Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/943/20
Провадження № 2/499/58/21
Іменем України
07 квітня 2021 року смт. Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Кравчука О.О., за участю секретаря судового засідання Кирилової С.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, у залі суду, цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача такий.
12 жовтня 2020 року ОСОБА_2 (далі - також представник) в інтересах Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - також позивач) подав до суду позовну заяву до ОСОБА_1 (далі - також відповідач) про стягнення заборгованості, посилаючись, що відповідач не виконує умови кредитного договору, тому просить стягнути з нього заборгованість у загальному розмірі 68786 гривень 67 копійок та судові витрати у розмірі 2102 гривня 00 копійок (далі - також позовна заява).
09 лютого 2021 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому виклав таке: факт отримання банківської картки не заперечує; користувався карткою в період з 2014 року по 2017 рік; з 2017 року карткою не користувався, кошти не знімав, проценти не сплачував; на його утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, а тому у нього відсутня можливість сплачувати заборгованість; просив відмовити у задоволенні позовних вимог застосувавши строк позовної давності (а.с.140-141).
17 березня 2021 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив в якій виклав таке: укладання договору здійснюється за принципом укладення між Банком і клієнтом договору приєднання, тому підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком Умов, відповідає вимогам статті 634 ЦК; підписавши заяву про приєднання до Умов відповідач ознайомився та погодився з ними, про що свідчить його підпис; випискою з карткового рахунку підтверджується встановлення кредитного ліміту відповідачу та його користування грошима, а також часткового погашення заборгованості; відповідач певний час належним чином виконував свої зобов'язання за Договором, що свідчить про його обізнаність із умовами кредитування; просить позов задовольнити у повному обсязі; виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належним доказом по справі; строк дії кредитної картки встановлений до 05/2021, тому позивач звернувся до суду у межах строку позовної давності.
2. Суд, з приводу неявки в судове засідання сторін, зазначає таке.
Позивач, представник позивача у судове засідання не з'явилися, представник позивача подав до суду заяву в якій зазначив, що позовну заяву підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи, та просив розгляд справи проводити за його відсутності.
25 березня 2021 року відповідач подав до суду заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (частина 1, пункт 2 частини 3 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК).
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, що не з'явилися до суду, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, та подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
3. Процесуальні рішення та дії у справі такі.
Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 17 листопада 2020 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а учасникам справи роз'яснено право подати до суду відзив, відповіді на відзив, заперечення та обов'язок подати до суду докази.
Ухвалою Іванівського районного осуду Одеської області від 16 грудня 2020 року, постановленої без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено у зв'язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача.
Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 19 січня 2021 року, постановленої без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено, та надано час відповідачу для підготовки відзиву.
Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 10 лютого 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено, відповідачу надано час для подачі клопотання про поновлення строку подачі відзиву.
Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 15 березня 2021 року, розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою відповідача повідомленого належним чином, з метою виклику відповідача для особистих пояснень.
Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 31 березня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою відповідача.
4. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин такі.
10 червня 2012 року відповідач, ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови), шляхом підписання письмової анкети-заяви (далі - Заява) подав позивачу заяву, в якій просив надати йому кредитну карту з встановленим кредитним лімітом. На підставі заяви позивач надав відповідачу кредит з використанням платіжної карти на умовах строковості, поворотності та платності, шляхом встановлення кредитного ліміту, та ознайомився з умовами кредитування (а.с. 13).
З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти вбачається, що відповідачу встановлено кредитний ліміт у розмірі 300 гривень, який: 20 березня 2014 року збільшено до 2900 гривень; 10 серпня 2014 року знижено до 0 гривень; 10 лютого 2017 року збільшено до 3000 гривень; 02 серпня 2018 року зменшено до 0 гривень; 02 вересня 2018 року збільшено до 28000 гривень; 06 вересня 2018 року збільшено до 30000 гривень; 12 жовтня 2018 року збільшено до 31500 гривень; 24 березня 2020 року знижено до 0 гривень ( а.с. 66).
Відповідачем отримані кредитні карти: НОМЕР_1 з датою відкриття 20 березня 2014 року; НОМЕР_2 з датою відкриття 28 березня 2014 року; НОМЕР_3 з датою відкриття 20 березня 2014 року; НОМЕР_4 з датою відкриття 08 червня 2017 року, та кінцевим строком дії 05/21 ( а.с. 74).
Відповідач користувався кредитною картою, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, та сплачував проценти за користування кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку за період з 20 березня 2014 року до 01 липня 2020 року (а.с. 67-71).
Клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по Кредиту, відсоткам за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором (пункт 2.1.1.5.5 Умов).
У разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку (пункт 2.1.1.5.6 Умов).
Клієнт зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобіганню виникнення Овердрафту (пункт 2.1.1.5.7).
Погашення кредиту - поповнення картрахунку клієнтом в розмірі мінімального обов'язкового платежу шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків клієнта на підставі доручення клієнта (пункт 2.1.1.12.3 Умов).
Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором (пункт 2.1.1.12.11 Умов).
Згідно наданого позивачем розрахунку, за договором станом на 30 серпня 2020 року утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути, на загальну суму 68786 гривень 67 копійка, що складається з заборгованості: за простроченим тілом кредиту - 59142 гривень 61 копійок; заборгованість за простроченими відсотками - 9644 гривень 06 копійок (а.с. 6-10, далі - також розрахунок).
5. Норми права, які застосував суд такі.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (частина 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України, далі - також ЦК, у редакції чинній на момент підписання заяви).
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (частина 1 статті 256 ЦК).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина 1 статті 257 ЦК).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 статті 509 ЦК).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (частина 1 статті 530 ЦК).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (частина 1 статті 610 ЦК).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК).
