20.04.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/52/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Нижньовербізької сільської ради,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайсолар",
про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за землю в сумі 98 395 грн 84 к., розірвання договору оренди землі та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку
за участю:
від позивача: Мокринчук Ольга Ігорівна - завідувач сектору з юридичних питань сільської ради, (довіреність б/н від 01.04.2021; виписка з ЄДР від 30.03.2021)
від прокуратури: Журавльова Наталія Євгенівна - прокурор відділу, (службове посвідчення № 057691 від 29.10.2020 року)
від відповідача: представники не з'явилися
установив: Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Нижньовербізької сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайсолар" про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за землю в сумі 393 583,36 грн., розірвання договору оренди землі та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди землі від 22.10.2019 року, зокрема в частині здійснення орендної плати.
Господарський суд Івано-Франківської області відповідно до ухвали від 25.01.2021 вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 09.02.2021.
На адресу Господарського суду Івано-Франківської області 26 лютого 2021 року надійшов відзив по даній справі (вх.№2994/21 від 26.02.2021). У відзиві позивач проти позову заперечує в частині стягнення орендної плати в розмірі 295 187 грн 76 к., посилаючись на прийняття уже рішення суду про стягнення податкового боргу в сумі 295 187 грн 76к.. На підтвердження надав суду копію рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 по справі №300/3265/20 та просить в цій частині відмовити. Позовні вимоги в частині розірвання договору та повернення земельної ділянки визнав.
Ухвалою - повідомленням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2021 розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладено на 01.03.2021.
Ухвалою - повідомленням Господарського суду Івано-Франківської області від 01.03.2021 розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладено на 15.03.2021.
Івано-Франківською прокуратурою 12 березня 2021 року подано заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення орендної плати на суму 295 187 грн 76к.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 15.03.2021 прийнято заяву Івано-Франківської обласної прокуратури про зменшення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки (стягненню підлягає заборгованість в сумі 98 395,84 грн.), продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 27.04.2021 та відкладено підготовче судове засідання на 02.04.2021.
Ухвалою від 02.04.2021 Господарський суд Івано-Франківської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.04.2021.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) та просили суд позов задовольнити.
Відповідач повноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчать відмітка на зворотньому боці ухвали суду від 02.04.2021 року. Вказана ухвала направлена на адресу відповідача, яка зазначена в ЄДРПОУ та позовній заяві.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи для реалізації ними конституційного права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи за наявними матеріалами.
Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши прокурора та представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
05 липня 2019 року Спаською сільською радою Коломийського району прийнято рішення №770-30/2019 “Про розгляд клопотання ТОВ “Скайсолар” щодо передачі земельної ділянки в оренду та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій, на підставі якого ТОВ “Скайсолар” затверджено проект землеустрою та передано в оренду земельну ділянку площею 20, 0000 га (кадастровий номер 2623287000:03:002:0105) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ, організацій, яка розташована в урочищі “Карганівка” Спаської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області терміном на 25 років.
На підставі вказаного вище рішення, 22 жовтня 2019 року між Спаською сільською радою, правонаступником якого є Нижньовербізька сільська рада відповідно до рішення Нижньовербізької сільської ради від 17.12.2020 №23-ІІ/2020 (по договору - орендодавець/по справі - позивач) та ТОВ “Скайсолар” (по договору - орендар/по справі - відповідач) укладено договір оренди землі.
Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інше речове право - право оренди земельної ділянки зареєстровано 23.10.2019 за №33844957.
Відповідно до п.1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій з кадастровим номером 2623287000:03:002:0105 , що знаходиться на території с. Спас, урочище “Карганівка” Коломийського району Івано-Франківвської області.
Відповідно до п.10.1 Договору, від моменту укладення договору та протягом 2019 року орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що становить 354225 грн на рік.
Згідно п. 10.2 Договору, починаючи з 2020 року та протягом наступних 4 календарних років орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% від нормативно-грошовох оцінки земельної ділянки, що становить 590375 на рік.
