ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.04.2021Справа № 910/2344/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Львівського електролампового заводу «Іскра»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіппо»
про стягнення 416020,51 грн,
Без виклику представників сторін
У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Львівського електролампового заводу «Іскра» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіппо» про стягнення 416020,51 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 16.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Львівського електролампового заводу «Іскра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пакко Холдинг» було укладено Договір поставки №161116/1п/16116-03/1п. В подальшому 29.12.2018 між позивачем, відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пакко Холдинг» укладено Договір №161116-03/1п про заміну сторону у зобов'язаннях в Договорі поставки №161116-03/1п від 16.11.2016 та про внесення змін, відповідно до якого замінено сторону покупця з ТОВ «Пакко Холдинг» на ТОВ «Гіппо». Так, відповідачем порушено умови укладеного Договору поставки №161116-03/1п/16116-03/1п від 16.11.2016, в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 416020,51 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2021 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 01.03.2021, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 11.03.2021 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 22.03.2021. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 16.03.2021.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.02.2021 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 19/3, корпус 2, каб. 33.
Станом на дату розгляду справи на адресу Господарського суду міста Києва повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення №0105477414660 з відміткою про вручення конверту представнику відповідача 26.02.2021.
В силу положення пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Частиною 7 вказаної статті Кодексу визначено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.11.2016 між ТОВ «Торговий дім Львівського електролампового заводу «Іскра» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пакко Холдинг» (покупець) було укладено Договір поставки №161116-03/1п відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передавати товар у власність покупця у відповідності до замовлення покупця, а покупець зобов'язується приймати його та проводити оплату за товар на умовах даного договору (п.1.1. договору).
Відповідно до п. 1.2. договору поставка товару здійснюється на підставі накладної (их) згідно з замовлення покупця, яка (і) є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 4.1. договору постачальник зобов'язується здійснити поставку на умовах визначених нижче і передати товар покупцю протягом 7 календарних днів з моменту погодження замовлення та/або у відповідності підписаного сторонами графіку, домовленостей та замовлення, якщо інший строк не вказаний в погодженому замовленні покупця. Сторони погодили що місце поставки товару - рампа логістичного центру або торгівельного закладу покупця.
Поставка за цим договором можлива на умова: відповідно до п. 4.1.1., 4.1.2. DDP (Інкотермс 2010) Логістичний центр покупця м. Луцьк, вул. Клима Савура, 21-А або м. Луцьк, вул. Вахтангова, буд. 10. DDP (Інкотермс 2010) торгівельний заклад покупця (адреса конкретного торгівельного закладу визначається в замовленні на постачання).
Згідно з п. 4.10. договору, обов'язок постачальника по поставці товару покупцю вважається своєчасно та належним чином виконаним з моменту передачі товару в повному обсязі покупцю і надання повного та відповідного пакету документів покупцю на товар.
Пунктом 7.3 договору визначено, що сторони погодили, що для забезпечення інтересів постачальника у належній господарській діяльності, у випадку поганої реалізації товару, покупець зобов'язаний повідомити про це постачальника, а постачальник зобов'язується на протязі 7 календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення від покупця за власний рахунок забрати такі товари, документально оформити даний факт та повернути покупцю сплачені за такий товар кошти. Крім того, постачальник зобов'язується не пізніше ніж через 5 календарних днів після вивезення товару, надати покупцю коригуючи податкову накладну. Покупець не здійснює оплату за товар, який не забрав постачальник згідно умов даного пункту договору.
Відповідно до п. 9.1. договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання. Дія договору продовжується на один рік, якщо жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання не пізніше, ніж за 5 днів до закінчення договору.
Разом з тим, суд зазначає, що 29.12.2018 між ТОВ «Пакко Холдинг» (покупець), ТОВ «Гіппо» (новий покупець, відповідач) та ТОВ «Торговий дім Львівського електролампового заводу «Іскра» (постачальник, позивач) укладено Договір про заміну сторону у зобов'язаннях в Договорі поставки №161116-03/1п від 16.11.2016 та про внесення змін, відповідно до умов якого у зв'язку із зміною господарських відносин між ТОВ «Пакко Холдинг» та ТОВ «Гіппо», в результаті яких ТОВ «Гіппо» поєднує в своїй особі виконання функцій оператора торгівельної мережі «Вопак», «Пакко», що означає необхідність продовжувати виконання договору поставки №161116-03/1п від 16.11.2016 саме ТОВ «Гіппо», та зважаючи на те, що ТОВ «Торговий дім Львівського електролампового заводу «Іскра» зацікавлена у продовженні виконання договору поставки, керуючись ст.ст. 512-523 Цивільного кодексу України про зміну сторони у зобов'язанні, сторони дійшли згоди про таке:
1. Змінити в договорі поставки ТОВ «Пакко Холдинг» на ТОВ «Гіппо» з дати підписання даного договору;
2. ТОВ «Гіппо» приймає на себе права та виконання всіх обов'язків, виникатимуть перед постачальником в встановлені договором поставки строки.