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо) (частина 1 статті 633 ЦК).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина 1 статті 1048 ЦПК).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК).
Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 1 статті 1050 ЦК).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 статті 1055 ЦК).
Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: особу та місцезнаходження кредитодавця; кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування (частина 2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», у редакції чинній на момент підписання заяви, далі - також Закон).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 1, 5, 6 статті 81 ЦПК).
У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду (частина 10 статті 84 ЦПК).
6. Мотиви з яких виходив суд.
6.1. Мотиви задоволення позовних вимог та відмови в частині вимог такі.
Суд, виходячи з практики застосування норм права у подібних правовідносинах, зазначає, що, у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розроблює особа, яка надає кредит, у цій справі це позивач. Очевидно, що умови договорів приєднання розроблені банком повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
10 червня 2012 року позивач та відповідач підписали Заяву, яка містить персональні дані відповідача (адресу проживання, іншу додаткову інформацію необхідну для отримання кредитної картки), в якій не зазначена процентна ставка, умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у виді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав та надав відповідачу кредитну картку «Універсальна» з встановленим відповідного кредитного ліміту.
Відповідач отримав кредитну карту й певний час користувався кредитними коштами, здійснював поповнення карткового рахунку, а також сплачував проценти за банківські послуги й не заперечував, що фактично отримав і використав кошти за кредитом, аргументів на спростування розрахованої позивачем суми у розмірі 59142 гривень 61 копійка не навів.
Позивач, пред'явивши вимоги про погашення кредиту, просить крім суми, яку фактично отримав в борг відповідач, стягнути з останнього заборгованість за простроченими відсотками, посилається на Умови як невід'ємну частину спірного договору.
Суд відхиляє подану позивачем копію Умов, оскільки відповідач заперечує факт її підписання, а позивач не забезпечив подання оригіналу Умов, що позбавило суд можливості перевірити ці обставини й надати їм оцінку. Тому суд, виходячи з приписів частини 10 статті 84 ЦПК, здійснює розгляд справи за наявними в справі доказами.
Суд відмічає, що Умови, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 10 червня 2012 року шляхом підписання заяви. Відтак, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Отже, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими Умовами відповідач ознайомився і погодився, підписуючи Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг позивача, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Суд вважає, що роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
Суд не застосовує правила частини першої статті 634 ЦК за змістом якої договір приєднання це договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися ним у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із позовом, тобто позивач міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-якій редакції, що найбільш сприятлива для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови, відсутність у Заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Разом з тим суд відмічає, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов, оскільки такі Умови це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Через те відсутні підстави вважати, що при укладенні договору позивач дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими позивач. Унаслідок чого, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору позивач повідомив відповідача про умови кредитування та узгодження з відповідачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Тому інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності, розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Cуд звертає увагу, що позивач вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання, з підстав та у розмірах встановлених статтями 625, 1048 ЦК не пред'явив.
Однак, враховуючи, не повернення фактично отриманих і використаних відповідачем коштів у добровільному порядку позивачу, та вимоги частини другої статті 530 ЦК за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд констатує, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконання відповідачем обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів у розмірі 59142 гривень 61 копійок.
Водночас, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованостіза простроченими відсотками у розмірі 9644 гривень 06 копійок задоволенню не підлягають.
6.2. Мотиви не застосування строків позовної давності такі.
Суд відмічає, що позовна давність застосовується лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість. Якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності в разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Суд зазначає, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки, а не закінченням строку дії договору.
З Довідки наданої позивачем вбачається, що відповідач 08 червня 2017 року отримав кредитну картку, з кінцевим терміном дії до травня 2021 року.
Отже, сторони не визначали у письмовій формі умов щомісячного повернення кредиту частинами, домовились про строк та термін закінчення кредитування, що відповідає останньому дню строку дії картки, зазначеному на її звороті, тому відповідач повинен був не пізніше останнього дня травня 2021 року повернути позивачу отримані від нього кредитні кошти у повному обсязі.
Суд констатує, що оскільки позивач подав позовну заяву до суду 12 жовтня 2020 року, трирічний строк позовної давності щодо стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 59142 гривні 61 копійока не можна вважати пропущеним.
7. Суд застосовує таку практику Верховного суду.
Такі висновки, узгоджуються з правовими позиціями викладеними Верховним Судом у постановах: від 24 лютого 2021 року по справі 754/4211/18, від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17-ц; від 04 вересня 2019 року по справі №382/1131/18, від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17; від 01 квітня 2020 року по справі № 749/583/17.
8. Висновок суду такий.
З огляду на зазначене суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити частково.
9. Розподіл між сторонами судових витрат такий.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК).
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2102 гривень.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то розмір сплаченого судового збору при зверненні до суду за позовом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1807 гривень 29 копійок, виходячи з такого розрахунку: 2102 гривні (сума сплаченого судового збору) х 59142 гривні 61 копійка (розмір вимог, що підлягають задоволенню): 68786 гривень 67 копійки (розмір заявлених вимог).
Керуючись статтями 141, 259, 263-265 ЦПК, суд,
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: будинок 1Д, по вулиці Грушевського, міста Київ, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 59142 (п'ятдесят дев'ять тисяч сто сорок дві) гривні 61 копійка.
У задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості у розмірі 9644 (дев'ять тисяч шістсот сорок чотири) гривні 04 копійки - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» сплачену суму судового збору у розмірі 1807 (одна тисяча вісімсот сім) гривень 29 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, через Іванівський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційної скарги.
Повне судове рішення складене 19 квітня 2021 року.
СуддяО. О. Кравчук