Справа №498/126/21
Провадження по справі №1-кп/498/33/21
20 квітня 2021 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020160280000208 від 11.12.2020 року, відносно обвинуваченої ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-
встановив:
В провадженні Великомихайлівського районного суду знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160280000208 від 11.12.2020 року, відносно обвинуваченої ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Ухвалою судді Великомихайлівського районного суду Одеської області від 23 лютого 2021 року по вказаному кримінальному провадженню було призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 25.02.2021 року постановлено призначити судовий розгляд даного кримінального провадження та обрати обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
20.04.2021 року через канцелярію суду надійшло клопотання прокурора Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 строку тримання під вартою на 2 місяці з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченої під час розгляду кримінального провадження по суті, так як на день розгляду справи не перестали існувати ризики передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, перебуваючи на волі обвинувачена ОСОБА_4 , а саме: може переховуватись від суду з метою уникнення кримінального покарання, так як обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, за який передбачається КК України позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років позбавленням волі. Крім того, обвинувачена не має міцних соціальних зав'язків. Вказані обставини свідчать про можливість ОСОБА_4 переховуватись від слідства та суду. Крім того, від місця мешкання підозрюваної до території невизнаної ПМР біля 50 кілометрів, з якою у України відсутні будь-які дипломатичні зв'язки та міжнародні правові зобов'язання, що в свою чергу унеможливлює повернення на територію України обвинуваченої ОСОБА_4 у разі перетину Державного кордону; незаконно впливати на свідків. Обвинувачена ОСОБА_4 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 разом з потерпілою у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 . Потерпіла ОСОБА_6 є ключовим свідком обвинувачення у даному кримінальному провадженні, оскільки являється єдиним очевидцем події вчинення ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення. Знаючи це, обвинувачена ОСОБА_4 може впливати на потерпілу ОСОБА_6 та інших свідків, з метою змінення останніми своїх показів; вчинити інше кримінальне правопорушення. ОСОБА_4 , обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину покарання, за який передбачається КК України позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років позбавленням волі та з метою уникнення кримінальної відповідальності може вчиняти інші кримінальні правопорушення, що в сукупності свідчить про неможливість запобігання вказаним вище ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 .
В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 строку тримання під вартою на 2 місяці, посилаючись на обставини, викладені в ньому.
Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти заявленого прокурором клопотання стосовно продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказуючи на необґрунтованість та відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Крім того, обвинувачена та її захисник в судовому засіданні просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Розглянувши підстави заявленого клопотання, вислухавши думку прокурора, обвинуваченої, захисника обвинуваченої, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів вищевказаного кримінального провадження вбачається, що обвинуваченій ОСОБА_4 згідно ухвали слідчого судді Великомихайлівського районного суду Одеської області 14 грудня 2020 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 22 год. 30 хв. 09.02.2021 року без визначення застави.
Крім того, ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 04.02.2021 року обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України продовжено до 09 березня 2021 року включно без визначення застави.
Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 25.02.2021 року обвинуваченій ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням її в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України строком на 60 (шістдесят) днів - до 25 квітня 2021 року включно без визначення застави.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
За змістом ст.ст.131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченої є запобігання ризикам та забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, що підтверджується обвинувальним актом та реєстром матеріалів досудового розслідування.
Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до вимог ч.3 ст.5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п.60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст.177 КПК.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 , так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченої дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Так, обвинувачена ОСОБА_4 , скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України, згідно ст. 12 КК України вказаний злочин є особливо тяжким. Тяжкість злочину свідчить про ступінь суспільної небезпечності вчиненого діяння цієї особи, дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, більш того, за вчинення вищевказаного злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, що у сукупності свідчить про наявність реального ризику передбаченого, п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачена може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінального покарання.
Також наявність реальних ризиків, передбачених п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачена може незаконно впливати на потерпілу у зазначеному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне продовжити строк дії обраного обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194-199, 369-372 КПК України, суд,-
Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020160280000208 від 11.12.2020 року, відносно обвинуваченої ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, розглядом відкласти на 11.00 годину 18.05.2021 року, про що повідомити учасників судового розгляду.
Клопотання прокурора Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 строку тримання під вартою - задовольнити.
Обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України продовжити строком на 60 (шістдесят) днів до - 18 червня 2021 року включно.
Копію ухвали вручити прокурору Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області, обвинуваченій, захиснику - для відома, направити Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України - для виконання в частині продовження строку тримання під вартою.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1