нп 2/490/1670/2021 Справа № 490/5122/20
Центральний районний суд м. Миколаєва
12 квітня 2021 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Черенкової Н.П.,
при секретарі -Баришніковій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, третя особа - філія №1 біржі нерухомості «Едвайс Консульт»,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідачів, третьої особи,в якому просиввизнати дійсним договір № 895 від 05.05.2000 року купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , укладений на Біржі нерухомості «Едвайс-Консульт» між ОСОБА_4 , як покупцем, та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як продавцями.
Ухвалою від 21.09.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі, та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.04.2021 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою від 09.12.2020 року витребувано від КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» всі правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1 .
04.03.2021 року на адресу суду від КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» надійшов супровідний лист №342, до якого додано копії правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 .
Сторони до судового засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Судом ухвалено про розгляд справи у відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядаєсправи не інакше як за зверненням особи, поданимвідповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставідоказів, поданихучасникамисправиабовитребуваних судом у передбаченихцим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Матеріалами справи встановлено, що 05.05.2000 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на Біржі нерухомості «Едвайс-Консульт» укладений договір № 895 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та зареєстрованого у Миколаївському МБТІ 25.05.1995 року за реєстр. №17797.Дана квартираналежала відповідачам на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 24.05.1995 року зареєстрованому Південною Товарною Біржею Реєстр. №1760. За домовленістю сторін будинок проданий за 2000,00 гривень.
Тобто, усі умови договору купівлі - продажу сторонами виконано повністю.
Згідно свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 вийшла заміж, в зв'язку з чим змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».
За довідкою МБТІ від 24.09.2019 року за № 2-4763, станом на 28.12.2012 року власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_6 .
Згідно ст.55 КонституціїУкраїни права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розглядуцивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 р. регламентовано, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Вказаний договір купівлі-продажу був вчинений у травні 2000 року, тобто під час дії ЦК УРСР 1963 року, який на той час регулював купівлю - продаж майна.
Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу»: біржовою операцією визнається угода, якщо вона являє собою купівлю - продаж, поставку та обмін товарів, допущених дообігу на товарній біржі; якщо її учасниками є члени біржі; якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладенню з моменту її реєстрації на біржі.
При цьому чіткої регламентації механізму допуску товарів до обігу на товарній біржі на той час не існувало. Необхідні зміни до ст. 15 Закону України "Про товарну біржу", що дозволяли відмежувати об'єкти нерухомості від біржових операцій були внесені лише у 2003 році.
У редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу спірного житлового будинку, в самому Законі України "Про товарну біржу" не передбачалися правові наслідки у вигляді недійсності договору, укладеного та зареєстрованого на біржі, у разі порушення вимог, встановлених ст. 15 цього закону до біржової операції, як щодо допуску товарів до обігу на біржі, так і щодо прийняття у члени біржі.
Частиною другою статті 47 ЦК Української РСР передбачено право суду визнати непосвідчений нотаріально договір дійсним, якщо сторони домовились щодо всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулось повне або часткове виконання договору.
Відповідно до ст. 209 ЦК України, правочин, якийв чинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі - продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
В силу ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Статтею 650 ЦК України визначено, що особливості укладення договорів на біржах встановлюються відповідними актами цивільногозаконодавства.
В даному випадку право власності виникло на підставі договору купівлі-продажу, який проведено у якості біржової операції між продавцями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_6 .
З огляду на викладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально засвідчено з посиланням на ст. 15 Закону України "Про товарну біржу", є підстави для визнання договору купівлі-продажу № 895 від 05.05.2000 року, оформленого в Біржі нерухомості «Едвайс-Консульт», дійсним.
Здійснивши державну реєстрацію у КП «Миколаївськеміжміське бюро технічної інвентаризації» права власності за Позивачкою на квартиру АДРЕСА_2 , держава цим самим визнала право власності позивачки на зазначену квартиру, як таке, що виникло на не заборонених законом підставах.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,12,258,259,263-265,280-282 ЦПК України, ст.ст.209, 220,650,657 ЦК України, ст.ст.47,227 ЦК УРСРв редакції 1963 року, ст.15 ЗУ «Про товарну біржу» суд, -
Позов - задовольнити.
Визнати дійсним договір № 895 від 05.05.2000 року купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 , укладений на Біржі нерухомості «Едвайс-Консульт» між ОСОБА_6 , як покупцем, та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як продавцями, посвідчений Біржею нерухомості «Едвайс-Консульт», та зареєстрований 29.05.2000 року Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації за р. №17797.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його ап еляційне оскарження.
Повний текст рішення виготовлений 12 квітня 2021 року
Суддя Н.П. Черенкова