вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" квітня 2021 р. Справа № 910/12843/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Зубець Л.П.
Дідиченко М.А.
секретар судового засідання Ярмоленко С.М.
представники сторін не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аргон"
на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2020 р. (повний текст складено 24.12.2020 р.)
у справі № 910/12843/20 (суддя - Сівакова В.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аргон"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо"
про стягнення 71 705,71 грн.,-
Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Аргон" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Гіппо" про стягнення 71 705,71 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.11.2020 р. у справі № 910/12843/20 позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ "Гіппо" на користь ТОВ "Аргон" 44 843,09 грн. пені, 12 688,85 грн. інфляційних втрат, 14 154,25 грн. 3 % річних, 2 102,43 грн. судового збору за подання позову; відмовлено в решті вимог.
Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 24.12.2020 р. у справі № 910/12843/20 стягнуто з ТОВ "Гіппо" на користь ТОВ "Аргон" 9 875,37 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Покладаючи на відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлена сума є завищеною порівняно з ціною позову, у зв'язку з чим розмір витрат позивача на правничу допомогу було зменшено судом з 30 000,00 грн. до 9 875,37 грн.
Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, ТОВ "Аргон" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким покласти на відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі в обсязі 30 000,00 грн.
Наводячи підстави скасування оскаржуваного рішення, апелянт зазначав, що cудом першої інстанції не було враховано правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 03.10.2019 р. по справі № 922/445/19, від 04.11.2020 р. по справі № 905/1711/19, від 11.12.2020 р. по справі № 911/4242/15, згідно якої зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає розподілу, можливо виключно на підставі клопотання іншої сторони і у разі недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд, ураховуючи принцип диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Поляк О.І., Пономаренко Є.Ю., відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 03.03.2021 р.
Судове засідання 03.03.2021 р. не відбулося у зв'язку з замінуванням приміщення апеляційного суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Зубець Л.П., призначено справу до розгляду на 07.04.2021 р.
15.03.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 р. задоволено клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2021 р., у зв'язку з перебуванням судді Пономаренко Є.Ю. на лікарняному, сформовано новий склад колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Зубець Л.П., Дідиченко М.А.
У судовому засіданні, що відбулось 07.04.2021 р., представники сторін участі не взяли, були повідомлені про дату та час судового засідання належним чином.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як підтверджується матеріалами справи, попередній розрахунок витрат на правову допомогу та детальний опис послуг в розмірі 30 000,00 грн. позивач навів у позові, а заяву про понесення витрат на правничу допомогу, пов'язану із розглядом справи, разом із відповідними доказами, подав суду 15.12.2020 р., протягом одного дня після отримання повного тексту рішення (а.с. 70 том 1), у зв'язку з чим просив суд поновити процесуальний строк на подання доказів.
З цих підстав, у відповідності до положень 119 ГПК України, пропущений процесуальний строк на подання доказів підлягає поновленню.
На підтвердження вказаних витрат заявником надано наступні документи:
- договір № 03/08/20 про надання професійної правової допомоги від 03.08.2020 р., укладений між позивачем та адвокатом Шевченко І.В., за умовами якого винагорода адвоката за надання правової допомоги становить 2 000,00 грн. за годину роботи;
- акт приймання-передачі наданих послуг № 14-12 від 14.12.2020 р. на суму 30 000,00 грн., за яким здійснено збирання та аналіз доказів 7 год., аналіз судової практики 3 год., підготовка позовної заяви та формування додатків до позову 5 год.;
- ордер ВЕ № 1008202 від 19.08.2020 р.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За приписами частин 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Поряд з цим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі розглянутого судом клопотання іншої сторони у разі, на думку останньої, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).
Доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність та/або нерозумність та/або нереальність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до цієї справи відповідачем не надано.
Тож, відповідачем не заперечений розмір понесених позивачем витрат, а отже заявлені витрати на відшкодування адвокатських послуг є доведеними належними доказами і підлягають пропорційному стягненню на користь позивача.
В силу частини 4 статті 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у сумі 29 991,83 грн. (71 686,19 грн. задоволені вимоги * 30 000,00 грн. заявлені адвокатські витрати) / 71 705,71 грн. заявлені позовні вимоги)).
Цих обставин суд першої інстанції не врахував і постановив рішення, яке не відповідає критеріям законності щодо судового рішення.
За умовами абз. 2 ч. 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Виходячи з вищевикладеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення - зміні.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аргон" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2020 р. у справі № 910/12843/20 частково задовольнити.
Додаткове рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2020 р. у справі № 910/12843/20 змінити.
Викласти резолютивну частину додаткового рішення в наступній редакції:
"Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Аргон" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гіппо" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, корпус 2, каб. 33; ЄДРПОУ 32650231) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аргон" (54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Громадська, 16; ЄДРПОУ 38934451) 29 991,83 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині у задоволенні заяви відмовити".
Матеріали справи № 910/12843/20 повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ГПК України.
Повний текст постанови складено 19.04.2021 р.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Л.П. Зубець
М.А. Дідиченко