Справа № 496/440/16-ц
Провадження № 2/496/181/21
12 квітня 2021 року Біляївський районний суд
Одеської області
у складі: головуючого судді Трушиної О.І.
за участю секретаря Жаріт Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог зустрічної позовної заяви,
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутої винагороди.
Від позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 надійшла заява, в якій остання просить, зокрема: визнати факт розірвання 26.03.2015 року договорів від 25.09.2013 року та від 11.10.2013 року про представництво та надання правової допомоги між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі встановлення рішеннями Київського суду від 06.10.2016 року та від 21.11.2017 року, апеляційних судів від 10.05.2018 року та від 28.02.2018 року по справам № 520/2450/16-ц, 520/16323/15-ц, нотаріального скасування 26.03.2015 року довіреності відповідно до ст. ст. 249, 250 ЦК України: визнати факт оману її з боку ОСОБА_2 у приховуванні під пунктами 5.6, 5.7 умов про розірвання договорів від 11.10.2013 року та 25.09.2013 року, відповідно до ст. ст. 249, 250 ЦК України та порушення на підставі ст. 250 ЦК України ОСОБА_2 умов договорів, відмовою надати послугу особисто, яка була визначена довіреністю від 25.09.2013 року; визнати факт зловживанням ОСОБА_2 процесуальними правами та дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, подання 01.04.2015 року ОСОБА_2 завідомо безпідставного позову за відсутністю предмета спору; визнати факт безпідставного надання ОСОБА_2 до суду по справі № 496/1463/15-ц про стягнення з неї гонорару-винагороди невірного, оманного математичного розрахунку гонорару-винагороди у розмірі 45554,80 грн.; визнати безпідставність набрання ОСОБА_2 за рішенням Біляївського районного суду від 19.05.2015 року по справі № 496/1463/15-ц гонорару-винагороди у розмірі 45554,90 грн. на підставі встановлених рішень судів по справам № 520/2450/16-ц та № 520/16323/15-ц у Київському районному суд м. Одеси та апеляційному суді, та по справі № 496/967/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення вартості безпідставно набутого майна та за позовом третьої особи, яка має свої вимоги відносно предмету спору, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення вартості безпідставно набутого майна, отриманого за рішення апеляційного суду Одеської області від 13.03.2015 року та по апеляційній скарзі на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 08.05.2018 року № 496/967/16-ц, які набрали чинності; визнати факт передплати ОСОБА_2 по умовам договорів від 25.09.2013 року та від 11.10.2013 року по п. 4.1; стягнути з ОСОБА_2 на її користь на підставі ст. ст. 22, 387, 386, 388, 1212, 1213 ЦК України кошти у розмірі 45554,80 грн., як безпідставно набране ОСОБА_2 майно ОСОБА_1 з нарахуванням інфляційних втрат 37495,52 грн. та 3% річних 8020,11 грн.; стягнути з ОСОБА_2 на її користь кошти у розмірі 44405 грн. матеріальної шкоди та 65000 грн. моральної і фізичної шкоди по представництву договору від 11.10.2013 року; стягнути з ОСОБА_2 на її користь кошти у розмірі 42635 грн. матеріальної шкоди по представництву договору від 25.09.2013 року; стягнути з ОСОБА_2 на її користь судові витрати у розмірі 19850,79 грн. та відмовити у позовних вимогах ОСОБА_2 у повному обсязі.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву, в якій на задоволенні позовних вимог наполягав та просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча була повідомлена належним чином, але в заяві від 12.04.2021 року вказала, що у зв'язку з епідеміологічною ситуацією в країні, її похилим віком та знаходженням в основній групі ризику по захворюванню, прибути в судове засідання вона не має можливості та просить перенести судове засідання на іншу дату.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
Враховуючи те, що вимоги ч. 5 ст. 49 ЦПК України заявником не виконані, а саме: заявником не надано доказів направлення такої заяви іншим учасникам справи, вказана заява ОСОБА_1 підлягає поверненню останній.
Крім того, суд звертає увагу ОСОБА_1 на ту обставину, що позовна заява повинна відповідати вимогам ст. 175 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 10, 43, 49 ЦПК України, суд
Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог зустрічної позовної заяви та повернути її заявнику.
Ухвала суду оскарженню не підлягає, але заперечення на неї може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.І. Трушина