Ухвала від 20.04.2021 по справі 907/265/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"20" квітня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/265/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,

розглянувши заяву Бердичівської спеціальної школи Житомирської обласної ради б/н від 02.04.2021 року (вх. № 02.3.1-02/2792/21 від 14.04.2021 року) про забезпечення позову у справі № 907/265/21 за позовом Бердичівської спеціальної школи Житомирської обласної ради, смт. Гришківці Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртранссервіс-Груп”, м. Ужгород про стягнення 162 478 грн. 12 коп. помилково перерахованих коштів, шляхом накладення арешту на грошові кошти у межах ціни позову - 162 478 грн. 12 коп., які обліковуються на розрахунковому рахунку відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртранссервіс - Груп” (код ЄДРЮОФОПтаГФ 39869593), № НОМЕР_1 в АТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО” м. Києва, МФО 305749 та на рахунки в інших банках,

ВСТАНОВИВ:

Бердичівська спеціальна школа Житомирської обласної ради звернулася до Господарського суду Закарпатської області із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртранссервіс-Груп” про стягнення 162 478 грн. 12 коп. помилково перерахованих коштів.

Разом із позовною заявою у справі № 907/265/21 до суду надійшла заява Бердичівської спеціальної школи Житомирської обласної ради б/н від 02.04.2021 року (вх. № 02.3.1-02/2792/21 від 14.04.2021 року) про забезпечення позову у справі № 907/265/21 шляхом накладення арешту на грошові кошти у межах ціни позову - 162 478 грн. 12 коп., які обліковуються на розрахунковому рахунку відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртранссервіс - Груп” (код ЄДРЮОФОПтаГФ 39869593), № НОМЕР_1 в АТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО” м. Києва, МФО 305749 та на рахунки в інших банках.

Оцінюючи заяву Бердичівської спеціальної школи Житомирської обласної ради б/н від 02.04.2021 року (вх. № 02.3.1-02/2792/21 від 14.04.2021 року) про забезпечення позову у справі № 907/265/21, суд зазначає наступне.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач посилається на відсутність між позивачем та відповідачем на момент перерахування коштів договірних відносин, за якими позивач набув би обов'язку з оплати будь - яких грошових сум на користь відповідача.

Заявник (позивач) вказує, що надіслані відповідачеві претензії (листи - вимоги) про повернення помилково перерахованих коштів останнім залишено без відповіді та задоволення, а здійсненні позивачем заходи щодо встановлення контактів керівництва відповідача виявилися безрезультатними. Зазначає, що за юридичною адресою відповідач не знаходиться, будь - який зв'язок з ним відсутній, керівник відповідача за місцем його реєстрації не проживає, а у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань значиться керівником або уповноваженою особою більше 20 підприємств, з якими позивачу також не вдалося вийти на зв'язок.

Вищенаведені обставини в сукупності позивач вважає тією обставиною, яка свідчить про можливе утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення у даній справі та є безумовною підставою для забезпечення позову у даній справі.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Отже, позивачем у цій частині обрано захід забезпечення позову, визначений відповідною нормою.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі № 753/22860/17).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 року у справі № 910/1261/20, від 25.09.2020 року № 921/40/20).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 916/1572/19).

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви

Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03.12.2020 року у справі № 911/1111/20).

Статтею 1291 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

В даному випадку, заявником не надано суду жодних доказів того, що відповідач має намір ухилитися від виконання рішення суду, як то доказів, які б підтверджували факт розпродавання майна, або ж виведення коштів із рахунків тощо. Сам факт несплати (неповернення) коштів, що належать позивачу, не може свідчити про намір ухилення від виконання зобов'язань перед заявником у випадку задоволення позову.

Судом критично оцінюються припущення заявника, що відповідач є підприємством, яке існує формально та фактично не здійснює діяльності.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю “Укртранссервіс - Груп” (код ЄДРЮОФОПтаГФ 39869593) не перебуває в процесі припинення та здійснює наступні види діяльності: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу; розвідувальне буріння; діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля пальним; розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи; торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи.

Разом з тим, оскільки накладення судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, так як суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат, у цій частині вимога заявника про накладення арешту на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю “Укртранссервіс-Груп” в інших банках не підлягає задоволенню ще із підстав невідповідності обраного позивачем заходу забезпечення позову заходам, визначеним законодавством.

Також, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Слід зазначити, що зустрічне забезпечення по суті - це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків. Вона має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів. Так, ч. 1 ст. 141 ГПК України унормовано, що метою цього інституту є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів.

Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, то зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично це є збереженням існуючого стану status-quo між сторонами до ухвалення кінцевого рішення суду.

З огляду на викладене, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв'язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, зважаючи на забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку, що заявник не подав доказів наявності фактичних обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за даним позовом, а також враховуючи відсутність пропозицій щодо зустрічного забезпечення, суд вбачає відсутність достатніх підстав для задоволення заяви Бердичівської спеціальної школи Житомирської обласної ради б/н від 02.04.2021 року (вх. № 02.3.1-02/2792/21 від 14.04.2021 року) про вжиття заходів забезпечення позову, що є підставою для відмови у їх застосуванні шляхом винесення відповідної ухвали.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 79, 123, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Бердичівської спеціальної школи Житомирської обласної ради б/н від 02.04.2021 року (вх. № 02.3.1-02/2792/21 від 14.04.2021 року) про забезпечення позову у справі № 907/265/21 відмовити.

2. Копію ухвали надіслати сторонам спору.

3. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала складена та підписана 21.04.2021 року.

Суддя Пригара Л.І.

Попередній документ
96404972
Наступний документ
96404974
Інформація про рішення:
№ рішення: 96404973
№ справи: 907/265/21
Дата рішення: 20.04.2021
Дата публікації: 22.04.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Закарпатської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; повернення безпідставно набутого майна (коштів)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (20.10.2021)
Дата надходження: 14.04.2021
Предмет позову: стягнення
Розклад засідань:
16.06.2021 15:30 Господарський суд Закарпатської області
09.09.2021 14:30 Господарський суд Закарпатської області
20.10.2021 12:00 Господарський суд Закарпатської області