05.04.2021 року м.Дніпро Справа № 912/1061/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
судді: Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.,
секретар судового засідання: Колесник Д.А.
представники сторін у судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" на додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.10.2020 року (повний текст складений 19.10.2020 року) у справі №912/1061/20 (суддя М.С. Глушков)
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" (вул. Промислова, 20, м. Обухів, Київська область, 08702)
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ-АГРО" (вул. Соборна, 1, м. Кропивницький, 25001)
відповідача-2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 6 284 457,34 грн.,-
та за зустрічним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" (вул. Промислова, 20, м. Обухів, Київська область, 08702)
про визнання недійсним договору, -
Додатковим рішенням господарського суду Кіровоградської області від 07.10.2020 року у справі №912/1061/20 заяву №2509/55 від 25.09.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" про розподіл судових витрат у справі та ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ-АГРО" (вул.Соборна, 1, м.Кропивницький, 25001, ідентифікаційний код 41869613) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" (вул. Промислова, 20, м. Обухів, Київська область, 08702, ідентифікаційний код 36348550) 50 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення мотивовано наявністю підстав для часткового задоволення заявлених позивачем вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Суд зазначив, серед іншого, що:
- сторони визначили, що за підготовку позовної заяви в цілому позивач сплачує адвокату 25 000, 00 грн. і у вказану вартість вже входить, в тому числі, складання позову, попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат, підготовка письмових доказів, підготовка та направлення копії позовної заяви відповідачу, тобто ті послуги, які ще і самостійно виокремлені у договорі із зазначенням їх вартості;
- витрати позивача на правову допомогу у сумі 314 222,87 грн. (гонорар успіху) явно завищені, виходячи з критеріїв розумності та пропорційності фактично наданих адвокатських послуг.
Не погодившись з додатковим рішенням суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Просить додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1061/20 від 07.10.2020 року в частині здійснення розподілу судових витрат на правничу допомогу змінити. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" №2509/55 від 25.09.2020 року про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю. Стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ-АГРО" (код ЄДРПОУ 41869613) та фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, а саме: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 376 901,37 грн.; розглянути апеляційну скаргу на додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1061/20 від 07.10.2020 року без участі представника позивача.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, зокрема, що:
- вартість (розмір) надання послуг та виконання робіт, котрі є на сьогодні повністю наданими, повністю відповідають правовій позиції Верховного Суду, котра викладена у постанові від 09.07.2019 року у справі №923/726/18;
- з врахуванням правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 року у справі №816/2096/17 та від 16.05.2019 року у справі №823/2638/18 від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обгрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а отже, позивач не повинен обгрунтовувати, в чому полягає складність даної справи, не повинен надавати докази на підтвердження завантаженості адвоката та інших обставини, значущості справи для господарської діяльності позивача, надання позивачем адвокату складних доручень, збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення та ін.;
- суд самостійно, без правового обґрунтування, керуючись власною думкою, котра не співпадає із чинним законодавством України, зробив підміну понять при оцінці існуючих доказів, обставин та фактів справи;
- при прийняті рішення у даній справі господарський суд порушив норми процесуального права, не взявши до уваги вже існуючі та цілком обґрунтовані докази та пояснення.
Посилаючись на правову позицію Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, яка викладена у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі №902/347/18, скаржник вважає, що суд мав виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з ст.30 Закону України "Про адвокатуру".
Сторони по справі відзиви на апеляційну скаргу не надали, участь своїх представників у судове засідання не забезпечили.
Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.09.2020 року у справі №912/1061/20 первісний позов задоволено повністю.
Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОНОЛІТ-АГРО" (вул. Соборна, 1, м. Кропивницький, 25001, ідентифікаційний код 41869613) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" (вул. Промислова, 20, м. Обухів, Київська область, 08702, ідентифікаційний код 36348550) 4 344 734,27 грн основного боргу, 42 365,03 грн відсотків за користуванням товарним кредитом, 434 888,30 грн пені, 580 527,27 грн - 36 відсотків річних, 12 995,61 грн інфляційних втрат, 868 946,86 грн штрафу та 94 266,86 грн судового збору.
В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Від імені позивача інтереси ТОВ "СПЕКТР-АГРО" під час розгляду справи представляв адвокат Бохан Сергій Олександрович згідно договору про надання професійної правничої допомоги №6 від 21.01.2019 року (з додатком №37 від 27.02.2020 року) (т.1 а.с.69-70).
28.09.2020 року на адресу господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" про розподіл судових витрат у справі, у якій позивач за первісним позовом просив суд стягнути з відповідачів за первісним позовом солідарно 376 901,37 грн витрат на правову допомогу (том 1 а.с.211-213).
Відповідачі не надали заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення, клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не заявляли.
