Справа № 487/2416/21
Провадження № 1-кс/487/2150/21
19.04.2021 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42021150000000024 відносно
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, Миколаївської області, громадянина України, одруженого, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, з вищою освітою, обіймає посаду першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, -
16.04.2021 року слідчий групи слідчих - заступник начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
В клопотанні слідчий зазначає, що Слідчим відділом Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021150000000024 від 09.04.2021, за підозрою першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївські області ОСОБА_4 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
14.04.2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Підставою для внесення клопотання стало те, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якої міри запобіжного заходу ніж тримання під вартою, просив про його задоволення.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на те, що підозра, пред'явлена його підзахисному, необґрунтована, ризики, наведенні в клопотанні, недоведені. Крім того, зазначив, що ОСОБА_4 раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, тобто має міцні соціальні зв'язки. У зв'язку з чим, просив обрати відносно свого підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, підтримав думку захисника.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що вказане клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Із матеріалів клопотання встановлено, що Слідчим відділом Миколаївського районного управління ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021150000000024 від 09.04.2021, за підозрою першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївські області ОСОБА_4 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
14.04.2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме при наступних обставинах:
Наказом від 18.02.2021 №78-к Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба) ОСОБА_4 призначений на посаду першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області з 22.02.2021.
Відповідно до службової записки начальника Миколаївської міської державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_8 №01-37/60 від 29.03.2021 ОСОБА_4 був обізнаний з тим, що ФОП ОСОБА_9 (ІНФО НОМЕР_1 ), здійснює діяльність пов'язану з обігом м?яса на АДРЕСА_2 без наявності експлуатаційного дозволу. Ветеринарне обслуговування за даною адресою, призначеним на виконання договору №13 від 26.02.2021, офіційним лікарем ОСОБА_10 не здійснюється, що є порушенням п.4 ст.29 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин», п.3 ст. 23 Закону України «Про основоположні принципи та вимоги безпечності та якості харчових продуктів». Про вказаний факт свідчить службова записка ОСОБА_4 на ім'я начальника Головного управління ОСОБА_11 , в якій він просить дозволу провести збір інформації щодо ФОП ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Приблизно наприкінці березня 2021 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 прибув за адресою: АДРЕСА_2 , з метою перевірки діяльності ФОП ОСОБА_9 , який не допустив його через карантинні обмеження, установлені з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Крім цього, в той же день та час, за адресою: АДРЕСА_2 , прибув ОСОБА_12 , який повідомив першому заступнику начальника Головного управління ОСОБА_4 , що він спільно з ОСОБА_9 здійснює підприємницьку діяльність пов'язану з оптовою торгівлею м'ясом і м'ясними продуктами, а саме у с. Троїцьке та с. Калинівка та планують її здійснювати на Паромному узвозі (документи на стадії підготовки).
У ОСОБА_4 в силу робочих та давніх товариських відносин з ОСОБА_12 , виник злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди від останнього, за не проведення перевірки у сфері безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини.
Так, в ході телефонної розмови через мессенжер «WhatsApp», ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_12 , що за не допущення його на територію будинку АДРЕСА_2 , відсутності необхідних дозвільних документів на здійснення підприємницької діяльності на цій території, та подальшого отримання експлуатаційного дозволу, останній повинен надати йому неправомірну вигоду, яку саме він повідомить при особистій зустрічі, яку призначив на 09.04.2021.
ОСОБА_12 розуміючи, що ОСОБА_4 , вчиняє дії, направлені на отримання від нього неправомірної вигоди за не втручання у діяльність підприємства, розуміючи, що відмова від передачі її могла спричинити настання негативних наслідків його законним правам та інтересам, а також інтересам ФОП ОСОБА_9 , та з метою викриття злочинних намірів та притягнення до кримінальної відповідальності, 08.04.2021 звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів.
09.04.2021 ОСОБА_4 , перебуваючи на прилеглій території ДК «Суднобудівників» у м. Миколаєві, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди, під час зустрічі із ОСОБА_12 , який будучи уповноваженою особою ОСОБА_9 , та діяв в інтересах спільного бізнесу і маючи на меті не втручанні у їх підприємницьку діяльність, обумовив з ОСОБА_12 передачу йому у якості неправомірної вигоди грошових коштів у сумі 2 000 доларів США (які еквівалентні 55 860 грн.) за не виявлення порушень у роботі підприємств, не анулювання експлуатаційного дозволу на діяльність пов'язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження, розташованого у с. Калинівка та с. Троїцьке, не перешкоджання в отримані дозвільних документів та, не проведення подальших перевірок Головним управлінням Держпродспоживслужби в Миколаївській області, а також подальше сприяння у господарській діяльності.