Відповідно до п.12 Договору орендна плата вноситься орендарем щомісяця у розмірі 1/12 частини річної орендної плати не пізніше 30 числа місяця за попередній на розрахунковий рахунок Спаської сільської ради Коломийського району.
Отже, відповідач щомісячно у 2020 році мав сплачувати 49197 грн 92 к. орендної плати.
Однак відповідач зобов'язання по сплаті орендної плати в період жовтень-листопад 2020 року належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість по орендній платі в сумі 98 395 грн 84 к.. Вказана обставина є фактом порушення відповідачем по справі істотних умов договору оренди землі.
Наведені обставини спонукали позивача звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В спірному випадку між сторонами по справі виникли правовідносини на підставі Договору оренди землі від 22.10.2019 року,
Згідно ст. 2 Закону України “Про оренду землі” відносини, пов'язані з орендою землі регулюється Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за Договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду землі” оренда землі - засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 13 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Як передбачено ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містяться в ст. 179, ст. 193 ГК України.
Матеріалами справи, зокрема копією Акту прийому-передачі об'єкта оренди від 22.10.2019 року підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань щодо передачі в оренду предмета договору.
Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
В статті 25 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно з ст. 96 Земельного кодексу України одним із обов'язків землекористувачі є своєчасна сплата земельного податку або орендної плати ( п."в" вказаної статті).
Відповідно до п.10.1 Договору, від моменту укладення договору та протягом 2019 року орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що становить 354225 грн на рік.
Згідно п. 10.2 Договору, починаючи з 2020 року та протягом наступних 4 календарних років орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що становить 590 375 грн на рік.
Відповідно до п.12 Договору орендна плата вноситься орендарем щомісяця у розмірі 1/12 частини річної орендної плати не пізніше 30 числа місяця за попередній на розрахунковий рахунок Спаської сільської ради Коломийського району.
Таким чином, відповідач щомісячно у 2020 році мав сплачувати 49197 грн 92 к. орендної плати.
В силу дії ст.193 Господарського кодексу України таст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач договірні зобов'язання в частині здійснення платежів з орендної плати за користування орендованим майном виконував неналежним чином внаслідок чого виникла заборгованість, яка відповідно до поданого позивачем розрахунку складає 98 395 грн. 84 к.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
На день винесення судом рішення відповідач у справі не спростував факт наявності заборгованості по орендній платі в сумі 98 395 грн. 84 к.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача по орендній платі за період жовтень-листопад 2020 року в сумі 98 395 грн. 84 к. є обгрунтована та підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині розірвання договору оренди землі та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку позивачу, то суд зазначає наступне.
Відповідно до поданого відповідачем відзиву на позовну заяву (вх. №2994/21 від 26.02.2021) відповідач позовні вимоги в частині розірвання договору та повернення земельної ділянки визнав.
З огляду на визнання відповідачем позову в частині розірвання договору та повернення земельної ділянки , в силу ч. 1 ст. 75 ГПК України , обставтавини підставності позову в цій частині не підлягають доказуванню.
Отже, позовні вимоги в частині розірвання Договору оренди землі та повернення позивачу орендованої відповідачем земельної ділянки підлягає задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних та їх задоволення в повному обсязі.
Щодо підстав звернення прокурора до суду.
Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Слід зазначити, що згідно з ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ч.4 цієї статті, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишалися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
З матеріалів справи вбачається, що уповноважений державою суб'єкт владних повноважень в особі Нижньовербізької сільської ради, свій обов'язок здійснення заходів щодо розпорядженням спірним орендованим майном, яке перебуває у комунальної власності, тривалий час належним чином не здійснював своїх повноважень щодо захисту інтересів держави, тому Івано-Франківська обласна прокуратура правомірно взяла на себе представництво держави і захист її інтересів у цій справі.
З огляду на викладене, суд вважає, що пред'являючи зазначений позов до суду, прокурор дотримався вимог статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру"та частин 3 - 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо судового збору, то суд зазначає наступне.