3. ТОВ «Пакко Холдинг» зобов'язане виконати всі обов'язки, що виникли та/або виникнуть по договору поставки до дати підписання даного договору на користь постачальника у встановлені договором поставки строку. При цьому новий покупець виступає поручителем за належне виконання покупцем обов'язків за договором поставки.
Окрім того, сторони погодили внести зміни до договору та викласти п. 9.1. договору у наступній редакції даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання. Дія договору продовжується на один рік, якщо жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання не пізніше, ніж за 5 днів до закінчення договору.
Як зазначає позивач на виконання умов договору ним здійснено поставку продукцію на загальну суму 419524,80 грн, що підтверджується копіями накладними, зокрема, №6892 від 01.08.2019 на суму 5847,60 грн, №7162 від 12.09.2019 на суму 12379,20 грн, №7326 від 09.10.2019 на суму 18956,40 грн, №7438 від 24.10.2019 на суму 23839,20 грн, №7529 від 07.11.2019 на суму 17516,40 грн, ;7667 від 21.11.2019 на суму 25135,20 грн, №7773 від 05.12.2019 на суму 27794,40 грн, №7856 від 19.12.2019 на суму 55083,60 грн, №7986 від 16.01.2020 на суму 22653,60 грн, №8188 від 13.02.2020 на суму 41901,60 грн, №8275 від 27.02.2020 на суму 18274,80 грн, №8425 від 02.04.2020 на суму 47906,40 грн, №8611 від 14.04.2020 на суму 27290,40 грн, №8645 від 07.05.2020 на суму 26636,40 грн, №8630 від 28.05.2020 на суму 19404 грн, №9014 від 10.06.2020 на суму 16354,80 грн, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відповідними печатками. Жодних зауважень відповідача, щодо кількості, якості та строків поставки товару за вищезазначеними накладними матеріали не містять.
Проте, як зазначає позивач, відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар у розмірі 3504,29 грн, у зв'язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 416020,51 грн.
На підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем останнім долучено Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 по 31.07.2020 між ТОВ «Гіппо» та ТОВ «Торговий дім Львівського електролампового заводу «Іскра».
Як зазначає позивач, 14.01.2021 позивачем направлено відповідачу лист в якому він зазначив про наявність заборгованості ТОВ «Гіппо» за Договором поставки №161116-03/1п від 16.11.2016 у розмірі 416020,51 грн та яку просив погасити протягом 7 днів з дня отримання даного листа.
Матеріали справи не містять жодних доказів щодо задоволення чи залишення без розгляду вищезазначеної вимоги позивача.
У зв'язку з тим, що відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар, останній звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
В силу положень ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом 4.3. договору визначено, що передача товару постачальником і його приймання покупцем по назві, асортименту, кількості і ціні здійснюється на підставі відповідної накладної і тільки у відповідності із замовленнями покупця.
Зазначаючи про невиконання відповідачем зобов'язань за спірним договором позивач як на факт здійснення поставки товару відповідачу посилається на видаткові накладні копії яких долучено до матеріалів справи та копію Акту звірки між позивачем та відповідачем.
Відповідно до абз.4 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закону), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з абзацу 10 ст. 1 Закону, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Згідно з п. 2.5. Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У абз. 3 п. 2.4. Положення визначено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Пунктом 2.5. Положення визначено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Відповідно до п. 2.15, п. 2.16 Положення первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників. У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.
Як вбачається зі змісту наданих позивачем копій видаткових накладних, зазначені накладні містять посилання на договір №161116-3/2П від 16.11.2016, порушення умов якого не предметом розгляду у даній справі і не можуть бути доказом поставки продукції саме за договором поставки №161116/1П/161116-03/1п від 16.11.2016, стягнення заборгованості за яким є предметом розгляду даної справи.
Щодо посилання позивача на акт звірки між позивачем та відповідачем, суд зазначає, що даний акт не є первинним бухгалтерським документом, який підтверджує факт поставки товару позивачем відповідачу за спірним договором.
Враховуючи, що позивачем не доведено належними та допустими доказами факт здійснення поставки товару відповідачу суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача у зв'язку з їх недоведеністю.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджують факт передання товару відповідачу за Договором поставки №161116/1П/161116-03/1п від 16.11.2016, а відтак у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на позивача.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 20.04.2021
Суддя Я.В. Маринченко