ОСОБА_12 на виконання домовленості з ОСОБА_4 , здійснив з ним виїзд у с. Калинівка для перевірки дотримання безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, де останній обумовив спосіб передачі йому неправомірної вигоди, а саме через продавчиню магазину на ім'я ОСОБА_13 , який розташований за адресою: АДРЕСА_3 .
Крім цього ОСОБА_4 , упевнившись в дотриманні ОСОБА_12 та ОСОБА_9 безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, висловив вимогу надати йому м?яса свині, яке привезти разом з обумовленою раніше неправомірною вигодою у сумі 2 000 доларів США (які еквівалентні 55 860 грн.)
13.04.2021 приблизно о 19:18 год. ОСОБА_4 переслідуючи мету отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_12 , відправив йому текстове повідомлення через мессенжер «WhatsApp», в якому цікавиться чи зможе останній виконати раніше обумовлені дії з передачі неправомірної вигоди.
13.04.2021 приблизно о 20:20 ОСОБА_12 , діючи під контролем правоохоронних органів, перебуваючи у приміщені магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , діючи за вказівкою ОСОБА_4 , виконуючи його протиправну вимогу, через посередника -жінку на ім'я ОСОБА_13 здійснив передачу неправомірної вигоди в сумі 2 000 доларів США (які еквівалентні 55 860 грн.) та 6,51 кг. м'яса свині, для подальшої передачі ОСОБА_4 , після чого приблизно о 20:22 годині написав текстове повідомлення останньому про вказаний факт.
У той же день, 13.04.2021 приблизно в 20:25 ОСОБА_4 , текстовим повідомленням підтвердив факт передачі неправомірної вигоди.
13.04.2021 о 21 год. 00 хв. в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, затримано ОСОБА_4 .
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України підтверджується дослідженими матеріали кримінального провадження, а саме: заявою ОСОБА_12 за фактом вимагання у нього неправомірної вигоди заступником начальника Держпродспоживслужби в Миколаївській області ОСОБА_4 ; відповідями на доручення УСР в Миколаївській області ДСР НПУ про причетність до вчинення вказаного злочину ОСОБА_4 , а саме до вимагання неправомірної вигоди від ОСОБА_12 за нездійснення перешкод у введенні господарської діяльності; протоколами допиту свідка ОСОБА_14 щодо скоєних протиправних дій ОСОБА_4 з наміру отримання неправомірної вигоди в сумі 2 000 доларів США і передачі йому вказаної неправомірної вигоди 13.04.2021 за вказаним ним способом за не виявлення порушень у роботі підприємств та як наслідок не анулювання експлуатаційного дозволу (яке розміщене у с. Калинівка та с. Троїцьке), не перешкоджання в отримані дозвільних документів, та відсутності подальших перевірок Головним управлінням Держпродспоживслужби в Миколаївській області, а також подальше сприяння у господарській діяльності; протоколом огляду документів від 12.04.2021, в ході проведення якого були оглянуті 2000 доларів США, які були в подальшому передані ОСОБА_12 в якості неправомірної вигоди ОСОБА_4 на умовах останнього; протоколом обшуку приміщення магазину розташованого біля будинку АДРЕСА_3 , в ході проведення якого були вилучені грошові кошти в сумі 2 000 доларів США, які були передані ОСОБА_12 в якості неправомірної вигоди ОСОБА_4 , на умовах останнього, а саме через продавщицю магазину ОСОБА_15 , та під час проведення освідування якої були виявлені яскраві світіння на фалангах пальців її рук; проведеним оглядом мобільного телефону ОСОБА_15 , в ході проведення якого встановлене її знайомство та спілкування з ОСОБА_4 ; долученими роздрукованими фотографіями з телефону ОСОБА_12 , з приводу його спілкування з ОСОБА_4 та після передачі неправомірної вигоди у сумі 2 000 доларів США, ОСОБА_12 повідомив ОСОБА_4 про передачу неправомірної вигоди та останній виразив за це подяку; наказом ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області №1386-ОД від 02.04.2021 про доручення головному спеціалісту відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ММУ ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській державному інспектору ОСОБА_16 в термін з 06.04.2021 по 07.04.2021 здійснити збір інформації щодо діяльності оператора ринку ФОП ОСОБА_9 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; службовою запискою головного спеціаліста відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_16 , згідно якої ним було здійснено виїзд щодо перевірки діяльності ФОП ОСОБА_9 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та встановлено, що на вказаній території були наявні люди, одягнені в спеціальний одяг, та про необхідність звернутись до ГУНП в Миколаївській області з метою встановлення організаційно правової форми, назви суб'єкта господарювання та встановлення виду господарської діяльності; службовою запискою першого заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області ОСОБА_4 , в якій він просить провести збір інформації щодо ФОП ОСОБА_9 ; службовою запискою начальника Миколаївської міської державної лікарні ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби у Миколаївській області від 29.03.2021 ОСОБА_8 згідно якої ФОП ОСОБА_9 здійснює діяльність, пов'язану з обігом м'яса на АДРЕСА_2 без наявності експлуатаційного дозволу; матеріалами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Слідчий суддя критично оцінює доводи захисника про необґрунтованість підозри, пред'явленої його підзахисному, оскільки оцінка достатності доказів на обґрунтування підозри особи у вчиненні злочину на стадії досудового розслідування має менший стандарт доведеності у порівнянні з доведеністю винуватості особи у вчиненні злочину поза розумним сумнівом за результатами судового розгляду.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причино виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Європейський суд з прав людини у рішенні «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 р. зазначив «…наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин …».
