вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"19" квітня 2021 р. Справа№ 910/20361/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Поляк О.І.
суддів: Руденко М.А.
Кропивної Л.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства власників квартир «Будматеріали» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 у справі №910/20361/20 (суддя Щербаков С.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Товариства власників квартир "Будматеріали"
про стягнення 83 132, 99 грн,-
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 у справі №910/20361/20 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства власників квартир "Будматеріали" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 73 834,94 грн - заборгованості, 461,84 грн - пені, 500,04 грн - 3 % річних, 565,03 грн - інфляційних втрат, 7 383,49 грн - штрафу та 2 092,19 грн - судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будматеріали" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 у справі №910/20361/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі та покласти судові витрати на позивача. Водночас, апелянт просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 у даній справі, якою відмовлено у задоволенні заяви про залучення Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» в якості третьої особи та задовольнити відповідну заяву.
Одночасно в апеляційній скарзі апелянт просить розглянути клопотання про витребування доказу у Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго». А саме, інформації про обсяги наданої КП «Київтеплоенерго» послуги з гарячого водопостачання споживачам, що проживають/знаходяться у будинку ТВК «Будматеріали» №48 по вул. Шовковичній у м. Києві, нараховані суми платежів для оплати споживачами та сплачені на рахунок організації за період з 01.07.2019 по 30.09.2020 включно, яке Господарським судом міста Києва не розглядалося.
Крім того, апелянт просить суду поновити строк на апеляційне оскарження рішення, оскільки судове рішення у справі прийнято 01.03.2021 без виклику (повідомлення) учасників справи. Повний текст апелянт отримав поштою 10.03.2021. Однак, апелянт зазначає, що своєчасне подання апеляційної скарги не було можливим у зв'язку з перебуванням у щорічній відпустці голови правління у період з 01.03.2021 по 31.03.2021 (за наслідком контакту із хворим на covid-19 бухгалтером ТВК «Будматеріали»). В той час, як відсутність бухгалтера ТВК «Будматеріали» через перебування на амбулаторному лікуванні унеможливила своєчасну оплату судового збору.
14.04.2021 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Руденко М.А., Кропивна Л.В.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія судів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
При цьому ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).
Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлені законом.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи «Пономарьов проти України», вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У справі «Устименко проти України» (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено п. 1 ст. 6 Конвенції.
Отже, враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини та імперативні приписи процесуального законодавства, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку. При цьому слід зауважити, що для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим скаржник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Статтею 256 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.
Рішення суду першої інстанції отримано апелянтом 10.03.2021, що підтверджується поштовим повідомленням, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 141), тобто, поза межами строку, зазначеного у ч. 2 ст. 256 ГПК України, який закінчився 30.03.2021 (включно).
Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт посилається на неможливість сплати судового збору через відсутність голови правління у період з 01.03.2021 по 31.03.2021 (перебування у відпустці) та амбулаторне лікування бухгалтера ТВК «Будматеріали» (виписка із медичної карти стаціонарного хворого додається). Апелянтом зазначено, що судовий збір було сплачено 05.04.2021, а 06.04.2021 він звернувся до Господарського суду міста Києва з апеляційною скаргою.
Разом з тим, обставини неможливості своєчасної сплати судового збору не підтверджуються наданими доказами. Так, як вбачається з доданої до апеляційної скарги виписка із медичної карти стаціонарного хворого №20112 ОСОБА_1 з 27.01.2021 по 15.02.2021 перебув на стаціонарному лікуванні, а з 16.02.2021 виписаний зі стаціонару під нагляд сімейного лікаря (лікарняний лист не потребує). Водночас, у даній виписці зазначено, що ОСОБА_1 є пенсіонером. В той час, як апелянтом не надано доказів того, що ОСОБА_1 є бухгалтером ТВК «Будматеріали». Своєчасність здійснення платежів залежить від ефективної організації роботи самою організацією, неналежне здійснення якої не може визнаватися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Скаржник може на власний розсуд реалізовувати організацію внутрішньої діяльності, однак несвоєчасне звернення з апеляційною скаргою внаслідок таких заходів не ґрунтується на обставинах, які є непереборними та мають об'єктивний, істотний характер. А відтак, останнім не доведено факт об'єктивної неможливості своєчасної сплати судового збору та подання апеляційної скарги.
За таких умов, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 у справі №910/20361/20.
Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга також залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ст. 260 ГПК України з метою надання заявнику можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, доказів сплати судового збору та обґрунтованої заяви з зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
При цьому, суд вважає необхідним роз'яснити заявникові, що згідно п. 4 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 174, 234-235, 258, 260 ГПК України, суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства власників квартир «Будматеріали» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2021 у справі №910/20361/20 залишити без руху.
2. Надати Товариству власників квартир «Будматеріали» десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надати:
- заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав для поновлення цього строку.
3. Роз'яснити Товариству власників квартир «Будматеріали», що у випадку неподання обґрунтованої заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав для поновлення цього строку судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Копію ухвали надіслати учасникам апеляційного провадження.
Всі документи та письмові докази подаються виключно через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1-А (І поверх).
Головуючий суддя О.І. Поляк
Судді М.А. Руденко
Л.В. Кропивна