номер провадження справи 4/24/21
21.04.2021 Справа № 908/456/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Тд Ирбис”, (61001, м. Харків, пров. Микитинський, буд. 24)
до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133)
про стягнення 517312, 80 грн.
23.02.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Тд Ирбис” за вих. №907/2 від 19.02.2021 (вх. №484/08-07/21 від 23.02.2021) до ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про стягнення 517312, 80 грн. за договором поставки товару № 75(2)20УК/53-121-01-20-09183 від 26.03.2020 (11.03.2020).
23.02.2021 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/456/21 розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/456/21 в порядку спрощеного позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 4/24/21, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 11, 16, 205, 509, 525, 526, 527, 530, 599, 610, 629, 639, 655, 6 692, 712 ЦК України, ст., ст. 193, 229, 265 ГК України, договорі поставки товару № 75(2)20УК/53-121-01-20-09183 від 26.03.2020 (11.03.2020) на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнути з ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” 517 312, 80 грн. заборгованості.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив та зазначив, що умовами договору поставки товару № 75(2)20УК/53-121-01-20-09183 від 26.03.2020 (11.03.2020) сторони розмежували строки сплати ПДВ на поставлену продукцію та вартість самої продукції, тобто, вартість продукції сплачується протягом 45 календарних днів з моменту поставки продукції, а ПДВ сплачується після отримання покупцем від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), у встановлених Податковим кодексом України випадках та порядку. Отже, зазначає, що в Договорі сторонами строк виконання ВП ЗАЕС зобов'язання щодо здійснення оплати частини вартості товару в у розмірі суми ПДВ не встановлений. Вимога щодо сплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ - 118 200,00 грн. до ВП ЗАЕС не надходила. Вважає, що строк оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ - 118 200,00 грн. не настав, в зв'язку з чим, здійснення оплати ПДВ є правом, а не обов'язком ВП ЗАЕС. З урахуванням викладеного, відповідач просить суд в позові відмовити.
Позивачем на підставі ст., ст. 166, 251 ГПК України подана відповідь на відзив на позовну заяву № 1582/3 від 25.03.2021 (вх. № 6444/08-08/21 від 30.03.2021), в якій позивач зазначає, що у відповідності до пункту 4.4. Договору Позивач склав та зареєстрував податкові накладні. Будь-яких зауважень щодо реєстрації податкових накладних від Покупця не надходило, а також будь-яких доказів не прийняття податкових накладних Покупець з відзивом на позовну заяву не надає. В пункті 3.1. Договору сторони визначили, що ціна товару 591000,00 крім того ПДВ 20% - 118200,00 грн., разом - 709200,00 грн. Отже, до вартості товару (ціни) товару включено ПДВ. Податок на додану вартість входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець. Відповідно до видаткових накладних за якими виникла заборгованість загальна сума ПДВ складає 86218,80 грн., а не 118200,00 грн. як зазначив Відповідач. Отже, встановлений у пункті 3.2. Договору строк оплати за товар (45 календарних днів) визначений для оплати всієї вартості поставленого товару, у тому числі ПДВ. Враховуючи зазначене, позивач вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 31.03.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. (ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України)
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 21.04.2021.
Розглянувши матеріали справи, суд
11.03.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю “Тд Ирбис”, (Постачальник, позивач у справі) та Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, (Покупець, відповідач у справі) укладено Договір поставки товару №75(2)20УК/53-121-01-20-09183 від 26.03.2020, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і сплатити підшипники згідно наведеної таблиці (пункти 1.1 Договору)
Відповідно до п. 12.1 Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє на протязі одного року з моменту укладення.
Сторонами доказів розірвання, припинення чи визнання недійним Договору суду не надано.
В пункті 3.1. Договору , в редакцій Додаткової угоди №1 від 30.04.2020 сторони визначили, що ціна товару 431 094,00 грн. крім того ПДВ 20% - 86 218, 80 грн., разом - 517 312, 80грн..
Пунктом 3.2 Договору сторони обумовили, що розрахунок за поставлений товар проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару. Оплата Покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої а Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.
За умовами п., п. 4.1, 4.2 Договору поставка товару відбувається відповідно до Правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах DDP - м. Енергодар, відповідно до Правил ІНКОТЕРМС 2010, одержувач - ЗВ ВП “Складське господарство”, ДП «НАЕК» «Енергоатом», м. Енергодар, вул. Промислова, 133. склад №5.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору поставки товару № 75(2)20УК/53-121-01-20-09183 від 26.03.2020 (11.03.2020) позивачем поставлений відповідачу обумовлений Договором товар на загальну суму 517 312, 80 грн., а саме:
- за видатковою накладною № 83356 від 25.05.2020 поставлено товар на загальну суму 176 020, 80 грн., в тому числі 146 684, 00грн. - вартість товару та 29 336, 80 грн. - розмір ПДВ;
- за видатковою накладною № 83475 від 25.05.2020 поставлено товар на загальну суму 245652,00 грн., в тому числі 204 710, 00мгрн. - вартість товару та 40 942, 00 грн. - розмір ПДВ;
- за видатковою накладною № 91006 від 03.06.2020 поставлено товар на загальну суму 9240, 00 грн., в тому числі 7700, 00грн. - вартість товару та 1540, 00 грн. - розмір ПДВ;
- за видатковою накладною № 113947 від 01.07.2020 поставлено товар на загальну суму 86400грн., в тому числі 14400, 00грн. - вартість товару та 14400, 00 грн. - розмір ПДВ.
Видаткові накладні підписані уповноваженими особами з боку Постачальника і Покупця та скріплені печатками сторін.
Отже, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору поставки товару № 75(2)20УК/53-121-01-20-09183 від 26.03.2020 (11.03.2020) доведений відповідними видатковими накладними, які узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи уповноважених представників позивача та відповідача на цих видаткових накладних.