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що докази надані стороною обвинувачення доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Крім того, прокурор у судовому засіданні, як на підставу застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилався на існування ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим; ризик знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний обіймає керівну посаду та має доступ до документів ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області; ризик незаконно впливати на основних свідків, а саме: ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 та інших працівників ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області та осіб, які підлягають встановленню та допиту в якості свідків у даному кримінальному провадженні, обіймаючи керівну посаду та використовуючи зв'язки із службовими особами органів державної влади, здобуті за час перебування на посаді, шляхом залякування, підкупу, шантажу, погроз, тощо до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню; ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, шляхом примусу осіб та узгодження зі свідками, які на даний час не відомі слідству, позиції, яка буде його виправдовувати; ризик вчинення аналогічних кримінальних правопорушень щодо одержання неправомірної вигоди від інших осіб, враховуючи те, що підозрюваний постійно вимагав зі свідка ОСОБА_12 неправомірну вигоду.
Так, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до переконання про доведення прокурором існування зазначених ризиків.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст.177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, одружений, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, має зареєстроване місце проживання.
Слідчий суддя, зважаючи на початкову стадію досудового розслідування, вважає, що саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, позбавить його можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжити свою злочинну діяльність.
Крім того, слідчий суддя критично оцінює доводи сторони захисту щодо можливості застосування до його підзахисного більш м'якої міри запобіжного заходу, оскільки будь-які більш м'які види запобіжного заходу не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вказаним ризикам.
Таким чином, застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, на думку слідчого судді, є необґрунтованим та невиправданим.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
Враховуючи викладене, строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 слід рахувати з 13.04.2021.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, після внесення якої він повинен бути звільнений з під варти.
Слідчий суддя не погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо можливості забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного лише у разі внесення застави у розмірі, що перевищує 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі не менше 5000000 грн., оскільки сама правова природа такого запобіжного заходу як застава є альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, а встановлення такого значного розміру застави носить каральний характер для підозрюваного, оскільки фактично унеможливлює існування «альтернативи», яка закладена в правовому інституті застави.
Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Частиною 5 ст.182 КПК України передбачено щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позиція Європейського суду з прав людини стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та визначення її розміру, цілковито відображується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Отже, враховуючи, що злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 є корупційним, його тяжкість, матеріальне становище підозрюваного та знаходження на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу вийшовши за межі у розмірі 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 204300,00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-197, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з утриманням в Державній установі «Миколаївській слідчий ізолятор» до 11.06.2021 року.
Визначити розмір застави, після внесення якої підозрюваний повинен бути звільнений з під варти, в розмірі 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму 204 300,00 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі «Миколаївській слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Миколаївській слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на ОСОБА_4 у разі звільнення під заставу такі зобов'зання:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі міста Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками в даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити ОСОБА_4 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді в частині тримання під вартою ОСОБА_4 діє до 11.06.2021 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1