ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.04.2021Справа № 910/3106/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в
порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали
господарської справи
за позовом Державного підприємства «Адміністрація річкових портів»
до Приватного підприємства «Перлина-8»
про стягнення 171 301, 98 грн. та зобов'язання вчинити дії,
Державне підприємство «Адміністрація річкових портів» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Перлина-8» про стягнення 171 301, 98 грн. та зобов'язання усунути перешкоди у користуванні майном - звільнити гідротехнічну споруду причал № 5.
Позов обґрунтований тим, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання за договором № 01/05-345 від 30.05.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/3106/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 22.03.2021 представник відповідача подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечував повністю.
Представник позивача 29.03.2021 подав до суду відповідь на відзив, якою заперечив доводи відповідача з огляду на їх необґрунтованість.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Сторонами у справі 30.05.2017 укладено договір № 01/05-345, за яким позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги на платній основі по стоянці та швартуванню пасажирського теплоходу «Богдан Хмельницький» біля причалу № 5, а відповідач - приймати та оплачувати надані послуги.
Пунктом 4.3 договору № 01/05-345 від 30.05.2017 передбачено, що здавання послуг позивачем та приймання їх результатів відповідачем оформлюється актом здавання-приймання наданих послуг, який відповідач зобов'язаний отримати у позивача до 5 числа місяця, який йде за звітним.
Сторонами підписаний акт здачі-приймання наданих послуг № ДП-0000100 від 31.05.2020 на суму 34 200, 00 грн. Акти здачі-приймання наданих послуг № ДП-0000146 від 30.06.2020 на суму 34 200, 00 грн., № ДП-0000073 від 30.04.2020 на суму 34 200, 00 грн., № ДП-0000039 від 31.03.2020 на суму 34 200, 00 грн. підписані тільки позивачем.
Згідно пунктів 4.4 - 4.6 договору № 01/05-345 від 30.05.2017 у разі несвоєчасного отримання відповідачем акту здавання-приймання наданих послуг, акт підписується позивачем з позначенням про відмову у підписанні його замовником, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків. Відповідач протягом 5 днів із дня одержання акта здавання-приймання наданих послуг зобов'язаний вручити позивачу підписаний акт або мотивовану відмову у підписанні. У разі неотримання позивачем підписаного з боку відповідача акту здавання-передачі або обґрунтованих заперечень у його підписанні, акт підписується позивачем з позначенням про відмову у підписанні його відповідачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків.
Враховуючи, що матеріали справи не містять вмотивованої відмови відповідача від підписання актів здачі-приймання наданих послуг № ДП-0000146 від 30.06.2020 на суму 34 200, 00 грн., № ДП-0000073 від 30.04.2020 на суму 34 200, 00 грн., № ДП-0000039 від 31.03.2020 на суму 34 200, 00 грн., то дані акти вважаються погодженими. Крім того суд зазначає, що будь-які пояснення, що зумовили неможливість підписання цих актів та/або зауваження до них в матеріалах справи відсутні.
Згідно пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4.2 договору № 01/05-345 від 30.05.2017 встановлено, що плата за надані послуги сплачується щомісячно у безготівковій формі на розрахунковий рахунок позивача до 7 числа поточного місяця, у якому надаються послуги.
Судом встановлено, що строк оплати за надані послуги за договором № 01/05-345 від 30.05.2017 є таким, що настав.
За твердженням позивача, відповідач оплатив надані протягом періоду часу березень 2020 року по червень 2020 року послуги тільки частково, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 122 458, 06 грн. заборгованості.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що строк дії договору № 01/05-345 від 30.05.2017 закінчився 01.06.2020, що унеможливлює нарахування плати за надання послуг протягом червня 2020 року на суму 34 200, 00 грн.
Згідно пунктів 2.1 - 2.2 договору № 01/05-345 від 30.05.2017 договір діє до 23.05.2018. Строк дії договору може бути змінено за згодою сторін, про що складається додаткова угода.
Сторонами 16.05.2019 укладено додаткову угоду, якою продовжено строк дії договору № 01/05-345 від 30.05.2017 до 01 червня 2020 року.
Доказів продовження строку дії договору № 01/05-345 від 30.05.2017 після 01 червня 2020 року суду не надано.
З огляду на наведене, строк дії договору № 01/05-345 від 30.05.2017 закінчився 01 червня 2020 року.
Частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Враховуючи, що строк дії договору № 01/05-345 від 30.05.2017 сплинув 01.06.2020, позивачем безпідставно нараховано відповідачу плату за надання послуг по даному договору за червень 2020 року на суму 34 200, 00 грн.
Таким чином, правомірним є розрахунок основного боргу за договором № 01/05-345 від 30.05.2017 у розмірі 88 258, 06 грн. (122 458, 06 грн. - 34 200, 00 грн.).
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем вказаної суми заборгованості.
З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню частково у розмірі 88 258, 06 грн.
Враховуючи, що після закінчення строку дії договору № 01/05-345 від 30.05.2017 відповідач не звільнив місце стоянки біля причалу № 5 від пасажирського теплоходу «Богдан Хмельницький», позивач просить суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні майном.
