Справа № 522/21746/20
Провадження № 2-а/947/51/21
19.04.2021 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого суді - Куриленко О.М.
за участю секретаря - Баранової Ю.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора 3 взводу 2 батальйону Уаправління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Черкашина Олександра Юрійовича третя особа Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
07 грудня 2020 року позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом, в якому просив скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності його, ОСОБА_1 , серія ЕАМ, номер 3470909 від 24.11.2020 року.
В обґрунтування свого позову посилається на те, що постанова Серії ЕАМ № 3470909 від 24.11.2020 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. є незаконною, оскільки відсутня подія і склад адміністративного правопорушення. Вищевикладені обставини і стали підставою для звернення до суду з вказаним адміністративним позовом.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Кузнецової В.В., яка ухвалою від 08 грудня 2020 року вказану справу передала на розгляд до Київського районного суду м. Одеси.
Матеріали адміністративної справи надійшли до суду 26 січня 2021 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Куриленко О.М.
Ухвалою судді від 27.01.2021 року адміністративний позов було залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору. На виконання вимог даної ухвали, позивачем надано до суду заяву про усунення недоліків до якої додано докази сплати судового збору у розмірі 454,00 грипвень.
Ухвалою суду від 16 лютого 2021 року було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.
25 лютого 2021 року представник Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції - Димон Ігор Володимирович звернувся до суду з заявою, в якій просив суд залучити Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Ухвалою суду від 18.03.2021 року вказану заяву було задоволено, залучено у справу Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції у якості третьої особи.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовну заяву підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених у позові. Також просив стягнути з відповідача на його користь судовий збір, сплачений ним за подання даного позову.
Відповідач інспектор 3 взводу 2 батальйону Уаправління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Черкашин Олександр Юрійович у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Представник третьої особи Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції у судове засідання також не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, 25.02.2021 року надіслав до суду пояснення щодо позову, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24 листопада 2020 року інспектором патрульної поліції 3 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенантом поліції Черкашиним Олександром Юрійовичем було винесено постанову Серії ЕАМ № 3470909 у справі про адміністративне правопорушення, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З даної постанови вбачається, що 24 листопада 2020 року позивач ОСОБА_1 керуючи автомобілем Smart Fortwo д/н НОМЕР_1 , о 02 год. 50 хв. в м. Одесі по вул. Тінистій 2А, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено». Під час перевірки на вимогу працівника поліції пред'явити водійське посвідчення та свідоцтво на реєстрацію транспортного засобу відмовився, чим порушив п.2.4.а. ПДР.
Згідно п. 3.21, розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 дорожній знак 3.21 означає "В'їзд заборонено". Забороняється в'їзд усіх транспортних засобів з метою: запобігання зустрічному руху транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом; запобігання виїзду транспортних засобів назустріч загальному потоку на дорогах, позначених знаком 5.8; організації відокремленого в'їзду і виїзду на майданчиках, що використовуються для стоянки транспортних засобів, майданчиках відпочинку, автозаправних станцій тощо; запобігання в'їзду на окрему смугу руху, при цьому знак 3.21 повинен застосовуватись разом з табличкою 7.9; запобігання в'їзду на дороги, що безпосередньо простягаються у межах прикордонної смуги до державного кордону і не забезпечують пересування до встановлених пунктів пропуску через державний кордон (крім сільськогосподарської техніки, інших транспортних засобів і механізмів, задіяних у провадженні відповідно до законодавства і за наявності відповідних на те законних підстав сільськогосподарської діяльності або інших робіт, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Держприкордонслужби, ДМС, ДФС, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції і органів прокуратури під час виконання оперативних та службових завдань).
В п.8.1, 8.2 ПДР України визначено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією.
Пункт 8.4 ПДР України передбачає, що дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: а) попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду; б) знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних части або вузьких ділянок дороги; в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі; г) наказові знаки. Показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження; ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила; д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розташування об'єктів обслуговування; е) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.
Натомість, позивач стверджує, що він не керував автомобілем та не порушував правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В даному випадку, Інспектором Черкашиним Олександром Юрійовичем, як суб'єктом владних повноважень, не надано належних доказів на підтвердження не виконання позивачем вимоги дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено», оскільки з наданих відео записів представником третьої особи не вбачається факт порушення правил дорожнього руху.
Крім того, жодних доказів того, що позивач керував належним йому автомобілем і, тим самим, порушив правила дорожнього руху у судовому засіданні надано не було, у зв'язку з чим, на думку суду, у відповідача були відсутні підстави вимагати у позивача документи на транспортний засіб та притягувати його до адміністративної відповідальності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказано мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
У відповідності з ч.ч. 1-3 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно п.7 Розділу III Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №01395 від 07 листопада 2015 року (надалі по тексту Наказ МВС №1395), провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, визначених у статті 247 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови серії ЕАМ № 3470909 від 24.11.2020 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - службової особи Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної полцілії на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 454,00 гривень.
На підставі викладеного, ч. 1 ст. 122, ст.ст. 251, 252, 268, 276, 278, 279, 282 Кодексу України про адміністративне правопорушення, Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015, постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 та керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 72-77, 241, 246, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора 3 взводу 2 батальйону Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Черкашина Олександра Юрійовича, третя особа Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , серія ЕАМ, номер 3470909 від 24.11.2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної полцілії на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 454,00 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Куриленко О. М.