Справа № 478/460/21 Провадження № 1-кп/478/57/2021
19 квітня 2021 року Казанківський районний суд Миколаївської області
в складі головуючої судді ОСОБА_1
за участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12021152270000001 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кінецьпіль Первомайського району Миколаївської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не в/зобов'язаного, не одруженого, місце проживання зареєстровано по АДРЕСА_1 , судимого:1) 23.10.2013 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.187 КК України до позбавлення волі строком на 7 років, ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 14.01.2014 року вирок в частині покарання змінено до 4 років позбавлення волі; 2) 08.09.2017 року Первомайським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.190, ч.3 ст.185, ч.1 ст.162, ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років; 3) 07.12.2018 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років і 2 місяці, відбуває покарання в Державній установі «Казанківська виправна колонія №93» з 18.05.2019 року, початок строку: 03.05.2017 року, кінець строку: 24.11.2021 року,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.391 КК України,
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину за таких обставин.
ОСОБА_4 , який з 18.05.2019 року відбуває покарання у виді позбавлення волі в Державній установі «Казанківська виправна колонія №93» Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (далі - ДУ «Казанківська ВК №93»), під час відбування призначеного покарання вчиняв злісну непокору вимогам представникам адміністрації Казанківської виправної колонії №93 та за допущенні порушення режиму утримання відносно нього були застосовані дисциплінарні стягнення в тому числі і у виді тримання в приміщенні камерного типу, що мало місце 20.06.2020 року.
Будучи підданим протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу засуджений ОСОБА_4 03.02.2021 року близько 10 год. 40 хв. на неодноразові вимоги представника адміністрації виправної колонії умисно в категоричній та демонстративній формі відмовився виконувати розпорядження начальника п'ятого відділення соціально-виховної психологічної служби ОСОБА_6 щодо виконання роботи з благоустрою закріпленої за ним території, а саме алеї між адміністративним корпусом та міжзонним контрольно-пропускним пунктом ДУ «Казанківська ВК №93».
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковано за ст.391 КК України як злісна непокора законним вимогам адміністрації установи виконання покарань особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери).
На підставі ч. 1 ст. 474 КПК України до суду разом із обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості, укладена 25.03.2021 року між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 в присутності захисника ОСОБА_5 .
Виходячи із змісту даної угоди, ОСОБА_4 під час досудового розслідування беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст.391 КК України і зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість у вчинених діяннях в обсязі підозри у судовому провадженні.
Згідно угоди, сторони погодилися на призначення ОСОБА_4 покарання за ст.391 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі положень ст.71 КК України шляхом часткового складання покарань за вказаний злочин та за вироком Заводського районного суду м. Миколаїв від 07.12.2018 року за ч.2 ст.186 КК України, яким ОСОБА_4 призначено покарання у виді 5 років і 2 місяців позбавлення волі, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років і 3 місяці.
Згідно до ч.2, ч.4, ч.5 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
У підготовчому судовому засіданні з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою вину та підтвердив обставини вчинення злочинних дій, викладені в обвинувальному акті. Цілком розуміє свої права, визначені в п.п.1-4 ч.4 ст.474 КПК України, характер обвинувачення, вид узгодженого покарання та усвідомлює наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України.
На підставі пояснень обвинуваченого суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам КПК України та відсутність підстав для відмови в затвердженні укладеної угоди, викладених в ч.7 ст.474 КПК України.
При призначенні покарання, суд згідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують покарання.
Злочин вчинений обвинуваченим ОСОБА_4 в силу ст.12 КК України є нетяжким злочином.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.
Із врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого суд вважає, що узгоджене сторонами покарання цілком відповідає ступеню тяжкості та обставинам вчиненого злочину.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та визнання обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.391 КК України, з призначенням обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.314, 370, 374, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25 березня 2021 року між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Казанківського відділу Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_7 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12021152270000001 та підозрюваним ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.391 КК України і призначити йому покарання у виді у позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
Відповідно до вимог ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 07 грудня 2018 року, та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років і 3 (три) місяці.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 03 травня 2017 року, тобто з моменту його затримання.
Міра запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 не обиралася.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, потерпілим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1