Встановлено, що представником Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" 22.09.2020 року в судовому засіданні до закінчення судових дебатів шляхом оголошення подано заяву про подачу доказів на підтвердження розміру судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Статтею 221 ГПК України визначено, що у разі, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному ч. 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, яке ухвалюється в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ст. 244 ГПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, прийнятій Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду, викладено такий правовий висновок:
Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Практична реалізація наведеного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
- складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
- часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
- обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
- ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим, у ч. 5 ст. 126 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат. не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку із наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Надалі Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підтвердила цей висновок у постанові від 22.11.2019 року у справі № 902/347/18 та звернула увагу, що викладена в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 правова позиція, що за відсутності клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат у суду були відсутні правові підстави для зменшення заявлених позивачем до відшкодування витрат на правову допомогу, які належно підтверджені, має враховуватись при вирішенні усіх наступних спорів у подібних правовідносинах.
В наступному ці висновки послідовно було підтверджено і в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 року у справі № 910/353/19.
У додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила наступний висновок:
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої реальності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21);
- розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (п. п. 28-29);
- саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (п. 44).
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені в ч. 4 ст. 126 ГПК України, але лише за клопотанням іншої сторони;
- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України.
При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Таким чином, умови, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас, критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У даній справі колегією суддів встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" та адвокатом Бохан Сергієм Олександровичем укладено договір №6 від 21.01.2019 року про надання правової (правничої допомоги) (том 1 а.с.69).
Відповідно до п. 1.1., 2.1.- 4.2. договору адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.
За правову допомогу, передбачену в п. 1.2 договору, замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеною додатками до цього договору.
В ціну договору не включені фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов'язань за договором.
Умови та порядок розрахунків з адвокатом за надання правової допомоги, визначаються сторонами в додатках до цього договору.
За домовленістю сторін оплата правової допомоги може здійснюватись також у вигляді передоплати або авансу.
Згідно з п. 2 - 5 додатку №37 від 27.02.2020 року до договору про надання правової (правничої) допомоги, сторони визначили, що вартість послуг адвоката складає:
- зустріч з клієнтом з метою з'ясування обставин справи, по якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах, 1 година, 1 051,00 грн;
- складання вимоги про сплату заборгованості за договором поруки, 1 документ, 1 000,00 грн;
- підготовка позовної заяви (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту позовної заяви.), 1 документ, 25 000,00 грн;
- складання розрахунку позовних вимог, 1 документ, 5 000,00 грн;
- складення попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, 1 документ, 2 000,00 грн;
- підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви), 1 година, 1 051,00 грн;
- складання клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відебконференції, 1 документ, 2 000,00 грн;
- участь у судовому розгляді справи (написання відповіді на відзив, інших процесуальних документів), судовий розгляд - перша інстанція, 16 000,00 грн;
- участь у судових засіданнях, 1 засідання, 3 000,00 грн;
- оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта - 5 % від стягнення суми (том 1 а.с.70).
Сторони домовились, що розмір оплати професійної правничої допомоги за годину роботи адвоката становить 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день укладення даного додатку (2 102,00 грн: 2 = 1051,00 грн).
Сторони погодили порядок оплати вартості послуг наступним чином:
Оплата послуг з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється в наступному порядку: 100% вартості послуги сплачується замовником адвокату протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення рішення суду першої інстанції.
Замовник також бере на себе зобов'язання по оплаті судових витрат (в тому числі, але не виключно, судового збору, витрат на проведення судових експертиз тощо), а також компенсує витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги (пов'язані зі здійсненням поїздки до місцезнаходження суду, винаймання житла, харчування та ін.). Дані витрати сплачуються замовником адвокату протягом 3-х банківських днів з дня виставлення адвокатом рахунку на сплату вказаних витрат.
Сплата узгодженої сторонами вартості послуг здійснюється замовником в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок адвоката, реквізити якого зазначаються у відповідному рахунку на оплату вартості послуг.
На підтвердження наданих послуг адвокатом, позивачем долучив акт № 27 від 22.09.2020 року здачі-приймання виконаних послуг за договором надання правової (правничої) допомоги ( том 1 а.с. 215) та детальний опис (наданих послуг) (том 1 а.с. 214) згідно з якими адвокатом надані наступні послуги:
- зустріч з клієнтом з метою з'ясування обставин справи, по якій надається професійна правнича допомога у спірних правовідносинах, 1 година, 1 051,00 грн;
- складання вимоги про сплату заборгованості за договором поруки, 1 документ, 1 000,00 грн;
- підготовка позовної заяви (правовий аналіз наданих клієнтом документів, пошук та аналіз законодавства та актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання тексту позовної заяви), 1 документ, 25 000,00 грн;
- складання розрахунку позовних вимог, 1 документ, 5 000,00 грн;
-складення попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, 1 документ, 2 000,00 грн;
- підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви), 1,5 години, 1 576,50 грн;
-підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, 1 година, 1 051,00 грн;
-складання клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, 2 документа, 4 000,00 грн;
-участь у судовому розгляді справи (написання відзиву на зустрічну позовну заяву), судовий розгляд - перша інстанція, 16 000,00 грн;
- участь у судових засіданнях, 2 засідання, 3 000,00 грн;
- оплата професійної правничої допомоги за прийняття рішення на користь клієнта - 5 % від стягненої суми в розмірі 314 222, 87 грн.
В межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне:
З матеріалів справи вбачається, що сторони у договорі визначили, що за підготовку позовної заяви в цілому позивач сплачує адвокату 25 000,00 грн.
Суд обгрунтовано, з посиланням на положення ст.ст. 162, 164, 172 ГПК України, зазначив, що у вказану вартість підготовки позовної заяви вже входить в тому числі складання розрахунку позовних вимог, складення попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви) підготовка та направлення копії позовної заяви відповідачу.
Вказаний висновок суду апелянт не спростував.
Враховуючи зазначене, витрати на правову допомогу, а саме:
- складання розрахунку позовних вимог, 1 документ, 5 000,00 грн;
-складення попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, 1 документ, 2 000,00 грн;
- підготовка письмових доказів (додатків до позовної заяви), 1,5 години, 1 576,50 грн;
- підготовка копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, 1 година, 1 051,00 грн; не підлягають покладенню на відповідачів, оскільки вказані послуги вже надані адвокатом позивачу при надані іншої послуги - складання позовної заяви.
Щодо стягнення вартості послуги за складання клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, 2 документа, у розмірі 4 000,00 грн, суд першої інстанції також обгрунтовано зазначив, що відповідно до п. 2 додатку №37 до договору сторони визначили послугу - участь в судовому розгляді справи (написання відповіді на відзив, інших процесуальних документів) у суді першої інстанції, в розмірі 16 000,00 грн.
Оскільки участь в судових засіданнях та написання клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції є написанням інших процесуальних документів в судовому розгляді справи, що входить до послуги участі в розгляді справи, вартість якої 16 000 грн, витрати на правову допомогу а, саме: складання клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, 2 документа, у розмірі 4 000,00 грн та участь в судових засіданнях, 2 засідання, у розмірі 6 000 грн не підлягають покладенню на відповідача.
Цей висновок суду апелянтом також не спростовано.
Розглядаючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 314 222, 87 грн, які є оплатою за прийняття рішення на користь клієнта та за своєю суттю являються "гонораром успіху", колегія суддів враховує наступне:
За положенням п. 4 ст. 1, ч. ч. 3, 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави й суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справи про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнтів, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
При встановленні розміру гонорару відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокату. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом та клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має здійснювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й враховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
За наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (заява № 35839/97), Суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку Суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§§ 70-72).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Таким чином, витрати на сплату адвокату "гонорару успіху" не є обов'язковими для суду і він має оцінити розмір таких витрат зважаючи на їх необхідність (неминучість), критерій розумності їхнього розміру (обґрунтованості розміру) з урахуванням обставин справи та фінансового стану обох сторін, фактичного понесення.
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат. Тобто, розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді першої інстанції та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.
У кожній конкретній справі суд оцінює розмір таких витрат у сукупності з іншими критеріями (зокрема, розумність, необхідність, чи були фактично понесені). Критерій розумності у спірному випадку стосується не суто розміру грошової суми від ціни позову, а оцінюється у співвідношенні із виконаною роботою, обставинами справи тощо.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29.09.2020 року у справі № 910/7127/19.
Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що розмір витрат на правову допомогу у даній справі явно не відповідає критеріям співмірності із складністю справи та не відповідає обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). При цьому, судом взято до уваги такі критерії як ціна позову, предмет і підстави позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорія і складність справи. Судом також зазначено, що сума позову не підтверджує складності справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що заявлена позивачем за первісним позовом сума "гонорару успіху" в розмірі 314 222,87 грн не відповідає критерію розумності таких витрат, оскільки розмір відповідної суми витрат з огляду на зазначені вище критерії (у тому числі предмет спору та складність справи) є необґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування гонорару успіху суд апеляційної інстанції поділяє висновок суду першої інстанції про те, що обгрунтованим в даному випадку є розмір 50 000,00 грн, який стягнуто судом.
З урахуванням наведених обставин та критеріїв, вказаних в ч. 4 ст. 126 ГПК України, апеляційний господарський суд вважає, що суд в оскаржуваному додатковому рішенні вірно визначив підстави та розмір стягнення витрат на правову допомогу і ці висновки суду апелянт не спростував.
Апеляційна скарга не доведена і задоволенню не підлягає. Судові витрати за її розгляд слід покласти на скаржника відповідно до ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Додаткове рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.10.2020 року у справі №912/1061/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 21.04.2021 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Ю.Б. Парусніков