ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.04.2021Справа № 910/2599/21
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕМІКАЛ УКРАЇНА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІО УКРАЇНА"
про стягнення 67 038,73 грн,
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕМІКАЛ УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІО УКРАЇНА" про стягнення 67 038,73 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки товару № 1606-2 від 15.06.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 відкрито провадження у справі №910/2599/21, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала про відкриття провадження у справі №910/2599/21 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не подав до суду відзив на позов у встановлений строк, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
15.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕМІКАЛ УКРАЇНА" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛІО УКРАЇНА" (Покупець) укладено договір поставки товару № 1606-2 (надалі також - договір поставки), за умовами п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти і оплатити товар згідно з умовами даного договору.
Відповідно до п. 2.1 договору поставки, звичайна ціна на товар встановлюється Постачальником та зазначається в рахунку-фактурі і накладній.
Підтвердженням згоди Покупця на встановлені Постачальником ціни с приймання товару згідно накладних.
Згідно з п. 2.2 договору поставки оплата товару здійснюється Покупцем, за визначеною п. 2.1 цього Договору ціною, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника 100% вартості Товару, протягом 30 календарних днів з дати отримання Покупцем відповідної партії Товару. Загальна сума заборгованості не може перевищувати 100 000,00 грн.
За приписами п. 6.1 договору поставки приймання товару по кількості проводиться за вагою чи кількістю Одиниць товару, вказаних у накладній чи інших документах за згодою Сторін.
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2016 року. (п. 9.1 договору поставки).
На виконання умов договору поставки позивачем було поставлено відповідачу товар відповідно до видаткових накладних: № 729 від 09.12.2016, № 624 від 17.11.2016, № 619 від 16.11.2016, № 595 від 10.11.2016, № 572 від 02.11.2016, № 521 від 26.10.2016, № 498 від 19.10.2016, № 462 від 12.10.2016, № 411 від 30.09.2016, № 380 від 23.09.2016, № 379 від 23.09.2016, № 337 від 14.09.2016, № 300 від 01.09.2016, № 256 від 23.08.2016, № 207 від 12.08.2016, № 188 від 09.08.2016, № 161 від 02.08.2016, № 143 від 26.07.2016, № 117 від 20.07.2016, № 101 від 14.07.2016, № 83 від 11.07.2016, № 48 від 30.06.2016, № 36 від 24.06.2016, № 35 від 24.06.2016, № 9 від 21.06.2016, № 1 від 15.06.2016.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач частково виконав свої зобов'язання з оплати товару за договором поставки на суму 728 724,61, у зв'язку з чим його заборгованість становить 67 038,73 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач в свою чергу прийняв товар за
На виконання умов договору поставки позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 795 763,34 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 729 від 09.12.2016, № 624 від 17.11.2016, № 619 від 16.11.2016, № 595 від 10.11.2016, № 572 від 02.11.2016, № 521 від 26.10.2016, № 498 від 19.10.2016, № 462 від 12.10.2016, № 411 від 30.09.2016, № 380 від 23.09.2016, № 379 від 23.09.2016, № 337 від 14.09.2016, № 300 від 01.09.2016, № 256 від 23.08.2016, № 207 від 12.08.2016, № 188 від 09.08.2016, № 161 від 02.08.2016, № 143 від 26.07.2016, № 117 від 20.07.2016, № 101 від 14.07.2016, № 83 від 11.07.2016, № 48 від 30.06.2016, № 36 від 24.06.2016, № 35 від 24.06.2016, № 9 від 21.06.2016, № 1 від 15.06.2016, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень.
Також, на підтвердження виконання умов договору щодо поставки товару та прийняття його відповідачем позивач довіреності на отримання матеріальних цінностей та податкові накладні.
Однак, незважаючи на отримання товару, всупереч умовам п. 2.2 договору поставки щодо строку його оплати, відповідач розрахувався з позивачем частково на суму 728 724,61 грн, що підтверджується виписками по рахунку позивача та актом звірки взаєморозрахунків.
Належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем решти заборгованості на користь позивача у розмірі 67 038,73 грн до матеріалів справи не подано.
За наведених обставин суд зазначає, що відповідач порушив свої зобов'язання за договором поставки, не здійснив оплату товару у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 67 038,73 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)
За наведених обставин, враховуючи відсутність будь-яких заперечень, спростувань чи контррозрахунків від відповідача, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІО УКРАЇНА" (вул. Ялтинська, буд. 5-Б, м. Київ, 02099, ідентифікаційний код 33738306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕМІКАЛ УКРАЇНА" (вул. Бориспільська, буд. 7, м. Київ, 02099, ідентифікаційний код 40439897) борг у розмірі 67 038,73 грн та судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 21.04.2021
Суддя Т. Ю. Трофименко