Відповідач, як на підставу правомірності використання місця стоянки біля причалу № 5, посилається на додаткову угоду від 28.05.2020 до договору № 01/05-345 від 30.05.2017.
Водночас, матеріали справи не містять вказаної додаткової угоди, а факт її укладення позивачем заперечується.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Судом встановлено, що строк дії договору № 01/05-345 від 30.05.2017 закінчився 01 червня 2020 року.
Таким чином, після закінчення строку дії договору № 01/05-345 від 30.05.2017 у відповідача відсутні правові підстави використовувати місце стоянки біля причалу № 5. Проте, відповідач не звільнив місце стоянки від плавзасобу.
Враховуючи наведене, позовна вимога про зобов'язання відповідача звільнити гідротехнічну споруду причал № 5, інв. № 1591 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 27 360, 00 грн. - штрафу, 13 212, 51 грн. - пені, 3 055, 03 грн. - 3 % річних та 5 216, 38 грн. - інфляційних втрат, нарахованих за період часу з 08.03.2020 по 02.02.2021.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.2 договору № 01/05-345 від 30.05.2017 передбачено, що у випадку прострочення відповідачем строку оплати, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. У випадку прострочення понад 20 днів відповідач додатково сплачує штраф у розмірі 20 % від вартості послуг.
Заперечуючи проти позову відповідач посилається на те, що позивач листом № 01/05-182 від 31.03.2020 повідомив, що не застосовуватиме пункт 5.2 договору № 01/05-345 від 30.05.2017 до відповідача на платежі, прострочення яких виникне після 18.03.2020.
Відповідно до пункту 6.2 договору № 01/05-345 від 30.05.2017 будь-які зміни та доповнення до цього договору мають силу, якщо вони здійснені у письмовій формі та підписані обома сторонами.
Суд зазначає, що сторонами не укладено жодних додаткових угод про внесення змін до договору № 01/05-345 від 30.05.2017 в частині звільнення від сплати штрафних санкцій, а лист № 01/05-345 від 30.05.2017 складений та підписаний позивачем одноособово.
Таким чином, суд відхиляє твердження відповідача про наявність підстав для звільнення його від сплати штрафних санкцій за договором № 01/05-345 від 30.05.2017.
Посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин, викликаних епідемією COVID-19 та запровадженням карантинних обмежень, як на підставу звільнення від застосування штрафних санкцій є необгрунтованими, оскільки за пунктом 5.5 договору № 01/05-345 від 30.05.2017 наявність відповідних обставин повинно бути підтверджено Торгово-промисловою палатою України, документального підтвердження від якої про наявність форс-мажорних обставин матеріали справи не містять.
З наданого позивачем розрахунку штрафу вбачається, що нарахування здійснено, в тому числі, за прострочення оплати наданих послуг протягом червня 2020 року на суму 34 200, 00 грн., яке є безпідставним.
Здійснивши перерахунок, позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу підлягає задоволенню частково у розмірі 20 520, 00 грн.
Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, пеня підлягає нарахуванню тільки протягом шести місяців з дня прострочення зобов'язання.
Заявлений позивачем період часу нарахування пені з 08.03.2020 по 02.02.2021 знаходиться поза межами шестимісячного строку, встановленого статтею 232 Господарського кодексу України. Крім того, у розрахунок пені включено заборгованість за червень 2020 року на суму 34 200, 00 грн.
За розрахунком суду, правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 175, 44 грн. - пені, нарахованої за період часу з 08.03.2020 - 08.11.2020.
Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив, що нарахування здійснено, в тому числі, за прострочення оплати наданих послуг протягом червня 2020 року.
Здійснивши перерахунок, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 2 381, 99 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4 076, 38 грн., нарахованих за період часу 08.03.2020 - 02.02.2021.
Відповідно до cтатті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Перлина-8» (04070, місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька, причал № 5, ідентифікаційний код 41009151) на користь Державного підприємства «Адміністрація річкових портів» (04071, місто Київ, вулиця Електриків будинок 14, ідентифікаційний код 33404067) 88 258 (вісімдесят вісім тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн. 06 коп. - основного боргу, 20 520 (двадцять тисяч п'ятсот двадцять) грн. 00 коп. - штрафу, 7 175 (сім тисяч сто сімдесят п'ять) грн. 44 коп. - пені, 2 381 (дві тисячі триста вісімдесят одна) грн. 99 коп. - 3 % річних, 4 076 (чотири тисячі сімдесят шість) грн. 38 коп. - інфляційних втрат та 4 107 (чотири тисячі сто сім) грн. 21 коп. - судового збору.
3. Зобов'язати Приватне підприємство «Перлина-8» (04070, місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька, причал № 5, ідентифікаційний код 41009151) усунути перешкоди в користуванні майном, а саме: звільнити гідротехнічну споруду причал № 5, інв. № 1591, розташовану за адресою місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька від пасажирського теплоходу «Богдан Хмельницький» та понтону.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.Ю.Кирилюк