Крім того, факт отримання товару підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей встановленої форми, товарно-транспортними накладними, копії зазначених документів долучені до матеріалів справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до вимог діючого законодавства відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Тобто, зазначене обумовлює презумпцію, в силу якої печатка на любому документі вважається поставленою з відома її керівника або суб'єкта господарської діяльності без створення юридичної особи.
Поставка товару підтверджується також товарно-транспортними накладними, які також підписані уповноваженими особами з боку позивача і відповідача та скріплені печатками сторін.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.
Відповідач факт отримання від позивача товару за видатковими накладними по Договору поставки товару № 75(2)20УК/53-121-01-20-09183 від 26.03.2020 (11.03.2020) на загальну суму 517 312, 80 грн. не заперечив.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін врегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Виходячи зі змісту Договору поставки товару № 75(2)20УК/53-121-01-20-09183 від 26.03.2020 (11.03.2020), зокрема пункту 3.2 Договору, порядок розрахунків за Договором передбачає здійснення оплати протягом 45 календарних днів з моменту постачання товару на склад відповідача.
Отже, враховуючи встановлений п. 3.2 Договору строк оплати, з моменту поставки позивачем відповідачу обумовленого Договором товару за видатковими накладними №83356 від 25.05.2020 та № 83475 від 25.05.2020 кінцевим терміном сплати за поставлений товар є 09.07.2020, за видатковою накладною № 91006 від 03.06.2020 кінцевим терміном сплати за поставлений товар є 18.07.2020, а за видатковою накладною № 113947 від 01.07.2020 кінцевим терміном сплати за поставлений товар є 15.08.2020.
Таким чином, сторонами чітко визначений строк оплати отриманого за Договором товару.
Як вже зазначалося раніше за текстом рішення, за загальним правилом (ч. 1 ст. 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.
За приписами частини 2 статті 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Однак сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692 ЦК України).
У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.
Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (ч. 3 ст. 692 ЦК України).
За умовами п. 1.1 Договору відповідач зобов'язався прийняти і оплатити поставлений товар.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем оплата отриманого товару у передбачені строки та в повному обсязі не здійснена.
За таких обставин, матеріалами справи доведено, що відповідач в порушення вимог ст. 692 ЦК України не виконав умови Договору поставки товару № 75(2)20УК/53-121-01-20-09183 від 26.03.2020 (11.03.2020) в частині оплати поставленого товару, своєчасно та в повному обсязі не сплатив кошти за отриманий товар, що призвело до невиконання грошового зобов'язання і виникнення боргу за поставлений товар в сумі 517 312, 80 грн.
За змістом положень статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На день розгляду спору відповідач доказів оплати товару в повному обсязі суду не надав.
Доводи відповідача стовно того, що умовами Договору сторони розмежували строки сплати ПДВ на поставлену продукцію та вартість самої продукції, тобто, вартість продукції сплачується протягом 45 календарних днів з моменту поставки продукції, а ПДВ сплачується після отримання Покупцем від Постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), судом відхиляються як необґрунтовані, з огляду на таке. Сторонами визначено у п., п. 3.1, 3.2 розділу 3 “Ціна і порядок оплати” Договору, що розрахунок за продукцію, здійснюється протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, при цьому загальна вартість товару з урахуванням ПДВ складає 517 312, 80 грн.
Таким чином, встановлений у п. 3.2 розділу 3 Договору строк оплати за товар (45 календарних днів) визначений для оплати всієї вартості поставленого товару, у тому числі ПДВ.
Зазначення у п. 3.2 розділі 3 Договору необхідності передачі постачальником покупцю податкової накладної та оплата ПДВ покупцем після надання такої податкової накладної у своїй взаємозалежності визначає, що податкова накладна має бути подана та зареєстрована у реєстрі постачальником, а оплата суми ПДВ здійснена покупцем на протязі визначеного сторонами строку (45 календарних днів з дати поставки).
Будь-яких доказів звернення до позивача з приводу непередання податкової накладної відповідач суду не подав.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем порушено строки проведення оплати за поставлений товар. При цьому судом встановлено та не заперечується відповідачем, що товар ним отримано, що свідчить про належне виконання позивачем своїх зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, наведені заперечення відповідача не звільняють його як покупця від обов'язку здійснити оплату за поставлений товар. При цьому, суд враховує, що безпосередньо факт отримання товару відповідач не заперечив.
Також суд звертає увагу, що, статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.
Позивач, уклавши Договір поставки товару № 75(2)20УК/53-121-01-20-09183 від 26.03.2020 (11.03.2020) і передавши товар відповідачу, розраховує на отримання оплати у розумні строки, а відповідач, уклавши цей договір, свідомо прийняв на себе зобов'язання щодо своєчасного і повного розрахунку з позивачем за отриманий товар. При цьому суд зауважує, що умовами Договору сторони узгодили відстрочку платежу протягом 45 календарних днів з моменту отримання товару.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем оплата отриманого товару у передбачені строки у повному обсязі не здійснена.
З урахуванням викладеного, оскільки заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений ним товар станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 517 312, 80 грн. основного боргу підлягає задоволенню судом.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Доводи відповідача, надані в обґрунтування заперечень на позов, судом визнані безпідставними та необґрунтованими.
На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст., ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Тд Ирбис” до Державного підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” Державного підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, буд. 133, ідентифікаційний код ВП 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тд Ирбис”, 61001, м. Харків, пров. Микитинський, буд. 24, ідентифікаційний код юридичної особи 31559190) 517 312 (п'ятсот сімнадцять тисяч триста дванадцять) грн. 80 коп. основного боргу, 7 759 (сім тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 69 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне судове рішення складено “ 21” квітня 2021 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.