ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/516/21
провадження № 2/753/4063/21
"20" квітня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючої судді Шаповалової К.В.
за участю
секретаря судових засідань Москаленко А.П.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а матеріали зустрічного позову ОСОБА_1 поданого у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
11 січня 2021 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовної заяви позивач АТ "Приватбанк" зазначає, що у зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30 листопада 2020 року становить 30 986 гривень 29 копійки.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 січня 2021 року цивільну справу № 753/516/21 передано судді Шаповаловій К.В.
Ухвалою суду від 19 січня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 09 лютого 2021 року на 11:30 год.
Судові засідання призначені на 9 лютого 2021 року та 25 лютого 2021 року були відкладені у зв'язку з неявкою сторін.
У судове засідання 30 березня 2021 року сторони не з'явились. Від представника позивача на електронну адресу суду надійшла заява від 30 березня 2021 року (вх. №21521), в якій він просить суд відкласти розгляд справи з метою надання доказів та пояснень у справі. Відповідач також про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомляла.
Відповідачка 24 березня 2021 року подала до суду зустрічну позовну заяву до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", в якій просила стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на її користь переплачені нею кошти в розмірі 151584,97 грн. та моральну шкоду в розмірі 30986,29 грн, а також компенсацію витрат на лікування.
Відповідно до статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
В ухвалі про відкриття провадження у справі від 19 січня 2021 року судом було визначено, що справа за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дати отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі.
В матеріалах справи відсутні докази того, коли саме відповідач отримала ухвалу суду про відкриття провадження у справі та позовну заяву з додатками, в той же час, 16 лютого 2021 року відповідачка в приміщенні суду ознайомилась із матеріалами справи, що підтверджується відповідною заявою та розпискою, а також була повідомлена про наступну дату судового засідання на 23 лютого 2021 року.
Враховуючи те, що відповідачка ознайомилась із матеріалами справи 16 лютого 2021 року, строк на подання відзиву на позов визначався саме з цієї дати, отже відзив на позов мав бути поданий відповідачкою до 3 березня 2021 року включно.
З урахуванням приписів статті 193 ЦПК України в цей же строк відповідачка мала право подати зустрічний позов.
Проте, як зазначалось, зустрічний позов був поданий лише 24 березня 2021 року, тобто з пропуском встановленого нормами ЦПК України строку, відзив на позовну заяву відповідачкою не подавався.
20 квітня 2021 року до суду від відповідачки надійшла заява про продовження строку та відкриття провадження за її зустрічним позовом. При цьому відповідачка посилалась на пункт 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України.
Відповідно до пункт 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Отже, з урахуванням викладеної норми, суди наділені дискреційними повноваженнями щодо поновлення/продовження процесуальних строків у зв'язку із карантином.
Відповідачкою у зустрічному позові та у заяві про продовження строків, не було зазначено про поважність причин пропуску строку на подання зустрічного позову, і що такі причини зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.
Згідно із частинами першою, другою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Відповідно до статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, підстави для поновлення/продовження строку на подання зустрічного позову до суду відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Зважаючи на викладене, враховуючи те, що зустрічна позовна заява була подана відповідачем поза межами строків, визначених нормами ЦПК України (частини перша статті 193 ЦПК України) та судом не встановлено підстав для поновлення такого строку, суд приходить до висновку, що зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику.
На підставі викладеного, керуючись статтями 223, 260 ЦПК України, суд,
зустрічну позову заяву ОСОБА_1 подану у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути заявнику.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя К.В. Шаповалова