Справа № 496/1478/21
Провадження № 3/496/1036/21
19 квітня 2021 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Пасечник М.Л. розглянувши матеріали, які надійшли від Полку Управління Патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
яка проживає за адресою: АДРЕСА_1
тимчасово не працюючий,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП,
17.03.2021 року о 02:55 год. в Одеській області, Біляївський район, на автодорозі М-05 Київ - Одеса 452 км, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом DAF FT 95 НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 порушив п. 31.4.3а Правил дорожнього руху України, а саме керував транспортним засобом із ввімкненими зовнішніми світловими приладами, не передбаченими конструкцією транспортного засобу, у кількості 14 шт. у решітці радіатору. У зв'язку з тим, що 16.03.2020 року ОСОБА_1 було складено постанову за ч.1 ст. 121 КУпАП (ЕАН №3923000), у даній ситуації вбачається повторність. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 31.4.3а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 121 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлений був належним чином, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до якого він був ознайомлений з датою судового засідання 19.04.2021 року о 10:00 год., але надав до суду заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в яких зазначив наступне, що свою провину у вчиненні вказаного в протоколі правопорушення не визнає, та просить закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, з наступних підстав, а саме дійсно 17.03.2021 року о 03:10 год. працівниками управління патрульної поліції в Одеській області було складено протокол про адміністративне правопорушення. Так в своїх заперечення ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до п. 31.4.3а Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних не справностей і не відповідності таким вимогам, щодо зовнішніх світлових приладів: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу. Відповідно до порядку переобладнання транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 21.07.2020 року за №607, обов'язок щодо реєстрації переобладнання транспортного засобу покладається на власника ТЗ, або на його представника. Однак, як зазначає ОСОБА_1 в своїх запереченнях, він не є ані власником транспортного засобу, ані представником власника, а отже не може бути притягнутий до відповідальності за вказане правопорушення, також в своїх запереченнях ОСОБА_1 , зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення, не конкретизовано, які саме зовнішні світлові прилади і яким саме вимогам конструкції транспортного засобу вони не відповідають. А так само поліцейським не надано і жодного доказу на підтвердження того. що кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не передбачені конструкцією транспортного засобу, а тому ОСОБА_1 вважає, що відповідно до вимог п. 31.4.3а Правил дорожнього руху України зазначені обставини не охоплюється складом правопорушення. передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП тим самим не доведена суб'єктивна та об'єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, згідно із стандартом доказування «поза розумним сумнівів», який застосовується при оцінці доказів. У зв'язку з наведеним, просить суд закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 4 ст. 121 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно зі ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення, передбачені ч.4 ст. 121 цього Кодексу, мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".
Пунктом 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ст. 35 вказаного Закону поліцейський має право зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Відповідно до п. 5 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якщо воно вчинене особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, або його розгляд не віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно з положеннями ст. 255 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 порушив вимоги п.31.4.3а Правил дорожнього руху України, який передбачає заборону експлуатації транспортних засобів коли кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.
У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Законодавством чітко визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством коли кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу. На таку обставину посилається і особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, зазначаючи обставини правопорушення, а саме, що на автомобілі було додатково встановлено 14 світових приладів, що не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.
Проте, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що конструкція автомобіля DAF FT 95 НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , яким 17.03.2021 року керував ОСОБА_1 , не передбачала можливості встановлення додаткових світлових приладів. У протоколі про адміністративне правопорушення відсутні посилання на законодавчі чи нормативні акти, якими могли бути встановлені вимоги до конструкції транспортного засобу.
Переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, відповідно до Порядку переобладнання транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2010 року №607, обов'язок щодо реєстрації переобладнання транспортного засобу покладається на власника ТЗ, або на його представника.
Крім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу DAF FT 95 НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який підтверджував би, що ОСОБА_1 , є або власником ТЗ, або представником власника ТЗ.
Відповідно наказу №534 від 13.10.2008 року МВС України «Про затвердження Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобі під час їх експлуатації» складається Акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу за формою, наведеною у додатку до цього Порядку, копія якого надається водієві КТЗ.
Так, органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення до суду не було надано належних доказів щодо істотних ознак складу правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , а судом в свою чергу не встановлено належних доказів, які б свідчили про вчинене правопорушення.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Отже, розгляд справи в суді здійснюється лише в межах перевірки тих обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалах долучених до нього, які були зібрані органом, який склав протокол, та для з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, на суд не може бути покладена функція збирання доказів, оскільки таким чином буде порушено принцип змагальності.
Дослідивши наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов до висновку про необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.4 ст. 121 КУпАП через відсутність у матеріалах справи доказів, які би "поза розумним сумнівом" підтверджували вину ОСОБА_1 оскільки доказів того, що він здійснив переобладнання транспортного засобу без відповідних норм, правил і стандартів, в матеріалах справи немає та не встановлено їх в судовому засіданні.
Згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки вина є основною ознакою суб'єктивної сторони правопорушення, то відсутність вини свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в надані ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
А тому, беручи до уваги загальний правовий принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.4 ст. 121 КУпАП, що згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі.
Враховуючи вищевикладене, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу та події правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 7, 9, ч. 4 ст. 121, ст. ст. 221, 247, 251, 252, 284, 287 КУпАП, суд -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст. 247 КупАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя М.Л. Пасечник