Згідно приписів ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 350 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до Закону України “Про державний бюджет” ставка ставка мінімальної заробітної плати станом на 2021 рік складає 2270 грн 00к.
Відповідно до заявленої позивачем суми заборгованості, при поданні позову 21.01.2021 року до суду, сплаті підлягав судовий збір в сумі 10 443 грн 75к. (5903 грн 75к. - за вимогу майнового характеру та 2 (дві) вимоги немайнового характеру по 2270 грн 00к.), проте позивачем сплачений судовий збір за подання спірних позовних вимог в сумі 11 182 грн 00к., що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученнями №2282 від 29.12.2020.
Приписами Закону України “Про судовий збір” врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
В спірному випадку позивач сплатив судовий збір в більшому розмірі, зокрема переплатив судовий збір в сумі 738 грн 25к.
Разом з тим, в ході провадження у справі позивач зменшив розмір позовних вимог майнового характеру, відповідно до якої просив суд стягнути заборгованість по орендній платі в сумі 98 395 грн 84 к., ставка сплати судового збору за який у відповідності до приписів Закону України “Про судовий збір” складає 2270 грн 00к.
Таким чином, різниця повернення судового збору внаслідок подачі заяви про зменшення позовних вимог складає 5903 грн 75 к.- 2270 грн 00к. = 3633 грн 75к.
Таким чином, з урахуванням заяви прокурора про зменшення позовних вимог, яка судом прийнята та приписів закону про повернення судового збору у разі переплати судового збору при поданні позову, суд дійшов висновку про наявність правових підстав щодо повернення Івано-Франківській прокуратурі з Державного бюджету України судового збору на загальну суму 4372 грн 00к., з них: зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 738 грн 25к. та 3633 грн 75к. - внаслідок зменшення позовних вимог.
З урахуванням приписів ст. 129 ГПК України суд приходить до висновку про відшкодування позивачу за рахунок відповідача судовий збір в сумі 10 443 грн 75 к.
Керуючись статтями 73-75, 86, 123, 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Нижньовербізької сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайсолар" про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за землю в сумі 98 395 грн 84 к., розірвання договору оренди землі та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку - задовольнити.
Розірвати договір оренди землі від 22.10.2019, укладений між Спаською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю “Скайсолар” (вул. Короля Данила, 14, м. Івано-Франківськ, 76018, код 42227678), зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 23.10.2019 за №33844957.
Товариству з обмеженою відповідальністю "Скайсолар" (вул. Короля Данила, 14, м. Івано-Франківськ, 76018, код 42227678) повернути Нижньовербізькій сільській раді (вул.Довбуша, 1, с. Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область,78218, код 04354083) земельну ділянку комунальної власності площею 20, 0000 га, кадастровий номер 2623287000:03:002:0105 , що знаходиться на території с. Спас, урочище “Карганівка” Коломийського району Івано-Франківської області.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Скайсолар" (вул. Короля Данила, 14, м. Івано-Франківськ, 76018, код 42227678) на користь Нижньовербізької сільської ради (вул. Довбуша, 1, с. Нижній Вербіж, Коломийський район, Івано-Франківська область,78218, код 04354083) - 98 395 грн 84 к. (дев'яносто вісім тисяч триста дев'яносто п'ять ) заборгованості по орендній платі за землю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Скайсолар" (вул. Короля Данила, 14, м. Івано-Франківськ, 76018, код 42227678) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, р/р 35215084003924, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03530483) - 10 443 грн 75к. (десять тисяч чотириста сорок три гривні сімдесят п'ять копійки) - судового збору.
Повернути Івано-Франківській обласній прокуратурі (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, р/р 35215084003924, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03530483) з Державного бюджету судовий збір в розмірі 4372 грн 00к., сплачений згідно платіжного доручення №2282 від 29.12.2020.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 21.04.2021
Суддя О. М. Фанда