205, 4206, 4207, 4208 від 17.12.2018.
Відповідно до умов п. 4.2 договору оплата поставленої продукції за специфікацією здійснюється покупцем за кожну партію, що поставляється протягом 10 робочих днів від дати підписання акту приймання-передачі поставленої продукції.
Враховуючи дату поставки продукції 17.12.2018 останній день її оплати є 02.01.2019.
Відповідач оплатив одержану продукцію у повному обсязі зокрема, вартістю 2 944 836 грн. 31.01.2019, а іншу частину вартістю 417 605,40 грн. 04.02.2019, тобто з простроченням строків встановлених договором.
Це підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою АТ "Перший український міжнародний банк" № КІЕ-07.8/1509 від 20.05.2019 за період з 01.01.2018 по 16.05.2019, поясненнями позивача.
Всупереч ст. 74 ГПК України доказів оплати одержаної продукції у передбачені договором строки суду не надано.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать, що відповідач в обумовлені договором строки одержаний товар не оплатив, відтак допустив порушення зобов'язання.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або Законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім проценти річних від простроченої суми та інфляційні втрати, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 7 875,52 грн. 3% річних та 33 624,41 грн. інфляційних втрат.
Доводи відповідача про те, що позивачем не правильно зазначено останній день оплати за отриманий товар, суд оцінює критично, оскільки розрахунок 3% річних та інфляційних втрат був проведений позивачем відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а період прострочення правильно визначений з 03.01.2019.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних до 1%, суд зазначає таке.
Згідно з положеннями ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Враховуючи, що 3% річних нараховані на підставі ст. 625 ЦК України та не відносяться до штрафних санкцій передбачених главою 26 ГК України, то підстави для їх зменшення судом відсутні.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 74, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Манго-Груп" задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Манго-Груп" (01010, м. Київ, пров. Хрестовий, 2, оф. 405, ідентифікаційний код 39039648) 7 875 (сім тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн. 3% річних, 33 624 (тридцять три тисячі шістсот двадцять чотири) грн. 41 коп. інфляційних втрат, 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.І. Борисенко